Ферсман Олександр Євгенович

Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада) 1883(18831108), Санкт-Петербург — 20 травня 1945, Сочі) — радянський геохімік і мінералог, один з основоположників геохімії. Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук СРСР.

О. Є. Ферсман

сидять – В. В. Карандеєв, В. І. Вернадський, П. К. Алексат; стоять – Г. О. Касперович, О. Є. Ферсман

Біографія

Олександр Євгенович Ферсман народився у Санкт-Петербурзі. Закінчив гімназію в 1901 р.

Поступив у Новоросійський університет, потім перевівся у Московський університет. Учень В. І. Вернадського — згодом першого Президента Академії наук України. Перші кроки у мінералогії О.Ферсман здійснив у Криму, біля Сімферополя, у лабораторії свого дядька . Тут ще раніше серед багатої кримської природи він виростав у дитинстві. У юнацтві здійснив багато походів по Криму.

У 1905 р. під керівництвом В. І. Вернадського студент Московського університету О. Ферсман публікує свою першу наукову працю присвячену мінералам Криму.

Аспірантуру Ферсман проходив у Німеччині, під керівництвом , де досліджував кристали алмазу.

Результатом роботи стала його добре ілюстрована монографія «Алмаз». Пізніше не покидає цю тематику досліджень.

У 1912 р. Олександр Євгенович Ферсман стає професором Московського університету, де читав курс геохімії. У цей період продовжує вивчати кримські мінерали, зокрема соляні озера.

У 1917–1945 рр. — директор . У 1920 р. ініціював створення . Відкрив , , родовища сірки в Середній Азії та інші.

Академик Петербурзької академії наук з 1912, академік АН СРСР з 1919). В 1926—1929 рр. віце-президент АН СРСР.

В роки Другої світової війни — голова .

Нагороди і премії

• Ленінська премія (1929)
• Сталінська премія (1942)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1943)

Пам'ять

На його честь названі мінерали та , одна з вулиць Москви.

У Криму поблизу Сімферополя є селище Ферсманове.

Твори

Автор фундаментальних праць:

• «Геохимия» (тома 1—4, 1933–1939),
• «Пегматиты» (1931).
• Полезные ископаемые Кольского полуострова (1940).
• (1928).
• (1940).
• .

Крім того, близько 1500 статей з кристалографії, мінералогії, геології, геохімії, географії та ін.

Див. також

• (Перевал Ферсмана)

Література

• «Александр Евгеньевич Ферсман. Жизнь и деятельность». — М.: Наука, 1965. — 479 стр.
• Бурій В. Пам'ятний фаетон Ферсмана / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 26 верес. — С. 2.
• Те саме // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 30 серп. — С. 2.

Посилання

• Fersman Memorial [ 22 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Сайт минералогії [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.]