Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фортечні мури Києво Печерської лаври система оборонних стін веж та інших конструкцій побудованих для захисту Києво Печер

Фортечні мури Києво-Печерської лаври

Фортечні мури Києво-Печерської лаври — система оборонних стін, веж та інших конструкцій, побудованих для захисту Києво-Печерського монастиря, пам'ятка архітектури XVIII ст. Входить до оборонної системи Київської фортеці.

Лаврські фортечні мури
image
50°25′59″ пн. ш. 30°33′48″ сх. д. / 50.433194° пн. ш. 30.563361° сх. д. / 50.433194; 30.563361Координати: 50°25′59″ пн. ш. 30°33′48″ сх. д. / 50.433194° пн. ш. 30.563361° сх. д. / 50.433194; 30.563361
Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Країна image Україна
Розташування Київ
Будівництво 1698 — 
image
image
Фортечні мури Києво-Печерської лаври (Київ)

Історія

image
Верхня лавра
1. Залишки оборонного муру XII–XIII ст.
2. Оборонні мури Верхньої лаври, 1698–1701 рр. , XIX ст.
2.1 Вежа Іоанна Кущника
2.2 Онуфріївська вежа
2.3 Південна (Годинникова) вежа
2.4 Північна (Малярна) вежа
2.6 Економічна брама із церквою Всіх Святих
2.5 Західна Свята брама зі Свято-Троїцькою церквою
2.7 Південна (нижня) брама, 1792—95 рр.
2.8 Північна брама, XIX ст.
2.9 Східна брама, XIX ст.
3. Мур з брамою біля Великої лаврської дзвіниці, XVIII — поч. XIX ст.
4. Підпірний мур тераси з оглядовим майданчиком, XVIII ст.
Нижня лавра
5. Оборонні мури Ближніх і Дальніх печер, сер. XIX ст.
5.1. Брама в'їзна, 1840-і рр.
5.2. Брама нижня на в'їзді до Ближніх і Дальніх печер, 1852—53 рр.
6. Мур підпірний Д. де Боскета, сер. XVIII ст.
7. Дзвіниця Дальніх печер
8. Брама західна зі сторожкою, 1883 р.

Перші фортечні мури

Фортечними мурами Києво-Печерська лавра була обнесена ще в давнину. Спочатку вони були дерев'яними, в ХІІ ст., після набігів половців, зведені кам'яні. Під час монголо-татарської навали 1240 року стіни були зруйновані, до XVIII ст. Києво-Печерська лавра огороджувалася дерев'яним парканом, який періодично укріпляли земляними валами. В 1679 році козаки гетьмана Івана Самойловича звели навколо монастиря земляні вали.

Кам'яні мури Верхньої лаври

В середині XVII ст. в монастирі почалося інтенсивне кам'яне будівництво. В 1698–1702 роках навколо верхньої території Києво-Печерської лаври були зведені кам'яні фортечні мури з ініціативи і на кошти гетьмана Івана Мазепи (витратив 1 млн золотих. Їх довжина становить 1090  (1290)м, товщина у нижній частині близько 3 м, на рівні бійниць 1,0-1,5 м, висота різна, залежно від рельєфу місцевости, середня близько 7 м.

Мури мали три основні брами: Святі врата з Троїцькою надбрамною церквою, Економічну браму з Всіхсвятською церквою та Південну браму. До комплексу мурів також входили чотири вежі: Івана Кущника, Онуфрієвська, Малярна та Годинникова. Уздовж внутрішньої поверхні мурів улаштовані амбразури для стрільби з рушниць, на висоті трьох метрів прокладена галерея для стрільців. Припускають, що автором проєкту оборонних мурів і пов'язаних з ними споруд був архітектор Дмитро Аксамитов.

На початку XVIII ст. для захисту від нападу зовнішніх ворогів, в зв'язку із загрозою шведської інтервенції, було вирішено побудувати нову Печерську фортецю та включити до її складу лаврські оборонні споруди. Будувалася фортеця під керівництвом інженерів Гелерта та Лямота де Тампія, за проєктом і наказом Петра І. Печерська фортеця являла собою добре продуману систему земляних валів та редутів з бастіонами і ровами. На її озброєнні перебувало 467 гармат, 27 мортир та 3 гаубиці.

Мури навколо Дальніх і Ближніх печер

В середині XIX ст. навколо Ближніх та Дальніх печер за проєктом Отто фон Фреймана, під керівництвом інженера Бурмана зводяться кам'яні мури довжиною 1039 м, товщиною три з половиною цеглини, висотою — близько чотирьох метрів. Фундаменти мурів глибиною 1,5 м викладено з цегли. В оборонній стіні улаштовані бійниці для стрільби з рушниць та амбразури для гармат. Амбразури закривалися дерев'яними заслінками. Зверху стіни вкрито бляхою. Повторюючи рельєф місцевості, мури то стрімко збігають до Дніпра, то знову піднімаються на пагорб і напівколом охоплюють всі будівлі на Ближніх та Дальніх печерах — зі сходу та півдня відокремлюючи нижню територію монастиря від міської забудови, із заходу — від Гостиного двору, а з півночі з'єднаються з мурами XVIII ст.

В кінці XIX ст. Печерська фортеця втратила своє оборонне призначення. Сучасну реставрацію цієї пам'ятки здійснено за проєктом архітекторів Л. Мішуткіної та Д. Ільницької.

  • image
    Фортечні мури Верхньої лаври.
  • image
    Фортечні мури Верхньої лаври.
  • image
    Фортечні мури Нижньої лаври.

Сторожові вежі

image
(Годинникова вежа)
image
Вежа Івана Кущника

До системи фортифікаційних споруд Києво-Печерської лаври нині входять чотири сторожові вежі; збудовані впродовж 1698–1701 років разом з кам'яним муром коштом гетьмана Івана Мазепи.

(Південна (Годинникова) вежа) розташована у південно-західній частині фортечних мурів. Після завершення будівництва на вежі було встановлено годинник, тому називається Годинниковою чи Дзиґарською. У другій половині XVIII століття годинник переробили, був на вежі до 1816 року. Вежа не має вікон і склепінчастого перекриття. У плані восьмигранна з трьох'ярусною банею. Дах, барабан, ліхтар і верхівка виконані з дерева, покриті залізною бляхою. Фундамент цегляний. На другий ярус можна було потрапити з бойових галерей і фортечних мурів. Годинникова вежа була призначена для оборони південної частини фортечних мурів. Наприкінці XVIII століття вежа втратила бойове призначення; використовується як господарча споруда.

(Вежа Іоанна Кущника) розташована у південно-західній частині фортечних мурів. Назва вежі походить від церкви на честь Івана Кущника — патрона Івана Мазепи, яку планували облаштувати на другому ярусі вежі, але так і не відкрили. Спочатку ця споруда була двох'ярусною. Верхній ярус надбудували під час реставрації в 1718–1727 роках. Нижній ярус призначався для оборони. Зараз вежа Івана Кущника триярусна з цегли, восьмигранна в плані, завершена декоративною дерев'яною верхівкою з хрестом.

Онуфріївська вежа знаходиться в південно-східній частині фортечних мурів. Спочатку була задумана як невелика церква з однією банею. Архітектура вежі подібна до архітектури Всіхсвятської церкви — 3-поверхова споруда декорована пілястрами, лопатками, вікна оформлені сандриками. Після побудови Онуфріївську вежу було перетворено на палату. 1839 року з неї зняли барабан з банею. У випадку облоги з вежі можна було вести оборонні дії. До нашого часу Онуфріївська вежа зберегла свої основні архітектурні риси, з первинного вигляду не залишилось практично нічого. Зараз на реконструкції.

Малярна вежа розташована у північно-східній частині фортечних мурів. Призначалась як вартова вежа. В XVIII столітті на другому поверсі знаходилася школа живопису, тому отримала назву Малярна. Висота споруди 8 метрів. Дах куполоподібний, увінчаний флюгером. 1838 року вежа була перебудована за проєктом інженера полковника полковника І. Г. Дзічканця. У такому вигляді Малярна вежа збереглася до нашого часу. 1973 року була капітально відремонтована.

Брами

До системи фортифікацій входять три брами:

  • (Святі врата з Троїцькою Надбрамною церквою)
  • (Економічна брама з Всіхсвятською церквою)
  • Південна брама

Примітки

  1. В.Вечерський. Українські монастирі.- К., Харків: ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400с., іл. , (серія) с.105)
  2. В.Вечерський. Українські монастирі… с.105-106
  3. В.Вечерський. Українські монастирі… с.106

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Fortechni muri Kiyevo Pecherskoyi lavri sistema oboronnih stin vezh ta inshih konstrukcij pobudovanih dlya zahistu Kiyevo Pecherskogo monastirya pam yatka arhitekturi XVIII st Vhodit do oboronnoyi sistemi Kiyivskoyi forteci Lavrski fortechni muri50 25 59 pn sh 30 33 48 sh d 50 433194 pn sh 30 563361 sh d 50 433194 30 563361 Koordinati 50 25 59 pn sh 30 33 48 sh d 50 433194 pn sh 30 563361 sh d 50 433194 30 563361Status Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya KiyivBudivnictvo 1698 Fortechni muri Kiyevo Pecherskoyi lavri Kiyiv IstoriyaVerhnya lavra 1 Zalishki oboronnogo muru XII XIII st 2 Oboronni muri Verhnoyi lavri 1698 1701 rr XIX st 2 1 Vezha Ioanna Kushnika 2 2 Onufriyivska vezha 2 3 Pivdenna Godinnikova vezha 2 4 Pivnichna Malyarna vezha 2 6 Ekonomichna brama iz cerkvoyu Vsih Svyatih 2 5 Zahidna Svyata brama zi Svyato Troyickoyu cerkvoyu 2 7 Pivdenna nizhnya brama 1792 95 rr 2 8 Pivnichna brama XIX st 2 9 Shidna brama XIX st 3 Mur z bramoyu bilya Velikoyi lavrskoyi dzvinici XVIII poch XIX st 4 Pidpirnij mur terasi z oglyadovim majdanchikom XVIII st Nizhnya lavra 5 Oboronni muri Blizhnih i Dalnih pecher ser XIX st 5 1 Brama v yizna 1840 i rr 5 2 Brama nizhnya na v yizdi do Blizhnih i Dalnih pecher 1852 53 rr 6 Mur pidpirnij D de Bosketa ser XVIII st 7 Dzvinicya Dalnih pecher 8 Brama zahidna zi storozhkoyu 1883 r Pershi fortechni muri Fortechnimi murami Kiyevo Pecherska lavra bula obnesena she v davninu Spochatku voni buli derev yanimi v HII st pislya nabigiv polovciv zvedeni kam yani Pid chas mongolo tatarskoyi navali 1240 roku stini buli zrujnovani do XVIII st Kiyevo Pecherska lavra ogorodzhuvalasya derev yanim parkanom yakij periodichno ukriplyali zemlyanimi valami V 1679 roci kozaki getmana Ivana Samojlovicha zveli navkolo monastirya zemlyani vali Kam yani muri Verhnoyi lavri V seredini XVII st v monastiri pochalosya intensivne kam yane budivnictvo V 1698 1702 rokah navkolo verhnoyi teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri buli zvedeni kam yani fortechni muri z iniciativi i na koshti getmana Ivana Mazepi vitrativ 1 mln zolotih Yih dovzhina stanovit 1090 1290 m tovshina u nizhnij chastini blizko 3 m na rivni bijnic 1 0 1 5 m visota rizna zalezhno vid relyefu miscevosti serednya blizko 7 m Muri mali tri osnovni brami Svyati vrata z Troyickoyu nadbramnoyu cerkvoyu Ekonomichnu bramu z Vsihsvyatskoyu cerkvoyu ta Pivdennu bramu Do kompleksu muriv takozh vhodili chotiri vezhi Ivana Kushnika Onufriyevska Malyarna ta Godinnikova Uzdovzh vnutrishnoyi poverhni muriv ulashtovani ambrazuri dlya strilbi z rushnic na visoti troh metriv prokladena galereya dlya strilciv Pripuskayut sho avtorom proyektu oboronnih muriv i pov yazanih z nimi sporud buv arhitektor Dmitro Aksamitov Na pochatku XVIII st dlya zahistu vid napadu zovnishnih vorogiv v zv yazku iz zagrozoyu shvedskoyi intervenciyi bulo virisheno pobuduvati novu Pechersku fortecyu ta vklyuchiti do yiyi skladu lavrski oboronni sporudi Buduvalasya fortecya pid kerivnictvom inzheneriv Gelerta ta Lyamota de Tampiya za proyektom i nakazom Petra I Pecherska fortecya yavlyala soboyu dobre produmanu sistemu zemlyanih valiv ta redutiv z bastionami i rovami Na yiyi ozbroyenni perebuvalo 467 garmat 27 mortir ta 3 gaubici Muri navkolo Dalnih i Blizhnih pecher V seredini XIX st navkolo Blizhnih ta Dalnih pecher za proyektom Otto fon Frejmana pid kerivnictvom inzhenera Burmana zvodyatsya kam yani muri dovzhinoyu 1039 m tovshinoyu tri z polovinoyu ceglini visotoyu blizko chotiroh metriv Fundamenti muriv glibinoyu 1 5 m vikladeno z cegli V oboronnij stini ulashtovani bijnici dlya strilbi z rushnic ta ambrazuri dlya garmat Ambrazuri zakrivalisya derev yanimi zaslinkami Zverhu stini vkrito blyahoyu Povtoryuyuchi relyef miscevosti muri to strimko zbigayut do Dnipra to znovu pidnimayutsya na pagorb i napivkolom ohoplyuyut vsi budivli na Blizhnih ta Dalnih pecherah zi shodu ta pivdnya vidokremlyuyuchi nizhnyu teritoriyu monastirya vid miskoyi zabudovi iz zahodu vid Gostinogo dvoru a z pivnochi z yednayutsya z murami XVIII st V kinci XIX st Pecherska fortecya vtratila svoye oboronne priznachennya Suchasnu restavraciyu ciyeyi pam yatki zdijsneno za proyektom arhitektoriv L Mishutkinoyi ta D Ilnickoyi Fortechni muri Verhnoyi lavri Fortechni muri Verhnoyi lavri Fortechni muri Nizhnoyi lavri Storozhovi vezhiGodinnikova vezha Vezha Ivana Kushnika Do sistemi fortifikacijnih sporud Kiyevo Pecherskoyi lavri nini vhodyat chotiri storozhovi vezhi zbudovani vprodovzh 1698 1701 rokiv razom z kam yanim murom koshtom getmana Ivana Mazepi Pivdenna Godinnikova vezha roztashovana u pivdenno zahidnij chastini fortechnih muriv Pislya zavershennya budivnictva na vezhi bulo vstanovleno godinnik tomu nazivayetsya Godinnikovoyu chi Dzigarskoyu U drugij polovini XVIII stolittya godinnik pererobili buv na vezhi do 1816 roku Vezha ne maye vikon i sklepinchastogo perekrittya U plani vosmigranna z troh yarusnoyu baneyu Dah baraban lihtar i verhivka vikonani z dereva pokriti zaliznoyu blyahoyu Fundament ceglyanij Na drugij yarus mozhna bulo potrapiti z bojovih galerej i fortechnih muriv Godinnikova vezha bula priznachena dlya oboroni pivdennoyi chastini fortechnih muriv Naprikinci XVIII stolittya vezha vtratila bojove priznachennya vikoristovuyetsya yak gospodarcha sporuda Vezha Ioanna Kushnika roztashovana u pivdenno zahidnij chastini fortechnih muriv Nazva vezhi pohodit vid cerkvi na chest Ivana Kushnika patrona Ivana Mazepi yaku planuvali oblashtuvati na drugomu yarusi vezhi ale tak i ne vidkrili Spochatku cya sporuda bula dvoh yarusnoyu Verhnij yarus nadbuduvali pid chas restavraciyi v 1718 1727 rokah Nizhnij yarus priznachavsya dlya oboroni Zaraz vezha Ivana Kushnika triyarusna z cegli vosmigranna v plani zavershena dekorativnoyu derev yanoyu verhivkoyu z hrestom Onufriyivska vezha znahoditsya v pivdenno shidnij chastini fortechnih muriv Spochatku bula zadumana yak nevelika cerkva z odniyeyu baneyu Arhitektura vezhi podibna do arhitekturi Vsihsvyatskoyi cerkvi 3 poverhova sporuda dekorovana pilyastrami lopatkami vikna oformleni sandrikami Pislya pobudovi Onufriyivsku vezhu bulo peretvoreno na palatu 1839 roku z neyi znyali baraban z baneyu U vipadku oblogi z vezhi mozhna bulo vesti oboronni diyi Do nashogo chasu Onufriyivska vezha zberegla svoyi osnovni arhitekturni risi z pervinnogo viglyadu ne zalishilos praktichno nichogo Zaraz na rekonstrukciyi Malyarna vezha roztashovana u pivnichno shidnij chastini fortechnih muriv Priznachalas yak vartova vezha V XVIII stolitti na drugomu poversi znahodilasya shkola zhivopisu tomu otrimala nazvu Malyarna Visota sporudi 8 metriv Dah kupolopodibnij uvinchanij flyugerom 1838 roku vezha bula perebudovana za proyektom inzhenera polkovnika polkovnika I G Dzichkancya U takomu viglyadi Malyarna vezha zbereglasya do nashogo chasu 1973 roku bula kapitalno vidremontovana BramiDo sistemi fortifikacij vhodyat tri brami Svyati vrata z Troyickoyu Nadbramnoyu cerkvoyu Ekonomichna brama z Vsihsvyatskoyu cerkvoyu Pivdenna bramaPrimitkiV Vecherskij Ukrayinski monastiri K Harkiv TzOV Informacijno analitichna agenciya Nash chas VAT Harkivska knizhkova fabrika Globus 2008 400s il ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 seriya s 105 V Vecherskij Ukrayinski monastiri s 105 106 V Vecherskij Ukrayinski monastiri s 106DzherelaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Golov redkol V Smolij ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 2011 Kiyiv Kn 1 ch 3 S Ya Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in 2003 Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko L Fedorova ISBN 966 95478 2 2 V Vecherskij Ukrayinski monastiri K Harkiv TzOV Informacijno analitichna agenciya Nash chas VAT Harkivska knizhkova fabrika Globus 2008 400s il ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 seriya Oficijnij vebsajt Nacionalnogo Kiyevo Pecherskogo istoriko kulturnogo zapovidnika 1 grudnya 2018 u Wayback Machine
Топ