Тель-Дор (івр. תל דור) — стародавнє місто-порт на східному узбережжі Середземного моря між сучасними Хайфою та Тель-Авівом.
Тель-Дор
Координати 32°37′02″ пн. ш. 34°54′58″ сх. д. / 32.617427700027775472° пн. ш. 34.91636420002777186° сх. д.Координати: 32°37′02″ пн. ш. 34°54′58″ сх. д. / 32.617427700027775472° пн. ш. 34.91636420002777186° сх. д.
Тель-Дор у Вікісховищі |
Історія
Поселення знаходиться у вузькому відгалуженні родючої долини Шарон, між горою Кармель і Середземним морем. Вперше Тель-Дор згаданий в документах, що належатиь до часу правління фараона Рамсеса II (1304—1237 до н. е.), але є непрямі свідчення того, що давня людина жила на цьому місці ще 30 000 років тому. За Ханаанського періоду Дор — один з найбільших міст Леванту і був столицею племені тевкрів. Пізніше, протягом декількох століть місто належало фінікійцям.
Після завоювання Ханаана дванадцятьма колінами Ізраїлевими Тель-Дор дістався за жеребом коліну Асирову, але був відданий коліну Манасії. У 732 до н. е. місто було зруйноване ассирійцями. При персах Дор був центром однойменної провінції. Потім входив як місто-держава в імперію Александра Македонського. У часи Селевкідів Дор був сильною фортецею. У 103 до н. е. область Дор і Вежа Стратона (пізніше перейменована в Кейсарію) були захоплені Александром Яннаєм і приєднані до Юдеї — Хасмонейского царства, але через 40 років відвойовані у нього Римом.
Занепад Тель-Дора починається з часів Ірода Великого, коли інтенсивно будується сусідня Кейсарія, але ще в часи ранньої Візантійської імперії місто існувало.
У XIII столітті хрестоносці, усвідомлюючи вдале стратегічне положення Тель-Дора, побудували там невеликий замок. Після завоювання арабами держав хрестоносців протягом багатьох століть Тель-Дор був занедбаний, і лише руїни замку нагадували про колишню велич міста.
Перші археологічні розкопки стародавнього Тель-Дора були зроблені Британською Школою Археології у Єрусалимі в 1923—1924 роках, але регулярні розкопки почалися у 1980 році Єврейським університетом спільно з вченими Університету Берклі, США.
Література
- Л. А. Беляев. Дор // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XVI. — С. 8-10. — 752 с. — 39 000 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tel Dor ivr תל דור starodavnye misto port na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya mizh suchasnimi Hajfoyu ta Tel Avivom Tel Dor Koordinati 32 37 02 pn sh 34 54 58 sh d 32 617427700027775472 pn sh 34 91636420002777186 sh d 32 617427700027775472 34 91636420002777186 Koordinati 32 37 02 pn sh 34 54 58 sh d 32 617427700027775472 pn sh 34 91636420002777186 sh d 32 617427700027775472 34 91636420002777186 Krayina Izrayil IzrayilAdminodinicya Hajfskij okrugPlosha 70 dunamGeoNames 295317OSM 1400966 R Hajfskij okrug Tel DorTel Dor Izrayil Tel Dor u VikishovishiIstoriyaPoselennya znahoditsya u vuzkomu vidgaluzhenni rodyuchoyi dolini Sharon mizh goroyu Karmel i Seredzemnim morem Vpershe Tel Dor zgadanij v dokumentah sho nalezhati do chasu pravlinnya faraona Ramsesa II 1304 1237 do n e ale ye nepryami svidchennya togo sho davnya lyudina zhila na comu misci she 30 000 rokiv tomu Za Hanaanskogo periodu Dor odin z najbilshih mist Levantu i buv stoliceyu plemeni tevkriv Piznishe protyagom dekilkoh stolit misto nalezhalo finikijcyam Pislya zavoyuvannya Hanaana dvanadcyatma kolinami Izrayilevimi Tel Dor distavsya za zherebom kolinu Asirovu ale buv viddanij kolinu Manasiyi U 732 do n e misto bulo zrujnovane assirijcyami Pri persah Dor buv centrom odnojmennoyi provinciyi Potim vhodiv yak misto derzhava v imperiyu Aleksandra Makedonskogo U chasi Selevkidiv Dor buv silnoyu forteceyu U 103 do n e oblast Dor i Vezha Stratona piznishe perejmenovana v Kejsariyu buli zahopleni Aleksandrom Yannayem i priyednani do Yudeyi Hasmonejskogo carstva ale cherez 40 rokiv vidvojovani u nogo Rimom Zanepad Tel Dora pochinayetsya z chasiv Iroda Velikogo koli intensivno buduyetsya susidnya Kejsariya ale she v chasi rannoyi Vizantijskoyi imperiyi misto isnuvalo U XIII stolitti hrestonosci usvidomlyuyuchi vdale strategichne polozhennya Tel Dora pobuduvali tam nevelikij zamok Pislya zavoyuvannya arabami derzhav hrestonosciv protyagom bagatoh stolit Tel Dor buv zanedbanij i lishe ruyini zamku nagaduvali pro kolishnyu velich mista Pershi arheologichni rozkopki starodavnogo Tel Dora buli zrobleni Britanskoyu Shkoloyu Arheologiyi u Yerusalimi v 1923 1924 rokah ale regulyarni rozkopki pochalisya u 1980 roci Yevrejskim universitetom spilno z vchenimi Universitetu Berkli SShA LiteraturaL A Belyaev Dor Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XVI S 8 10 752 s 39 000 ekz ISBN 978 5 89572 028 8