Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ти́манівка — село в Україні, в Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 400 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Тиманівська сільська рада. Розташоване за 30 км від райцентру.
| село Тиманівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Шосткинська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 300 | ||||
| Поштовий індекс | 41144 | ||||
| Телефонний код | +380 5449 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°46′18″ пн. ш. 33°07′47″ сх. д. / 51.77167° пн. ш. 33.12972° сх. д.Координати: 51°46′18″ пн. ш. 33°07′47″ сх. д. / 51.77167° пн. ш. 33.12972° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 129 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41144, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Тиманівка, пров. Перемоги, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Тиманівка | |||||
 Тиманівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село Тиманівка знаходиться за 2 км від лівого берега річки Десна, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Чапліївка, на протилежному березі — село Радичів (Новгород-Сіверський район). По селу протікає пересихаючий струмок з загатами. Від річки село відділяє великий лісовий масив (сосна). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера (озера Хотень та Борова).
Урочища біля села: Великий (Тиманівський) Бір, Малий Бір (раніше Довгий Бір), Глибокий Колодязь, Веселе, Мохи, Курені, Накот, Кордон, Дурновщина, Чаша, Кодовб'яки, Шведська Гребля, Німецький Бір, Дзвінкове, Галаганка, Ліски, Кружаки, Перша Рудка, Друга Рудка, Шведські Могили, Зарив'є, Дубова Долина.
Символіка
На гербі зображений скандинавський хрест (прапор Швеції) поверх якого накладений меч. Вгорі розміщені дві корони а внизу два херувими. Дві корони з герба Швеції, скандинавський хрест (балка, це річка Десна, а стовп - переправа через річку) та меч ведуть нас до часів Північної війни і свідчать про переправу шведського війська поблизу села. Херувими вказують, що село засноване монахами Києво-Печерської лаври, а також особливі умовні знаки для прибічників Мазепи які з'являлися в місцевій церкві св. Покрови рокового 1708 року.
Археологія
Вище по Десні є Дзвінкове урочище, в якому мізинський археолог Курилинко викопав у 1990-х рр. найдавнішу на берегах Десни 5-тисячолітню вулицю з 5-х чумів доби неоліту. Це є другий найстаріший хутір на Десні після Мізинської палеолітичної стоянки 20-тисячної давнини.
В яру Галаганове археолог Куриленко віднайшов уламки посуду ІІІ тисячоліття до нової ери, коли перші землероби середньодніпровської археологічної культури опановували Десну, шукали придатні для землеробства землі.
Історія
Село було засноване в середині XVIII століття монахами Києво-Печерської лаври. Засноване не на зовсім пустому місці, бо, за переказом тиманівців, тамтешні люди ховалися під час шведської війни як від москалів, так і шведів в кодовб’янах – великих і глибоких до води ямах у лісі. Таких ям нараховується більше двадцяти, селяни кажуть, що деякі кодовб’яни обстежили у 1980-х роках московські вчені і нібито визначили метеоритне походження цих неабияких заглибин у землі. Найбільші з них, аж до ста метрів у діаметрі, знаходяться в урочищі Ями, або ж по-народному – в Кодовб'янах, що за 3 км від Тиманівки, або ж за 2 км від Куренів.
Собичани гадають, що в якихось двох ямах у Дубовій Долині (поблизу Тиманівки) Петро І улаштував порохові погреби, і возив звідти порох на Петровські редути (знаходяться біля села Собич). Це справді глухий кут лісу зараз, а тоді, у XVIII столітті, був ще й надійною схованкою для селян, можливо, і дігтярівців. Як було записано, 1 листопада 1708 року при допиті москалями козака Прожиренка із Дігтярівки, що по приходу шведів у їх село його мешканці з жінками та дітьми перебралися в лівобережні ліси. Здається, інакше й бути не могло, бо на вимогу царя гетьман закликав селян ховати харчі від шведів. Ось тільки сам перехід Мазепи до шведів був для селян незрозумілим, отже, цілком несподіваним. Дігтярівські козаки Прожиренко та Братухно разом з дяком Федором провідали своє село 31 жовтня («вчорашнього дня», згідно з допитом від 1.ХІ). Вони хотіли пересвідчитись чи є в Дігтярівці шведи? Там і зустріли гетьмана Мазепу, який наказав їм повертатися до села, також надав їм якісь листи. Імовірно, що це були універсали – звернення гетьмана до українського народу, що роз’яснювали причини союзу зі шведами. По-перше, цар прагнув погрозами підпорядкувати собі Україну. Він неодноразово висловлювався Мазепі щодо знищення українського війська: козаків хотів обернути в солдатів і драгунів, а селян перегнати в Московщину, а то й далі за Волгу. Теж саме споконвіку робили московські князі, згодом царі з усіма народами на будь коли окупованих ними землях, коли винищували корінних мешканців, а їхні землі заселяли вірною собі одноплемінною Москвою. Безумовно універсали Мазепи були в додатках до допиту, надісланому Шереметьєвим царю. Правда мазепинських універсалів змусила Петра І того ж самого дня, 1 листопада, відповісти гетьману своїм указом – маніфестом до козацтва, де гарантувалося збереження їхніх усіх прав, якщо козаки не пристануть до шведів. Чи отримали дігтярівські козаки Прожиренко та Братухно маніфест на руки, переказів не збереглося, проте є деякі легенди, зокрема про Мазепину церкву св.Покрови, що стоїть на пагорбі в центрі села. На її куполі у визначений час рокового 1708 року то з’являлися, то зникали якісь особливі умовні знаки для прибічників Мазепи як у Батурині, так і в Стародубі. Інша легенда розповідає про Кудрин городок – давнє городище на горі перед селом з боку Гірок. Нібито на цьому городищі у жовтні 1708 року безперестанно снували шведи, вдаючи, що готуються до переправи, і тим ввели в оману Петра І, який також готувався до зустрічі зі шведами – зводив якийсь редут. Обидві легенди видають місце, де могли переховуватися дігтярівці, – це урочище Озерця на собицькій переправі під піщаною кручею. Височенна круча зветься собичанами Великими Петровськими редутами, що якраз навпроти церкви і задалеко від шведських гребель.
На триверстовій мапі 1880-х рр. на окрайцях Тимонівського казенного лісу знаходилися хутори як із заходу – Полялякин, Дім Стражників, Деригин, Дім Сторожа, так і зі сходу – Бензик, Дім Стражника, Богаєвського. Хутір Дім Сторожа над озером Хатинь знаходився біля Німецького бору, де з 1819 по 1842 рр. існувала німецька колонія Нейдорф, по суті хутір ремісників: бондарів, токарів, чоботарів, ткачів, кравців.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 485 осіб, з яких 215 чоловіків та 270 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 384 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Пам'ятки
Перша «шведська гребля» йде куренівською «тропою Алларта», протореною відступаючими до Куренів великоросіянами 2 листопада 1708 року, а потім «окультуреною» насипом та кладкою шведами. На сьогодні гребля заховалася в некошених років з 15 травах Блистовського лугу – ділянці лівобережної заплави за Мізинським островом поблизу урочища Накот-1 (північний куренівський), наділеної за радянських часів під сінокіс колгоспу села Блистави.
Друга «шведська гребля» ледь збереглася, разом з захованим у ній золотом, яке за переказом, шведи зарили у цей вузький та миршавий, зарослий змішаним лісом невисокий насип у Вільному ярку, що на старій бортній межі Тиманівського бору з Собицьким казенним лісом і трохи вище урочища Накот-2 (південний). Вільним зветься з причини вільного випасу худоби тимонівцями, бо перегін її на той бік ярка на Дурновщину, що лежить до Собича, заборонявся. Відносно назви Накот, то вона зустрічається й на протилежному правому березі Десни як місце, де колись була кладка з колод через болотисту заплаву річки Студінки. Зробити «мізинське мостище» могли шведи, які мусили подолати ці «деякі труднощі» зазначені Адлерфельдом.
Сьогодення
У селі є клуб, працюють бібліотека, музей, діють фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв'язку, магазин.
Галерея зображень
-
![image]()
Вул.Жовтнева -
![image]()
р. Десна -
![image]()
Тиманівський ФАП -
![image]()
Околиці сіла -
![image]()
Будинок культури с.Тиманівка. На фото сільський голова Мальцев Сергій Андрійович, зав. будинком культури Терешонок Лідія Іванівна та фольклорний колектив громади с.Тиманівка та с.Бензики Шосткинського району Сумської області
Див. також
Примітки
- Хутір Мхи в урочищі Мохи
- [1]
- Тиманівські землі та урочища
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Тиманівка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti manivka selo v Ukrayini v Shostkinskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 400 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Timanivska silska rada Roztashovane za 30 km vid rajcentru selo Timanivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Shostkinska miska gromada Osnovni dani Naselennya 300 Poshtovij indeks 41144 Telefonnij kod 380 5449 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 46 18 pn sh 33 07 47 sh d 51 77167 pn sh 33 12972 sh d 51 77167 33 12972 Koordinati 51 46 18 pn sh 33 07 47 sh d 51 77167 pn sh 33 12972 sh d 51 77167 33 12972 Serednya visota nad rivnem morya 129 m Misceva vlada Adresa radi 41144 Sumska obl Shostkinskij r n s Timanivka prov Peremogi 2 Karta Timanivka Timanivka Mapa Timanivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Timanivka GeografiyaSelo Timanivka znahoditsya za 2 km vid livogo berega richki Desna nizhche za techiyeyu na vidstani 7 km roztashovane selo Chapliyivka na protilezhnomu berezi selo Radichiv Novgorod Siverskij rajon Po selu protikaye peresihayuchij strumok z zagatami Vid richki selo viddilyaye velikij lisovij masiv sosna Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera ozera Hoten ta Borova Urochisha bilya sela Velikij Timanivskij Bir Malij Bir ranishe Dovgij Bir Glibokij Kolodyaz Vesele Mohi Kureni Nakot Kordon Durnovshina Chasha Kodovb yaki Shvedska Greblya Nimeckij Bir Dzvinkove Galaganka Liski Kruzhaki Persha Rudka Druga Rudka Shvedski Mogili Zariv ye Dubova Dolina SimvolikaNa gerbi zobrazhenij skandinavskij hrest prapor Shveciyi poverh yakogo nakladenij mech Vgori rozmisheni dvi koroni a vnizu dva heruvimi Dvi koroni z gerba Shveciyi skandinavskij hrest balka ce richka Desna a stovp pereprava cherez richku ta mech vedut nas do chasiv Pivnichnoyi vijni i svidchat pro perepravu shvedskogo vijska poblizu sela Heruvimi vkazuyut sho selo zasnovane monahami Kiyevo Pecherskoyi lavri a takozh osoblivi umovni znaki dlya pribichnikiv Mazepi yaki z yavlyalisya v miscevij cerkvi sv Pokrovi rokovogo 1708 roku ArheologiyaVishe po Desni ye Dzvinkove urochishe v yakomu mizinskij arheolog Kurilinko vikopav u 1990 h rr najdavnishu na beregah Desni 5 tisyacholitnyu vulicyu z 5 h chumiv dobi neolitu Ce ye drugij najstarishij hutir na Desni pislya Mizinskoyi paleolitichnoyi stoyanki 20 tisyachnoyi davnini V yaru Galaganove arheolog Kurilenko vidnajshov ulamki posudu III tisyacholittya do novoyi eri koli pershi zemlerobi serednodniprovskoyi arheologichnoyi kulturi opanovuvali Desnu shukali pridatni dlya zemlerobstva zemli IstoriyaSelo bulo zasnovane v seredini XVIII stolittya monahami Kiyevo Pecherskoyi lavri Zasnovane ne na zovsim pustomu misci bo za perekazom timanivciv tamteshni lyudi hovalisya pid chas shvedskoyi vijni yak vid moskaliv tak i shvediv v kodovb yanah velikih i glibokih do vodi yamah u lisi Takih yam narahovuyetsya bilshe dvadcyati selyani kazhut sho deyaki kodovb yani obstezhili u 1980 h rokah moskovski vcheni i nibito viznachili meteoritne pohodzhennya cih neabiyakih zaglibin u zemli Najbilshi z nih azh do sta metriv u diametri znahodyatsya v urochishi Yami abo zh po narodnomu v Kodovb yanah sho za 3 km vid Timanivki abo zh za 2 km vid Kureniv Sobichani gadayut sho v yakihos dvoh yamah u Dubovij Dolini poblizu Timanivki Petro I ulashtuvav porohovi pogrebi i voziv zvidti poroh na Petrovski reduti znahodyatsya bilya sela Sobich Ce spravdi gluhij kut lisu zaraz a todi u XVIII stolitti buv she j nadijnoyu shovankoyu dlya selyan mozhlivo i digtyarivciv Yak bulo zapisano 1 listopada 1708 roku pri dopiti moskalyami kozaka Prozhirenka iz Digtyarivki sho po prihodu shvediv u yih selo jogo meshkanci z zhinkami ta ditmi perebralisya v livoberezhni lisi Zdayetsya inakshe j buti ne moglo bo na vimogu carya getman zaklikav selyan hovati harchi vid shvediv Os tilki sam perehid Mazepi do shvediv buv dlya selyan nezrozumilim otzhe cilkom nespodivanim Digtyarivski kozaki Prozhirenko ta Bratuhno razom z dyakom Fedorom providali svoye selo 31 zhovtnya vchorashnogo dnya zgidno z dopitom vid 1 HI Voni hotili peresvidchitis chi ye v Digtyarivci shvedi Tam i zustrili getmana Mazepu yakij nakazav yim povertatisya do sela takozh nadav yim yakis listi Imovirno sho ce buli universali zvernennya getmana do ukrayinskogo narodu sho roz yasnyuvali prichini soyuzu zi shvedami Po pershe car pragnuv pogrozami pidporyadkuvati sobi Ukrayinu Vin neodnorazovo vislovlyuvavsya Mazepi shodo znishennya ukrayinskogo vijska kozakiv hotiv obernuti v soldativ i draguniv a selyan peregnati v Moskovshinu a to j dali za Volgu Tezh same spokonviku robili moskovski knyazi zgodom cari z usima narodami na bud koli okupovanih nimi zemlyah koli vinishuvali korinnih meshkanciv a yihni zemli zaselyali virnoyu sobi odnopleminnoyu Moskvoyu Bezumovno universali Mazepi buli v dodatkah do dopitu nadislanomu Sheremetyevim caryu Pravda mazepinskih universaliv zmusila Petra I togo zh samogo dnya 1 listopada vidpovisti getmanu svoyim ukazom manifestom do kozactva de garantuvalosya zberezhennya yihnih usih prav yaksho kozaki ne pristanut do shvediv Chi otrimali digtyarivski kozaki Prozhirenko ta Bratuhno manifest na ruki perekaziv ne zbereglosya prote ye deyaki legendi zokrema pro Mazepinu cerkvu sv Pokrovi sho stoyit na pagorbi v centri sela Na yiyi kupoli u viznachenij chas rokovogo 1708 roku to z yavlyalisya to znikali yakis osoblivi umovni znaki dlya pribichnikiv Mazepi yak u Baturini tak i v Starodubi Insha legenda rozpovidaye pro Kudrin gorodok davnye gorodishe na gori pered selom z boku Girok Nibito na comu gorodishi u zhovtni 1708 roku bezperestanno snuvali shvedi vdayuchi sho gotuyutsya do perepravi i tim vveli v omanu Petra I yakij takozh gotuvavsya do zustrichi zi shvedami zvodiv yakijs redut Obidvi legendi vidayut misce de mogli perehovuvatisya digtyarivci ce urochishe Ozercya na sobickij perepravi pid pishanoyu krucheyu Visochenna krucha zvetsya sobichanami Velikimi Petrovskimi redutami sho yakraz navproti cerkvi i zadaleko vid shvedskih grebel Na triverstovij mapi 1880 h rr na okrajcyah Timonivskogo kazennogo lisu znahodilisya hutori yak iz zahodu Polyalyakin Dim Strazhnikiv Derigin Dim Storozha tak i zi shodu Benzik Dim Strazhnika Bogayevskogo Hutir Dim Storozha nad ozerom Hatin znahodivsya bilya Nimeckogo boru de z 1819 po 1842 rr isnuvala nimecka koloniya Nejdorf po suti hutir remisnikiv bondariv tokariv chobotariv tkachiv kravciv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 485 osib z yakih 215 cholovikiv ta 270 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 384 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Pam yatkiPersha shvedska greblya jde kurenivskoyu tropoyu Allarta protorenoyu vidstupayuchimi do Kureniv velikorosiyanami 2 listopada 1708 roku a potim okulturenoyu nasipom ta kladkoyu shvedami Na sogodni greblya zahovalasya v nekoshenih rokiv z 15 travah Blistovskogo lugu dilyanci livoberezh noyi zaplavi za Mizinskim ostrovom poblizu urochisha Nakot 1 piv nichnij kurenivskij nadilenoyi za radyanskih chasiv pid sinokis kolgospu sela Blistavi Druga shvedska greblya led zbereglasya razom z zahovanim u nij zolotom yake za perekazom shvedi zarili u cej vuzkij ta mirshavij zaroslij zmishanim lisom nevisokij nasip u Vilnomu yarku sho na starij bortnij mezhi Timanivskogo boru z Sobickim kazennim lisom i trohi vishe urochisha Nakot 2 pivdennij Vilnim zvetsya z prichini vilnogo vipasu hudobi timonivcyami bo peregin yiyi na toj bik yarka na Durnovshinu sho lezhit do Sobicha zaboronyavsya Vidnosno nazvi Nakot to vona zustrichayetsya j na protilezhnomu pravomu berezi Desni yak misce de kolis bula kladka z kolod cherez bolotistu zaplavu richki Studinki Zrobiti mizinske mostishe mogli shvedi yaki musili podolati ci deyaki trudnoshi zaznacheni Adlerfeldom SogodennyaU seli ye klub pracyuyut biblioteka muzej diyut feldshersko akusherskij punkt viddilennya poshtovogo zv yazku magazin Galereya zobrazhenVul Zhovtneva r Desna Timanivskij FAP Okolici sila Budinok kulturi s Timanivka Na foto silskij golova Malcev Sergij Andrijovich zav budinkom kulturi Tereshonok Lidiya Ivanivna ta folklornij kolektiv gromadi s Timanivka ta s Benziki Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblastiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitkiHutir Mhi v urochishi Mohi 1 Timanivski zemli ta urochisha Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Sumska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Timanivka