«Україна — не Росія» — книга другого президента України Леоніда Кучми. Вийшла з друку в 2003 році в період його президентства. У зв'язку з деякими суперечливими твердженнями автора, книга викликала неоднозначну реакцію читачів і піддавалася критиці.
Обкладинка українського видання | |
Автор | Леонід Кучма |
---|---|
Мова | російська |
Жанр | історія |
Видавництво | Видавничий дім «Время» (Москва) |
Видано | 2003 р. |
Видано українською | Москва: Видавництво "Время", 2004 рік, |
Сторінок | 560 |
Книга складається з передмови, 14 розділів, післямови і приміток.
Зміст
Анотація
Автор ділиться своїми поглядами на історію України, на події XX століття та останніх років, викладає свою точку зору, чому Україна не може бути Росією, про відмінності в українських і російських національних характерах, про різні погляди на культурно-історичне минуле і взаємні претензії.
На презентації книги в Москві Леонід Кучма сказав:
У нас на порядку денному стоїть завдання, про яке в цій книзі я сказав, перефразовуючи вислів відомого італійця: «створити українця». Небезпека не повернутися до свого українства актуальна для мільйонів громадян України. Російські інтелігенти діляться на тих, хто бажає нам удачі у відновленні і розвитку українства, і на тих, хто не бажає нам цього. Про таких було колись сказано, що російський демократ закінчується там, де починається розмова про Україну.
Кучма про українців і росіян
«Серед росіян я частіше, ніж серед українців, зустрічав людей, які тяготилися своєю справою й тому робили її погано, — пише президент України, який багато років був директором „Південмашу“, флагмана ракетобудування СРСР, — не від невміння робити добре, а від огиди». Росіяни більше живуть «по понятіям», тоді як українці в масі своїй віддають перевагу закону й порядку. Довге життя під дахом однієї імперії, де русскій чоловік жив з відчуттям, що вся вона його батьківщина, призвела до сумного фіналу: з усіх націй колишнього СРСР титульна виявилася самою «необщінною». А в кінцевому рахунку і менш оптимістичною, ніж ті ж українці.
Кучма про Хмельницького й Мазепу
«Якщо Хмельницький — символ тяглості української державності від Київської Русі до наших днів, то Іван Мазепа уособлює для нас Альтернативу. В очах багатьох він врівноважує Хмельницького, виправляє крен. Ставлення до Мазепи як зрадника в наші дні — це анахронізм. Це може свідчити про деяку душевну незрілість. Добре, що наш Національний банк, з яким я часто буваю не згоден з інших приводів, помістив портрети двох цих людей на гривні. У нас люди все ще ведуть боротьбу проти пам'ятників і портретів. Але гроші ніхто рвати на знак протесту не буде. Бачачи Мазепу й Хмельницького в своїх гаманцях разом, наші люди звикають терпиміше ставитися до своєї історії, до її творців. Та, мабуть, і один до одного».
Кучма про російську мову і церковні проблеми
Автор детально зупиняється на питанні про двомовність в Україні, наводячи аргументи про несвоєчасність надання російській мові статусу офіційної. Кучма також не обходить увагою вкрай складну й заплутану ситуацію, що склалася навколо міжконфесійних відносин в Україні. Майбутнє церкви він бачить у створенні Української Помісної православної церкви.
Післямова
Підбиваючи підсумки, Леонід Кучма стверджує, що у двох країн різні історичні долі, різний національний досвід, різне самовідчуття, несхожі культурно-мовні ситуації, принципово різні відносини з географічним та геополітичним простором, неоднакова ресурсна база, різна політична вага у світі, несумірні можливості для взаємовпливу.
Критика
Книга «Україна — не Росія» неодноразово піддавалася критиці з боку незалежних авторів як в Росії, так і в Україні з різних аспектів. Негативні рецензії почали з'являтися навіть ще до видання твору. Так, гуморист Віктор Шендерович назвав заголовок книги «вульгарним», а політолог заявив, що «Українські політики керуються перш за все тим, що нас розрізняє і розділяє. І роблять все, щоб цих відмінностей було якомога більше».
Авторство книги також було поставлено під питання. Директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін припустив, що книгу написав академік Анатолій Гальчинський. А на думку директора Інституту політики Миколи Томенко, книга писалася двома групами вчених: російськими й українськими. Результатом з'явилися протиріччя у книзі, що представляє одночасно два протилежних погляди на одні й ті ж проблеми, а також історичні неточності і підтасування. При цьому «В авторському колективі інколи відчувається й присутність Леоніда Кучми, щоправда, незначна і здебільшого автобіографічна». Втім, те, що в написанні книги брали участь фахівці, не заперечує і сам Кучма, він назвав фахівців, які виконали історичні, літературні та інші редагування, своїми співавторами. У тому, що книга написана не самим Кучмою, впевнені також міністр уряду Москви , культуролог і журналіст . Цю ж точку зору підтримує журналіст , який вважає, що в написанні книги брали участь понад півсотні різних авторів. Бакланов також ставить у провину Кучмі те, що «Всю розвернуту глибину своїх знань і спостережень Леонід Данилович присвятив єдиній і головній меті: доведення всім, хто сумнівається, що український народ не має ніякого відношення до російського, українці незрівнянно кращі, здібніші, талановитіші росіян». Опосередковано підтримує цю думку про книгу історик .
в рецензії на книгу написав: «У передмові він люто доводить, що ні про який колоніальний статус України не могло бути й мови. У кінці книги говорить, по суті, прямо протилежне: Україна протягом трьох з половиною століть давала Росії „Потужне людське підживлення“, і „одного цього чинника досить, щоб визнати: Росія — наша боржниця“. І „підживлення“ зараз триває — ось українські робітники працюють на будівництвах Москви. Соромно писати таке. Їдуть адже від безнадійності, від безладу життя».
У фразі «Україна — не Росія» бачить основний напрям української національної ідеї історик і публіцист . Він також упевнений, що книга написана колективом авторів, і вважає, що «український погляд на російський світ», викладений у книзі, є русофобським, розкольницьким і сепаратистським. Смолін вважає, що з поставленим завданням — «вловити і сформулювати різницю» між українцями і росіянами Кучма так і не впорався, а в його спробах довести, що українці і росіяни — це різні народи, вчувається невпевненість і образлива впертість.
Видання
Оригінал книжки вийшов друком у 2003 році російською мовою у московському видавництві . Перший переклад українською мовою вийшов у тому ж видавництві у 2004 році.
- Л. Кучма: Україна — не Росія. Переклад з рос. на укр. Ірина Пащенко, Олександр Руденко-Десняк. Фото Ю. Буслінскій, В. Солов'йов. — М.: Время, 2004. 560 стор. + фото.
- Л. Кучма: Украина — не Россия. Фото Ю. Буслинский, В. Соловьев. — М.: Время, 2004. 560 стор. + фото.
- Л. Кучма: Украина — не Россия. М.: Время, 2003. — 560 стор + фото.
Наклад
Наклад книги становить 10 000 примірників. Вартість книги становила 67 гривень в книжковому магазині в 2007 році.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 14 червня 2011.
- Л. Д. Кучма. Україна — не Росія. — М: «Время», 2003. — С. 489. — .
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 14 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2007. Процитовано 16 липня 2007.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 14 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 14 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 14 червня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Михайло Смолін. «Украйна» — не Росія, «Украйна» — це хвороба. [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 14 червня 2011.
Посилання
- Виступ Президента України Леоніда Кучми на презентації книги «Україна — не Росія» в Москві [ 5 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Витяги з книги в газеті «Час новин» [ 6 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Олександр Горянин . Непрочитане послання Леоніда Кучми [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayina ne Rosiya kniga drugogo prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Vijshla z druku v 2003 roci v period jogo prezidentstva U zv yazku z deyakimi superechlivimi tverdzhennyami avtora kniga viklikala neodnoznachnu reakciyu chitachiv i piddavalasya kritici Ukrayina ne Rosiya Obkladinka ukrayinskogo vidannyaAvtorLeonid KuchmaMovarosijskaZhanristoriyaVidavnictvoVidavnichij dim Vremya Moskva Vidano2003 r Vidano ukrayinskoyuMoskva Vidavnictvo Vremya 2004 rik ISBN 5 94117 087 4Storinok560 Kniga skladayetsya z peredmovi 14 rozdiliv pislyamovi i primitok ZmistAnotaciya Avtor dilitsya svoyimi poglyadami na istoriyu Ukrayini na podiyi XX stolittya ta ostannih rokiv vikladaye svoyu tochku zoru chomu Ukrayina ne mozhe buti Rosiyeyu pro vidminnosti v ukrayinskih i rosijskih nacionalnih harakterah pro rizni poglyadi na kulturno istorichne minule i vzayemni pretenziyi Na prezentaciyi knigi v Moskvi Leonid Kuchma skazav U nas na poryadku dennomu stoyit zavdannya pro yake v cij knizi ya skazav perefrazovuyuchi visliv vidomogo italijcya stvoriti ukrayincya Nebezpeka ne povernutisya do svogo ukrayinstva aktualna dlya miljoniv gromadyan Ukrayini Rosijski inteligenti dilyatsya na tih hto bazhaye nam udachi u vidnovlenni i rozvitku ukrayinstva i na tih hto ne bazhaye nam cogo Pro takih bulo kolis skazano sho rosijskij demokrat zakinchuyetsya tam de pochinayetsya rozmova pro Ukrayinu Kuchma pro ukrayinciv i rosiyan Sered rosiyan ya chastishe nizh sered ukrayinciv zustrichav lyudej yaki tyagotilisya svoyeyu spravoyu j tomu robili yiyi pogano pishe prezident Ukrayini yakij bagato rokiv buv direktorom Pivdenmashu flagmana raketobuduvannya SRSR ne vid nevminnya robiti dobre a vid ogidi Rosiyani bilshe zhivut po ponyatiyam todi yak ukrayinci v masi svoyij viddayut perevagu zakonu j poryadku Dovge zhittya pid dahom odniyeyi imperiyi de russkij cholovik zhiv z vidchuttyam sho vsya vona jogo batkivshina prizvela do sumnogo finalu z usih nacij kolishnogo SRSR titulna viyavilasya samoyu neobshinnoyu A v kincevomu rahunku i mensh optimistichnoyu nizh ti zh ukrayinci Kuchma pro Hmelnickogo j Mazepu Yaksho Hmelnickij simvol tyaglosti ukrayinskoyi derzhavnosti vid Kiyivskoyi Rusi do nashih dniv to Ivan Mazepa uosoblyuye dlya nas Alternativu V ochah bagatoh vin vrivnovazhuye Hmelnickogo vipravlyaye kren Stavlennya do Mazepi yak zradnika v nashi dni ce anahronizm Ce mozhe svidchiti pro deyaku dushevnu nezrilist Dobre sho nash Nacionalnij bank z yakim ya chasto buvayu ne zgoden z inshih privodiv pomistiv portreti dvoh cih lyudej na grivni U nas lyudi vse she vedut borotbu proti pam yatnikiv i portretiv Ale groshi nihto rvati na znak protestu ne bude Bachachi Mazepu j Hmelnickogo v svoyih gamancyah razom nashi lyudi zvikayut terpimishe stavitisya do svoyeyi istoriyi do yiyi tvorciv Ta mabut i odin do odnogo Kuchma pro rosijsku movu i cerkovni problemi Avtor detalno zupinyayetsya na pitanni pro dvomovnist v Ukrayini navodyachi argumenti pro nesvoyechasnist nadannya rosijskij movi statusu oficijnoyi Kuchma takozh ne obhodit uvagoyu vkraj skladnu j zaplutanu situaciyu sho sklalasya navkolo mizhkonfesijnih vidnosin v Ukrayini Majbutnye cerkvi vin bachit u stvorenni Ukrayinskoyi Pomisnoyi pravoslavnoyi cerkvi Pislyamova Pidbivayuchi pidsumki Leonid Kuchma stverdzhuye sho u dvoh krayin rizni istorichni doli riznij nacionalnij dosvid rizne samovidchuttya neshozhi kulturno movni situaciyi principovo rizni vidnosini z geografichnim ta geopolitichnim prostorom neodnakova resursna baza rizna politichna vaga u sviti nesumirni mozhlivosti dlya vzayemovplivu KritikaKniga Ukrayina ne Rosiya neodnorazovo piddavalasya kritici z boku nezalezhnih avtoriv yak v Rosiyi tak i v Ukrayini z riznih aspektiv Negativni recenziyi pochali z yavlyatisya navit she do vidannya tvoru Tak gumorist Viktor Shenderovich nazvav zagolovok knigi vulgarnim a politolog zayaviv sho Ukrayinski politiki keruyutsya persh za vse tim sho nas rozriznyaye i rozdilyaye I roblyat vse shob cih vidminnostej bulo yakomoga bilshe Avtorstvo knigi takozh bulo postavleno pid pitannya Direktor Institutu krayin SND Kostyantin Zatulin pripustiv sho knigu napisav akademik Anatolij Galchinskij A na dumku direktora Institutu politiki Mikoli Tomenko kniga pisalasya dvoma grupami vchenih rosijskimi j ukrayinskimi Rezultatom z yavilisya protirichchya u knizi sho predstavlyaye odnochasno dva protilezhnih poglyadi na odni j ti zh problemi a takozh istorichni netochnosti i pidtasuvannya Pri comu V avtorskomu kolektivi inkoli vidchuvayetsya j prisutnist Leonida Kuchmi shopravda neznachna i zdebilshogo avtobiografichna Vtim te sho v napisanni knigi brali uchast fahivci ne zaperechuye i sam Kuchma vin nazvav fahivciv yaki vikonali istorichni literaturni ta inshi redaguvannya svoyimi spivavtorami U tomu sho kniga napisana ne samim Kuchmoyu vpevneni takozh ministr uryadu Moskvi kulturolog i zhurnalist Cyu zh tochku zoru pidtrimuye zhurnalist yakij vvazhaye sho v napisanni knigi brali uchast ponad pivsotni riznih avtoriv Baklanov takozh stavit u provinu Kuchmi te sho Vsyu rozvernutu glibinu svoyih znan i sposterezhen Leonid Danilovich prisvyativ yedinij i golovnij meti dovedennya vsim hto sumnivayetsya sho ukrayinskij narod ne maye niyakogo vidnoshennya do rosijskogo ukrayinci nezrivnyanno krashi zdibnishi talanovitishi rosiyan Oposeredkovano pidtrimuye cyu dumku pro knigu istorik v recenziyi na knigu napisav U peredmovi vin lyuto dovodit sho ni pro yakij kolonialnij status Ukrayini ne moglo buti j movi U kinci knigi govorit po suti pryamo protilezhne Ukrayina protyagom troh z polovinoyu stolit davala Rosiyi Potuzhne lyudske pidzhivlennya i odnogo cogo chinnika dosit shob viznati Rosiya nasha borzhnicya I pidzhivlennya zaraz trivaye os ukrayinski robitniki pracyuyut na budivnictvah Moskvi Soromno pisati take Yidut adzhe vid beznadijnosti vid bezladu zhittya U frazi Ukrayina ne Rosiya bachit osnovnij napryam ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi istorik i publicist Vin takozh upevnenij sho kniga napisana kolektivom avtoriv i vvazhaye sho ukrayinskij poglyad na rosijskij svit vikladenij u knizi ye rusofobskim rozkolnickim i separatistskim Smolin vvazhaye sho z postavlenim zavdannyam vloviti i sformulyuvati riznicyu mizh ukrayincyami i rosiyanami Kuchma tak i ne vporavsya a v jogo sprobah dovesti sho ukrayinci i rosiyani ce rizni narodi vchuvayetsya nevpevnenist i obrazliva vpertist VidannyaOriginal knizhki vijshov drukom u 2003 roci rosijskoyu movoyu u moskovskomu vidavnictvi Pershij pereklad ukrayinskoyu movoyu vijshov u tomu zh vidavnictvi u 2004 roci L Kuchma Ukrayina ne Rosiya Pereklad z ros na ukr Irina Pashenko Oleksandr Rudenko Desnyak Foto Yu Buslinskij V Solov jov M Vremya 2004 560 stor foto ISBN 5 94117 087 4 L Kuchma Ukraina ne Rossiya Foto Yu Buslinskij V Solovev M Vremya 2004 560 stor foto ISBN 5 94117 086 6 L Kuchma Ukraina ne Rossiya M Vremya 2003 560 stor foto ISBN 5 94117 075 0NakladNaklad knigi stanovit 10 000 primirnikiv Vartist knigi stanovila 67 griven v knizhkovomu magazini v 2007 roci Div takozhKuchma Leonid DanilovichPrimitki Arhiv originalu za 5 chervnya 2010 Procitovano 14 chervnya 2011 L D Kuchma Ukrayina ne Rosiya M Vremya 2003 S 489 ISBN 5941170750 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2011 Procitovano 14 chervnya 2011 Arhiv originalu za 16 lipnya 2007 Procitovano 16 lipnya 2007 Arhiv originalu za 13 listopada 2011 Procitovano 14 chervnya 2011 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2011 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 14 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Mihajlo Smolin Ukrajna ne Rosiya Ukrajna ce hvoroba 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 14 chervnya 2011 PosilannyaVistup Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi na prezentaciyi knigi Ukrayina ne Rosiya v Moskvi 5 chervnya 2010 u Wayback Machine Vityagi z knigi v gazeti Chas novin 6 veresnya 2008 u Wayback Machine Oleksandr Goryanin Neprochitane poslannya Leonida Kuchmi 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine