Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Францішек Генрик Духінський пол Franciszek Henryk Duchiński 1816 Правобережна Україна 13 липня 1893 Париж польський істо

Францішек Генрик Духіньскі

Францішек Генрик Духінський (пол. Franciszek Henryk Duchiński, 1816, Правобережна Україна — 13 липня 1893, Париж) — польський історик, публіцист, громадський діяч.

Францішек Генрик Духінський
пол. Franciszek Henryk Duchiński
image
Народився 1816(1816)
Правобережна Україна, Російська імперія
Помер 13 липня 1893(1893-07-13)
Париж, Франція
Поховання Кладовище Шампо в Монморансі
Країна image Російська імперія
image Франція
Діяльність історик
Галузь історія[1][1], етнографія[1][1] і публіцистика[1][1]
Alma mater Імператорський університет Святого Володимира
Знання мов французька[2][1][1], польська[2][1][1] і російська[1][1]
У шлюбі з d[3]

Біографія

Освіта

Ходив до кармелітської школи у Бердичеві, а потім вчився у василіянському колегіумі в Умані, з 1834 року навчався у Київському Імператорському університеті святого Володимира, завдяки останньому став відомим у світі як Духінський з Києва.

В еміграції

У 1846 році, переслідуваний поліцією, емігрував до Парижа. Там знайшов підтримку князя Адама Єжи Чарторийського, який надав йому можливість друкуватися у його еміграційному виданні пол. Trzeci Maj. Духінський мав нагоду поширювати свої ідеї через Літературно-Історичне Товариство. Під час Весни Народів в Італії у 1848 році вступив до , де розвинув свою антиросійську пропаганду. В Болоньї видрукував свої погляди з посиланням на погляди Адама Міцкевича на слов'янську літературу.

У Турині в 1849 році заснував італ. Società per l'Allianza Italo-Slava. Також написав багато статей до французьких видань.

Разом з генералом Замойським виїхав до Туреччини, де не припиняв свою пропагандистську роботу, розраховуючи на швидкий вибух російсько-турецької війни. Співробітничав з Михайлом Чайковським та невдовзі став представником Отелю Ламбер у Белграді. Під час Кримської війни був лектором у союзницьких військах. Там виголосив для французьких, британських та турецьких солдатів низку доповідей про довговічну цивілізаційну боротьбу Польщі та Русі з московською державою. Одночасно у Стамбулі видав три трактати: фр. Questions d'Orient (1853), фр. Les Moscovites Grand-Russes d'après leurs origines, éléments et tendences … avec remarques et carte (1854), фр. La Moscovie et la Pologne (1855).

З Туреччини подався до Лондона, де видав свою працю пол. Polacy w Turcji. У 1860—1864 роках перебував у Парижі. Там розвинув публіцистичну діяльність, підриваючи підвалини панславізму у трактуванні російського уряду. Займав посаду віце-президента Французького Етнографічного Товариства та був обраний членом багатьох французьких наукових товариств (антропологічного, географічного і азійського). Завдяки своєму впливові у наукових колах добився вилучення із шкільних програм історії Русі як частини історії Великого князівства Московського. У Монпарнасі викладав історію в польській школі. Внаслідок зближення Франції та Росії в 1871 році був змушений оселитися у Швейцарії в Ааргау. Там редагував фр. Révue historique, éthnographique et statistique, одне з найважливіших видань світової етнології. У 1872 році став зберігачем Національного Польського музею у Раперсвілі. Двічі перебував у Галичині, де у 1875 році у Кракові заснував пол. Przegląd Etnograficzny.

Відомо, що вже 1882 року мешкав у Парижі, де надав матеріальну допомогу (Антоні Богдановичу). Його старенького часто відвідувала Анна Білінська та розраджувала разом з ним свій сум за Україною.

Похований на цвинтарі в Монморансі (департамент Валь-д'Уаз) неподалік Парижу.

Родина та особисте життя

Батько — збіднілий шляхтич Францішек Духінський.

Мати — Зофія (до шлюбу Боярська).

У дитинстві мав підтримку родини Тишкевичів.

Погляди

Духінський відносив українців і поляків до народів арійських, а росіян — до туранських. Таким чином він викреслював Росію з числа народів не лише слов'янських, а й європейських.

Вважав, що колискою слов'ян були терени від Вісли до Дніпра. Як прихильник відновлення Київської Русі прагнув до укладення русько-польсько-литовської унії. Справив великий вплив на французького історика (Анрі Мартена), який у праці фр. La Russie et l `Europe багато посилався на праці Духінського, та польського історика (Фелікса Конечного).

Його спроби створити нову теорію слов'янської етнографії доставили йому вельми широку популярність; сама теорія ця у свій час приймалася як щось твердо встановлене значною частиною західноєвропейської літератури (наприклад, (Анрі Мартеном)). Про тези Духінського в одному з листів схвально висловився Карл Маркс; пізніше він завжди називав думки Духінського помилковими. Але «хотів би, щоб Духінський мав рацію і щоб принаймні цей погляд став панувати серед слов'ян». Насправді, теорія Духінського булаю лише прагненням надати форму наукової системи політичним мріянням та почуттям польської еміграції. Підставою теорії служить думка, що великороси або, як називає їх Духінський, «москалі», не належать до слов'янського і навіть до арійського племені, а становлять галузь племені туранського нарівні з монголами і марно привласнюють собі ім'я російських, яке належить по справедливості тільки малоросам і білорусам, близьких до поляків за своїм походженням. Сама мова, якою в даний час говорять «москалі», є штучно запозиченою і зіпсованою ними мова церковнослов'янська, яку витіснила народна туранська мова, що колись існувала. На доказ «туранства» великоросів Духінський приводить автократичну форму уряду («царат»), невластиву нібито арійським племенам та існування у них «комунізму», тоді як арійців відрізняє індивідуальна власність, схильність до кочування, нібито існуючу у великоросів нарівні з усіма туранцамі, нарешті, малий розвиток серед великоруського племені міст і міського життя. Природна, по Духінському, межа туранського племені — Дніпро, Двіна і «річки Фінляндії».

Інтерес арійської Європи вимагає відновлення слов'янської польської держави, яке охопило б родинні племена малоросів і білорусів, і послужило б для Західної Європи оплотом від туранської могутності москалів. Вчення Духінського, що відповідало вкоріненій тоді серед поляків ідеї про «обраність» польського народу, було прийнято більшістю польської інтелігенції з захопленням, а люди, які більш свідомо ставилися до цього питання, не завжди мали можливість висловити свою справжню думку.

У російській літературі теорія Духінського зустріла найбільш серйозну критику в статтях М. І. Костомарова, зокрема в «Правді полякам про Русь». Поступово авторитет теорії став падати, і в самому польському суспільстві голоснішими ставали голоси критиків. У 1886 р професор Дерптського університету Бодуен де Куртене видав у Кракові брошуру («Z powodu jubileuszu profesora Duchińskiego»), в якій заперечував за теорією Духінського будь-яке наукове значення і визнавав «святкування народом ювілею пана Духінського ювілеєм хронічної патріотичної помилки». Російський переказ цієї брошури з декількома додатковими зауваженнями зробив О. М. Пипін в статті «Тенденційна етнографія».

Твори

  1. Questions d'Orient(фр.) (1853)
  2. Les Moscovites Grand-Russes d` après leurs origines, éléments et tendences … avec remarques et carte(фр.) (1854)
  3. La Moscovie et la Pologne(фр.) (1855)
  4. «Zasady dziejów Polski i innych krajów słowiańskich»(пол.) (П., 1858—61);
  5. «Polacy w Turcyi»(пол.) (Л., 1858),
  6. «Treść lekcyi historyi polskiéj wykładanych w Paryży»(пол.) (П., 1860);
  7. «Pologne et Ruthénie. Origines slaves»(фр.) (П., 1861);
  8. «Dopełnienie do trzech cześći zasad dziejów etc.»(пол.) (П., 1863);
  9. «Nécessité des réformes dans l'exposition de l'histoire des peuples Aryâs-Européens et Tourans»(фр.) (П., 1864);
  10. «Peuples Aryâs et Tourans, agriculteurs et nomades»(фр.) (1864).

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. https://books.google.cz/books/about/Dzie%C5%82a_Historja_literatury_polskiej_pot.html?id=1hgPAAAAIAAJ&redir_esc=y — С. 295.
  4. Володимир Єршов «Золотий вік» друкарства у Бердичеві
  5. . Український тижневик Міст (укр.). 14 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 1 квітня 2021.
  6. Володимир ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ — 07.pdf[недоступне посилання]
  7. Отечественныя записки, журнал учебно-литературный и политическій, издаваемый А. Краевскимъ и С. Дудышкинымъ. — СПб : Типографія А. А. Краевскаго, 1864. — Т. CLV. — С. 426-448.(рос. дореф.)
  8. https://www.marxists.org/russkij/marx/cw/t31.pdf
  9. Osnova: i͡uzhno-russkīĭ literaturno-uchenyĭ vi͡estnik (рос.). V tipografiĭ P. A. Kulisha. 1861.
  10. . web.archive.org. 31 січня 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 2 вересня 2021.
  11. Vi︠e︡stnik Evropy (рос.). Stasi︠u︡levich. 1887.

Література та джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Francishek Genrik Duhinskij pol Franciszek Henryk Duchinski 1816 Pravoberezhna Ukrayina 13 lipnya 1893 Parizh polskij istorik publicist gromadskij diyach Francishek Genrik Duhinskijpol Franciszek Henryk DuchinskiNarodivsya 1816 1816 Pravoberezhna Ukrayina Rosijska imperiyaPomer 13 lipnya 1893 1893 07 13 Parizh FranciyaPohovannya Kladovishe Shampo v MonmoransiKrayina Rosijska imperiya FranciyaDiyalnist istorikGaluz istoriya 1 1 etnografiya 1 1 i publicistika 1 1 Alma mater Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraZnannya mov francuzka 2 1 1 polska 2 1 1 i rosijska 1 1 U shlyubi z d 3 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaOsvita Hodiv do karmelitskoyi shkoli u Berdichevi a potim vchivsya u vasiliyanskomu kolegiumi v Umani z 1834 roku navchavsya u Kiyivskomu Imperatorskomu universiteti svyatogo Volodimira zavdyaki ostannomu stav vidomim u sviti yak Duhinskij z Kiyeva V emigraciyi U 1846 roci peresliduvanij policiyeyu emigruvav do Parizha Tam znajshov pidtrimku knyazya Adama Yezhi Chartorijskogo yakij nadav jomu mozhlivist drukuvatisya u jogo emigracijnomu vidanni pol Trzeci Maj Duhinskij mav nagodu poshiryuvati svoyi ideyi cherez Literaturno Istorichne Tovaristvo Pid chas Vesni Narodiv v Italiyi u 1848 roci vstupiv do de rozvinuv svoyu antirosijsku propagandu V Bolonyi vidrukuvav svoyi poglyadi z posilannyam na poglyadi Adama Mickevicha na slov yansku literaturu U Turini v 1849 roci zasnuvav ital Societa per l Allianza Italo Slava Takozh napisav bagato statej do francuzkih vidan Razom z generalom Zamojskim viyihav do Turechchini de ne pripinyav svoyu propagandistsku robotu rozrahovuyuchi na shvidkij vibuh rosijsko tureckoyi vijni Spivrobitnichav z Mihajlom Chajkovskim ta nevdovzi stav predstavnikom Otelyu Lamber u Belgradi Pid chas Krimskoyi vijni buv lektorom u soyuznickih vijskah Tam vigolosiv dlya francuzkih britanskih ta tureckih soldativ nizku dopovidej pro dovgovichnu civilizacijnu borotbu Polshi ta Rusi z moskovskoyu derzhavoyu Odnochasno u Stambuli vidav tri traktati fr Questions d Orient 1853 fr Les Moscovites Grand Russes d apres leurs origines elements et tendences avec remarques et carte 1854 fr La Moscovie et la Pologne 1855 Z Turechchini podavsya do Londona de vidav svoyu pracyu pol Polacy w Turcji U 1860 1864 rokah perebuvav u Parizhi Tam rozvinuv publicistichnu diyalnist pidrivayuchi pidvalini panslavizmu u traktuvanni rosijskogo uryadu Zajmav posadu vice prezidenta Francuzkogo Etnografichnogo Tovaristva ta buv obranij chlenom bagatoh francuzkih naukovih tovaristv antropologichnogo geografichnogo i azijskogo Zavdyaki svoyemu vplivovi u naukovih kolah dobivsya viluchennya iz shkilnih program istoriyi Rusi yak chastini istoriyi Velikogo knyazivstva Moskovskogo U Monparnasi vikladav istoriyu v polskij shkoli Vnaslidok zblizhennya Franciyi ta Rosiyi v 1871 roci buv zmushenij oselitisya u Shvejcariyi v Aargau Tam redaguvav fr Revue historique ethnographique et statistique odne z najvazhlivishih vidan svitovoyi etnologiyi U 1872 roci stav zberigachem Nacionalnogo Polskogo muzeyu u Rapersvili Dvichi perebuvav u Galichini de u 1875 roci u Krakovi zasnuvav pol Przeglad Etnograficzny Vidomo sho vzhe 1882 roku meshkav u Parizhi de nadav materialnu dopomogu Antoni Bogdanovichu Jogo starenkogo chasto vidviduvala Anna Bilinska ta rozradzhuvala razom z nim svij sum za Ukrayinoyu Pohovanij na cvintari v Monmoransi departament Val d Uaz nepodalik Parizhu Rodina ta osobiste zhittyaBatko zbidnilij shlyahtich Francishek Duhinskij Mati Zofiya do shlyubu Boyarska U ditinstvi mav pidtrimku rodini Tishkevichiv PoglyadiDuhinskij vidnosiv ukrayinciv i polyakiv do narodiv arijskih a rosiyan do turanskih Takim chinom vin vikreslyuvav Rosiyu z chisla narodiv ne lishe slov yanskih a j yevropejskih Vvazhav sho koliskoyu slov yan buli tereni vid Visli do Dnipra Yak prihilnik vidnovlennya Kiyivskoyi Rusi pragnuv do ukladennya rusko polsko litovskoyi uniyi Spraviv velikij vpliv na francuzkogo istorika Anri Martena yakij u praci fr La Russie et l Europe bagato posilavsya na praci Duhinskogo ta polskogo istorika Feliksa Konechnogo Jogo sprobi stvoriti novu teoriyu slov yanskoyi etnografiyi dostavili jomu velmi shiroku populyarnist sama teoriya cya u svij chas prijmalasya yak shos tverdo vstanovlene znachnoyu chastinoyu zahidnoyevropejskoyi literaturi napriklad Anri Martenom Pro tezi Duhinskogo v odnomu z listiv shvalno vislovivsya Karl Marks piznishe vin zavzhdi nazivav dumki Duhinskogo pomilkovimi Ale hotiv bi shob Duhinskij mav raciyu i shob prinajmni cej poglyad stav panuvati sered slov yan Naspravdi teoriya Duhinskogo bulayu lishe pragnennyam nadati formu naukovoyi sistemi politichnim mriyannyam ta pochuttyam polskoyi emigraciyi Pidstavoyu teoriyi sluzhit dumka sho velikorosi abo yak nazivaye yih Duhinskij moskali ne nalezhat do slov yanskogo i navit do arijskogo plemeni a stanovlyat galuz plemeni turanskogo narivni z mongolami i marno privlasnyuyut sobi im ya rosijskih yake nalezhit po spravedlivosti tilki malorosam i bilorusam blizkih do polyakiv za svoyim pohodzhennyam Sama mova yakoyu v danij chas govoryat moskali ye shtuchno zapozichenoyu i zipsovanoyu nimi mova cerkovnoslov yanska yaku vitisnila narodna turanska mova sho kolis isnuvala Na dokaz turanstva velikorosiv Duhinskij privodit avtokratichnu formu uryadu carat nevlastivu nibito arijskim plemenam ta isnuvannya u nih komunizmu todi yak arijciv vidriznyaye individualna vlasnist shilnist do kochuvannya nibito isnuyuchu u velikorosiv narivni z usima turancami nareshti malij rozvitok sered velikoruskogo plemeni mist i miskogo zhittya Prirodna po Duhinskomu mezha turanskogo plemeni Dnipro Dvina i richki Finlyandiyi Interes arijskoyi Yevropi vimagaye vidnovlennya slov yanskoyi polskoyi derzhavi yake ohopilo b rodinni plemena malorosiv i bilorusiv i posluzhilo b dlya Zahidnoyi Yevropi oplotom vid turanskoyi mogutnosti moskaliv Vchennya Duhinskogo sho vidpovidalo vkorinenij todi sered polyakiv ideyi pro obranist polskogo narodu bulo prijnyato bilshistyu polskoyi inteligenciyi z zahoplennyam a lyudi yaki bilsh svidomo stavilisya do cogo pitannya ne zavzhdi mali mozhlivist visloviti svoyu spravzhnyu dumku U rosijskij literaturi teoriya Duhinskogo zustrila najbilsh serjoznu kritiku v stattyah M I Kostomarova zokrema v Pravdi polyakam pro Rus Postupovo avtoritet teoriyi stav padati i v samomu polskomu suspilstvi golosnishimi stavali golosi kritikiv U 1886 r profesor Derptskogo universitetu Boduen de Kurtene vidav u Krakovi broshuru Z powodu jubileuszu profesora Duchinskiego v yakij zaperechuvav za teoriyeyu Duhinskogo bud yake naukove znachennya i viznavav svyatkuvannya narodom yuvileyu pana Duhinskogo yuvileyem hronichnoyi patriotichnoyi pomilki Rosijskij perekaz ciyeyi broshuri z dekilkoma dodatkovimi zauvazhennyami zrobiv O M Pipin v statti Tendencijna etnografiya TvoriQuestions d Orient fr 1853 Les Moscovites Grand Russes d apres leurs origines elements et tendences avec remarques et carte fr 1854 La Moscovie et la Pologne fr 1855 Zasady dziejow Polski i innych krajow slowianskich pol P 1858 61 Polacy w Turcyi pol L 1858 Tresc lekcyi historyi polskiej wykladanych w Paryzy pol P 1860 Pologne et Ruthenie Origines slaves fr P 1861 Dopelnienie do trzech czesci zasad dziejow etc pol P 1863 Necessite des reformes dans l exposition de l histoire des peuples Aryas Europeens et Tourans fr P 1864 Peuples Aryas et Tourans agriculteurs et nomades fr 1864 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https books google cz books about Dzie C5 82a Historja literatury polskiej pot html id 1hgPAAAAIAAJ amp redir esc y S 295 Volodimir Yershov Zolotij vik drukarstva u Berdichevi Ukrayinskij tizhnevik Mist ukr 14 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 1 kvitnya 2021 Volodimir POTULNICKIJ 07 pdf nedostupne posilannya Otechestvennyya zapiski zhurnal uchebno literaturnyj i politicheskij izdavaemyj A Kraevskim i S Dudyshkinym SPb Tipografiya A A Kraevskago 1864 T CLV S 426 448 ros doref https www marxists org russkij marx cw t31 pdf Osnova i uzhno russkiĭ literaturno uchenyĭ vi estnik ros V tipografiĭ P A Kulisha 1861 web archive org 31 sichnya 2012 Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 2 veresnya 2021 Vi e stnik Evropy ros Stasi u levich 1887 Literatura ta dzherelaLyubchenko V B Duhinskij Duchinski Francishek Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 502 503 ISBN 966 00 0405 2 Czapska M Duchinski Franciszek Henryk Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1939 1946 T 5 S 441 443 reprint pol O zyciu i pracach F H Duchinskiego kijowianina JUBILEUSZOWA ROCZNICe PIeCDZIESIeCIOLETNICH jego ZASLUG naukowych Studyum przez A G Lwow nakladem ksiegarni K Lukaszewicza Cscionkimi Drukarni Ludowej 1885 pol
Топ