Тулон (регбійний клуб)

Регбі Клаб Тулон (фр. Rugby club toulonnais), Тулон — французький регбійний клуб, який виступає у вищому дивізіоні чемпіонату Франції. Команда розташовується в однойменному місті в регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег і проводить домашні матчі на стадіоні Стад Майоль, що вміщає 15 820 глядачів. При цьому деякі ігри проводяться на шістдесяти тисячному Велодром в Марселі. Заснований в 1908 році клуб є триразовим чемпіоном країни.

Регбі Клаб Тулон

Повна назва	Rugby club toulonnais
Коротка назва	Тулон
Засновано	1908
Населений пункт	Тулон, Франція
Стадіон
Вміщує	15 820
Президент
Головний тренер
Ліга	Топ 14
2015-2016	2
Домашня Виїзна Запасна

Вибувши в 2000 року з головної ліги через фінансові причини, Тулон став переможцем Другого дивізіону в 2005 році, однак після повернення в еліту команда знову вилетіла з дивізіону. Завдяки підписанню ряду сильних гравців клуб став істотно прогресувати. У 2007—2008 роках команда успішно виконала завдання і повернулась в Топ 14. Потім, протягом деякого часу Тулон боровся за виживання, після чого ситуація стабілізувалася, і колектив увійшов до числа найсильніших команд чемпіонату. Уже в сезоні 2009/2010 команда з Лазурного Берега стала другою на національномі чемпіонаті (програвши потім в півфіналі) і вийшла у фінал Європейського кубка виклику. У 2012 році «Тулон» був близький до оформлення дубля, однак поступився як в фіналі Топ 14 ((Тулузі)), так і в фіналі Європейського чемпіонату (Біарріц). У сезоні 2012/2013 клуб став переможцем престижного європейського змагання, кубка Хайнекен.

Історія

Тулон було засновано 3 червня 1908 року в результаті об'єднання команди Étoile sportive varoise і тулонського відділення клубу Stade varois. Через 23 роки команда вперше стала національним чемпіоном. У фінальному матчі сезону 1931 року в Бордо, Тулон обіграв Ліон (фр. Lyon Olympique Universitaire) з рахунком 6:3. У рідному місті регбістів зустріли 30 тисяч щасливих уболівальників. Конвалії з'явилися на емблемі клубу в 1921 році. Фелікс Майоль, який пожертвував клубу гроші на будівництво стадіону, який був названий його ім'ям, прибув на свій перший концерт в Париж 1 травня 1895 року. Знайома артистка подарувала йому букет конвалій, які часто даруються французами в перший день травня. Забобонний Майоль, чий концерт пройшов успішно, зробив конвалію своїм особистим символом. Потім звичай перейняли і регбісти.

Надалі команда стала постійним претендентом на титул. При цьому, клуб протягом 35 років зіграв в чотирьох фіналах (1948, 1968, 1971, 1985) і не виграв жодного. У 1985 році Тулон програв з командою Тулузи(22:36). Через два роки, з п'ятої спроби клуб завоював титул чемпіона. Тоді на столичній арені Парк де Пренс регбісти обіграли Рейсінг 92. Ще одна перемога в чемпіонаті прийшла в 1992 році, в фінальному матчі клуб здолав суперників з Біарріц. Та гра стала останньою для легенди Біарріца, (Сержа Бланко), який так і не здобув титул чемпіона Франції.

Протягом наступних восьми років клуб мав фінансові труднощі, спостерігався дефіцит в 10 мільйонів франків. Як наслідок, спортивні результати команди стали менш вражаючими. В результаті організатори чемпіонату вирішили перемістити Тулон у Другій дивізіон влітку 2000 року. Гравці могли повернутися у вищу лігу в першому ж сезоні, але у вирішальній грі за єдину квоту команда зазнала поразки від (Монтобана). Лише через п'ять сезонів команда знову досягла того рівня, який дозволив їй знову стати учасником провідної ліги. Упевнена підтримка уболівальників (в середньому на стадіон приходило більше 12 тисяч глядачів) не допомогла Тулон закріпитися в чемпіонаті. Клуб виграв тільки 3 гри з 26 і вдруге був змушений стати учасником Другого дивізіону.

Новий президент клубу, , який народився і виріс в місті заробив свій маєток на продажі коміксів, ступив на посаду з обіцянкою побудувати сильну команду. Уже під керівництвом Буджеллаля клуб уклав контракти з відомими гравцями , , і . Згадані гравці і деякі інші новачки на той час вже подолали тридцятирічний рубіж. Особливий інтерес громадськості і ЗМІ викликало підписання контракту з колишнім капітаном Ол Блекс, . Новозеландець прибув до Франції після закінчення , і, як передбачалося, сума його контракту становила близько 300 тисяч євро. Буджеллаль заявив, що збирається платити зірці з власної кишені, при цьому гравець повинен був провести в складі Тулона всього 8-10 матчів. В інтерв'ю 2010 року Буджеллаль сказав: «Це було неймовірно, адже ми були в другому дивізіоні, а я говорив з кращим гравцем світу. Але він сказав „так“ і приїхав грати в Тулон».

Буджеллаль продовжив активну трансферну політику щодо іменитих вікових спортсменів. Склад команди поповнив капітан збірної Австралії і рекордсмен світу за кількістю тестових матчів, . Повідомлялося, що гравець отримає близько 400 тисяч євро, також з власної кишені Буджеллаля. Іншими новобранцем клубу став кращий на той момент бомбардир (за кількістю очок) Ол Блекс, і один з лідерів збірної Англії, .

Повернувшись до другої ліги в сезоні 2006/2007, клуб фінішував на четвертому місці. Тулон отримав право зіграти в матчах плей-офф за вихід до головного дивізіону, але вже в півфіналі колектив програв соперникам з (Стад Рошель)(17:21). У наступному змагальному році команда практично з самого початку вийшла в лідери турнірної таблиці і гарантувала собі вихід до вищої ліги за два тури до закінчення регулярного чемпіонату. Сезон 2008/2009 не став для команди результативним, однак цей час було витрачено на істотну перебудову колективу. Умага став працювати в тренерському штабі, і згодом Буджеллаль повідомив, що Умага не настільки компетентний щоб бути тренером. Крім того, бізнесмен заявив, що Умага не володіє якостями менеджера. Клуб боровся за виживання, але зумів уникнути вильоту, продемонструвавши потенціал для звершень в наступному сезоні. Кампанія-2009/2010 очолювала Джоннім Вількінсоном опинилася вкрай успішною. Провідний французький регбійний журнал (фр. Midi Olympique) пізніше назвав англійця кращим флай-хавом року чемпіонату. Досягнення Вількінсона були достойно оцінені і по той бік протоки: після деякої перерви гравця знову було повернено в команду. Тулон зайняв в чемпіонаті друге місце, пропустивши вперед команду Перпіньян. Каталонський конкурент отримав вищу позицію завдяки підсумку особистого протистояння, однак за багатьма показниками (зокрема, за кількістю перемог) лідирував саме Тулон. Після цього клуб програв у півфіналі плей-офф, виявившись слабшими за майбутніх чемпіонів Клермона за підсумками додаткового часу матчу (29:35). Проте, клуб з Лазурного Берега отримав можливість зіграти в головному міжнародному турнірі Європи — кубку Хайнекен.

У тому ж сезоні клуб змагався у другому за значущістю міжнародному змаганні, Європейському кубку регбі. Тулон виграв свою групу і вийшов до наступної стадії. Домашній матч 1/4 фіналу проти валлійськіх Скарлетс команда з легкістю виграла (38:12). Півфінальний бар'єр — гостьовий матч з ірландським - Тулон також подолав, хоча і з меншою перевагою (19:12). Перемога в цьому матчі дозволила французам провести фінал вдома, і, беручи до уваги обмежені можливості , зустріч була перенесена на марсельський Велодром. На жаль, Тулон програв гостям з Уельсу (21:28) і при досить якісній грі не зміг завоювати жодного трофея.

Сезон 2011/2012 склався для команди практично так само. Клуб знову програв у фіналі Європейського кубка регбі: тепер більш вдалими виявилися гравці Біарріц. Тулон не добився перемоги і в національному чемпіонаті. Він програв в головному матчі року Тулузі. Через рік команда стала переможцем кубка Хайнекен. У фінальному матчі регбісти обіграли ще одну французьку команду — Клермона. Матч протікав вкрай напружено і завершився з рахунком 16:15. Крім того, команда посіла друге місце в регулярному сезоні і дісталася до фіналу чемпіонату. Однак в підсумковому матчі Тулон програв (Кастрові) з рахунком 14:19. 2 травня 2015 в Лондоні, в фіналі Кубка чемпіонів регбі Тулон вдалося обіграти обіграв Клермон (24:18). У головному єврокубку Тулон переміг третій рік поспіль — раніше французький клуб двічі вигравав Кубок Хайнекен.

Досягнення

• Чемпіон: 1931, 1987, 1992, 2014
• Фіналіст: 1946, 1968, 1971, 1985, 1989, 2012, 2013

• Переможець: 2013, 2014

(Шаленж Ів дю Мануар)

• Переможець: 1934, 1970
• Фіналіст: 1939, 1954, 1983

• Фіналіст: 2010, 2012

• Переможець: 2005, 2008
• Фіналіст: 2001

Фінальні матчі

Кубок Хайнекен та Європейський Кубок з регбі

Дата	Переможець	Фіналіст	Рахунок	Стадіон	Вболівальники
18 травня 2013	Тулон	АСМ Клермон Овернь	16:15	Авіва, Дублін	50 148
18 травня 2014	Тулон		23:6	Мілленіум, Кардіфф	67 578
2 травня 2015	Тулон	АСМ Клермон Овернь	24:18	(Твікенем), Лондон	56 662

Чемпіонат Франції

Дата	Переможець	Фіналіст	Рахунок	Стадіон	Вболівальники
10 травня 1931	Тулон	Ліон	6:3	Парк Лескюр, Бордо	10 000
18 квітня 1948	(Лурд)	Тулон	11:3	(Стад де Пон Жюмо), Тулуза	29 753
16 червня 1968	(Лурд)	Тулон	9:9 (нічия)	(Муніципальний стадіон), Тулуза	28 526
16 травня 1971	Безьє Еро	Тулон	15:9	Парк Лескюр, Бордо	27 737
25 травня 1985	Тулуза	Тулон	36:22	Парк де Пренс, Париж	37 000
22 травня 1987	Тулон	Рейсінг 92	15:12	Парк де Пренс, Париж	48 000
27 травня 1989	Тулуза	Тулон	18:12	Парк де Пренс, Париж	48 000
6 червня 1992	Тулон	Біарріц	19:14	Парк де Пренс, Париж	48 000
9 червня 2012	Тулуза	Тулон	18:12	Стад де Франс, Сен-Дені	79 614
1 червня 2013	(Кастр)	Тулон	19:14	Стад де Франс, Сен-Дені	80 033
31 травня 2014	Тулон	(Кастр)	18:10	Стад де Франс, Сен-Дені	80 174
24 червня 2016	Рейсінг 92	Тулон	29:21	Камп Ноу, Барселона	99 124

Шаленж Ів дю Мануар

Рік	Переможець	Фіналіст	Рахунок
1934	Тулуза Тулон	нічия	0:0
1939	Сексьйон Палуаз	Тулон	5:0
1954	(Лурд)	Тулон	28:12
1970	«Тулон»	(Ажен)	29:7

Європейський кубок

Дата	Переможець	Фіналіст	Рахунок	Стадіон	Вболівальники
23 травня 2010		Тулон	28:21	Велодром, Марсель	48 990
18 травня 2012	Біарріц	Тулон	21:18	, Лондон	9 376

Сезон 2016/17 Топ 14

таблиця watch · edit ·
	Клуб	Розіграних	Виграних	Нічия	Програш	Бали за	Бали проти	Різниця балів Diff.	Проби за	Проби проти	Здобуті бонуси	Втрачені бонуси	Бали
1	(Атлантик Стад Рошель)	17	10	3	4	439	313	+126	42	24	5	3	54
2	АСМ Клермон Овернь	17	10	3	4	497	351	+146	52	36	5	2	53
3	(Монпельє Еро)	17	10	0	7	434	378	+56	38	33	3	3	46
4	(Кастр)	17	9	1	7	438	347	+91	42	27	3	2	43
5	Тулон	17	8	1	8	408	363	+45	37	35	4	4	42
6	Тулуза	17	9	0	8	348	333	+15	32	24	2	4	42
7	(Бордо-Бегль)	17	8	1	8	397	388	+9	33	34	1	4	39
8	Сексьйон Палуаз	16	8	0	8	366	395	–29	35	36	1	4	37
9	(Брів Коррез)	17	8	1	8	366	414	-48	24	37	0	2	36
10	Рейсінг	16	8	1	7	350	349	–1	34	30	2	0	36
11	Стад Франсе	17	7	1	9	397	431	–34	38	39	2	2	34
12	Ліон	16	6	2	8	325	361	–36	24	26	2	3	33
13	(Гренобль)	16	4	0	13	392	537	–145	37	49	1	6	23
14	(Авірон Байонне)	16	4	2	10	256	453	–197	18	47	0	0	16
Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку: Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head Різниця балів здобутих під час усіх матчів Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів Бали здобуті в усіх матчах Спроби здобуті в усіх матчах Менша кількість анульованих матчів Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у . Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів. Жовтий фон (7 рядок) авансують до щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів. Білий фон вказує на команди, які здобули місце в . Червоний фон (13 і 14 рядки) - команди будуть перенесені до . Фінальна таблиця

Знамениті гравці

Французькі гравці

(Марк Ендрю) (Ерік Шамп)

Міжнародні гравці

(Крістіан Лоаману)

Примітки

1. Jenkins, Graham (11 серпня 2010). Toulon still dreaming big. ESPNScrum. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 11 серпня 2010.
2. . Planet-Rugby.com. 22 March 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 28 січня 2017.
3. . BBC. 23 May 2007. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
4. . The New Zealand Herald. 24 May 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 28 січня 2017.
5. Jenkins, Graham (5 серпня 2010). Wilkinson hints at Toulon stay. ESPNScrum. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 11 серпня 2010.
6. . ESPN. 18 березня 2013. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 травня 2013.

Посилання

• RC Toulonnais [ 29 січня 2009 у Wayback Machine.] Офіційний сайт команди