Фортечна артилерія — вид артилерії, який постійно перебував на озброєнні фортець і призначався для їх оборони. Для вирішення (вогневих завдань) фортечна артилерія мала у своєму складі гармати далекого бою (переважно гармати великого і середнього калібру), протиштурмові (гаубиці середнього калібру, легкі польові та ), фланкірующі (малокаліберні капонірні та польові швидкострільні гармати) і вилазочні (легкі гармати польового типу).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek5qTDBKaGRIUmxjbmxFWVc1MGVteGxja1J5WlhkeWVYTkNiSFZtWmpFNE5qUXVhbkJuTHpJMU1IQjRMVUpoZEhSbGNubEVZVzUwZW14bGNrUnlaWGR5ZVhOQ2JIVm1aakU0TmpRdWFuQm4uanBn.jpg)
Призначення
У залежності від призначення гармати були рухомими та стаціонарними; в першому випадку вони мали колісні лафети, у другому встановлювалися на станках з поворотною платформою або нерухомих тумбах. З метою укриття від вогню противника основні гармати фортечної артилерії розміщувалися в казематах, капонірах, баштах, броньових куполах. Організаційно фортечна артилерія здебільшого складалася з батальйонів або рот з певною кількістю гармат і необхідних для них допоміжних засобів у кожному батальйоні (батареї). Батальйони (батареї) зводилися в артилерійські полки або бригади.
Історія
Фортечна артилерія застосовувалася з часів появи власно артилерії, як нового роду військ на полі бою. Перші артилерійські гармати, що призначалися виключно для захисту міст-фортець, увійшли в ужиток з XIV століття. У міру вдосконалення артилерії форми організації фортечної артилерії змінювалися та набували в різних країнах своїх особливостей.
Однак струнку організацію фортечна артилерія отримала лише на початку XVIII століття, коли у Європі була стандартизована кількість артилерійських систем і визначено їх калібри для кожної фортеці в залежності від її важливості в системі оборони держави. З цього ж часу вона стала зватися гарнізонною артилерією і включала крім основних артилерійських рот значну кількість команд допоміжного призначення.
Відокремлення власне фортечної артилерії (зі службами забезпечення) від гарнізонної артилерії сталося після Кримської війни 1853-56. В епоху гладкоствольної артилерії на озброєнні фортечної артилерії зазвичай перебували: 36-, 24-, 18-, 12-, 6- і 3-фунтові чавунні гармати; 2-, 1- і 1/2-пудові чавунні гаубиці (єдинороги); 5-, 3- і 2-пудові чавунні й бронзові мортири. З появою в 2-ій половині XIX століття нарізних гармат вони почали надходити й на озброєння фортечної артилерії. Однак, у технічному відношенні, матеріальна частина фортечної артилерії, як правило, відставала від інших видів артилерії.
Досвід Першої світової війни довів нестійкість фортець у системі оборони. У період між 1-ю і 2-ю світовими війнами багато країн розпочали застосовувати нові форми зміцнення сухопутних кордонів, зводячи укріплені райони й укріплені смуги. У зв'язку з цим фортечна артилерія практично втратила своє значення і вийшла з офіційного ужитку.
Див. також
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 447-448. — ISBN 00101-236. (рос.)
- Курс артиллерии. Под общей ред. А. Д. Блинова. Кн. 1—6, 8—10. М., 1947—49.
Посилання
- Крепостная артиллерия [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет