«Тварюка в склепі» (англ. The Thing in the Crypt) — одне з оповідань американських письменників Л. Спрега де Кемпа і Ліна Картера, продовжувачів циклу про Конана кімерійця, започаткованого Робертом Говардом. Події оповідання відбуваються в вигаданій Хайборійській ері.
Тварюка в склепі | ||||
---|---|---|---|---|
англ. The Thing in the Crypt | ||||
Жанр | фентезі | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Л. Спрег де Кемп, Лін Картер | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1967 | |||
Опубліковано | 1967 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | Lancer Books | |||
Попередній твір | d | |||
Наступний твір | Вежа слона | |||
|
Вперше опубліковано у 1967 році. Оповідання створене на основі проекту оповідання Ліна Картера, яке відноситься до його циклу про Тонгора.
Історія публікацій
- «Conan» (Lancer Books, 1967, Ace Books)
- «The Conan Chronicles» (Sphere Books, 1989)
Сюжет
У пролозі оповідання наводиться уривок з нумідійської хроніки. Між часами коли океан поглинув Атлантиду і часами підйому синів Арія, була велична епоха, коли як зорі сяяли королівства Німедія, Офір, Бритунія, Хайперборія, Замора, Зінгара, Куш який межував з безкрайніми пасовиськами Шема, Стігія з зачарованими гробницями та Гірканія. Но найвеличнішою державою серед них, було королівство Аквілонія. Туди й прийшов Конан з Кімерії, з наміром порушити усі престоли світу. У жилах його, текла кров атлантів, які були вигнані з батьківщини за 8000 років до його народження. Він народився у племені яке розташовувалося на північному сході Кімерії. Його дід прийшов в ці землі після довгих мандрів. Сам же Конан був народжений на полі битви, коли його соплемінники билися з загоном венарійців. В п'ятнадцять років він вже був видатний бійцем. В той час його народ, об'єднується, позабувши всі свої свари, щоб надати відсіч гундерменам з Аквілонії, які мали намір захопити Кімерію. Кімерійці отримали перемогу над супротивникам, серед кімерійських лав був і Конан. Після перемоги над гундерменами, Конан на деякий час повертається до племені, але це йому швидко неостогидле і він приєднується до ватаги ассирійців, щоб скоювати напади на венарійців і хайперборійців. Під час одного з цих нападів молодий варвар потрапляє до полону.
Не довго бувши у полоні, кімерієць втікає вбивши наглядача, а також солдата. Так як від рідної Кімерії, його відтіняла ціла ворожа країна, то він вирішує направитися до Замори. Молодий варвар чув про столицю королівства Шадізар — місто люті, про місто злодіїв Аренжун, та про місто Йезуд — місто бога-павука.
Під час його подорожі на нього виходять вовки. Так як кімерієць був доволі ослаблений, вовча зграя була для нього вельми великою проблемою. Утікаючи від них Конан стрибнув у великий провал між двома валунами. Вовки вирішили не переслідувати його, а кімерієць вирішує обстежити печеру в якій опинився. У кінці печери Конан знаходить старовинні двері вкриті невідомими йому написами. Він проходить далі за двері і опиняється у печері яка значно більше за попередню. У печері були речі які колись були зроблені людиною. Серед іншого у печері була колісниця яка майже трималася, так як їй було багато років. З деревини кімерієць робить багаття і вже нарешті має можливість розгледити де він опинився, а ще й зігрітися після довгих блукань. Біля протилежної стіни печери на великому кам'яному престолі сидів величезний мрець, на колінах якого лежав меч. На шиї мерця було намисто з необроблених золотих самородків, одежа давно зітліла, а бронзові застібки лежали на полу, на пальцях були кільця з самоцвітами, на голові ж був бронзовий шолом, який вже позеленів від часу.
Хто була ця людина невідомо. Багато племен жило тут після того, як Атлантиду поглинув океан 8000 років тому. Згідно шолому він міг бути венарійцем, ассирійцем, чи князем якогось невідомого хайборійського племені. Конан зацікавлюється мечем мерця, це був величезний палаш, завдовжки більше ніж ярд. Виготовлений він був з воронуванного заліза, а не з міді чи бронзи, звичних матеріалів того часу. Це була одна з перших речей яка вироблена людиною з заліза, чи як його ще називали, чорної бронзи, про яку складали легенди. Конан починає бажати цей меч і вирішує забрати його собі. Забравши меча, Конан зважив його у руках. В його важкості відчувалася важкість століть, можливо їм бився хтось з королів Атлантиди, чи Валюзії. В цей час, мрець підіймається зі свого кам'яного престолу.
Відбувається двобій між кімерійцем та мертвим воїном. Під час виснажливого бою Конан штовхає мерця до кострища, де той займається та згоряє. Хоч він мерця залишився лише попіл, але у печері відчувалася чиясь присутність. Кам'яний трон не бажав бути порожнім і Конан вирішує не залишатися більше у печері. Вовки вже зникли, небо стало ясним, кімерієць продовжив свій шлях на південь.
Примітки
Посилання
- Синопсис, персонажі, місця подій і історія публікацій [ 2 травня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tvaryuka v sklepi angl The Thing in the Crypt odne z opovidan amerikanskih pismennikiv L Sprega de Kempa i Lina Kartera prodovzhuvachiv ciklu pro Konana kimerijcya zapochatkovanogo Robertom Govardom Podiyi opovidannya vidbuvayutsya v vigadanij Hajborijskij eri Tvaryuka v sklepiangl The Thing in the CryptZhanr fenteziForma opovidannyaAvtor L Spreg de Kemp Lin KarterMova anglijskaNapisano 1967Opublikovano 1967Krayina SShAVidavnictvo Lancer BooksPoperednij tvir dNastupnij tvir Vezha slona Vpershe opublikovano u 1967 roci Opovidannya stvorene na osnovi proektu opovidannya Lina Kartera yake vidnositsya do jogo ciklu pro Tongora Istoriya publikacij Conan Lancer Books 1967 Ace Books The Conan Chronicles Sphere Books 1989 SyuzhetU prolozi opovidannya navoditsya urivok z numidijskoyi hroniki Mizh chasami koli okean poglinuv Atlantidu i chasami pidjomu siniv Ariya bula velichna epoha koli yak zori syayali korolivstva Nimediya Ofir Brituniya Hajperboriya Zamora Zingara Kush yakij mezhuvav z bezkrajnimi pasoviskami Shema Stigiya z zacharovanimi grobnicyami ta Girkaniya No najvelichnishoyu derzhavoyu sered nih bulo korolivstvo Akviloniya Tudi j prijshov Konan z Kimeriyi z namirom porushiti usi prestoli svitu U zhilah jogo tekla krov atlantiv yaki buli vignani z batkivshini za 8000 rokiv do jogo narodzhennya Vin narodivsya u plemeni yake roztashovuvalosya na pivnichnomu shodi Kimeriyi Jogo did prijshov v ci zemli pislya dovgih mandriv Sam zhe Konan buv narodzhenij na poli bitvi koli jogo sopleminniki bilisya z zagonom venarijciv V p yatnadcyat rokiv vin vzhe buv vidatnij bijcem V toj chas jogo narod ob yednuyetsya pozabuvshi vsi svoyi svari shob nadati vidsich gundermenam z Akviloniyi yaki mali namir zahopiti Kimeriyu Kimerijci otrimali peremogu nad suprotivnikam sered kimerijskih lav buv i Konan Pislya peremogi nad gundermenami Konan na deyakij chas povertayetsya do plemeni ale ce jomu shvidko neostogidle i vin priyednuyetsya do vatagi assirijciv shob skoyuvati napadi na venarijciv i hajperborijciv Pid chas odnogo z cih napadiv molodij varvar potraplyaye do polonu Ne dovgo buvshi u poloni kimeriyec vtikaye vbivshi naglyadacha a takozh soldata Tak yak vid ridnoyi Kimeriyi jogo vidtinyala cila vorozha krayina to vin virishuye napravitisya do Zamori Molodij varvar chuv pro stolicyu korolivstva Shadizar misto lyuti pro misto zlodiyiv Arenzhun ta pro misto Jezud misto boga pavuka Pid chas jogo podorozhi na nogo vihodyat vovki Tak yak kimeriyec buv dovoli oslablenij vovcha zgraya bula dlya nogo velmi velikoyu problemoyu Utikayuchi vid nih Konan stribnuv u velikij proval mizh dvoma valunami Vovki virishili ne peresliduvati jogo a kimeriyec virishuye obstezhiti pecheru v yakij opinivsya U kinci pecheri Konan znahodit starovinni dveri vkriti nevidomimi jomu napisami Vin prohodit dali za dveri i opinyayetsya u pecheri yaka znachno bilshe za poperednyu U pecheri buli rechi yaki kolis buli zrobleni lyudinoyu Sered inshogo u pecheri bula kolisnicya yaka majzhe trimalasya tak yak yij bulo bagato rokiv Z derevini kimeriyec robit bagattya i vzhe nareshti maye mozhlivist rozglediti de vin opinivsya a she j zigritisya pislya dovgih blukan Bilya protilezhnoyi stini pecheri na velikomu kam yanomu prestoli sidiv velicheznij mrec na kolinah yakogo lezhav mech Na shiyi mercya bulo namisto z neobroblenih zolotih samorodkiv odezha davno zitlila a bronzovi zastibki lezhali na polu na palcyah buli kilcya z samocvitami na golovi zh buv bronzovij sholom yakij vzhe pozeleniv vid chasu Hto bula cya lyudina nevidomo Bagato plemen zhilo tut pislya togo yak Atlantidu poglinuv okean 8000 rokiv tomu Zgidno sholomu vin mig buti venarijcem assirijcem chi knyazem yakogos nevidomogo hajborijskogo plemeni Konan zacikavlyuyetsya mechem mercya ce buv velicheznij palash zavdovzhki bilshe nizh yard Vigotovlenij vin buv z voronuvannogo zaliza a ne z midi chi bronzi zvichnih materialiv togo chasu Ce bula odna z pershih rechej yaka viroblena lyudinoyu z zaliza chi yak jogo she nazivali chornoyi bronzi pro yaku skladali legendi Konan pochinaye bazhati cej mech i virishuye zabrati jogo sobi Zabravshi mecha Konan zvazhiv jogo u rukah V jogo vazhkosti vidchuvalasya vazhkist stolit mozhlivo yim bivsya htos z koroliv Atlantidi chi Valyuziyi V cej chas mrec pidijmayetsya zi svogo kam yanogo prestolu Vidbuvayetsya dvobij mizh kimerijcem ta mertvim voyinom Pid chas visnazhlivogo boyu Konan shtovhaye mercya do kostrisha de toj zajmayetsya ta zgoryaye Hoch vin mercya zalishivsya lishe popil ale u pecheri vidchuvalasya chiyas prisutnist Kam yanij tron ne bazhav buti porozhnim i Konan virishuye ne zalishatisya bilshe u pecheri Vovki vzhe znikli nebo stalo yasnim kimeriyec prodovzhiv svij shlyah na pivden PrimitkiPosilannyaSinopsis personazhi miscya podij i istoriya publikacij 2 travnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaMark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard MonkeyBrain Books 2006 400 s ISBN 9781932265217