Сюе Тао

Сюе Тао (*768 — †831) — відома китайська поетеса та куртизанка часів династії Тан.

Сюе Тао
спрощ. кит.: 薛涛 трад. китайська: 薛濤
Статуя Сюе Тао у парку Ваньцзянлоу (Ченду)
Ім'я при народженні	薛涛
Псевдо	Хунду
Народилася	768(0768) Чан'ань
Померла	831(0831) Ченду
Поховання	^d
Країна	Династія Тан^[1]
Національність	китаянка
Діяльність	поетеса, куртизанка
Галузь	поезія
Знання мов	китайська
Конфесія	конфуціанство, даосизм
Батько	Сюе Юн
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася у столиці імперії Чан'ань у родині середнього державного службовця Сюе Юна. Отримала класичну освіту. З 8 років почала складати вірші. Замолоду переїздить з батьком до Ченду, де той отримав посаду митаря. Тут Сюе Юн заручив доньку з представником місцевої заможної родини Се Гуанцзи. В цей час помирає батько, не залишивши значних коштів. Тому шлюб Сюе Тао не відбувся. Незабаром вона реєструється цзинюй (куртизанкою) у «весняному кварталі». Завдяки віршам та розуму стає відомою у місті та провінції. Товаришує з багатьма поета тогочасного Китаю — Бо Цзюй-і, Ду Му, Лю Юйсі, , Юань Чженєм, підтримуючи з ними листування. Окрім того була коханкою останнього.

У 805 році стає фавориткою та фактично особистим секретарем військового губернатора провінції Сичуань — Вей Гао. Втім 13 вересня того ж року він помирає. Тоді Сюе Тао усамітнюється у своєму будинку з парком Ваньцзянлоу, продовжуючи складати вірші та спілкуватися із друзями-поетами до самої смерті у 831 році. Наприкінці життя схилилася до даосизму.

Творчість

У доробку Сюе Тао близько 450 віршів та поем, з них лише 100 збереглися дотепер. Частину віршів складає цикл «Десять розставань». Головна тема — кохання, природа, стосунки із людьми, проповідь краси, вільного кохання, вакхічні мотиви, часто сумні. Лірика Тао напрочуд чутлива та витончена. Відома була також складанням так званих «віршів на випадок». У доробку Сює Тао є наслідування народним пісням.

Відомі вірші:

• Відвідуючи храм Ушаньмяо
• Ластівка залишає гніздо
• Пух верби
• Сумую за батьківщиною
• Водяний горіх у ставку
• На березі
• Рибонька залишає став
• Собака залишає господаря
• Місяць
• Пишу про побачення у горах Хушишань
• Слухаю гру монаха на очеретяній сопілці

З Сюе Тао пов'язують винахід спеціального паперу для листування — так званного «червоного паперу Сюе Тао». Поетеса виготовляла його з кори та листя гібіскуса з доданням рисової соломи, соку журавця та маленьких зелених орхідей.

Джерела

• Larsen, Jeanne, translator (2005). Willow, Wine, Mirror, Moon: Women's Poems from Tang China. BOA Editions, Ltd. (contains translations of seven more poems by Xue, with notes)

1. China Biographical Database
   d:Track:Q13407958