Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фе́дір Петро́вич Тонки́х (рос. Фёдор Петрович Тонких; нар. 3 (16) вересня 1912 — пом. 12 січня 1987) — радянський воєначальник і науковець, доктор військових наук (1970), професор (1972), генерал-полковник (1971). Герой Соціалістичної Праці (1976).
| Федір Петрович Тонких | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Фёдор Петрович Тонких | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Народження | 3 (16) вересня 1912 с. Подворкі | ||||||||||||||||||
| Смерть | 12 січня 1987 (74 роки) Москва | ||||||||||||||||||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | ||||||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | ||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська, РВСП | ||||||||||||||||||
| Рід військ |  артилерія | ||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого | ||||||||||||||||||
| Роки служби | 1933–1985 | ||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | ||||||||||||||||||
| Командування | 50-й гвардійський артилерійський полк 52-й гвардійський артилерійський полк 23-я інженерна бригада особливого призначення | ||||||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 16 вересня 1912 року в селі Подворкі, нині Грязінський район Липецької області РФ, в селянській родині. Росіянин. 1933 року закінчив 1 курс Воронезького сільськогосподарського інституту.
До лав РСЧА призваний Воронезьким МВК у 1933 році. 1936 року закінчив Московську артилерійську школу імені Л. Б. Красіна. З 1936 по 1938 роки командував взводом управління 2-го артилерійського полку в Московському ВО. Член ВКП(б) з 1938 року. 1941 року закінчив Військову артилерійську академію імені Ф. Е. Дзержинського.
Учасник німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Волховському, Ленінградському, Сталінградському, Південному, 3-у Білоруському фронтах.
Війну старший лейтенант Ф. П. Тонких зустрів заступником командира 884-го винищувального протитанкового артилерійського полку. З листопада 1941 року — начальник штабу артилерії 11-ї стрілецької дивізії, з грудня того ж року — начальник штабу 884-го винищувального протитанкового артилерійського полку, з весни 1942 року — начальник штабу артилерії . З літа 1942 року — командир 50-го гвардійського артилерійського полку цієї ж дивізії.
У січні 1943 року отримав важке поранення, після одужання працював в Управлінні бойової підготовки Головного управління командуючого артилерією РСЧА. З червня 1944 року підполковник Ф. П. Тонких — командир 52-го гвардійського артилерійського полку . Війну закінчив на посаді командувача артилерією .
З травня 1945 по жовтень 1946 року працював в Головному розвідувальному управлінні (ГРУ ГШ), був членом військової місії в Японії та на Філіппінах, учасник радянсько-японської війни.
З грудня 1946 року — науковий співробітник Артилерійського стрілецько-тактичного комітету й начальник відділу бойового застосування артилерії в Академії артилерійських наук СРСР. З вересня 1949 року — заступник командира, а лютого 1951 року — командир 16-ї гарматної артилерійської бригади РВГК в Одеському ВО. З листопада 1954 року — командир 23-ї інженерної бригади особливого призначення.
1956 року присвоєне військове звання «генерал-майор». З 1 грудня 1956 по 30 вересня 1959 року — начальник Ростовського вищого артилерійського інженерного училища.
З вересня 1959 року на відповідальній роботі в Головному штабі Ракетних військ стратегічного призначення СРСР (РВСП СРСР): заступник начальника Головного штабу, а з березня 1960 року — заступник Головнокомандувача РВСП з бойової підготовки та військово-навчальних закладів, з червня 1961 року — заступник Головнокомандувача РВСП з бойової підготовки — начальник бойової підготовки РВСП. Брав участь у державних випробуваннях ракетної техніки й ядерного озброєння РВСП, керував освоєнням у військах новітніх бойових комплексів ракет-носіїв ядерної зброї «Роза» і «Тюльпан». З вересня 1959 по квітень 1963 року — член Військової Ради РВСП. 1963 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».
З квітня 1963 року — заступник начальника, а з 30 вересня 1969 по 16 грудня 1985 року — начальник Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського.
В грудні 1985 року генерал-полковник Ф. П. Тонких вийшов у запас. Мешкав у Москві, де й помер 12 січня 1987 року. Похований на Кунцевському цвинтарі
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 вересня 1976 року за видатні заслуги в створенні зразків озброєння, генерал-полковнику Тонких Федору Петровичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».
Також був нагороджений орденом Жовтневої Революції (1982), чотирма орденами Червоного Прапора (02.03.1943, 24.04.1945, 1953, 1972), орденами Трудового Червоного Прапора (1962), Олександра Невського (02.12.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), орденом Червоної Зірки (1948), «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (1975) і медалями.
За плідну роботу з удосконалення озброєння Тонких Ф. П. в листопаді 1970 року був удостоєний Державної премії СРСР.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія на сайті Міністерства оборони РФ [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Petro vich Tonki h ros Fyodor Petrovich Tonkih nar 3 16 veresnya 1912 19120916 pom 12 sichnya 1987 radyanskij voyenachalnik i naukovec doktor vijskovih nauk 1970 profesor 1972 general polkovnik 1971 Geroj Socialistichnoyi Praci 1976 Fedir Petrovich Tonkihros Fyodor Petrovich TonkihNarodzhennya3 16 veresnya 1912 1912 09 16 s PodvorkiSmert12 sichnya 1987 1987 01 12 74 roki MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijska RVSPRid vijsk artileriyaOsvitaVijskova akademiya raketnih vijsk strategichnogo priznachennya im Petra VelikogoRoki sluzhbi1933 1985PartiyaKPRSZvannya General polkovnikKomanduvannya50 j gvardijskij artilerijskij polk 52 j gvardijskij artilerijskij polk 23 ya inzhenerna brigada osoblivogo priznachennyaVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada ZhittyepisNarodivsya 16 veresnya 1912 roku v seli Podvorki nini Gryazinskij rajon Lipeckoyi oblasti RF v selyanskij rodini Rosiyanin 1933 roku zakinchiv 1 kurs Voronezkogo silskogospodarskogo institutu Do lav RSChA prizvanij Voronezkim MVK u 1933 roci 1936 roku zakinchiv Moskovsku artilerijsku shkolu imeni L B Krasina Z 1936 po 1938 roki komanduvav vzvodom upravlinnya 2 go artilerijskogo polku v Moskovskomu VO Chlen VKP b z 1938 roku 1941 roku zakinchiv Vijskovu artilerijsku akademiyu imeni F E Dzerzhinskogo Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1941 roku Voyuvav na Pivnichno Zahidnomu Volhovskomu Leningradskomu Stalingradskomu Pivdennomu 3 u Biloruskomu frontah Vijnu starshij lejtenant F P Tonkih zustriv zastupnikom komandira 884 go vinishuvalnogo protitankovogo artilerijskogo polku Z listopada 1941 roku nachalnik shtabu artileriyi 11 yi strileckoyi diviziyi z grudnya togo zh roku nachalnik shtabu 884 go vinishuvalnogo protitankovogo artilerijskogo polku z vesni 1942 roku nachalnik shtabu artileriyi Z lita 1942 roku komandir 50 go gvardijskogo artilerijskogo polku ciyeyi zh diviziyi U sichni 1943 roku otrimav vazhke poranennya pislya oduzhannya pracyuvav v Upravlinni bojovoyi pidgotovki Golovnogo upravlinnya komanduyuchogo artileriyeyu RSChA Z chervnya 1944 roku pidpolkovnik F P Tonkih komandir 52 go gvardijskogo artilerijskogo polku Vijnu zakinchiv na posadi komanduvacha artileriyeyu Z travnya 1945 po zhovten 1946 roku pracyuvav v Golovnomu rozviduvalnomu upravlinni GRU GSh buv chlenom vijskovoyi misiyi v Yaponiyi ta na Filippinah uchasnik radyansko yaponskoyi vijni Z grudnya 1946 roku naukovij spivrobitnik Artilerijskogo strilecko taktichnogo komitetu j nachalnik viddilu bojovogo zastosuvannya artileriyi v Akademiyi artilerijskih nauk SRSR Z veresnya 1949 roku zastupnik komandira a lyutogo 1951 roku komandir 16 yi garmatnoyi artilerijskoyi brigadi RVGK v Odeskomu VO Z listopada 1954 roku komandir 23 yi inzhenernoyi brigadi osoblivogo priznachennya 1956 roku prisvoyene vijskove zvannya general major Z 1 grudnya 1956 po 30 veresnya 1959 roku nachalnik Rostovskogo vishogo artilerijskogo inzhenernogo uchilisha Z veresnya 1959 roku na vidpovidalnij roboti v Golovnomu shtabi Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya SRSR RVSP SRSR zastupnik nachalnika Golovnogo shtabu a z bereznya 1960 roku zastupnik Golovnokomanduvacha RVSP z bojovoyi pidgotovki ta vijskovo navchalnih zakladiv z chervnya 1961 roku zastupnik Golovnokomanduvacha RVSP z bojovoyi pidgotovki nachalnik bojovoyi pidgotovki RVSP Brav uchast u derzhavnih viprobuvannyah raketnoyi tehniki j yadernogo ozbroyennya RVSP keruvav osvoyennyam u vijskah novitnih bojovih kompleksiv raket nosiyiv yadernoyi zbroyi Roza i Tyulpan Z veresnya 1959 po kviten 1963 roku chlen Vijskovoyi Radi RVSP 1963 roku prisvoyene vijskove zvannya general lejtenant Z kvitnya 1963 roku zastupnik nachalnika a z 30 veresnya 1969 po 16 grudnya 1985 roku nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni F E Dzerzhinskogo V grudni 1985 roku general polkovnik F P Tonkih vijshov u zapas Meshkav u Moskvi de j pomer 12 sichnya 1987 roku Pohovanij na Kuncevskomu cvintariNagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 9 veresnya 1976 roku za vidatni zaslugi v stvorenni zrazkiv ozbroyennya general polkovniku Tonkih Fedoru Petrovichu prisvoyene zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i medali Serp i Molot Takozh buv nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1982 chotirma ordenami Chervonogo Prapora 02 03 1943 24 04 1945 1953 1972 ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1962 Oleksandra Nevskogo 02 12 1944 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 ordenom Chervonoyi Zirki 1948 Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 1975 i medalyami Za plidnu robotu z udoskonalennya ozbroyennya Tonkih F P v listopadi 1970 roku buv udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Biografiya na sajti Ministerstva oboroni RF 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros