Сухозлітне золото

Сухозлітне золото, сухозлотне золото, сухозлітка, розм. позлі́тка, заст. позолотка, рідко сухозло́тиця, сухозоло́тиця (від «сухе злото»), сусальне золото (від рос. сусальное золото, сусаль, з ранішого *сушаль) — дуже тонкі (зазвичай близько 100 нм) листи золота, які використовуються в декоративних цілях.

Кілька золотих монет і листків тайського сухозлітного золота

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Сухозлітне золото
З матеріалу	золото
Метод виготовлення	^d
Сухозлітне золото у Вікісховищі

Шумиха — листи інших металів або сплавів, що імітують золото (наприклад, міді з цинком чи алюмінію, які забарвлюють прозорим жовтим лаком після нанесення на виріб), або хімічні сполуки на зразок (SnS₂), які застосовуються у складі (фарб), що імітують позолоту. Перша згадка про сухозлітне золото належить до періоду правління Південної та Північної династій Китаю.

Виробництво

Золото — дуже м'який і ковкий метал і його можна розплющити в надзвичайно тонкі листи без тріщин і розривів. Сусальне золото виготовляється шляхом виливки бруска з розмірами 20×5×1 см з наступним його розкочуванням в 30-метрову тонку смугу, використовуючи м'якість золота. Далі смугу ріжуть квадратами і кожен вкладається між листами спеціального паперу в стопку, що містить від 100 до 300 квадратів сусального золота. Далі стопку аркушів з квадратами сухозлітного золота розміщують під молот і по ній завдають близько двох тисяч ударів, поки кожен з квадратів не розплющиться в круглий корж товщиною в декілька мікронів, а потім з коржа вирізається квадрат і вкладається в книжку. Книга може містити від 10 до 300 аркушів сухозлітного золота. Технологічних операцій до отримання готового сухозлітного золота від 20 до 30, і кожна містить тонкощі і секрети, що впливають на якість сухозлітного золота. Найбільш трудомісткою і технічно складною операцією є відбиття (розплющування) ще товстих квадратів, тому що завдавати удару молотом потрібно з певною силою і в певній послідовності по кожному з країв стопки і по центру, для того щоб золото розплющилося строго рівномірно і щоб кінцевий корж (збільшившись в діаметрі до 10 разів) мав рівномірну товщину без вибитих ділянок і без потовщень. Від цього безпосередньо залежить якість позолоти і її збереження.

У світі в наш час^[] існує три способи відбивання золота. Перший, історичний, припускає відбиття золота вручну. Спеціально навчений молотобоєць б'є по стопці молотом, розраховуючи на спритність і окомір. При цьому способі виготовлення неможливо відбити золото рівномірно і отримати книжки однакової ваги, книжку зважують після виготовлення, для визначення у ній лігатурної ваги золота (вмісту металу в книжці). При другому способі стопка розміщується під автоматичний молот, який хоч і завдає ударів однакової сили, але стопку пересуває під молотом людина. Третій спосіб — стопку під автоматичним молотом пересуває робот згідно з програмою.

Застосування

Декор

Використання сусального золота єдиний практичний метод позолоти різноманітних предметів, особливо масштабних об'єктів, таких як куполи або статуї. Завдяки йому можна створювати неповторні раритетні речі. Цей метод залишається популярним і зараз, оскільки віддає в руки майстру повний контроль над процесом золочення.

Кулінарія

Оскільки чисте золото, що використовується для виготовлення сухозлітки, біологічно інертне і (за рахунок надзвичайної м'якості) нездатне до утворення ріжучих кромок навіть при такій малій товщині, сусальне золото також досить широко застосовується для прикраси різних харчових продуктів і навіть має свій код харчової добавки — . Так, в Індії поширена практика обгортання дорогих солодощів листками сухозлітного золота та срібла, а в Центральній Європі відомі алкогольні напої, в які додаються золоті пластівці — наприклад, італо-швейцарський (коричневий (шнапс) з сухозлітними пластівцями) або польсько-німецька (трав'яна настоянка), українська горілка («Золото Полуботка»). У Японії багаті екстравагантні бізнесмени демонстрували своє багатство, замовляючи в ресторанах «позолочену» каву.

Інше

• Сухозліткою також можуть називати мішуру, (канитель)
• У переносному значенні «сухозлітка» («позлітка») — «щось показне, обманливе»

Див. також

• Фольга

Примітки

1. Сухозлітний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Сухозлотний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Сухозлітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Позлітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Позолотка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. Сухозлотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Сухозолотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
9. Русско-украинский словарь.
10. Шумиха // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
11. Шумиха // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.