Термінал ЗПГ Сержипі – інфраструктурний об’єкт для імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) до Бразилії.
У другій половині 2010-х в Бразилії узялись за розвиток кількох проектів, які передбачали імпорт ЗПГ з використанням його для виробництва електроенергії на майданчиках, розташованих поряд з імпортним терміналом. При цьому обрали варіант плавучих регазифікаційних терміналів, які потребують менше капітальних інвестицій та часу на створення. Перший об’єкт такого типу став до ладу в 2020 році поблизу узбережжя штату Сержипі.
За 6,5 кілометрів від берегу облаштували швартовочний вузол, який дозволяє вільне обертання плавучої установки (submerged soft yoke system, SSY). Його виготовили на індонезійському острові Батам (відомий своїми верфями) та доправили до Бразилії на борту судна для перевезення негабаритних та великовагових вантажів . Останнє також провело монтаж швартовочного вузла, використовуючи свої крани великої вантажопідйомності.
Від місця розташування плавучої установки проклали офшорний трубопровід діаметром 450 мм, який продовжує 1,5-км наземна ділянка. До нього вже під’єднана ТЕС Порт-Сержипі I, котра розпочала роботу в 2020 році, крім того, існують плани спорудження ще двох електростанцій ТЕС Governador Marcelo Deda (950 МВт) та ТЕС Laranjeiras I (450 МВт).
Для терміналу на 25 років зафрахтували плавучу установку зі зберігання та регазифікації (FSRU) Golar Nanook, здатну регазифікувати 21 млн м3 на добу.
Стабільність роботи терміналу має забезпечити довгостроковий контракт на постачання 1,3 млн тон ЗПГ на рік, укладений з Ocean LNG (належить Qatar Petroleum та ExxonMobil – 70% та 30% відповідно).
Проект реалізували через компанію Centrais Elétricas de Sergipe (CELSE), яка належить бразильській EBRASIL та закордонному інвестору Golar Power. Останнім у рівних долях володіють норвезька Golar LNG (саме вона забезпечила регазифікаційну установку) та Stonepeak Infrastructure Partners.
Примітки
- Porto de Sergipe I Power Project, Barra dos Coqueiros. Power Technology (амер.). Процитовано 14 січня 2022.
- Fairplayer Mobilising for the Sergipe Project in Batam (укр.), процитовано 14 січня 2022
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terminal ZPG Serzhipi infrastrukturnij ob yekt dlya importu zridzhenogo prirodnogo gazu ZPG do Braziliyi SerzhipiRajon roztashuvannya ob yektu U drugij polovini 2010 h v Braziliyi uzyalis za rozvitok kilkoh proektiv yaki peredbachali import ZPG z vikoristannyam jogo dlya virobnictva elektroenergiyi na majdanchikah roztashovanih poryad z importnim terminalom Pri comu obrali variant plavuchih regazifikacijnih terminaliv yaki potrebuyut menshe kapitalnih investicij ta chasu na stvorennya Pershij ob yekt takogo tipu stav do ladu v 2020 roci poblizu uzberezhzhya shtatu Serzhipi Za 6 5 kilometriv vid beregu oblashtuvali shvartovochnij vuzol yakij dozvolyaye vilne obertannya plavuchoyi ustanovki submerged soft yoke system SSY Jogo vigotovili na indonezijskomu ostrovi Batam vidomij svoyimi verfyami ta dopravili do Braziliyi na bortu sudna dlya perevezennya negabaritnih ta velikovagovih vantazhiv Ostannye takozh provelo montazh shvartovochnogo vuzla vikoristovuyuchi svoyi krani velikoyi vantazhopidjomnosti Vid miscya roztashuvannya plavuchoyi ustanovki proklali ofshornij truboprovid diametrom 450 mm yakij prodovzhuye 1 5 km nazemna dilyanka Do nogo vzhe pid yednana TES Port Serzhipi I kotra rozpochala robotu v 2020 roci krim togo isnuyut plani sporudzhennya she dvoh elektrostancij TES Governador Marcelo Deda 950 MVt ta TES Laranjeiras I 450 MVt Dlya terminalu na 25 rokiv zafrahtuvali plavuchu ustanovku zi zberigannya ta regazifikaciyi FSRU Golar Nanook zdatnu regazifikuvati 21 mln m3 na dobu Stabilnist roboti terminalu maye zabezpechiti dovgostrokovij kontrakt na postachannya 1 3 mln ton ZPG na rik ukladenij z Ocean LNG nalezhit Qatar Petroleum ta ExxonMobil 70 ta 30 vidpovidno Proekt realizuvali cherez kompaniyu Centrais Eletricas de Sergipe CELSE yaka nalezhit brazilskij EBRASIL ta zakordonnomu investoru Golar Power Ostannim u rivnih dolyah volodiyut norvezka Golar LNG same vona zabezpechila regazifikacijnu ustanovku ta Stonepeak Infrastructure Partners PrimitkiPorto de Sergipe I Power Project Barra dos Coqueiros Power Technology amer Procitovano 14 sichnya 2022 Fairplayer Mobilising for the Sergipe Project in Batam ukr procitovano 14 sichnya 2022