Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розвиток вишивальних технік тісно пов'язаний з виготовленням одягу. З давніх-давен весь одяг виготовлявся в домашніх умовах. Матеріалом для виготовлення одягу була тканина та шкіра. Для того, щоб зшити окремі частини одягу використовувались різні техніки та стібки, які призвели до розвитку складних орнаментів в вишивці. Ці техніки відомі в Україні під назвами перебирання, зшивання, переплітання, снування.
Гаптування
Збережені елементи вишитого одягу X—XI століття донесли до нашого часу техніки того часу. Вишивали тоді золотою або срібною ниткою «в прокол» або «прикріп».
Техніка «в прокол» полягає у тому, що тканину проколювали та наносили на лицевій стороні стібки. Такі стібки наносились по вертикалі і по горизонталі з різною щільністю — це так званий шов в рядки. Такими стібками заповнювали орнамент — ромби, квадрати. Стібки наносили на тканину також скісно, при цьому кожен наступний стібок починався посередині наступного, таким чином виконували скісні лінії — так званим косим швом. Скісні стібки накладали на тканину також колоском або в ялиночку, таким швом обводили переважно ромби.
Техніка «в прикріп» полягала в тому, що нитку клали на лицеву поверхню тканини і прикріпляли зверху шовковими нитками. Таким самим чином виконували вишивку бісером, перлами, коралами, сап'яновими смужками, крученими шнурками.
З XVI століття відомо зразки вишивки в якій поєднано стібки шовковими та золотими нитками. З введенням в вишивку рослинних елементів, стібки для заповнення круглих форм набули різної довжини.
Односторонні та двосторонні шви
З введенням у вишивку бавовняних, лляних та вовняних ниток зумовило виникнення нових способів нанесення орнаменту. Він міг бути одно — або двостороннім.
Двосторонньо наносяться на тканину стібки такими техніками: перебір, штапівка, гладь, позад голки, соснівка, мережка, стебелевий шов і т. ін.
При техніці перебір, стібки наносяться по одній лінії між двома нитками підкання позмінно, то з лицевої то з виворотньої сторони. На голку набирається рівна кількість ниток основи і пропускається під голку. Технікою перебір стібки клали зліва на право, набираючи при цьому парну кількість ниток основи. Цією технікою вишивали геометричні орнаменти. На Чернігівщині вишивали лише білими нитками. Набирування покривало вишивальне полотно повністю, не залишаючи відкритих місць. Ця техніка відома під різними назвами: на Закарпатті — перебирання, набирування — на Чернігівщині, натягання — Львівщина, прошивання, проснування — Гуцульщина, насипочка — Полтавщина, поперед голки — Дніпропетровшина, Київщина.
Технікою позад голки, стібки наносяться безперервною лінією. Спочатку наноситься поверневий стібок, а далі голку протягують знизу на таку саму кількість ниток як і лицевий стібок і виводять голку на лицеву сторону, роблять поверхневий стібок і проколюють тканину в тому місці, де закінчився попередній стібок. Ця техніка відома під назвою вистіб — на Київщині, Черкащині, строчка — Запоріжжя, стебнівка проста — Закарпаття, шнурок простий Гуцульщина.
Різновидом цієї техніки є штапівка. При цій техніці на голку методом вперед голку поперемінно на лицевій та на виворітній стороні набирається 3 — 5 ниток основи. Зворотнім ходом нитки, стібки наносяться поперемінно в іншу сторону. Таку техніку на Поділлі називають — стебнівка, а на Волині — стібок.
Гладь — це двостороння вишивка. В Україні відома пряма та скісна гладь. В цій техніці прямими або скісними стібками заповнюють великі площини. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині таку техніку називають — лиштва, а на Львівщині — кладення. Цією технікою вишивали подоли сорочок та кінці рукавів.
Стебелевий шов. При цій техніці з лицевої сторони наноситься стібок, а далі з виворітньої сторони справа наліво набирається певна кількість ниток і голка виводиться на лицеву сторону, посередині першого стібка. Всі лицеві стібки виконуються зліва направо, а виворотні вліво. Цим швом можна шити прямі чи скісні стрічки, а також обводити основні елементи орнаменту. Цей шов використовувався широко в вишивках XVII—XVIII століття. На Дніпропетровщині цей шов називали — стебель, стебельок, на Закарпатті — стебнівка; стебельчана, шнурок — на Дрогобиччині, прошиттє — на Гуцульщині.
До двосторонніх технік вишивання належать: виколювання, вирізування, обметування, мереження, рубцювання. Ці техніки були поширенні по усій території України, а особливо на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Черкащині, Сумщині.
Техніка виколювання полягає у тому, що голкою або дерев'яною паличкою проколювалася дірка і навколо неї поверхня застелялася у формі круга, ромба, квадрата.
Техніка вирізування полягає у тому, що спочатку густо обкидаються нитки основи та піткання у формі квадратів різної величини, а потім посередині вирізаються квадратні отвори. Ці квадратні отвори заповнювали технікою двобічний настил або хрестиком.
Мережка — це прозора, легка вишивка, яка виконується тільки на тканині полотняного переплетення. При цій техніці горизонтальні нитки витягуються, а вертикальні збираються в пучки і обметуються нитками.
Основним призначенням мережки було зшивання або підшивання різних частин одягу. Найпростіший вид мережки — прутик. Прутиком підшивалися рубці утворюючи при цьому дірочки. Мережки виконували білими або сировими нитками, а на Поділлі ще й жовтими.
Для зшивання окремих частин одягу використовували техніку змережування.
Різновидами техніки змережування були шабак та розшивка, які були поширенні на Поділлі та Чернігивщині. Найпоширенішими технікими змережування були черв'ячком, городками, зубцями, плахтовим швом, прутиком, різними павучками, чернігівським змережуванням, подільська розшивка.
Для підрублювання, обметування, зубцювання використовували різні прийоми. Для підрублювання використовували одинарне підрублювання з прутиком, подвійним рубцем з прутиком через чисницю, роздільним прутиком через чисницю.
Коміри, подоли, кінці рукавів оздоблювали прутиком, подвійним прутиком, штапівкою, черв'ячком, подвійною штапівкою, ажурним зубцюванням.
Своєрідністю відзначається техніка низинка (низь), так як у цій техніці вишивають з вивороту тканини. Низинка відома поперечна і поздовжня, а також з замочками та без. Низинка була поширена на Поділлі, Поліссі, Волині, Бойківшині, Гуцульщині та Буковині.
Давньою технікою є також — занизування. Ця техніка виконувалася подібно узорному перебірному ткацтву. Ця техніка вишивання була поширена в основному на Поліссі та Волині. Орнамент в цій техніці вишивався справа наліво і був двостороннім. Для цієї техніки використовували червоні нитки і обводили певні елементи синіми (чорними) нитками. Цією технікою вишивалися лише чіткі геометричні орнаменти. Цією технікою оздоблювали вишиті сорочки, намітки, хустки.
«Поверхниця» — це техніка при якій нитки з лицевої сторони застеляють поверхню тканини горизонтальними стібками справа наліво. З виворотньої сторони стібки виходять вертикальні. Використовувалася поверхниця на всій території України.
«Кафасор» — техніка подібна до поверхниці. Відмінність полягає у тому, що нитки при переході від одного стібка до іншого стеляться по діагоналі, а не по вертикалі. Для вишивки кафасором нитки беруть сирові, охристі, чорні. Ця техніка була поширена на Поділлі та Буковині і нею оздоблювалася верхня смуга на нижній частині установчого рукава в жіночих вишитих сорочок.
Двобічна штапівка, виконується технікою «вперед голку». Спочатку зліва на право набирають непарну кількість ниток основи, а на зворотньому шляху наносять поперемінно в проміжках то з лицевої то з виворотньої сторони стібки. Варіантами цього стібка є решітка, клітка, ямочки.
«Зерновий вивід» — ця техніка подібна до двобічної штапівки, типу ромбоподібної стрічки в «ямочку». Різниця між ними у тому, що при виконанні ромбоподібної стрічки по діагоналі, стібки наносяться двічі. Ця техніка має ще іншу назву — «дірочкова».
Місто Городок на Львівщині, дало назву ще одній техніці — городоцький шов.
На Бойківшині була поширена особлива техніка, якою вишивали по дрібних зборах — бриджах. Основним призначення цієї техніки було закріплення зборів. Цією технікою вишивали на Сколівщині, Закарпатті.
Примітки
Література
- Захарчук-Чугай Р. В. — Українська народна вишивка, Київ, Наук. думка, 1988.
Примітки
- Бебешко, Лідія (2021). Вишивальні традиції України : білі та писані сорочки. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля. с. 158 с.
- Наниашвили, Ирина (2019). Полная энциклопедия вышивки : крест. гладь, блэкворк, гобелен, бисер, ленты. Харьков: Клуб Семейного Досуга. с. 144 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozvitok vishivalnih tehnik tisno pov yazanij z vigotovlennyam odyagu Z davnih daven ves odyag vigotovlyavsya v domashnih umovah Materialom dlya vigotovlennya odyagu bula tkanina ta shkira Dlya togo shob zshiti okremi chastini odyagu vikoristovuvalis rizni tehniki ta stibki yaki prizveli do rozvitku skladnih ornamentiv v vishivci Ci tehniki vidomi v Ukrayini pid nazvami perebirannya zshivannya pereplitannya snuvannya Vpered golku Pozadgolku GaptuvannyaZberezheni elementi vishitogo odyagu X XI stolittya donesli do nashogo chasu tehniki togo chasu Vishivali todi zolotoyu abo sribnoyu nitkoyu v prokol abo prikrip Tehnika v prokol polyagaye u tomu sho tkaninu prokolyuvali ta nanosili na licevij storoni stibki Taki stibki nanosilis po vertikali i po gorizontali z riznoyu shilnistyu ce tak zvanij shov v ryadki Takimi stibkami zapovnyuvali ornament rombi kvadrati Stibki nanosili na tkaninu takozh skisno pri comu kozhen nastupnij stibok pochinavsya poseredini nastupnogo takim chinom vikonuvali skisni liniyi tak zvanim kosim shvom Skisni stibki nakladali na tkaninu takozh koloskom abo v yalinochku takim shvom obvodili perevazhno rombi Tehnika v prikrip polyagala v tomu sho nitku klali na licevu poverhnyu tkanini i prikriplyali zverhu shovkovimi nitkami Takim samim chinom vikonuvali vishivku biserom perlami koralami sap yanovimi smuzhkami kruchenimi shnurkami Z XVI stolittya vidomo zrazki vishivki v yakij poyednano stibki shovkovimi ta zolotimi nitkami Z vvedennyam v vishivku roslinnih elementiv stibki dlya zapovnennya kruglih form nabuli riznoyi dovzhini Odnostoronni ta dvostoronni shviZ vvedennyam u vishivku bavovnyanih llyanih ta vovnyanih nitok zumovilo viniknennya novih sposobiv nanesennya ornamentu Vin mig buti odno abo dvostoronnim Dvostoronno nanosyatsya na tkaninu stibki takimi tehnikami perebir shtapivka glad pozad golki sosnivka merezhka stebelevij shov i t in Pri tehnici perebir stibki nanosyatsya po odnij liniyi mizh dvoma nitkami pidkannya pozminno to z licevoyi to z vivorotnoyi storoni Na golku nabirayetsya rivna kilkist nitok osnovi i propuskayetsya pid golku Tehnikoyu perebir stibki klali zliva na pravo nabirayuchi pri comu parnu kilkist nitok osnovi Ciyeyu tehnikoyu vishivali geometrichni ornamenti Na Chernigivshini vishivali lishe bilimi nitkami Nabiruvannya pokrivalo vishivalne polotno povnistyu ne zalishayuchi vidkritih misc Cya tehnika vidoma pid riznimi nazvami na Zakarpatti perebirannya nabiruvannya na Chernigivshini natyagannya Lvivshina proshivannya prosnuvannya Guculshina nasipochka Poltavshina popered golki Dnipropetrovshina Kiyivshina Tehnikoyu pozad golki stibki nanosyatsya bezperervnoyu liniyeyu Spochatku nanositsya povernevij stibok a dali golku protyaguyut znizu na taku samu kilkist nitok yak i licevij stibok i vivodyat golku na licevu storonu roblyat poverhnevij stibok i prokolyuyut tkaninu v tomu misci de zakinchivsya poperednij stibok Cya tehnika vidoma pid nazvoyu vistib na Kiyivshini Cherkashini strochka Zaporizhzhya stebnivka prosta Zakarpattya shnurok prostij Guculshina Riznovidom ciyeyi tehniki ye shtapivka Pri cij tehnici na golku metodom vpered golku popereminno na licevij ta na vivoritnij storoni nabirayetsya 3 5 nitok osnovi Zvorotnim hodom nitki stibki nanosyatsya popereminno v inshu storonu Taku tehniku na Podilli nazivayut stebnivka a na Volini stibok Lishtva Glad ce dvostoronnya vishivka V Ukrayini vidoma pryama ta skisna glad V cij tehnici pryamimi abo skisnimi stibkami zapovnyuyut veliki ploshini Na Kiyivshini Poltavshini Chernigivshini taku tehniku nazivayut lishtva a na Lvivshini kladennya Ciyeyu tehnikoyu vishivali podoli sorochok ta kinci rukaviv Stebelevij shov Pri cij tehnici z licevoyi storoni nanositsya stibok a dali z vivoritnoyi storoni sprava nalivo nabirayetsya pevna kilkist nitok i golka vivoditsya na licevu storonu poseredini pershogo stibka Vsi licevi stibki vikonuyutsya zliva napravo a vivorotni vlivo Cim shvom mozhna shiti pryami chi skisni strichki a takozh obvoditi osnovni elementi ornamentu Cej shov vikoristovuvavsya shiroko v vishivkah XVII XVIII stolittya Na Dnipropetrovshini cej shov nazivali stebel stebelok na Zakarpatti stebnivka stebelchana shnurok na Drogobichchini proshittye na Guculshini Do dvostoronnih tehnik vishivannya nalezhat vikolyuvannya virizuvannya obmetuvannya merezhennya rubcyuvannya Ci tehniki buli poshirenni po usij teritoriyi Ukrayini a osoblivo na Kiyivshini Poltavshini Chernigivshini Cherkashini Sumshini Virizuvannya Tehnika vikolyuvannya polyagaye u tomu sho golkoyu abo derev yanoyu palichkoyu prokolyuvalasya dirka i navkolo neyi poverhnya zastelyalasya u formi kruga romba kvadrata Tehnika virizuvannya polyagaye u tomu sho spochatku gusto obkidayutsya nitki osnovi ta pitkannya u formi kvadrativ riznoyi velichini a potim poseredini virizayutsya kvadratni otvori Ci kvadratni otvori zapovnyuvali tehnikoyu dvobichnij nastil abo hrestikom Merezhka Merezhka ce prozora legka vishivka yaka vikonuyetsya tilki na tkanini polotnyanogo perepletennya Pri cij tehnici gorizontalni nitki vityaguyutsya a vertikalni zbirayutsya v puchki i obmetuyutsya nitkami Osnovnim priznachennyam merezhki bulo zshivannya abo pidshivannya riznih chastin odyagu Najprostishij vid merezhki prutik Prutikom pidshivalisya rubci utvoryuyuchi pri comu dirochki Merezhki vikonuvali bilimi abo sirovimi nitkami a na Podilli she j zhovtimi Dlya zshivannya okremih chastin odyagu vikoristovuvali tehniku zmerezhuvannya Riznovidami tehniki zmerezhuvannya buli shabak ta rozshivka yaki buli poshirenni na Podilli ta Chernigivshini Najposhirenishimi tehnikimi zmerezhuvannya buli cherv yachkom gorodkami zubcyami plahtovim shvom prutikom riznimi pavuchkami chernigivskim zmerezhuvannyam podilska rozshivka Dlya pidrublyuvannya obmetuvannya zubcyuvannya vikoristovuvali rizni prijomi Dlya pidrublyuvannya vikoristovuvali odinarne pidrublyuvannya z prutikom podvijnim rubcem z prutikom cherez chisnicyu rozdilnim prutikom cherez chisnicyu Komiri podoli kinci rukaviv ozdoblyuvali prutikom podvijnim prutikom shtapivkoyu cherv yachkom podvijnoyu shtapivkoyu azhurnim zubcyuvannyam Niz Svoyeridnistyu vidznachayetsya tehnika nizinka niz tak yak u cij tehnici vishivayut z vivorotu tkanini Nizinka vidoma poperechna i pozdovzhnya a takozh z zamochkami ta bez Nizinka bula poshirena na Podilli Polissi Volini Bojkivshini Guculshini ta Bukovini Davnoyu tehnikoyu ye takozh zanizuvannya Cya tehnika vikonuvalasya podibno uzornomu perebirnomu tkactvu Cya tehnika vishivannya bula poshirena v osnovnomu na Polissi ta Volini Ornament v cij tehnici vishivavsya sprava nalivo i buv dvostoronnim Dlya ciyeyi tehniki vikoristovuvali chervoni nitki i obvodili pevni elementi sinimi chornimi nitkami Ciyeyu tehnikoyu vishivalisya lishe chitki geometrichni ornamenti Ciyeyu tehnikoyu ozdoblyuvali vishiti sorochki namitki hustki Poverhnicya ce tehnika pri yakij nitki z licevoyi storoni zastelyayut poverhnyu tkanini gorizontalnimi stibkami sprava nalivo Z vivorotnoyi storoni stibki vihodyat vertikalni Vikoristovuvalasya poverhnicya na vsij teritoriyi Ukrayini Kafasor tehnika podibna do poverhnici Vidminnist polyagaye u tomu sho nitki pri perehodi vid odnogo stibka do inshogo stelyatsya po diagonali a ne po vertikali Dlya vishivki kafasorom nitki berut sirovi ohristi chorni Cya tehnika bula poshirena na Podilli ta Bukovini i neyu ozdoblyuvalasya verhnya smuga na nizhnij chastini ustanovchogo rukava v zhinochih vishitih sorochok Dvobichna shtapivka vikonuyetsya tehnikoyu vpered golku Spochatku zliva na pravo nabirayut neparnu kilkist nitok osnovi a na zvorotnomu shlyahu nanosyat popereminno v promizhkah to z licevoyi to z vivorotnoyi storoni stibki Variantami cogo stibka ye reshitka klitka yamochki Zernovij vivid cya tehnika podibna do dvobichnoyi shtapivki tipu rombopodibnoyi strichki v yamochku Riznicya mizh nimi u tomu sho pri vikonanni rombopodibnoyi strichki po diagonali stibki nanosyatsya dvichi Cya tehnika maye she inshu nazvu dirochkova Misto Gorodok na Lvivshini dalo nazvu she odnij tehnici gorodockij shov Na Bojkivshini bula poshirena osobliva tehnika yakoyu vishivali po dribnih zborah bridzhah Osnovnim priznachennya ciyeyi tehniki bulo zakriplennya zboriv Ciyeyu tehnikoyu vishivali na Skolivshini Zakarpatti PrimitkiLiteraturaZaharchuk Chugaj R V Ukrayinska narodna vishivka Kiyiv Nauk dumka 1988 PrimitkiBebeshko Lidiya 2021 Vishivalni tradiciyi Ukrayini bili ta pisani sorochki Harkiv Klub Simejnogo Dozvillya s 158 s Naniashvili Irina 2019 Polnaya enciklopediya vyshivki krest glad blekvork gobelen biser lenty Harkov Klub Semejnogo Dosuga s 144 s