Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Турач туркменський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Francolinus francolinus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tetrao francolinus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тура́ч туркменський, турач, турач звичайний (Francolinus francolinus) — вид птахів роду турач (Francolinus) підродини куріпкових родини фазанових.
Опис
Загальна довжина 33-36 см. Вага коливається від 400 до 500 г. Довжина крила у самців 168—181 мм і у самиць 160—172 мм, при розмаху крил близько 550—600 мм. Має маленьку голову та масивну статуру. Шия середньої довжини і міцна. Має досить короткий і маленький дзьоб, сильно загнутий на кінці. Хвіст короткий, клиноподібної форми. Ноги порівняно короткі і лапи невеликих розмірів. У хвості 14 кермових. Першорядні махові без вирізок. Крило тупе, перше махове зазвичай коротше сьомого. У самців на плесні завжди шпора.
Забарвлення пір'я самця чорне з білими круглими плямами на нижній стороні тіла, з буро-рудим поздовжнім малюнком на спині і крилах та з чорно-білими поперечними смужками на попереку і хвості. Навколо шиї іржаво-коричневе кільце. Дзьоб чорний, ноги червоні. Самиця забарвлена в більш бліді відтінки.
Спосіб життя
Зустрічається по долинах. Населяє рясні зарості чагарників тамариску, ожини, держидерева, верблюжої колючки, розташовані поблизу водойм, очеретяні плавні, що чергуються з високотравними галявинами, трав'янисті зарості полину, солянки. Досить звичайний на полях у заростей чагарнику, в садах, виноградниках, по лісових гарям. У сухих степах не зустрічається. Веде осілий спосіб життя. Сезонні переміщення відсутні, а зміна біотопів чітко не виражена.
Досить обережний птах. Звичками нагадує фазанів. Цей птах чудово бігає. При наближенні небезпеки спочатку біжить по землі, потім з шумом злітає «свічкою» вгору; пролетівши кілька метрів, швидко летить з частими помахами крил по горизонталі, потім, ширяючи, приземляється серед кущів і знову біжить. На ходу зазвичай витягує шию і часто рухає головою. Восени і взимку тримається зграйками.
Живиться рослинними і тваринними харчами. При цьому в холодну пору року переважає рослинна, в теплу — тваринна їжа. Рослинні — складають ягоди, листя, зелені пагони, насіння диких рослин і зерна культурних злаків, що збираються на полях після збирання врожаю. З тваринної — жуки, коники, клопи, мурахи, зелені гусениці, іноді дрібні ящірки, молюски та ін. Їжу збирає на землі, ягоди з кущів скльовує як з землі, так і сідаючи на гілки. Камінці в шлунках зустрічаються рідко і переважно взимку.
Турачі — моногамні птахи. В березні зустрічаються парами, а з кінця березня приступають до токування. Під час токування самець тримається біля самиці, приймаючи своєрідні пози: закидає назад голову, розпускає віялом хвіст і креслить по землі напіврозпущеними крилами. При цьому він часто підстрибує, ляскає крилами, крутить головою і видає далеко чутні крики. Для токування обираються галявини серед кущів, відкриті бугри поблизу чагарникових і трав'янистих заростей, куди птахи тікають при небезпеці. При співі самець часто схоплюється на купину або сідає на кущ. Зазвичай поблизу самця перебуває лише одна самиця. Токування триває до середини червня, а крики окремих самців навіть до останньої декади липня. Незабаром після початку токування самиця приступає до облаштування гнізда і відкладання яєць.
Гніздо у вигляді невеликої ямки з вистилки з сухих травинок і гілочок міститься звичайно під прикриттям куща. У повній кладці від 7 до 18 яєць розміром 41,14×33,12 мм, забарвлених в оливково-бурий або молочно-кавовий колір з рідкісними білими, іноді бурими плямами. Насиджування здійснює лише самиця проти 21-24 дні, самець в цей час тримається поблизу від гнізда. Турбуються про пташенят самець і самиця. Пташенята від пуховиків до розміру в напівматки відзначалися в період від другої половини травня до другої половини жовтня, що свідчить про значний розтягнутість термінів розмноження. Близько 3 місяців молоді птахи триматися біля своїх батьків, а потім розлітаються.
Тримають та розводять у неволі. Є об'єктом спортивного полювання. На нього полюють за допомогою рушниці і собак, а так само використовують хижих птахів. Природними ворогами є шакали, лисиці, коти, тхори, ласки і деякі інші хижаки; з птахів переважно болотні луні і яструби.
Тривалість життя до 12 років.
Поширення
Розповсюджені від Кіпру і Малої Азії на заході до північно-східного Індостану. З Південної Європи швидко зникає через постійне полювання. В даний час зберігся ще на Кіпрі. У Західній Азії цей вид місцями звичайний, а раніше водився також в Іспанії, Південній Італії і на Сицилії. Мешкає в східному Закавказзі і південно-західному Туркменістані.
Колись був доволі поширений на півдні Західної Європи, але посилене переслідування привело до того, що він зовсім зник в значній частині колишнього ареалу. І лише після того, як його було узято під охорону, чисельність цього птаха стала зростати.
У сприятливі роки в деяких місцях щільність може досягати 20-25 птахів на 1 га, зазвичай 6 птахів/га.
Підвиди
- F. f. francolinus (Linnaeus, 1766) — Кіпр, південна Туреччина, Ірак, Іран
- F. f. arabistanicus (Zarudny and Harms, 1913) — південний Ірак, західний Іран
- F. f. asiae (Bonaparte, 1856) — північна Індія
- F. f. henrici (Bonaparte, 1856) — південний Пакистан, західна Індія
- F. f. bogdanovi (Zarudny, 1906) — південний Іран, Афганістан, південний Пакистан
- F. f. melanonotus (Hume, 1888) — східна Індія, Бангладеш.
Джерела
- Steve Madge, Phil McGowan und Guy M. Kirwan: Pheasants, Partridges and Grouse — A Guide to the Pheasants, Partridges, Quails, Grouse, Guineafowl, Buttonquails and Sandgrouse of the world, Christopher Helm, London 2002, .
- Sarker, S. U. (2004). New habitat of black francolin Francolinus francolinus in Bangladesh. 3rd International Galliformes Symposium, p 249. Dehra Dun and Corbett National Park. Eds. Fuller, R.A. & Browne, S.J. World Pheasant Association, Fordingbridge, UK.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 23 червня 2017.
- Дочу А.Р. УКРАЇНСЬКІ ОРНІТОНІМИ ТЮРКСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ.//Наук. зап. Національного університету «Острозька академія», Серія «Філологічна». Випуск 51, 2015. — С. 195-197.
- Фесенко Г.В. Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Негоробині. Частина 1.//Вісник Національного науково-природничого музею, 2013, № 11. — С. 63-86.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turach turkmenskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Rid Turach Francolinus Vid Turach turkmenskij Binomialna nazva Francolinus francolinus Linnaeus 1766 Sinonimi Tetrao francolinus Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Francolinus francolinus Vikividi Francolinus francolinus ITIS 175974 MSOP 22678719 NCBI 9023 Zapit Turach perenapravlyaye syudi div takozh Turach rid Tura ch turkmenskij turach turach zvichajnij Francolinus francolinus vid ptahiv rodu turach Francolinus pidrodini kuripkovih rodini fazanovih OpisZagalna dovzhina 33 36 sm Vaga kolivayetsya vid 400 do 500 g Dovzhina krila u samciv 168 181 mm i u samic 160 172 mm pri rozmahu kril blizko 550 600 mm Maye malenku golovu ta masivnu staturu Shiya serednoyi dovzhini i micna Maye dosit korotkij i malenkij dzob silno zagnutij na kinci Hvist korotkij klinopodibnoyi formi Nogi porivnyano korotki i lapi nevelikih rozmiriv U hvosti 14 kermovih Pershoryadni mahovi bez virizok Krilo tupe pershe mahove zazvichaj korotshe somogo U samciv na plesni zavzhdi shpora Zabarvlennya pir ya samcya chorne z bilimi kruglimi plyamami na nizhnij storoni tila z buro rudim pozdovzhnim malyunkom na spini i krilah ta z chorno bilimi poperechnimi smuzhkami na popereku i hvosti Navkolo shiyi irzhavo korichneve kilce Dzob chornij nogi chervoni Samicya zabarvlena v bilsh blidi vidtinki Sposib zhittyaZustrichayetsya po dolinah Naselyaye ryasni zarosti chagarnikiv tamarisku ozhini derzhidereva verblyuzhoyi kolyuchki roztashovani poblizu vodojm ocheretyani plavni sho cherguyutsya z visokotravnimi galyavinami trav yanisti zarosti polinu solyanki Dosit zvichajnij na polyah u zarostej chagarniku v sadah vinogradnikah po lisovih garyam U suhih stepah ne zustrichayetsya Vede osilij sposib zhittya Sezonni peremishennya vidsutni a zmina biotopiv chitko ne virazhena Dosit oberezhnij ptah Zvichkami nagaduye fazaniv Cej ptah chudovo bigaye Pri nablizhenni nebezpeki spochatku bizhit po zemli potim z shumom zlitaye svichkoyu vgoru proletivshi kilka metriv shvidko letit z chastimi pomahami kril po gorizontali potim shiryayuchi prizemlyayetsya sered kushiv i znovu bizhit Na hodu zazvichaj vityaguye shiyu i chasto ruhaye golovoyu Voseni i vzimku trimayetsya zgrajkami Zhivitsya roslinnimi i tvarinnimi harchami Pri comu v holodnu poru roku perevazhaye roslinna v teplu tvarinna yizha Roslinni skladayut yagodi listya zeleni pagoni nasinnya dikih roslin i zerna kulturnih zlakiv sho zbirayutsya na polyah pislya zbirannya vrozhayu Z tvarinnoyi zhuki koniki klopi murahi zeleni gusenici inodi dribni yashirki molyuski ta in Yizhu zbiraye na zemli yagodi z kushiv sklovuye yak z zemli tak i sidayuchi na gilki Kaminci v shlunkah zustrichayutsya ridko i perevazhno vzimku Turachi monogamni ptahi V berezni zustrichayutsya parami a z kincya bereznya pristupayut do tokuvannya Pid chas tokuvannya samec trimayetsya bilya samici prijmayuchi svoyeridni pozi zakidaye nazad golovu rozpuskaye viyalom hvist i kreslit po zemli napivrozpushenimi krilami Pri comu vin chasto pidstribuye lyaskaye krilami krutit golovoyu i vidaye daleko chutni kriki Dlya tokuvannya obirayutsya galyavini sered kushiv vidkriti bugri poblizu chagarnikovih i trav yanistih zarostej kudi ptahi tikayut pri nebezpeci Pri spivi samec chasto shoplyuyetsya na kupinu abo sidaye na kush Zazvichaj poblizu samcya perebuvaye lishe odna samicya Tokuvannya trivaye do seredini chervnya a kriki okremih samciv navit do ostannoyi dekadi lipnya Nezabarom pislya pochatku tokuvannya samicya pristupaye do oblashtuvannya gnizda i vidkladannya yayec Gnizdo u viglyadi nevelikoyi yamki z vistilki z suhih travinok i gilochok mistitsya zvichajno pid prikrittyam kusha U povnij kladci vid 7 do 18 yayec rozmirom 41 14 33 12 mm zabarvlenih v olivkovo burij abo molochno kavovij kolir z ridkisnimi bilimi inodi burimi plyamami Nasidzhuvannya zdijsnyuye lishe samicya proti 21 24 dni samec v cej chas trimayetsya poblizu vid gnizda Turbuyutsya pro ptashenyat samec i samicya Ptashenyata vid puhovikiv do rozmiru v napivmatki vidznachalisya v period vid drugoyi polovini travnya do drugoyi polovini zhovtnya sho svidchit pro znachnij roztyagnutist terminiv rozmnozhennya Blizko 3 misyaciv molodi ptahi trimatisya bilya svoyih batkiv a potim rozlitayutsya Trimayut ta rozvodyat u nevoli Ye ob yektom sportivnogo polyuvannya Na nogo polyuyut za dopomogoyu rushnici i sobak a tak samo vikoristovuyut hizhih ptahiv Prirodnimi vorogami ye shakali lisici koti thori laski i deyaki inshi hizhaki z ptahiv perevazhno bolotni luni i yastrubi Trivalist zhittya do 12 rokiv PoshirennyaRozpovsyudzheni vid Kipru i Maloyi Aziyi na zahodi do pivnichno shidnogo Indostanu Z Pivdennoyi Yevropi shvidko znikaye cherez postijne polyuvannya V danij chas zberigsya she na Kipri U Zahidnij Aziyi cej vid miscyami zvichajnij a ranishe vodivsya takozh v Ispaniyi Pivdennij Italiyi i na Siciliyi Meshkaye v shidnomu Zakavkazzi i pivdenno zahidnomu Turkmenistani Kolis buv dovoli poshirenij na pivdni Zahidnoyi Yevropi ale posilene peresliduvannya privelo do togo sho vin zovsim znik v znachnij chastini kolishnogo arealu I lishe pislya togo yak jogo bulo uzyato pid ohoronu chiselnist cogo ptaha stala zrostati U spriyatlivi roki v deyakih miscyah shilnist mozhe dosyagati 20 25 ptahiv na 1 ga zazvichaj 6 ptahiv ga PidvidiF f francolinus Linnaeus 1766 Kipr pivdenna Turechchina Irak Iran F f arabistanicus Zarudny and Harms 1913 pivdennij Irak zahidnij Iran F f asiae Bonaparte 1856 pivnichna Indiya F f henrici Bonaparte 1856 pivdennij Pakistan zahidna Indiya F f bogdanovi Zarudny 1906 pivdennij Iran Afganistan pivdennij Pakistan F f melanonotus Hume 1888 shidna Indiya Bangladesh DzherelaSteve Madge Phil McGowan und Guy M Kirwan Pheasants Partridges and Grouse A Guide to the Pheasants Partridges Quails Grouse Guineafowl Buttonquails and Sandgrouse of the world Christopher Helm London 2002 ISBN 0 7136 3966 0 Sarker S U 2004 New habitat of black francolin Francolinus francolinus in Bangladesh 3rd International Galliformes Symposium p 249 Dehra Dun and Corbett National Park Eds Fuller R A amp Browne S J World Pheasant Association Fordingbridge UK PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2017 Dochu A R UKRAYiNSKI ORNITONIMI TYuRKSKOGO POHODZhENNYa Nauk zap Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Filologichna Vipusk 51 2015 S 195 197 Fesenko G V Nazvi rodiv u vitchiznyanomu imenuvanni ptahiv svitu Negorobini Chastina 1 Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2013 11 S 63 86 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi