Фéдір Іванович Шміт (*1877 — †3 грудня 1937) — український і радянський візантолог, археолог, музеєзнавець, мистецтвознавець, теоретик мистецтва, педагог, дійсний член АН УРСР (з 1921).
Шміт Федір Іванович | |
---|---|
Шмит Федор Иванович | |
Народився | 1877[1][2], 3 (15) травня 1877[4] або 15 травня 1877[4] Санкт-Петербург, Російська імперія[5] |
Помер | 3 грудня 1937 або 1937[1][2] Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР ·вогнепальне поранення |
Країна | Російська імперія Росія[5] |
Діяльність | мистецтвознавець |
Alma mater | d |
Відомі учні | Таранушенко Стефан Андрійович |
Знання мов | російська |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Членство | НАН України |
|
Життєпис
Працював у Російському археологічному інституті в Константинополі (учений секретар 1908—1912). Закінчив Петербурзький університет (1912). У 1912—1921 роках — професор Харківського університету (1912—1921), завідувач музейної секції Всеукраїнського комітету охорони пам'ятників старовини Наркомосу УРСР (1919—1920), 1921—1924 в Києві, голова Археологічної комісії та інших установ ВУАН, професор Київського художнього інституту. 1921 року за його ініціативою було створено науково-дослідну установу «Софійська Комісія», що насамперед займалася дослідженням і проблемою наукової реставрації пам'ятки та стала попередником Національного заповідника «Софія Київська». З кінця 1924 професор Ленінградського Університету і директор Державного інституту мистецтв.
Влітку 1919 року підписав колективне звернення харківської професури до вчених Заходу з протестом проти червоного терору. Арештований у Ленінграді. Після 5 років таборів і повторного арешту за рішенням Трійки НКВС розстріляний у Ташкенті 3 грудня 1937 року.
Шміт видатний дослідник архітектури й малярства Візантії, балканських країн, країн Близького Сходу, а також Київської Русі. Праці з теорії та історії мистецтва: «Искусство, его психология, его стилистика, его эволюция» (Харків, 1919) [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.], «Мистецтво старої Руси-України» (Харків, 1919), [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] «Исторические, этнографические, художественные музей. Очерк истории и теории музейного дела». (Харків, 1919), «Психологія малювання» (Київ, 1921), «Пам'ятки староруського мистецтва» (1922), «Мистецтво як предмет навчання» (Київ, 1923) та інші.
2023 року у видавництві «Дух і літера» вийшов україномовний переклад (перекладач та автор вступної статті, коментарів та додатків - Андрій Пучков, загальна редакція - Катерина Станіславська) праці Шміта «Мистецтво: його психологія, його стилістика, його еволюція».
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119128926 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
- Шмит, Федор Иванович // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
- Педагоги и психологи мира — 2012.
- Catalog of the German National Library
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 6 листопада 2012.
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Преловська І.М. Деякі обставини утворення державного заповідника «Софія Київська» у 1930-х рр. // Український музей : Збірка наукових праць. — К. : Товариство археології та антропології", 2003. — С. 21. — 20-27 с. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ковпаненко Н. До історії вивчення пам'яток монументального мистецтва // Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. — К.: Інститут історії України НАН України, 1998. — С. 326–327, 328, 329, 330–331, 332.
- Ковпаненко Н. Шміт (Шмідт) Федір Іванович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — К.: Інститут історії України, 2005. — Ч. 2. — С. 300–307.
- Ковпаненко Н. Шміт (Шмідт) Федір Іванович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С.649 — 650.
- Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит — заведующий Музеем изящных искусств и древностей Харьковского университета // Вопросы музеологии. — 2016, № 1 (13) — С. 69-77.
- Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит: первые годы работы в Харькове // Современное общество и власть. – 2018, № 3 (17). – С.11–18.
- Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит - председатель Вольного факультета искусств // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2019. – Т. 161, кн. 2–3. – С. 199–207.
Посилання
- http://www.infoukes.com/newpathway/17-2012-Page-12-1.html [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Репресований Федір Шміт (Шмідт)
- Шміт, Ф. І. Мистецтво старої Руси-України / Ф. І. Шміт. — Харків : Союз, 1919. — 99 с. – (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія). [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Шмит Ф. И. Искусство древней Руси-Украины / проф. Ф. И. Шмит. — Харьков : Союз, 1919. — 111 с. : ил. — (Культурно-Историческая Библиотека / под ред. Д. И. Багалея). [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Шмит Ф. Искусство : его психология, его стилистика, его эволюция / проф. Ф. И. Шмит. – Харьков : Союз, 1919. – 328 с. [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Ivanovich Shmit 1877 3 grudnya 1937 ukrayinskij i radyanskij vizantolog arheolog muzeyeznavec mistectvoznavec teoretik mistectva pedagog dijsnij chlen AN URSR z 1921 Shmit Fedir IvanovichShmit Fedor IvanovichNarodivsya1877 1 2 3 15 travnya 1877 4 abo 15 travnya 1877 1877 05 15 4 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 5 Pomer3 grudnya 1937 1937 12 03 abo 1937 1 2 Tashkent Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSR vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiya Rosiya 5 DiyalnistmistectvoznavecAlma materdVidomi uchniTaranushenko Stefan AndrijovichZnannya movrosijskaZakladHNU im V N KarazinaChlenstvoNAN UkrayiniRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPracyuvav u Rosijskomu arheologichnomu instituti v Konstantinopoli uchenij sekretar 1908 1912 Zakinchiv Peterburzkij universitet 1912 U 1912 1921 rokah profesor Harkivskogo universitetu 1912 1921 zaviduvach muzejnoyi sekciyi Vseukrayinskogo komitetu ohoroni pam yatnikiv starovini Narkomosu URSR 1919 1920 1921 1924 v Kiyevi golova Arheologichnoyi komisiyi ta inshih ustanov VUAN profesor Kiyivskogo hudozhnogo institutu 1921 roku za jogo iniciativoyu bulo stvoreno naukovo doslidnu ustanovu Sofijska Komisiya sho nasampered zajmalasya doslidzhennyam i problemoyu naukovoyi restavraciyi pam yatki ta stala poperednikom Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska Z kincya 1924 profesor Leningradskogo Universitetu i direktor Derzhavnogo institutu mistectv Vlitku 1919 roku pidpisav kolektivne zvernennya harkivskoyi profesuri do vchenih Zahodu z protestom proti chervonogo teroru Areshtovanij u Leningradi Pislya 5 rokiv taboriv i povtornogo areshtu za rishennyam Trijki NKVS rozstrilyanij u Tashkenti 3 grudnya 1937 roku Shmit vidatnij doslidnik arhitekturi j malyarstva Vizantiyi balkanskih krayin krayin Blizkogo Shodu a takozh Kiyivskoyi Rusi Praci z teoriyi ta istoriyi mistectva Iskusstvo ego psihologiya ego stilistika ego evolyuciya Harkiv 1919 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Mistectvo staroyi Rusi Ukrayini Harkiv 1919 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Istoricheskie etnograficheskie hudozhestvennye muzej Ocherk istorii i teorii muzejnogo dela Harkiv 1919 Psihologiya malyuvannya Kiyiv 1921 Pam yatki staroruskogo mistectva 1922 Mistectvo yak predmet navchannya Kiyiv 1923 ta inshi 2023 roku u vidavnictvi Duh i litera vijshov ukrayinomovnij pereklad perekladach ta avtor vstupnoyi statti komentariv ta dodatkiv Andrij Puchkov zagalna redakciya Katerina Stanislavska praci Shmita Mistectvo jogo psihologiya jogo stilistika jogo evolyuciya Div takozhPremiya NAN Ukrayini imeni F I ShmitaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119128926 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Shmit Fedor Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya pod red O Yu Shmidt 1 Moskva Akcionernoe obshestvo Sovetskaya enciklopediya 1920 d Track Q649d Track Q105108844d Track Q167997d Track Q20078554 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2016 Procitovano 6 listopada 2012 Volodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Prelovska I M Deyaki obstavini utvorennya derzhavnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska u 1930 h rr Ukrayinskij muzej Zbirka naukovih prac K Tovaristvo arheologiyi ta antropologiyi 2003 S 21 20 27 s ISBN 966 95597 5 8 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kovpanenko N Do istoriyi vivchennya pam yatok monumentalnogo mistectva Istoriko kulturna spadshina Ukrayini problemi doslidzhennya ta zberezhennya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1998 S 326 327 328 329 330 331 332 Kovpanenko N Shmit Shmidt Fedir Ivanovich Vidatni diyachi nauki i kulturi Kiyeva v istoriko krayeznavchomu rusi Ukrayini Biografichnij dovidnik K Institut istoriyi Ukrayini 2005 Ch 2 S 300 307 Kovpanenko N Shmit Shmidt Fedir Ivanovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 S 649 650 Filippenko R I F I Shmit zaveduyushij Muzeem izyashnyh iskusstv i drevnostej Harkovskogo universiteta Voprosy muzeologii 2016 1 13 S 69 77 Filippenko R I F I Shmit pervye gody raboty v Harkove Sovremennoe obshestvo i vlast 2018 3 17 S 11 18 Filippenko R I F I Shmit predsedatel Volnogo fakulteta iskusstv Uchen zap Kazan un ta Ser Gumanit nauki 2019 T 161 kn 2 3 S 199 207 Posilannyahttp www infoukes com newpathway 17 2012 Page 12 1 html 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Represovanij Fedir Shmit Shmidt Shmit F I Mistectvo staroyi Rusi Ukrayini F I Shmit Harkiv Soyuz 1919 99 s Kulturno istorichna biblioteka pid red D I Bagaliya 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Shmit F I Iskusstvo drevnej Rusi Ukrainy prof F I Shmit Harkov Soyuz 1919 111 s il Kulturno Istoricheskaya Biblioteka pod red D I Bagaleya 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Shmit F Iskusstvo ego psihologiya ego stilistika ego evolyuciya prof F I Shmit Harkov Soyuz 1919 328 s 24 sichnya 2021 u Wayback Machine Fedir Shmit u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Temi u Vikidzherelah Fedir Shmit u Vikishovishi