Сурамський перева́л (груз. სურამის უღელტეხილი) — гірський перевал у сьогоденній Грузії. З'єднує Великий Кавказ з Малим Кавказом. Є найнижчим перевалом даного хребта (висота 949 метрів над рівнем моря).
Сурамський перевал | ||||
![]() | ||||
42°01′37″ пн. ш. 43°30′01″ сх. д. / 42.02694444447177347° пн. ш. 43.500277777805777646° сх. д.Координати: 42°01′37″ пн. ш. 43°30′01″ сх. д. / 42.02694444447177347° пн. ш. 43.500277777805777646° сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Шида-Картлі Імереті | |||
Тип | гірський перевал | |||
Висота | 949 м | |||
![]() ![]() Сурамський перевал Сурамський перевал (Грузія) | ||||
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk0wTDFOMFlYSnBhVjlUZFhKaGJYTnJhV2xmY0dWeVpYWmhiQzVxY0djdk1qVXdjSGd0VTNSaGNtbHBYMU4xY21GdGMydHBhVjl3WlhKbGRtRnNMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
Через перевал проходять автомобільна дорога і залізниця. Через найвищу точку перевалу в 1890 році пробитий залізничний тунель, який розташований між станціями і на ділянці Хашурі — Зестафоні Закавказької залізниці. До проходки тунелю залізнична колія пролягала через гірський перевал. З 1933 року обслуговується першими в СРСР електровозами (спочатку це були електровози серії , потім ВЛ8).
Залізниця
Залізничне сполучення через Сурамський перевал було відкрите в 1872 році. Ця ділянка залізниці була побудована згідно полегшених технічних умов і мала підйом до 46‰, а мінімальний радіус кривизни — 100 м. Працювали на даній ділянці зчленовані паровози типу 0-3-0-0-3-0. Наприкінці 1880-х, коли резерви підвищення пропускної та провізної здатності даної ділянки виявилися повністю вичерпані, були проведені роботи щодо пом'якшення часткового профілю колії, в числі яких було і пробивання дзавдовжки близько 4 км між станціями та . В 1890 році ці роботи були завершені і, завдяки їм, максимальна величина підйому була знижена до 28 ‰, а мінімальний радіус кривих збільшився до 150 м.
Через подальше зростанням перевезень і необхідність поступового виключення з інвентарю , деякі з яких працювали вже понад 50 років, на ділянку були відправлені паровози типу 0-5-0 серії Е, які до 1924 року стали виконувати основну тяглову роботу, обслуговуючи поїзди . На особливо важких ділянках колії до них приєднувалися , якими були паровози Ф і (Ч) (тип 0-4-0). До кінця 1920-х ділянку обслуговували 42 паровози.
Електрифікація дільниці
В 1928 році були розпочаті роботи зі спорудження гідроелектростанцій (на річках Кура і Ріоні), високовольтних ліній змінного трифазного струму, контактної мережі і підстанцій. Напруга струму на ділянці було встановлена на рівні 3000 В. Паралельно з цим було посилено верхню будову колії, що дозволяло застосовувати локомотиви з осьовим навантаженням 22 тс. Всі роботи по електрифікації були закінчені 1932 року і 2 серпня того ж року відбулася обкатка першого в СРСР електровоза — С10-01 американського виробництва (фірма «Дженерал Електрик»), а 16 серпня офіційно відкрився рух електровозів через Сурамський перевал. Незабаром на ділянку крім електровозів С стали надходити електровози серій Сі (італійська фірма «Техномазіо Італьяно Броун Бовери») і Сс (заводи Коломенський і «Динамо») — всього 17 електровозів (т.зв. Сурамського типу), які повністю замінили паровози в поїздній роботі, тобто 1 електровоз замінив 2,5 паровоза. Електровози мали рекуперативне гальмування, активно застосовувати яке на ділянці дозволяла схема живлення контактної мережі: трифазний двигун змінного струму, який отримував живлення від зовнішнього електричного кола, приводив в обертання генератор постійного струму на напругу 3000 В.
Влітку 1933 року на ділянку надійшов для випробувань перший електровоз радянської конструкції — ВЛ19, а взимку 1934 року — перший в СРСР пасажирський електровоз серії ПБ21. З 1953 року на ділянку почали надходити для дослідної експлуатації електровози ВЛ8, які незабаром замінили електровози серій С. У 1975 році на перевал надійшов для випробувань електровоз ВЛ11-001. З інших відомих локомотивів на Сурамському перевалі випробовувалися електровози ВЛ10, ВЛ10У, ВЛ15, 4Е10. Також на Сурамському перевалі влітку 2010 року проходив випробування електропоїзд ВМК, побудований об'єднанням «Вагонобудівна Компанія» в місті Руставі.
Примітки
- Исаев И. П., Фрайфельд А. В. Беседы об электрической железной дороге. — М.: Транспорт, 1989. — 359 с.: ил., табл. — Библиогр.: с 356. (рос.)
Посилання
- Сурамський перевал на сайті «Тонкості туризму» [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
![]() | Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет