Сінельніков Іван Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Сінельніков).

Сінельніков Іван Григорович (нар. 25 листопада 1960, (Пилипи), Житомирська область) — український фольклорист-музикознавець, збирач і дослідник українського музичного фольклору. Заслужений працівник культури України (2004), професор.

Сінельніков Іван Григорович
Основна інформація
Дата народження	25 листопада 1960(1960-11-25) (63 роки)
Місце народження	(Пилипи), Житомирська область
Роки активності	1986 — дотепер
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професія	музикант
Освіта	Рівненський державний інститут культури
Мова	українська
Жанр	народна музика
Гурт	«Кралиця»
Нагороди	Заслужений працівник культури України

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України (1990), почесною грамотою (НРКУ) (2007), Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України (2006), член НСМНМУ (2001).

Життєпис

Сінельніков Іван Григорович народився 25 листопада 1960 року в селі (Пилипи) Чуднівського району Житомирської області. У 1989 році закінчив Рівненський державний інститут культури. Ще будучи студентом третього курсу у 1986 році він організував фольклорний ансамбль «Джерело», яким керував до 1990 року.

Паралельно з навчанням в інституті Іван Сінельніков працював з дитячим ансамблем «Кобзарик» Рівненської школи-інтернату. Протягом 1981—1986 років — артист Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок» (Житомир). У 1995—2010 роках — співробітник редакції народної музики (НРКУ), автор і ведучий радіопередач «З фольклорної скарбниці», «З народних джерел», «З фондів українського радіо».

З 1991 року Іван Григорович — на викладацький роботі у КДІК (нині Київський національний університет культури і мистецтв). Викладає фольклорний ансамбль, практикум сольно-ансамблевий, сольний спів, методику роботи з фольклорним колективом та інші фахові дисципліни. Засновник і незмінний керівник студентського фольклорного ансамблю «Кралиця» з 1991 року.

З 1999 по 2012 рік Іван Григорович проводив майстер-класи з народного українського співу в українських, і закордонних навчальних закладах (Сочі, Краснодар, Брянськ, Губкін, Волгоград — Росія; Житомир, Рівне, Чернігів, Вінниця — Україна; Женева, Лозанна — Швейцарія). З 2003 року був викладачем-методистом лабораторії традиційної культури українців Росії «Роде наш красний» пам'яті В. Скуратівського (Лазаревський центр української культури міста Сочі).

Серед наукових інтересів Сінельнікова — дослідження питань підготовки керівників фольклорних колективів, методики викладання фольклорних дисциплін, історії російського старообрядництва Житомирщини та інші. Як педагог і музикант-фольклорист впроваджує політику успадкування, збереження, популяризації та розумного сценічного інтерпретування великої фольклорної пісенної та інструментальної спадщини українського народу.

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
2. Фольклорний ансамбль «Кралиця» [ 16 лютого 2021 у Wayback Machine.]; knukim.edu.ua. Процитовано 27 березня 2020.
3. Сінельнікова В., Сінельніков І. Продюсерство в українській практичній фольклористиці; Імідж, — № 3 (186). — 2019. — с. 37.

Посилання

• Об'єднані любов'ю до української пісні / уклад.: О. О. Скаченко, В. В. Сінельнікова, В. В. Ткаченко; — 2-е вид., — К.: КНУКіМ, 2013. — с. 83. [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]