Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ференц Мора | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Móra Ferenc | ||||
 | ||||
| Народився | 19 липня 1879 Кішкунфеледьгаза, Угорщина | |||
| Помер | 8 лютого 1934 (54 роки) Сегед, Угорщина | |||
| Поховання | Q54580163? | |||
| Громадянство | Угорщина | |||
| Діяльність | романіст, журналіст, письменник | |||
| Alma mater | Будапештський університет | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | Q1108748?, Q775504?, d і Q113371387? | |||
| Брати, сестри | d | |||
| | ||||
 Ференц Мора у Вікісховищі | ||||
Ференц Мора (угор. Móra Ferenc; *19 липня 1879, Кішкунфеледьгаза — †8 лютого 1934, Сегед) — угорський письменник-романіст, журналіст і фахівець з музейної справи. Вважається одним з найвідоміших угорських письменників.
Біографія
Мора народився в бідній родині (батько Мартон Мора був кравцем, мати Анна Юхас — пекарем), з дитинства виявляв інтелектуальні здібності. Шкільну освіту отримав з великими труднощами через фінансове становище сім'ї.
Вступив в Будапештський університет, де отримав диплом з географії та історії. Після цього протягом року працював учителем у Фельшьольовьо (медьє Ваш). Після цього став писати книги, основною аудиторією яких було юнацтво.
З 1904, паралельно з письменством, став робити кар'єру в музейній справі, працюючи в комбінованій бібліотеці-музеї місті Сегед. У 1917 був призначений директором зазначеної бібліотеки-музею, і займав цей пост до 1934. В даний час музей носить його ім'я.
Найбільші твори
- Rab ember fiai , «Діти раба» (Budapest, 1909)
- Mindenki Jánoskája «Маленький Янош, що належав всім» (Будапешт, 1911)
- Csilicsali Csalavári Csalavér (Будапешт, 1912)
- Filkó meg én «Філком і я» (Будапешт, 1915)
- Kincskereső kis ködmön «Маленька куртка, яка шукала скарби» (Будапешт, 1918)
- Dióbél királyfi «Принц Walnutmeat» (Budapest, 1922)
- A festő halála «Смерть художника» (Будапешт, 1921, пізніше роман опублікований під назвою Négy apának egy leánya «Чотири батьки, одна дочка»)
- Georgikon (Будапешт, 1925)
- Nádihegedű «Reed Fiddle» (Budapest, 1927)
- Ének a búzamezőkről «A Song about Wheat Fields» (novel, Budapest, 1927)
- Beszélgetés a ferdetoronnyal «Conversation with the Leaning Tower» (Budapest, 1927)
- Véreim «My Descendants» (Budapest, 1927)
- Sokféle «Diverse» (Budapest, 1927)
- Egy cár, akit várnak «A Tzar Who is Waited for» (Budapest, 1930)
- Aranykoporsó «Golden Coffin» (historical novel, Budapest, 1932)
- Daru-utcától a Móra Ferenc-utcáig «From Crane Street to Móra Ferenc Street» (autobiography, Budapest, 1934)
- Utazás a földalatti Magyarországon «A Journey in the Undeground Hungary» (Budapest, 1935)
- Parasztjaim «My Peasants» (Budapest, 1935)
- Dióbél királykisasszony «Princess Walnutmeat» (Budapest, 1935)
- Napok, holdak, elmúlt csillagok «Suns, Moons, Bygone Stars» (Budapest, 1935)
Джерела
- «Lexiconul biografic maghiar» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Ferenc Moraugor Mora FerencNarodivsya19 lipnya 1879 1879 07 19 Kishkunfeledgaza UgorshinaPomer8 lyutogo 1934 1934 02 08 54 roki Seged UgorshinaPohovannyaQ54580163 GromadyanstvoUgorshinaDiyalnistromanist zhurnalist pismennikAlma materBudapeshtskij universitetZhanrromanMagnum opusQ1108748 Q775504 d i Q113371387 Brati sestrid Ferenc Mora u VikishovishiMuzej Ferenca Mori v m Seged Ferenc Mora ugor Mora Ferenc 19 lipnya 1879 Kishkunfeledgaza 8 lyutogo 1934 Seged ugorskij pismennik romanist zhurnalist i fahivec z muzejnoyi spravi Vvazhayetsya odnim z najvidomishih ugorskih pismennikiv BiografiyaMora narodivsya v bidnij rodini batko Marton Mora buv kravcem mati Anna Yuhas pekarem z ditinstva viyavlyav intelektualni zdibnosti Shkilnu osvitu otrimav z velikimi trudnoshami cherez finansove stanovishe sim yi Vstupiv v Budapeshtskij universitet de otrimav diplom z geografiyi ta istoriyi Pislya cogo protyagom roku pracyuvav uchitelem u Felsholovo medye Vash Pislya cogo stav pisati knigi osnovnoyu auditoriyeyu yakih bulo yunactvo Z 1904 paralelno z pismenstvom stav robiti kar yeru v muzejnij spravi pracyuyuchi v kombinovanij biblioteci muzeyi misti Seged U 1917 buv priznachenij direktorom zaznachenoyi biblioteki muzeyu i zajmav cej post do 1934 V danij chas muzej nosit jogo im ya Najbilshi tvoriRab ember fiai Diti raba Budapest 1909 Mindenki Janoskaja Malenkij Yanosh sho nalezhav vsim Budapesht 1911 Csilicsali Csalavari Csalaver Budapesht 1912 Filko meg en Filkom i ya Budapesht 1915 Kincskereso kis kodmon Malenka kurtka yaka shukala skarbi Budapesht 1918 Diobel kiralyfi Princ Walnutmeat Budapest 1922 A festo halala Smert hudozhnika Budapesht 1921 piznishe roman opublikovanij pid nazvoyu Negy apanak egy leanya Chotiri batki odna dochka Georgikon Budapesht 1925 Nadihegedu Reed Fiddle Budapest 1927 Enek a buzamezokrol A Song about Wheat Fields novel Budapest 1927 Beszelgetes a ferdetoronnyal Conversation with the Leaning Tower Budapest 1927 Vereim My Descendants Budapest 1927 Sokfele Diverse Budapest 1927 Egy car akit varnak A Tzar Who is Waited for Budapest 1930 Aranykoporso Golden Coffin historical novel Budapest 1932 Daru utcatol a Mora Ferenc utcaig From Crane Street to Mora Ferenc Street autobiography Budapest 1934 Utazas a foldalatti Magyarorszagon A Journey in the Undeground Hungary Budapest 1935 Parasztjaim My Peasants Budapest 1935 Diobel kiralykisasszony Princess Walnutmeat Budapest 1935 Napok holdak elmult csillagok Suns Moons Bygone Stars Budapest 1935 Dzherela Lexiconul biografic maghiar 5 bereznya 2016 u Wayback Machine