Фалиш

Фа́лиш (пол. Falisz) — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 741 особу. Орган місцевого самоврядування — Моршинська міська рада.

село Фалиш
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Моршинська міська громада
Основні дані
Перша згадка	1482 року
Населення	741 особа
Площа	6,37 км²
Густота населення	116,33 осіб/км²
Поштовий індекс	82464
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°12′25″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 49.20694° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 49.20694; 23.85139Координати: 49°12′25″ пн. ш. 23°51′05″ сх. д. / 49.20694° пн. ш. 23.85139° сх. д. / 49.20694; 23.85139
Середня висота над рівнем моря	311 м
Водойми	р. Жижава
Місцева влада
Адреса ради	82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин
Карта
Фалиш
Фалиш
Мапа

Історія

Розташоване на правому березі річки Жижави. Перша писемна згадка з 1492 року. Укріплене місце з назвою Ясна гора, сліди якого збереглися донині у західній частині села, пов'язують з давнім монастирем монахів-василіан та церквою Іоана Хрестителя. Перші відомості про цей монастир сягають 1489 року. Ця невеличка фортеця мала мисовий характер і з напільного боку була перерізана ровом. З південного боку колишнього укріплення протікає невеликий потік, який далі впадає в річку Жижаву, що із західного боку була природною перешкодою у підступах до давнього монастиря.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461496, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 544 виборці, явка 60,29 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 27,44 %, за партію «Голос» — 22,56 %, за всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,72 %. В найбільше голосів отримав Володимир Наконечний (Слуга народу) — 16,82 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 15,90 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 15,60 %.

Населення

Фалиш в часи І Світової війни

Населення відповідно до Йосифинської метрики

Згідно з Йосифинською метрикою у Фалиші проживали власники будинків та земельних угідь (станом на 4 березня 1788 р.): Стас Паньків (№ 2), Матвій Сулик (№ 3), Сень Вакула (№ 4), Василь Сулик (№ 6), оренда (№ 1), Іван Вакула (№ 5), Іван Стасів (№ 8), вдова Іваниха (№ 9), Федьо Дух (№ 7), Міхал Стасів (№ 10), священик (№ 19), Яцько Хлопот (№ 14), Василь Гусак (№ 15), Петро Сулик (№ 16), Федьо Морич (№ 17), Іван Сербак (№ 18), вдова Макариха (№ 20), Гринь Цимбалій (№ 21), Андрус Юрчишин (№ 22), Іван Цимбалій (№ 23), Миколай Цимбалій (№ 24), Василь Павлишин (№ 25), Іван Гаврилів (№ 26), Петро Сулик (№ 27), Стась Сулик (№ 31), Іван Прокопів (№ 28), Сень Стасів (№ 29), Михайло Петришин (№ 30).

Пустки (незаселені будинки): Гната Щупака, Подоляка, Миколи Тимкова, Василікова, Олексина, Івана Ференца, Петра Бендара, Юрчишина, Дмитречкова.

Згідно з Францисканською метрикою у Фалиші проживали власники будинків та земельних угідь (станом на 20 липня 1820 р.): Андрусь Сокаль (№ 1), Яць Сулік (№ 2), Іван Вакула (№ 3), Петро Печеняк (№ 4), Микола Ковальчук (№ 34), Стефан Сулик (№ 5), Гаврило Ковальчук (№ 6), Андрусь Морич (№ 37), Міхал Андрусишин (№ 7), Стас Печенюк (Печеняк) (№ 8), Іван Трефіч (№ 9), Стас Морич (№ 9), Лесь Хлопот (№ 11), Іван Паньків (№ 36), Федьо Ференц (№ 12), Василь Маделлюс (Мадилюс) (№ 13), Андрус Морич (№ 37), Дмитро Цимбал (№ 38), священик (№ 21), Лесь Щупак (№ 15), Стефан Оґроднік (Огородник) (№ 16), Василь Гусак (№ 17), Гриньо Печеник (Печеняк) (№ 18), Гринь Щупак (№ 19), Яць Сербак (№ 20), Михайло Лапчак (№ 22), Андрус Цимбал (№ 23), Гринь Андрусишин (№ 24), Андрус Цимбал (№ 25), Федь Цимбал (№ 26), Стефан Павлій (№ 27), Івась Оґроднік (Огородник) (№ 28), Іван Беднарчук (№ 29), Юрко Сулик (№ 30), Павло Павлій (№ 31), Микола Печеник (Печеняк) (№ 32), Микита Сулик (№ 33), Іван і Михайло Мельники (млин) (№ 14).

У 1880 р. в селі було 348 мешканців, за винятком 19 римокатоликів решта були грекокатоликами, в селі була парафіяльна церква стрийського деканату (до парафії належала також дочірня церква у (Станкові)).

Станом на 1 січня 1939 року в селі проживало 700 мешканців, з них 640 українців-греко-католиків, 50 поляків, 5 євреїв і 5 німців.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	739	99.73%
російська	2	0.27%
Усього	741	100%

Церква Усічення голови святого Івана Хрестителя

Церква Усічення голови св. Івана Хрестителя, побудована у 1750 р., розібрана у 1911 р.

Дерев'яна церква, зведена в 1750 році. Належала до оригінальних триверхих будівель бойківського типу. Складалася з трьох зрубів. Зруб квадратової нави посередині був ширший за прямокутні зруби вівтаря й бабинця. До північної стіни вівтаря прилягала ризниця, добудована в XIX столітті. Наву вінчав пірамідальний наметовий верх з двома заломами, бабинець — такий самий верх з одним заломом, а вівтар — верх без залому. Оперізувало споруду широке піддашшя, сперте на східчасто профільовані випусти вінців зрубів. Усередині всі простори розкривалися у висоту. На другому ярусі бабинця були хори, що виходили на західну стіну нави. Розібрана в 1911 році, у зв'язку з будівництвом нової, в іншому місці.

Нову церкву було збудовано у 1911-1913 роках, відновлено після руйнувань Першої світової війни у 1917 році.

Наш час

У селі працюють релігійна громада Української греко-католицької церкви Парафія усікновення голови святого Івана Хрестителя, фермерські господарства, підприємство по виробництву тротуарної плитки, бруківки, бордюрів та т.п.

11 вересня 2011 року у селі була освячена меморіальна дошка на честь уродженки Фалиша актриси Іванни Біберович (Королевич)

09 серпня 2023 року у рамках проекту "Вервиця єднає" на (Живому телебаченні) пройшла трансляція спільної молитви вірян УГКЦ села під проводом о.Тараса Ляшка.

Відомі люди

• Біберовичева Іванна Антонівна (1858–1937) — артистка українського театру в Галичині.
• (Гошовський Юліан) (1908–1981) — діяч ОУН, інженер, технічний розробник підпільної радіостанції Самостійна Україна

Див. також

• (Братківці (гміна))

Примітки

1. Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII—XVIII ст. / Стрийський район 2008
2. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
3. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
4. Falisz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 370. (пол.)
5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 85.
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
7. Сулик Р. Дерев'яні церкви Стрийщини. — Львів; Стрий, 1993. — С. 43,44.
8. ВЕРВИЦЯ ЄДНАЄ | Молитва на вервиці у прямому ефірі, 09.08.2023 (укр.), процитовано 9 серпня 2023
9. На Стрийщині встановили меморіальну дошку актрисі Іванні Біберович. fortuna-gazeta.com.ua. Процитовано 9 серпня 2023.

Посилання

• Погода в селі Фалиш. оригіналу за 21 грудня 2011.