Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Торгове льний бала нс це різниця між вартістю експорту й імпорту країни за певний відрізок часу зазвичай за рік Якщо екс

Торговельний баланс

Торгове́льний бала́нс — це різниця між вартістю експорту й імпорту країни за певний відрізок часу, зазвичай за рік. Якщо експорт перевищує імпорт — торговельне сальдо позитивне — то відбувається приплив іноземної валюти в країну. Переважання імпорту над експортом — негативне сальдо — означає низьку конкурентоспроможність товарів країни на світовому ринку.

До торговельного балансу входить вартість товарів, проданих і куплених на умовах негайної оплати, проданих у (кредит), а також наданих безкоштовно у вигляді урядової допомоги або дарунку (за відрахування вартості безплатних товарів торговий баланс включається у платіжний баланс).

Якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, то він є активним, а при зворотному співвідношенні — пасивним. Стан торгового балансу значною мірою визначає економічне становище країни. У разі збігу вартості експорту та імпорту створюється нетто-баланс. Та частина зовнішньої торгівлі, яка не оплачується в поточному році, входить у самостійний торговий баланс, який визначає співвідношення вимог і зобов'язань з експорту та імпорту, і в .

Світ

image
Торговий баланс за 1980-2010 рр. на душу населення

Найбільший дефіцит торгового балансу в 2010 році у світі мали США. Профіцит — Китай, Японія, Німеччина та Саудівська Аравія з Росією. Перші три країни забезпечують значне позитивне сальдо торгового балансу внаслідок розвитку наукомісткого висококонкурентного експорту — машинобудування, електроніки та ін. та зменшення енергомісткості власних економік. Саудівська Аравія та Росія забезпечують профіцит торгового балансу майже виключно шляхом природних багатствах (в основному мінералів — сирої нафти та природного газу) та їх експорту в розвинені економіки Заходу.

Україна

image
Торговий баланс України, структура, динаміка. (Квартальні дані)

Найбільший квартальний профіцит торгового балансу в Україні зафіксовано в третьому кварталі 2004 року та другому кварталі 1999 року: 1 750 та 1 546 млн дол. США, відповідно. Позитивне торгове сальдо в Україні зазвичай досягалось зазвичай не внаслідок підвищення конкурентоспроможності економіки, зменшення її енергомісткості — розвитку наукомістких галузей, а внаслідок мінімізації купівельної спроможності власного населення — бідності. Що мінімізувало попит на імпорт загального призначення.

Найбільший квартальний дефіцит торгового балансу в Україні було зафіксовано в першому кварталі 2008 року. Значну роль у формуванні дефіциту зіграла глобальна фінансова криза 2008 року. Висока волатильність на світових ринках, спричинена іпотечною кризою у США, зумовлювала значні перекоси у світовій економіці на початку 2008 року. Попри формування значного дефіциту торгового балансу у 1,2,3 кварталах, складалась ілюзія добробуту та стабільності в українській економіці. На Заході, що становить майже 60 % світової економіки, нестабільність на ринках зумовлювала пошук інвесторами «острівка стабільності» у світі. І деякі інвестори бачили Україну в цій ролі. Тому попри дефіцити у торговому балансі в Україну продовжувався потужний наплив інвестицій з економік Заходу. (Національний Банк України), фактично перед самою кризою в Україні, був змушений ревальвувати національну валюту, з метою мінімізувати інфляцію, через зменшення емісії гривні, яка потрібна була для викупу валюти на міжбанківському валютному ринку. Ревальвація додатково негативно вплинула на український експорт.

Структура

Протягом 2006-2010 років, включно. Україна мала пасивний торговий баланс. Як окремо по роках, так і загальний за п'ять років. Експорт за цей час становив 295 млрд. 220 млн. дол. США. В структурі експорту переважали:

image
Структура експорту України за 2006—2010 роки, включно:
   Вироби з недорогоцінних металів та самі метали - $94.95 млрд. (28%)
   Послуги - $49.52 млрд. (14%)
   Харчова промисловість - $41.24 млрд. (12%)
   Механічне обладнання - $25.34 млрд. (7%)
   Хімічна промисловість - $18.48 млрд. (5%)
   Транспортні засоби - $14.57 млрд. (2.6%)
   Текстиль - $4.33 млрд. (1.3%)
   Папір та картон - $3.52 млрд. (1%)
   Інше - $92.8 млрд. (27%)
  • Вироби з недорогоцінних металів та самі метали. 94,95 млрд дол. США. (28 % від загального експорту за 2006—2010 роки включно);
  • Послуги нерезидентам. Здебільшого транспортні — залізничні, повітряні, трубопровідні. Та фінансові послуги, науково-дослідні, страхові, будівельні та ін. 49,52 млрд дол. США. (14 % від загального експорту за 2006—2010 роки включно);
  • Продукція харчової промисловості та сільського господарства. 41,24 млрд дол. США. (12 % від загального експорту за 2006—2010 роки включно);
  • Механічне обладнання. Електричних машин і устаткування та інших машин, котлів апаратів і механічних пристроїв продано за кордон протягом 2006—2010 років, на 25,34 млрд дол. США (7 % експорту протягом цього періоду);
  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості. Найбільше експортовано продукції неорганічної хімії, добрив, органічні хімічні сполуки та продукції лакофарбової галузі. В сумі на 18,48 млрд дол. США. (5 % від загального експорту за 2006—2010 роки);
  • Транспортні засоби. Залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання, наземні транспортні засоби, аеронавігаційні або космічні апарати. Експорт — 14,57 млрд дол. США. (4 % загальнодержавного експорту за останні 5 років);
  • Текстиль та вироби з текстилю. 4,33 млрд дол. США (1.3 % експорту);
  • Папір та картон 3,52 млрд. дол. США (1 % експорту);
  • Інше. Інші галузі економіки експортували продукції протягом 2006—2010 років на 92,8 млрд дол. США. (27 % в структурі експорту за останні 5 років). Експорт електроенергії, мінеральних продуктів, шкіряна і хутряні вироби та сировина. Та ін.

Імпорт протягом 2006—2010 років перевищив експорт і становив 323,19 млрд дол. США. В структурі імпорту переважали:

  • Енергетичні матеріали: (газ природний), нафта сира та продукти її переробки. 85,77 млрд дол. США (26 % імпорту за 5 років);
  • Механічне обладнання. Здебільшого верстати, машини, апарати й механічні пристрої. 46,25 млрд дол. США (13 % імпорту);
  • Транспортні засоби. Більшість в структурі імпорту наземні транспортні засоби. 31,28 млрд дол. США (9 % імпорту);
  • Послуги у нерезидентів. У більшості транспортні, фінансові, ділові, професійні та технічні послуги — 25,78 млрд дол. США. (7 % імпорту за 2006—2005 роки);
  • Недорогоцінні метали. 21,26 млрд дол. США (6 % імпорту);
  • Полімери та каучук. 16,74 млрд дол. США (5 % імпорту);
  • Фармацевтична продукція. Ліки. 10,33 млрд дол. США (3 % імпорту за 2006—2010 рр. включно);
  • Руди, шлаки та зола. Здебільшого імпорт для вітчизняного (ГМК). 5,44 млрд дол. США (2 % імпорту);
  • Інше. 106,12 млрд дол. США (29 % імпорту).

Отже сальдо торгового балансу України за 2006—2010 рр. включно було негативним (позитивним — у торгівлі послугами й негативним — товарами) і склало -27,97 млрд дол. США. Покриття дефіциту відбулось шляхом прямих іноземних інвестицій, міжнародних трансфертів і резервів НБУ.

Див. також

Примітки

  1. Дані Міжнародного Валютного Фонду
  2. . Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 1 січня 2012.
  3. . Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 1 січня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 31 грудня 2011.
  5. Держкомстат: Товарна структура експорту України
  6. Держкомстат: Зовнішня торгівля України послугами[недоступне посилання]

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Torgove lnij bala ns ce riznicya mizh vartistyu eksportu j importu krayini za pevnij vidrizok chasu zazvichaj za rik Yaksho eksport perevishuye import torgovelne saldo pozitivne to vidbuvayetsya pripliv inozemnoyi valyuti v krayinu Perevazhannya importu nad eksportom negativne saldo oznachaye nizku konkurentospromozhnist tovariv krayini na svitovomu rinku Do torgovelnogo balansu vhodit vartist tovariv prodanih i kuplenih na umovah negajnoyi oplati prodanih u kredit a takozh nadanih bezkoshtovno u viglyadi uryadovoyi dopomogi abo darunku za vidrahuvannya vartosti bezplatnih tovariv torgovij balans vklyuchayetsya u platizhnij balans Yaksho vartist eksportu perevishuye vartist importu to vin ye aktivnim a pri zvorotnomu spivvidnoshenni pasivnim Stan torgovogo balansu znachnoyu miroyu viznachaye ekonomichne stanovishe krayini U razi zbigu vartosti eksportu ta importu stvoryuyetsya netto balans Ta chastina zovnishnoyi torgivli yaka ne oplachuyetsya v potochnomu roci vhodit u samostijnij torgovij balans yakij viznachaye spivvidnoshennya vimog i zobov yazan z eksportu ta importu i v SvitTorgovij balans za 1980 2010 rr na dushu naselennya Najbilshij deficit torgovogo balansu v 2010 roci u sviti mali SShA Proficit Kitaj Yaponiya Nimechchina ta Saudivska Araviya z Rosiyeyu Pershi tri krayini zabezpechuyut znachne pozitivne saldo torgovogo balansu vnaslidok rozvitku naukomistkogo visokokonkurentnogo eksportu mashinobuduvannya elektroniki ta in ta zmenshennya energomistkosti vlasnih ekonomik Saudivska Araviya ta Rosiya zabezpechuyut proficit torgovogo balansu majzhe viklyuchno shlyahom prirodnih bagatstvah v osnovnomu mineraliv siroyi nafti ta prirodnogo gazu ta yih eksportu v rozvineni ekonomiki Zahodu UkrayinaTorgovij balans Ukrayini struktura dinamika Kvartalni dani Najbilshij kvartalnij proficit torgovogo balansu v Ukrayini zafiksovano v tretomu kvartali 2004 roku ta drugomu kvartali 1999 roku 1 750 ta 1 546 mln dol SShA vidpovidno Pozitivne torgove saldo v Ukrayini zazvichaj dosyagalos zazvichaj ne vnaslidok pidvishennya konkurentospromozhnosti ekonomiki zmenshennya yiyi energomistkosti rozvitku naukomistkih galuzej a vnaslidok minimizaciyi kupivelnoyi spromozhnosti vlasnogo naselennya bidnosti Sho minimizuvalo popit na import zagalnogo priznachennya Najbilshij kvartalnij deficit torgovogo balansu v Ukrayini bulo zafiksovano v pershomu kvartali 2008 roku Znachnu rol u formuvanni deficitu zigrala globalna finansova kriza 2008 roku Visoka volatilnist na svitovih rinkah sprichinena ipotechnoyu krizoyu u SShA zumovlyuvala znachni perekosi u svitovij ekonomici na pochatku 2008 roku Popri formuvannya znachnogo deficitu torgovogo balansu u 1 2 3 kvartalah skladalas ilyuziya dobrobutu ta stabilnosti v ukrayinskij ekonomici Na Zahodi sho stanovit majzhe 60 svitovoyi ekonomiki nestabilnist na rinkah zumovlyuvala poshuk investorami ostrivka stabilnosti u sviti I deyaki investori bachili Ukrayinu v cij roli Tomu popri deficiti u torgovomu balansi v Ukrayinu prodovzhuvavsya potuzhnij napliv investicij z ekonomik Zahodu Nacionalnij Bank Ukrayini faktichno pered samoyu krizoyu v Ukrayini buv zmushenij revalvuvati nacionalnu valyutu z metoyu minimizuvati inflyaciyu cherez zmenshennya emisiyi grivni yaka potribna bula dlya vikupu valyuti na mizhbankivskomu valyutnomu rinku Revalvaciya dodatkovo negativno vplinula na ukrayinskij eksport Struktura Protyagom 2006 2010 rokiv vklyuchno Ukrayina mala pasivnij torgovij balans Yak okremo po rokah tak i zagalnij za p yat rokiv Eksport za cej chas stanoviv 295 mlrd 220 mln dol SShA V strukturi eksportu perevazhali Struktura eksportu Ukrayini za 2006 2010 roki vklyuchno Virobi z nedorogocinnih metaliv ta sami metali 94 95 mlrd 28 Poslugi 49 52 mlrd 14 Harchova promislovist 41 24 mlrd 12 Mehanichne obladnannya 25 34 mlrd 7 Himichna promislovist 18 48 mlrd 5 Transportni zasobi 14 57 mlrd 2 6 Tekstil 4 33 mlrd 1 3 Papir ta karton 3 52 mlrd 1 Inshe 92 8 mlrd 27 Virobi z nedorogocinnih metaliv ta sami metali 94 95 mlrd dol SShA 28 vid zagalnogo eksportu za 2006 2010 roki vklyuchno Poslugi nerezidentam Zdebilshogo transportni zaliznichni povitryani truboprovidni Ta finansovi poslugi naukovo doslidni strahovi budivelni ta in 49 52 mlrd dol SShA 14 vid zagalnogo eksportu za 2006 2010 roki vklyuchno Produkciya harchovoyi promislovosti ta silskogo gospodarstva 41 24 mlrd dol SShA 12 vid zagalnogo eksportu za 2006 2010 roki vklyuchno Mehanichne obladnannya Elektrichnih mashin i ustatkuvannya ta inshih mashin kotliv aparativ i mehanichnih pristroyiv prodano za kordon protyagom 2006 2010 rokiv na 25 34 mlrd dol SShA 7 eksportu protyagom cogo periodu Produkciya himichnoyi ta pov yazanih z neyu galuzej promislovosti Najbilshe eksportovano produkciyi neorganichnoyi himiyi dobriv organichni himichni spoluki ta produkciyi lakofarbovoyi galuzi V sumi na 18 48 mlrd dol SShA 5 vid zagalnogo eksportu za 2006 2010 roki Transportni zasobi Zaliznichni abo tramvajni lokomotivi shlyahove obladnannya nazemni transportni zasobi aeronavigacijni abo kosmichni aparati Eksport 14 57 mlrd dol SShA 4 zagalnoderzhavnogo eksportu za ostanni 5 rokiv Tekstil ta virobi z tekstilyu 4 33 mlrd dol SShA 1 3 eksportu Papir ta karton 3 52 mlrd dol SShA 1 eksportu Inshe Inshi galuzi ekonomiki eksportuvali produkciyi protyagom 2006 2010 rokiv na 92 8 mlrd dol SShA 27 v strukturi eksportu za ostanni 5 rokiv Eksport elektroenergiyi mineralnih produktiv shkiryana i hutryani virobi ta sirovina Ta in Import protyagom 2006 2010 rokiv perevishiv eksport i stanoviv 323 19 mlrd dol SShA V strukturi importu perevazhali Energetichni materiali gaz prirodnij nafta sira ta produkti yiyi pererobki 85 77 mlrd dol SShA 26 importu za 5 rokiv Mehanichne obladnannya Zdebilshogo verstati mashini aparati j mehanichni pristroyi 46 25 mlrd dol SShA 13 importu Transportni zasobi Bilshist v strukturi importu nazemni transportni zasobi 31 28 mlrd dol SShA 9 importu Poslugi u nerezidentiv U bilshosti transportni finansovi dilovi profesijni ta tehnichni poslugi 25 78 mlrd dol SShA 7 importu za 2006 2005 roki Nedorogocinni metali 21 26 mlrd dol SShA 6 importu Polimeri ta kauchuk 16 74 mlrd dol SShA 5 importu Farmacevtichna produkciya Liki 10 33 mlrd dol SShA 3 importu za 2006 2010 rr vklyuchno Rudi shlaki ta zola Zdebilshogo import dlya vitchiznyanogo GMK 5 44 mlrd dol SShA 2 importu Inshe 106 12 mlrd dol SShA 29 importu Otzhe saldo torgovogo balansu Ukrayini za 2006 2010 rr vklyuchno bulo negativnim pozitivnim u torgivli poslugami j negativnim tovarami i sklalo 27 97 mlrd dol SShA Pokrittya deficitu vidbulos shlyahom pryamih inozemnih investicij mizhnarodnih transfertiv i rezerviv NBU Div takozhPlatizhnij balans SaldoPrimitkiDani Mizhnarodnogo Valyutnogo Fondu Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 1 sichnya 2012 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2011 Procitovano 1 sichnya 2012 Arhiv originalu za 22 sichnya 2013 Procitovano 31 grudnya 2011 Derzhkomstat Tovarna struktura eksportu Ukrayini Derzhkomstat Zovnishnya torgivlya Ukrayini poslugami nedostupne posilannya DzherelaEkonomichna enciklopediya Tovarna struktura zovnishnoyi torgivli Ukrayini Zovnishnya torgivlya Ukrayini poslugamiPosilannyaTorgovelnij balans Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Mitna enciklopediya u 3 t redkol I G Berezhnyuk vidp red ta in Derzh NDI mit spravi 2 ge vid Hm PP Melnik A A 2014 T 1 A Z 592 s ISBN 978 966 346 853 2 Mitna enciklopediya
Топ