Східний тюркський каганат пізніше Кок Тюркський каганат каганат 682 744 Столиця 682 744 Орда Балик Мова и Площа 4 млн км

	Східний тюркський каганат, пізніше Кок-Тюркський каганат
	(каганат)
	;
Столиця	682-744 Орда-Балик
Мова(и)
Площа	4 млн. км²
Населення	; уйгури (в Східному Туркестані) ; кидані (в Маньчжурії) ; єнісейські киргизи (береги Єнісею)
Спадкоємність
	← Тюркський каганат; Танська імперія →; Уйгурський каганат →;
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Східний тюркський каганат

Східний тюркський каганат — держава кочових тюрків. У 603 відбувся розпад Тюркського каганату на Західний та Східний. Каганат мав спільні протяжні кордони з Китаєм і вів часті війни з цією державою. Не раз відстоював свою самостійність у великих боях зі своїм південним сусідом. Кілька великих битв, в яких каганат здобув перемоги, сталися наприкінці VII століття і в першій половині VIII століття.

Танська імперія захопила Східний каганат в 630.

Сталося повстання кок-тюрків на чолі з Кутлугою 682 і відновлення Східного каганату під назвою Кок-Тюркський каганат. Кутлуг розгромив китайські війська в Сіньчжоу в 686. Набіг Мочура на Лінчжоу в 694. Вторгнення Мочура в Китай та розгром імперських військ в 698.

Після поразки в 745 в битві з уйгурами під проводом хана , на землях Східного каганату виник Уйгурський каганат, що проіснував у 745-840.

Див. також

Література

Гумільов Л. Н. Стародавні тюрки. — СПб. : СЗКЕО, Видавничий Дім «Кристал», 2002. — С. 576. — .
Східно-тюркське держава в VI — VIII ст. — Єкатеринбург : Видавництво Уральського університету, 2006. — С. 152. — .
Великий Тюркський каганат [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 1 квітня 2022.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східно-Тюркський каганат

[1] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 1 квітня 2022.