Лісопильня тартак пи льня лісопильний завод діал тра чка підприємство для поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріал

	Лісопильня
	Лісопильня у Вікісховищі

Лісопильня, тартак, пи́льня, лісопильний завод, діал. тра́чка — підприємство, для поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріалів та брусів на пиломатеріали потрібних розмірів та якості за допомогою лісопильної рами.

Лісопильня-вітряк у місті Лейдсендам, Нідерланди

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тартак (значення).

У деревообробній промисловості, тартак відносять до першої групи виробництва — первинна обробка деревини.

Тартак

Розпилювання колоди на «трацькому верстаті». Реконструкція піднятого корабля «Vasa»

Схема давньоримського тартака в (**Ієраполісі**), III ст. н. е.

Словом «тартак» (від пол. tartak < trzeć — «терти») або «трачка» (пол. tracz < trzeć) в первісному значенні цього слова називалася спеціальна конструкція з деревини, (козла), на яких проводили поздовжнє розпилювання стовбурів на дошки за допомогою довгих (дворучних пилок) (відома також як «трацький верстат»). Колоду встановлювали горизонтально на певній висоті над землею і закріплювали з допомогою скоб, потім її розпилювали вздовж два пилярі. Один майстер («трач») під час розпилювання знаходився зверху, другий стояв на землі. В окремих випадках знизу могло бути двоє майстрів (бо вниз тягнути пилку було важче). Якщо колода для розпилювання була груба і важка, то її не ставили на козла, а клали поперек ями, у якій знаходилися «низові» пилярі. Довжина пилки становила 1,7 м (довжина розмаху рук). На колоду перед розпилюванням могла наноситись розмітка обвугленим шнуром. Тирсу на тартаку (трачці) називали «трачинням». У пізніших конструкціях тартак приводився в рух за допомогою водяного млина, через що слово «тартак» стало позначати лісопильний млин.

У 1593 році Корнеліс Корнелісзон (нід. ^[nl]) першим отримав патент на механізм тартака. Для урухомлення пилок і механізму подавання лісопильної рами може використовуватися водяний двигун (водяні лісопильні) або механізм вітряка (вітряні лісопильні). Перетворення обертового руху вала на поступальний рух пилок здійснюється за допомогою кривошипно-шатунного механізму.

В Україні перші тартаки — водяні млини з'явилися в XV столітті.. Так у Нових Стрілиськах тартак був вже у 1429 році.

Топонімія і ономастика

Топонім «тартак» поширений у центральній, західній та північній Україні (села Тартаків, Тартак, урочище Тартак, ставок Тартак в Умані та Лебедині на Черкащині, річка (Тартак) на Житомирщині, тощо), що свідчить про розвиток деревообробної промисловості на тих теренах, де була деревина. Тартаки найбільше набули поширення у місцевостях де були великі лісові масиви. Так у 1906 році в Галичині діяло 159 зареєстрованих тартаків та 432 незареєстрованих тартаків.

Також від «тартак» походять українські прізвища (Тартаковський, Тартакович тощо).

Галерея

Модель водяної лісопильні
Малюнок водяної лісопильні
Лісопильня в Гогенемсі, Австрія

Див. також

(Дворучна пилка)
(Стрічкова пилка)
(Кругла пилка)
Заготівля лісу
(Сушіння деревини)

Примітки

Лісопильня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 525
Тартак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 41
. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
Трачка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 241
Первинна обробка деревини^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
Верстат // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 137
Трачиння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
H. Bonke et al., Cornelis Corneliszoon van Uitgeest: uitvinder aan de basis van de Gouden Eeuw, 2e dr. Zutphen 2004. (нід.)
Денисик Григорій. Млини в історії господарського освоєння річок Поділля (PDF) / Лаврик Олександр // Український Млинологічний журнал : науковий ілюстрований журнал. — Київ : Приватний історико-етнографічний музей «Козацькі землі України», 2011. — Вип. 1. — С. 112.
Історія української культури [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]. За загал. ред. Івана Крип'якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. .
М.Хармак. До історії водяних млинів у Батурині. Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / В. Вісин, Р. Голик, В. Голубко та ін.; авт.-упоряд. Микола Литвин; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 444 с.: іл. .
Н. Б. Таранова, С. В. Гулик. опоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які пов'язані з господарською діяльністю населення [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. — 2017. — № 2. — С. 20-26.

У Вікісловнику є сторінка тартак.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тартак

Посилання

Лісопиляння, лісопильне виробництво // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 118. — .
Словник української мови [ 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

[1] Лісопильня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 525

[2] Тартак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 41

[3] . Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 20 липня 2020.

[4] Трачка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 241

[5] Первинна обробка деревини^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[ЕСУМ-6] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

[7] Верстат // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 137

[8] Трачиння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[9] H. Bonke et al., Cornelis Corneliszoon van Uitgeest: uitvinder aan de basis van de Gouden Eeuw, 2e dr. Zutphen 2004. (нід.)

[10] Денисик Григорій. Млини в історії господарського освоєння річок Поділля (PDF) / Лаврик Олександр // Український Млинологічний журнал : науковий ілюстрований журнал. — Київ : Приватний історико-етнографічний музей «Козацькі землі України», 2011. — Вип. 1. — С. 112.

[11] Історія української культури [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]. За загал. ред. Івана Крип'якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. .

[12] М.Хармак. До історії водяних млинів у Батурині. Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013

[13] Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / В. Вісин, Р. Голик, В. Голубко та ін.; авт.-упоряд. Микола Литвин; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 444 с.: іл. .

[14] Н. Б. Таранова, С. В. Гулик. опоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які пов'язані з господарською діяльністю населення [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. — 2017. — № 2. — С. 20-26.

Лісопильня


Лісопильня у Вікісховищі