Фрео́ни або хладони — група галогенопохідних вуглеводнів, що киплять нижче кімнатної температури і використовуються в як холодоагенти і як розпилювачі в аерозольних упаковках. Наприклад, фреон дифлуородихлорометан CF2Cl2 (R12) — рідина, що кипить при -29,8°С.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMemxpTDBScFkyaHNiM0p2WkdsbWJIVnZjbTl0WlhSb1lXNWxMbkJ1Wnk4eE5qQndlQzFFYVdOb2JHOXliMlJwWm14MWIzSnZiV1YwYUdGdVpTNXdibWM9LnBuZw==.png)
Здебільшого фреони інертні біля поверхні Землі, однак у стратосфері хлоровмісні фреони (хлорфторвуглеводні) зазнають фотохімічного розпаду з виділенням іонів хлору, які є каталізатором хімічних реакцій, що руйнують молекули озону.
Згідно Монреальського протоколу, виробництво та застосування деяких фреонів заборонено, насамперед — (R-12) та (R-22). На заміну їм прийшли такі фреони як , , та — це фторовуглеводневі сполуки, які мають нульовий (озоноруйнівний потенціал).
Перший фреон винайшов (Томас Міджлі), що працював в компанії «General Motors».
Див. також
Джерела
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
Посилання
- Фреони // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фреони (хладони) // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 185.
![]() | Це незавершена стаття з екології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет