Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2019) |
Трюббах (нім. Trübbach) — селище в складі швейцарської громади Вартау, кантон Санкт-Галлен.
Трюббах
Трюббах у Вікісховищі |
Назва селища дослівно перекладається як «каламутний струмок».
В селі мешкає приблизно 1500 жителів; лежить на висоті 479 м над рівнем моря.
Рейн і гора оточують селище. Його стара частина лежить безпосередньо на Рейні. Неподалік знаходиться кордон з князівством Ліхтенштейн.
Найвідоміша мешканка селища — колишня тенісна лідерка Мартіна Хінгіс.
Історія
Тут є ряд слідів мезоліту, неоліту та бронзової доби, а також сліди ранньосередньовічного маєтку. Назва Вартау походить від назви замку Вартау, побудованого в 1225 році (з видом на Гречінс). Центр середньовічного маєтку знаходився в Гречінсі, а церква вперше згадується в 1273 році.
У 1399 році графство Вартау перейшло до графів Верденберг-Гайлігенберг, у 1485 році — до Люцерна, а у 1517 році — до Гларуса. У 14 столітті верхні частини території сучасного муніципалітету (Матуг, Вальзерберг, Пальфріс) були заселені Вальзерами. З 1483 до 1798 року верховне правосуддя здійснював графство Зарганс. У середньовіччі між Трюббахом і Бальцерсом існувала поромна переправа через Рейн. Швейцарська конфедерація побудувала дорогу вздовж Рейну до Зарганса в 1491/2 роках.
Церква в Гречінсі була присвячена Святому Мартіну в 1494 році, але парафія прийняла швейцарську Реформацію ще в 1520-х роках. Спроби відновити католицьку месу в 1694/4 році призвели до «Вартауського конфлікту» (Wartauerhandel), який ледь не спровокував більшу релігійну війну в Швейцарській Конфедерації. Друга церква була побудована в Ацмоосі у 1736 році.
Муніципальний герб засвідчений на вітражі, датованому 1632 роком. На ньому зображено виноградну лозу під золотою зіркою в червоному полі (на червоному полі золотий пеньок, що відходить від купола, а на ньому срібна кефаль). У 1939 році був розроблений не пов'язаний з ним міський герб, на якому були зображені руїни замку. У 1970-х роках його замінили на історичний герб.
У 1802 році була проголошена недовговічна «Республіка Вартау», перш ніж сучасна муніципалітет був сформований як частина швейцарського кантону Санкт-Галлен у 1803 році. Вальзерівське населення, яке тепер опинилося на території муніципалітету, було натуралізовано лише у 1827 році під тиском кантональної влади. Залізничні станції у Трюббаху та Вайті були побудовані у 1858 році. Рейнська поромна переправа була замінена мостом у 1872 році. Автомагістраль A13 з'явилася у 1967 році.
Доісторичні поселення та місця жертвоприношень у Гречінс-Герренфельд та Охсенберг, а також руїни середньовічного замку, що знаходяться неподалік, та будинок радників Вальзер Ратхаус (Walser Rathaus) на Пальфріс занесені до списку пам'яток швейцарської спадщини національного значення.
Села Ацмоос й Обершан, а також селища Фонтнас і Гречінс внесені до реєстру об'єктів швейцарської спадщини.
Примітки
- Die seltsame Geschichte des Wartauer Wappens (wartau.ch)
- Wartau німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2013.
- Swiss inventory of cultural property of national and regional significance [ 2009-05-01 у Wayback Machine.] 21.11.2008 version, (нім.) accessed 19-Jan-2010
- ISOS site accessed 19-Jan-2010
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2019 Tryubbah nim Trubbach selishe v skladi shvejcarskoyi gromadi Vartau kanton Sankt Gallen Tryubbah Koordinati 47 04 18 pn sh 9 28 50 sh d 47 07166667002777416 pn sh 9 48055556002777777 sh d 47 07166667002777416 9 48055556002777777 Koordinati 47 04 18 pn sh 9 28 50 sh d 47 07166667002777416 pn sh 9 48055556002777777 sh d 47 07166667002777416 9 48055556002777777 Krayina Shvejcariya ShvejcariyaAdminodinicya Sankt Gallen VartauVisota centru 479 mGeoNames 2658304OSM 1687006 R Sankt Gallen Vartau TryubbahTryubbah Shvejcariya Tryubbah u Vikishovishi Nazva selisha doslivno perekladayetsya yak kalamutnij strumok V seli meshkaye priblizno 1500 zhiteliv lezhit na visoti 479 m nad rivnem morya Rejn i gora otochuyut selishe Jogo stara chastina lezhit bezposeredno na Rejni Nepodalik znahoditsya kordon z knyazivstvom Lihtenshtejn Najvidomisha meshkanka selisha kolishnya tenisna liderka Martina Hingis IstoriyaTut ye ryad slidiv mezolitu neolitu ta bronzovoyi dobi a takozh slidi rannoserednovichnogo mayetku Nazva Vartau pohodit vid nazvi zamku Vartau pobudovanogo v 1225 roci z vidom na Grechins Centr serednovichnogo mayetku znahodivsya v Grechinsi a cerkva vpershe zgaduyetsya v 1273 roci U 1399 roci grafstvo Vartau perejshlo do grafiv Verdenberg Gajligenberg u 1485 roci do Lyucerna a u 1517 roci do Glarusa U 14 stolitti verhni chastini teritoriyi suchasnogo municipalitetu Matug Valzerberg Palfris buli zaseleni Valzerami Z 1483 do 1798 roku verhovne pravosuddya zdijsnyuvav grafstvo Zargans U serednovichchi mizh Tryubbahom i Balcersom isnuvala poromna pereprava cherez Rejn Shvejcarska konfederaciya pobuduvala dorogu vzdovzh Rejnu do Zargansa v 1491 2 rokah Cerkva v Grechinsi bula prisvyachena Svyatomu Martinu v 1494 roci ale parafiya prijnyala shvejcarsku Reformaciyu she v 1520 h rokah Sprobi vidnoviti katolicku mesu v 1694 4 roci prizveli do Vartauskogo konfliktu Wartauerhandel yakij led ne sprovokuvav bilshu religijnu vijnu v Shvejcarskij Konfederaciyi Druga cerkva bula pobudovana v Acmoosi u 1736 roci Municipalnij gerb zasvidchenij na vitrazhi datovanomu 1632 rokom Na nomu zobrazheno vinogradnu lozu pid zolotoyu zirkoyu v chervonomu poli na chervonomu poli zolotij penok sho vidhodit vid kupola a na nomu sribna kefal U 1939 roci buv rozroblenij ne pov yazanij z nim miskij gerb na yakomu buli zobrazheni ruyini zamku U 1970 h rokah jogo zaminili na istorichnij gerb U 1802 roci bula progoloshena nedovgovichna Respublika Vartau persh nizh suchasna municipalitet buv sformovanij yak chastina shvejcarskogo kantonu Sankt Gallen u 1803 roci Valzerivske naselennya yake teper opinilosya na teritoriyi municipalitetu bulo naturalizovano lishe u 1827 roci pid tiskom kantonalnoyi vladi Zaliznichni stanciyi u Tryubbahu ta Vajti buli pobudovani u 1858 roci Rejnska poromna pereprava bula zaminena mostom u 1872 roci Avtomagistral A13 z yavilasya u 1967 roci Doistorichni poselennya ta miscya zhertvoprinoshen u Grechins Gerrenfeld ta Ohsenberg a takozh ruyini serednovichnogo zamku sho znahodyatsya nepodalik ta budinok radnikiv Valzer Rathaus Walser Rathaus na Palfris zaneseni do spisku pam yatok shvejcarskoyi spadshini nacionalnogo znachennya Sela Acmoos j Obershan a takozh selisha Fontnas i Grechins vneseni do reyestru ob yektiv shvejcarskoyi spadshini PrimitkiDie seltsame Geschichte des Wartauer Wappens wartau ch Wartau nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2013 Swiss inventory of cultural property of national and regional significance 2009 05 01 u Wayback Machine 21 11 2008 version nim accessed 19 Jan 2010 ISOS site accessed 19 Jan 2010 Ce nezavershena stattya z geografiyi Shvejcariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi