Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тепе-Гіссар — стародавнє поселення епохи енеоліту і бронзової доби (4-е — початок 2-го тисячоліття до Р. Х.) біля Дамгану на півночі Ірану. Розкопки пам'ятника вів Музей археології та антропології Пенсільванського університету в 1931 і 1932 році під орудою [en] .
| Тепе-Гіссар | |
 | |
| Країна |  Іран[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Семнан[1] |
| Місце розташування | Дамган[1] |
| Статус спадщини | d[1] |
| Вказівки, як дістатися | قوشه، ۴۵ ک جنوب غربی شهردامغان[1] |
 Тепе-Гіссар у Вікісховищі | |
Координати: 36°09′16″ пн. ш. 54°23′05″ сх. д. / 36.15454400002777646° пн. ш. 54.384964000027771647° сх. д.
Городище було заселене 3900 — 1900 рр. до н.е. Були виявлені докази гончарства і металургії. Тепе має розміри 200 х 300 метрів; в минулому, можливо, мав у діаметрі близько 600 метрів. На місцевості були знайдено близько 16 000 стародавніх поховань. Як правило, тіла були поховані на боці у зігнутому положенні в простих ямах. Дуже рідко зустрічаються цегельні могили, що датуються вже пізнішим періодом. Сасанідський палац був розкопаний за 2200 м SW від Тепе-Гіссар. .
Архітектурні залишки складаються зі зруйнованих стін будинків із саману. Приміщення мають ортогональну форму, але чіткого плану забудови поселення у давніх мешканців не було. Розміри цегли варіюються від 47х23х11 см в ранній період до 65х33х9 см у пізній період. Знайдений невеликий вівтар вогню передбачає наявність храму у поселенні.
Археологія
Загальна площа городища становить 200 га, включаючи численні кургани та кілька середньовічних ісламських фортець. Основна частина городища має площу 12 га.
Вперше місце було відкрите в 1877 році [en], а потім досліджене в 1931 та 1932 роках Еріхом Шмідтом від імені Музею Пенсильванського університету (Schmidt 1933). У 1972 році було проведено поверхневе обстеження, а у 1976 році було виконано проект повторного дослідження з використанням сучасних методів стратиграфічних оцінок, типологічного аналізу кераміки та радіовуглецевого датування Музеєм Пенсильванського університету, Туринським університетом та Іранським центром археологічних досліджень. У 1995 році Есмаїл Ягмаї провів рятувальні розкопки, оскільки через центр ділянки проходила залізнична колія, після чого у 2006 році було проведено зондування території.
Періодизація
Діяльність людини поділяється на три основні періоди (I, II і III)
Халколіт
Найдавніше датування непевне, але встановлено, що після 5000 року до н.е., в період енеоліту. Цей період (Гіссар IA і IB) характеризується будівлями з саману і посудом ручної роботи (IA) і тонкого гончарного виробництва (IB), прикрашеним геометричними, рослинними і тваринними візерунками. Найпоширенішими формами є невеликі кубки, миски та вази.
Рання бронза
У другому періоді (Гіссар IIA і IIB), що датується 4 тисячоліттям до н.е. і початком 3 тисячоліття до н.е., переважає полірований сірий посуд, а велика кількість знахідок намистин з лазуриту і алебастру, а також докази масштабного виробництва сплавів на основі міді і свинцю і срібла свідчать про те, що пам'ятка відігравала дуже важливу роль у торгівлі та експорті металевих артефактів і напівкоштовного каміння з середньоазійських каменоломень до Месопотамії і Єгипту.
Рання бронза — середня бронза
Третій період розвитку (Гіссар IIIA, IIIB і IIIIC), хронологічно віднесений до другої половини III тис. до н.е. і початку II тис. до н.е. (бронзова доба), може бути описаний як протоміська фаза, в основному характеризується зростанням багатства, демографічною концентрацією, масовим виробництвом простого посуду і будівництвом великих громадських і церемоніальних будівель. Знахідки масових поховань і людей з ознаками насильства інтерпретуються як наслідок воєнних дій або міжособистісного насильства .
Існує значна культурна спадкоємність від ранніх поселень періоду [en] в Ірані і до пізнього гісарського періоду.
"Традиційно рання керамічна послідовність північно-східного Ірану починається з неолітичних м'яких виробів (бл. 6000 р. до н.е.), потім виробів [en] (VI тисячоліття до н.е.), "дзвінких" виробів Чешме-йє-Алі (бл. 5300-4300 рр. до н.е.) і, нарешті, виробів Гіссар ІА"
.
Будинок вогню
У період Гіссар IIIB варто згадати Будинок вогню. Його інтерпретували по-різному через багатство вмісту та наявність спалених людських тіл і крем'яних наконечників стріл . Спочатку його інтерпретували як укріплення, але знахідка невеликого жертовника вказує на те, що це могло бути святилище (Dyson and Remsen 1989).
Значні зміни відбулися наприкінці ІІІ тис. до н. е. Добре спланована архітектура періоду Гіссар IIIB була залишена і замінена погано спланованими архітектурними елементами періоду Гіссар IIIC, втіленими без урахування плану попереднього поселення. Крім того, можна згадати першу появу дійсно елітних поховань, таких як: "Воїнів", "Жерця" і "Маленької дівчинки" (Schmidt 1933), деякі з них містили елементи BMAC, такі як жолобчасті кам'яні колони.
Промисловість
З самого початку розкопок було виявлено безліч керамічних побутових предметів. Кераміка розфарбовувалася зазвичай у червоний колір, прикрашалися візерунками із зображеннями тварин (птахів, гірських козлів, газелей). Серед знахідок варто відзначити велику кількість чашок, глечиків, мисок, кинджалів, ножів, шпильок, цвяхів, наконечників стріл. Особисті прикраси (намиста, браслети, сережки, кулони) інструменти та зброя (списи, мотики), предмети розкоші (судини, дзеркала) зроблені з міді.
Металургійне виробництво
Присутність професійних ковалів, ймовірна, з першого періоду енеоліту . Щодо виробництва металу, то вже в період Гіссар I виготовляли як зброю (кинджали, леза ножів, наконечники стріл), так і інші інструменти (шпильки, прищіпки, вістря і голки).
У Гіссарі II і III мідні артефакти зростають у якості та різноманітності і містять особисті прикраси (сережки, підвіски, браслети, ремінці), знаряддя праці та зброю (бинти, списи, сагайдаки, долота, наконечники булави), а також предмети розкоші (посудини, дзеркала, скриньки, вишукано відлиті булавки і стрижні) .
Важлива пам'ятка [en] розташована в тому ж районі Ірану, має деякі паралелі з Гіссаром.
Подібне городище [en] розташоване приблизно за 20 км на південний захід від Гіссара; допомогло уточнити хронологію Гіссара .
Сільське господарство
Економіка поселення була заснована на сільському господарстві. З розкопок Гіссара II було зроблено висновки «сільськогосподарська система, заснована на зернових [пшениця та ячмінь] та використання місцевих фруктових [оливки та виноград]» (Costantini and Dyson, p. 66), також було знайдено насіння сочевиці, гороху та бобових. Статуетки тварин (великої рогатої худоби, кози та вівці) вказують на скотарство (Mashkour 1998).
Див. також
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Tappa Ḥiṣār | archaeological site, Iran. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 18 травня 2020.
- E.F. Schmidt, Excavations at Tepe Hissar, Damghan, Iran, Philadelphia, 1937
- R.H., Dyson Jr. and S.M. Howard, eds., Preliminary Reports of the Tappeh Hesar Restudy Project, 1976, Monografie di Mesopotamia 2, Florence, 1989
- Roustaei, K., "Tepe Hissar. Proceedings of the seven thousand years of culture and civilization of Hissar". Iranian Centre for Archaeological Research, Tehran, Iran, 2006
- Roustaei, K, "Tepe Hesār, once again" - In: Matthiae, P., Pinnock, F., Nigroand, L. & Marchetti, N. (eds): International Congress of the Archaeology of the Ancient Near East, Proceedings of the 6th International Congress of the Archaeology of the Ancient Near East, Reports on recent field archaeology in the Near East. Volume 2. – Harrassowitz, Wiesbaden., pp. 613-633, 2010
- * M.M. Voigt and R.H. Dyson Jr., “The Damghan/Khorasan Sequence,” in R.W. Ehrich, ed., Chronologies in Old World Archaeology, 2 vols., Chicago, 1992, I, pp. 169–74; II, pp. 127–28, 135-36.
- [1] Afshar, Z. and Roberts, C. and Millard, A., "Interpersonal violence among the Chalcolithic and Bronze Ages inhabitants living on the Central Plateau of Iran : a voice from Tepe Hissar.", Anthropologischer Anzeiger., vol. 75, iss. 1, pp. 49-66, 2018
- R. H. Dyson Jr. and C. P. Thornton, “Shir-i Shian and the fifth millennium sequence of Northern Iran,” [ 2018-12-15 у Wayback Machine.] Iran 47, 2009, pp. 1–22
- R.H. Dyson Jr., “The Burned Building of Tepe Hissar IIIB, a Restatement,” Bāstān-šenāsi wa honar-e Irān, vol. 9, no. 10, pp. 57–83, 1972
- Christopher P.Thornton and Thilo Rehren, "A truly refractory crucible from fourth millennium Tepe Hissar, Northeast Iran", Journal of Archaeological Science, vol. 36, iss. 12, pp. 2700-2712, December 2009
- Langer, William L., ред. (1972). An Encyclopedia of World History (вид. 5th). Boston, MA: Houghton Mifflin Company. с. 17. ISBN .
Література
- L. Costantini and R.H. Dyson, Jr., “The Ancient Agriculture of the Damghan Plain: The Archaeological Evidence from Tepe Hissar,” in N.F. Miller, ed.,Economy and Settlement in the Near East: Analyses of Ancient Sites and Materials, MASCA, Research Papers in Science and Archaeology 7, Suppl., Philadelphia, 1990, pp. 46–68.
- R.H. Dyson, Jr., “The Burned Building of Tepe Hissar IIIB, a Restatement,” Bāstān-šenāsi wa honar-e Irān 9/10, 1972, pp. 57–83.
- R.H. Dyson, Jr. and W. C. S. Remsen, “Observations on Architecture and Stratigraphy at Tappeh Hesar,” in R.H. Dyson, Jr. and S. Howard, eds., pp. 69–109.
- R.H., Dyson, Jr. and S.M. Howard, eds., Preliminary Reports of the Tappeh Hesar Restudy Project, 1976, Monografie di Mesopotamia 2, Florence, 1989.
- Gürsan-Salzmann, Ayşe, The New Chronology of the Bronze Age Settlement of Tepe Hissar, Iran, University of Pennsylvania Press for the University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, 2016
- M.Y. Mashkour “Faunal remains from Teppeh Hissar (Iran),” in Proceedings of XIII International Congress of Prehistoric and Protohistoric Sciences, Forli, Italia,September 1996 I, (3), Forli, 1998, pp. 543–51.
- E.F. Schmidt, “The Tepe Hissar Excavations 1931,” Museum Journal of Philadelphia 23/4, 1933, pp 322–485.
- E.F. Schmidt, Excavations at Tepe Hissar, Damghan, Iran, Philaelphia, 1937.
- M.M. Voigt and R.H. Dyson, Jr., “The Damghan/Khorasan Sequence,” in R.W. Ehrich, ed., Chronologies in Old World Archaeology, 2 vols., Chicago, 1992, I, pp. 169–74; II, pp. 127–28, 135-36.
Посилання
- E Schmidt 1931 excavtion video at Archive.org
- Robert H. Dyson, "TEPE HISSAR (Tappa Ḥeṣār)", Encyclopaedia Iranica
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tepe Gissar starodavnye poselennya epohi eneolitu i bronzovoyi dobi 4 e pochatok 2 go tisyacholittya do R H bilya Damganu na pivnochi Iranu Rozkopki pam yatnika viv Muzej arheologiyi ta antropologiyi Pensilvanskogo universitetu v 1931 i 1932 roci pid orudoyu en Tepe Gissar Krayina Iran 1 Administrativna odinicyaSemnan 1 Misce roztashuvannyaDamgan 1 Status spadshinid 1 Vkazivki yak distatisyaقوشه ۴۵ ک جنوب غربی شهردامغان 1 Tepe Gissar u Vikishovishi Koordinati 36 09 16 pn sh 54 23 05 sh d 36 15454400002777646 pn sh 54 384964000027771647 sh d 36 15454400002777646 54 384964000027771647Statuetka z Tepe Gissar shar III alebastr 2300 1900 rr do n e Starodavnya keramika z sharu Gisar Tepe III 2300 1900 do n e Gorodishe bulo zaselene 3900 1900 rr do n e Buli viyavleni dokazi goncharstva i metalurgiyi Tepe maye rozmiri 200 h 300 metriv v minulomu mozhlivo mav u diametri blizko 600 metriv Na miscevosti buli znajdeno blizko 16 000 starodavnih pohovan Yak pravilo tila buli pohovani na boci u zignutomu polozhenni v prostih yamah Duzhe ridko zustrichayutsya cegelni mogili sho datuyutsya vzhe piznishim periodom Sasanidskij palac buv rozkopanij za 2200 m SW vid Tepe Gissar Arhitekturni zalishki skladayutsya zi zrujnovanih stin budinkiv iz samanu Primishennya mayut ortogonalnu formu ale chitkogo planu zabudovi poselennya u davnih meshkanciv ne bulo Rozmiri cegli variyuyutsya vid 47h23h11 sm v rannij period do 65h33h9 sm u piznij period Znajdenij nevelikij vivtar vognyu peredbachaye nayavnist hramu u poselenni ArheologiyaZagalna plosha gorodisha stanovit 200 ga vklyuchayuchi chislenni kurgani ta kilka serednovichnih islamskih fortec Osnovna chastina gorodisha maye ploshu 12 ga Vpershe misce bulo vidkrite v 1877 roci en a potim doslidzhene v 1931 ta 1932 rokah Erihom Shmidtom vid imeni Muzeyu Pensilvanskogo universitetu Schmidt 1933 U 1972 roci bulo provedeno poverhneve obstezhennya a u 1976 roci bulo vikonano proekt povtornogo doslidzhennya z vikoristannyam suchasnih metodiv stratigrafichnih ocinok tipologichnogo analizu keramiki ta radiovuglecevogo datuvannya Muzeyem Pensilvanskogo universitetu Turinskim universitetom ta Iranskim centrom arheologichnih doslidzhen U 1995 roci Esmayil Yagmayi proviv ryatuvalni rozkopki oskilki cherez centr dilyanki prohodila zaliznichna koliya pislya chogo u 2006 roci bulo provedeno zonduvannya teritoriyi PeriodizaciyaDiyalnist lyudini podilyayetsya na tri osnovni periodi I II i III Halkolit Najdavnishe datuvannya nepevne ale vstanovleno sho pislya 5000 roku do n e v period eneolitu Cej period Gissar IA i IB harakterizuyetsya budivlyami z samanu i posudom ruchnoyi roboti IA i tonkogo goncharnogo virobnictva IB prikrashenim geometrichnimi roslinnimi i tvarinnimi vizerunkami Najposhirenishimi formami ye neveliki kubki miski ta vazi Rannya bronza U drugomu periodi Gissar IIA i IIB sho datuyetsya 4 tisyacholittyam do n e i pochatkom 3 tisyacholittya do n e perevazhaye polirovanij sirij posud a velika kilkist znahidok namistin z lazuritu i alebastru a takozh dokazi masshtabnogo virobnictva splaviv na osnovi midi i svincyu i sribla svidchat pro te sho pam yatka vidigravala duzhe vazhlivu rol u torgivli ta eksporti metalevih artefaktiv i napivkoshtovnogo kaminnya z serednoazijskih kamenolomen do Mesopotamiyi i Yegiptu Rannya bronza serednya bronza Tretij period rozvitku Gissar IIIA IIIB i IIIIC hronologichno vidnesenij do drugoyi polovini III tis do n e i pochatku II tis do n e bronzova doba mozhe buti opisanij yak protomiska faza v osnovnomu harakterizuyetsya zrostannyam bagatstva demografichnoyu koncentraciyeyu masovim virobnictvom prostogo posudu i budivnictvom velikih gromadskih i ceremonialnih budivel Znahidki masovih pohovan i lyudej z oznakami nasilstva interpretuyutsya yak naslidok voyennih dij abo mizhosobistisnogo nasilstva Isnuye znachna kulturna spadkoyemnist vid rannih poselen periodu en v Irani i do piznogo gisarskogo periodu Tradicijno rannya keramichna poslidovnist pivnichno shidnogo Iranu pochinayetsya z neolitichnih m yakih virobiv bl 6000 r do n e potim virobiv en VI tisyacholittya do n e dzvinkih virobiv Cheshme jye Ali bl 5300 4300 rr do n e i nareshti virobiv Gissar IA Budinok vognyu U period Gissar IIIB varto zgadati Budinok vognyu Jogo interpretuvali po riznomu cherez bagatstvo vmistu ta nayavnist spalenih lyudskih til i krem yanih nakonechnikiv stril Spochatku jogo interpretuvali yak ukriplennya ale znahidka nevelikogo zhertovnika vkazuye na te sho ce moglo buti svyatilishe Dyson and Remsen 1989 Znachni zmini vidbulisya naprikinci III tis do n e Dobre splanovana arhitektura periodu Gissar IIIB bula zalishena i zaminena pogano splanovanimi arhitekturnimi elementami periodu Gissar IIIC vtilenimi bez urahuvannya planu poperednogo poselennya Krim togo mozhna zgadati pershu poyavu dijsno elitnih pohovan takih yak Voyiniv Zhercya i Malenkoyi divchinki Schmidt 1933 deyaki z nih mistili elementi BMAC taki yak zholobchasti kam yani koloni PromislovistZ samogo pochatku rozkopok bulo viyavleno bezlich keramichnih pobutovih predmetiv Keramika rozfarbovuvalasya zazvichaj u chervonij kolir prikrashalisya vizerunkami iz zobrazhennyami tvarin ptahiv girskih kozliv gazelej Sered znahidok varto vidznachiti veliku kilkist chashok glechikiv misok kindzhaliv nozhiv shpilok cvyahiv nakonechnikiv stril Osobisti prikrasi namista brasleti serezhki kuloni instrumenti ta zbroya spisi motiki predmeti rozkoshi sudini dzerkala zrobleni z midi Metalurgijne virobnictvo Prisutnist profesijnih kovaliv jmovirna z pershogo periodu eneolitu Shodo virobnictva metalu to vzhe v period Gissar I vigotovlyali yak zbroyu kindzhali leza nozhiv nakonechniki stril tak i inshi instrumenti shpilki prishipki vistrya i golki U Gissari II i III midni artefakti zrostayut u yakosti ta riznomanitnosti i mistyat osobisti prikrasi serezhki pidviski brasleti reminci znaryaddya praci ta zbroyu binti spisi sagajdaki dolota nakonechniki bulavi a takozh predmeti rozkoshi posudini dzerkala skrinki vishukano vidliti bulavki i strizhni Vazhliva pam yatka en roztashovana v tomu zh rajoni Iranu maye deyaki paraleli z Gissarom Podibne gorodishe en roztashovane priblizno za 20 km na pivdennij zahid vid Gissara dopomoglo utochniti hronologiyu Gissara Silske gospodarstvoEkonomika poselennya bula zasnovana na silskomu gospodarstvi Z rozkopok Gissara II bulo zrobleno visnovki silskogospodarska sistema zasnovana na zernovih pshenicya ta yachmin ta vikoristannya miscevih fruktovih olivki ta vinograd Costantini and Dyson p 66 takozh bulo znajdeno nasinnya sochevici gorohu ta bobovih Statuetki tvarin velikoyi rogatoyi hudobi kozi ta vivci vkazuyut na skotarstvo Mashkour 1998 Div takozhTepe SialkPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Tappa Ḥiṣar archaeological site Iran Encyclopedia Britannica angl Procitovano 18 travnya 2020 E F Schmidt Excavations at Tepe Hissar Damghan Iran Philadelphia 1937 ISBN 9781512822489 R H Dyson Jr and S M Howard eds Preliminary Reports of the Tappeh Hesar Restudy Project 1976 Monografie di Mesopotamia 2 Florence 1989 Roustaei K Tepe Hissar Proceedings of the seven thousand years of culture and civilization of Hissar Iranian Centre for Archaeological Research Tehran Iran 2006 Roustaei K Tepe Hesar once again In Matthiae P Pinnock F Nigroand L amp Marchetti N eds International Congress of the Archaeology of the Ancient Near East Proceedings of the 6th International Congress of the Archaeology of the Ancient Near East Reports on recent field archaeology in the Near East Volume 2 Harrassowitz Wiesbaden pp 613 633 2010 M M Voigt and R H Dyson Jr The Damghan Khorasan Sequence in R W Ehrich ed Chronologies in Old World Archaeology 2 vols Chicago 1992 I pp 169 74 II pp 127 28 135 36 1 Afshar Z and Roberts C and Millard A Interpersonal violence among the Chalcolithic and Bronze Ages inhabitants living on the Central Plateau of Iran a voice from Tepe Hissar Anthropologischer Anzeiger vol 75 iss 1 pp 49 66 2018 R H Dyson Jr and C P Thornton Shir i Shian and the fifth millennium sequence of Northern Iran 2018 12 15 u Wayback Machine Iran 47 2009 pp 1 22 R H Dyson Jr The Burned Building of Tepe Hissar IIIB a Restatement Bastan senasi wa honar e Iran vol 9 no 10 pp 57 83 1972 Christopher P Thornton and Thilo Rehren A truly refractory crucible from fourth millennium Tepe Hissar Northeast Iran Journal of Archaeological Science vol 36 iss 12 pp 2700 2712 December 2009 Langer William L red 1972 An Encyclopedia of World History vid 5th Boston MA Houghton Mifflin Company s 17 ISBN 0 395 13592 3 LiteraturaL Costantini and R H Dyson Jr The Ancient Agriculture of the Damghan Plain The Archaeological Evidence from Tepe Hissar in N F Miller ed Economy and Settlement in the Near East Analyses of Ancient Sites and Materials MASCA Research Papers in Science and Archaeology 7 Suppl Philadelphia 1990 pp 46 68 R H Dyson Jr The Burned Building of Tepe Hissar IIIB a Restatement Bastan senasi wa honar e Iran 9 10 1972 pp 57 83 R H Dyson Jr and W C S Remsen Observations on Architecture and Stratigraphy at Tappeh Hesar in R H Dyson Jr and S Howard eds pp 69 109 R H Dyson Jr and S M Howard eds Preliminary Reports of the Tappeh Hesar Restudy Project 1976 Monografie di Mesopotamia 2 Florence 1989 Gursan Salzmann Ayse The New Chronology of the Bronze Age Settlement of Tepe Hissar Iran University of Pennsylvania Press for the University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology 2016 ISBN 9781934536834 M Y Mashkour Faunal remains from Teppeh Hissar Iran in Proceedings of XIII International Congress of Prehistoric and Protohistoric Sciences Forli Italia September 1996 I 3 Forli 1998 pp 543 51 E F Schmidt The Tepe Hissar Excavations 1931 Museum Journal of Philadelphia 23 4 1933 pp 322 485 E F Schmidt Excavations at Tepe Hissar Damghan Iran Philaelphia 1937 M M Voigt and R H Dyson Jr The Damghan Khorasan Sequence in R W Ehrich ed Chronologies in Old World Archaeology 2 vols Chicago 1992 I pp 169 74 II pp 127 28 135 36 PosilannyaE Schmidt 1931 excavtion video at Archive org Robert H Dyson TEPE HISSAR Tappa Ḥeṣar Encyclopaedia Iranica Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij