Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2015) |
Сукачі́ — село в Україні, в Вишгородському районі Київської області. Населення становить 1617 осіб.
| село Сукачі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський |
| Рада | Іванківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32100050700081670 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1610 |
| Перша згадка | 1610 (414 років) |
| Населення | 1617 |
| Площа | 2,6 км² |
| Густота населення | 629,23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07205 |
| Телефонний код | +380 4591 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′40″ пн. ш. 29°55′54″ сх. д. / 50.96111° пн. ш. 29.93167° сх. д.Координати: 50°57′40″ пн. ш. 29°55′54″ сх. д. / 50.96111° пн. ш. 29.93167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 131 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07205, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Сукачі |
| Карта | |
  Сукачі | |
 Сукачі | |
| Мапа | |
Поштовий індекс — 07205. Займає площу — 2,6 км².
У Сукачах знаходиться одна школа, дитячий садок, сільська бібліотека, церква.
Густота населення 629,23 осіб/км²
Географія
Село Сукачі розташоване на північ від міста Києва на відстані 75-80- км, на північ від районного центру на відстані 3-х кілометрів на лівому березі річки Тетерів — правої притоки Дніпра. Через село прокладена дорога, що зв'язує Чорнобиль з Києвом.
Виникнення назви села
Існує три легенди про виникнення назви села. Перша: за переказами село створилось у віковічних мішаних лісах, у заплавах річки Тетерів. Тут росли непрохідні віковічні дуби на підзолистих і піщаних ґрунтах, росли також велетенські сосни. У лісах водилось безліч самої різноманітної дичини: дикі свині, дикі кози, з хижих — вовки та лисиці, з птахів — глухарі та рябчики. Перших поселенців, що поселилися на лісах понад річкою, називали Сукачами. Назва ця походить ніби від сучкуватих та гіллястих дерев розлогого лісу. Але ця легенда малодостовірна.
Друга: перші поселенці займались промислом — сукали (вили) вірьовки. Але і ця назва мало відповідає дійсності, тому що в населеному пункті коноплі вирощували в невеликій кількості, а льон почали вирощувати, порівняно, недавно.
Третя: перші поселенці були громадяни з прізвищем Сукачі. Також в селі залишилась назва озера під назвою Сукачевого. За переказами це озеро було великим і глибоким з крутими берегами. Поселенець Сукач під'їхав до нього з метою напоїти свого коня в упряжці, а сам сів і сидів на возі. Кінь раптово кинувся у воду і, не вибравшись з крутих і глибоких берегів, а разом з ним утонув і його господар Сукач.
Більшість старожилів підтримують історію виникнення назви села, яка походить від третьої легенди.
Історія заснування села
Точних документальних даних про заснування села Сукачі не встановлено. За переказами старожила — Овсянникова Гаврила Артемовича — село було засновано у 1560—1570 рр. В архівних відомостях назва села Сукачі зустрічається за 1610 рік, коли Степан Немірич скаржився на Григорія Пашкевича. Ось 11 зразок:
«Жалоба Стефана Немирыча на Григория Пашкевича в том, что он летом, ещё 1610 года, собрав несколько тысяч людей свовольных, грабил имения, принадлежащих как Немирычу, так и другим дворянам…»
«Року 1611, месяца Генваря, 14 дня… Григорий Пашкевич с помочю того своевольного люду, яко один разбойник на местность мою всю, так Чернеховскую, яко и Шершневскую… И на местность мою Приборскую, на Сукачи, на Пироговичи и Мосейковичи року прошлого, тысяча шестьсот десятого, летом, мало не через увсе лето наезджаючи, великие, незмирные шкоды и подданым моим чинили…»
За архівними даними на 1900 рік в с. Сукачах було 161 двір з населенням 896 чоловік (з них було 440 чоловіків, жінок — 456). Основним заняттям населення було землеробство, скотарство. Частина селян відривалась на заробітки (на грабарні земляні роботи) в Московську, тульську та ін. області. Станом на 1900 рік в Сукачах налічувалось 983 десятин землі, господарство велось по трьохпільній системі. В селі була 1 кузня і 12 вітряних млинів.
Все населення с. Сукачі, а також навколишніх сіл (Пироговичів, Приборська) були кріпаками пана Рика Бориса та його сестри Кузницької. 70 % земель належали поміщикові, селяни користувались невеличким відрізками землі — від 1,5 до 2-х десятин землі. За них селяни сплачували великі податки як грішми, так і натурою. Крім того, селяни-кріпаки мусили відробляти оброк — виорати та засіяти панські землі, зняти урожай та обмолоти його.
На території села, між Сукачами і теперішньою Федорівкою, був побудований спиртовий завод, сировиною для якого була, в основному, картопля та жито. На заводі працювала дворова челядь, а також кріпаки, які відробляли повинності. В селі не було жодного двора, щоб ніхто не був заборгований панові. З кожним роком росли податки побори, життя селян ставало дедалі більш нестерпним. Вони часто повставали проти своїх гнобителів. Кріпаки мали своїх ватажків. Відомим ватажком селянської боротьби в 1610—1611 роках був Григорій Пашкевич.
Революція 1917 року
В ці роки в селі Сукачі почалося створення першого соціал-демократичного гуртка. Керівниками цього руху були Проява Григорій («Красний») та Свирид Юрченко. Пізніше був такий же гурток, в який входили Проява Панас Григорович (син «Красного»), Юрченко Кирило, Дмитро Василь (сини Юрченка) та інші. Збиралися гуртківці в землянці Прояви Григорія. Соціал-демократи (або як їх називали демократами) читали на своїх зборах заборонену літературу, листівки. До гуртківців часто навідувались представники з Києва, прізвища яких до цього часу залишились невідомими. Вони постачали місцевих демократів забороненою літературою й листівками.
6 березня 1917 року в с. Сукачі під керівництвом соціал-демократів відбувся переворот. Селяни вигнали поміщицю Куницьку з її маєтку, і влада перейшла до рук сільських соціал-демократів. По всій губернії йшла революційні бої, які остаточно закінчилися в 1917 році. В Сукачах був обраний революційний комітет на чолі з Проявою Панасом Григоровичем. До комітету також увійшли Давиденко Федір, Руденко Данило, Проява Сава, Юрченко Дмитро, Юрченко Кирило та інші. Пізніше Проява Панас очолив Іванківський районний комітет, а головою ревкому в селі Сукачі був обраний його друг і соратник Юрченко Кирило. В період громадянської війни по всій країні оперували загони Махна, Петлюри, Марусі, Струка Особливо дався взнаки Струк, що діяв на території Чорнобильського та Іванківського районів.
Струківці, налітаючи на села Іванківського району, розправлялися з соціал-демократами та їх прихильниками. Деякі селяни вступали у загону Струка: Марко Коноваленко, Явтух Онопрієнко, Гордій Проява, Терешко Онопрієнко. Замісником Струка був призначений Коноваленко М. К.
Колективізація
Іванківський районний комітет партії направляв на роботу в село комуністів Лобана Івана Васильовича та Іваненка Миколу Івановича. Першим головою Сільської ради в селі Сукачі був Лобан І. В. Першими активістами і організаторами колективного господарства в Сукачах були Косько Горпина, Черненко Трохим, Проява Овсій та інші.
В селі розгоряється боротьба з місцевим заможним населенням, яке чинило опір створенню колективного господарства. На початку 1932 року — в час створення колективного господарства, було лише 20 господарств, в 1940 році в колгосп об'єднались 99 % селянських господарств. Решта вважались робочими, господарі яких працювали на різних підприємствах та установах в районному центрі-селищі Іванкова. 1940 рік був роком повної колективізації. На час повної колективізації за колгоспом було закріплено 3550 га землі, з них — 990 га орної, близько 700 га сінокосу, а решту було засаджено молодим сосновим лісом.
Німецько-радянська війна. Післявоєнний період
22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Місцеві комсомольці евакуювали велику кількість худоби, заховали с/г техніку та дрібний с/г інвентар. Під час окупації з села брали молодь до Німеччини і збирати податки на користь Німеччини. Люди скоро почали ухилятись від виконання цих наказів, а молодь утікала з села. Великою допомогою для молоді села став районний лікар терапевт Іванківської лікарні Галіос Артем Мусійович. Своїм лікарським свідченням він повертав молодь з неволі.
Після війни в селі було створено комуністичну організацію, яку очолив голова сільської ради — Онопрієнко Дмитро Микитович. Головою колгоспу був обраний комуніст Бондаренко Микита Прокопович. Сукачівський колгосп був влитий в господарство колгоспу ім. Комінтерну селища Іванків.
Село за часів СРСР
До революції був всього 161 двір з населенням 896 чоловік, після Другої світової війни — понад 460 господарств з населенням понад 3000 чоловік.
Замість земської двокласної школи в селі побудовано двоповерхову цегляну школу на 12 класних кімнат з кабінетами, спортивним залом, а замість 1 учителя земської школи — 18 учителів. Замість 30 дітей, які одержували початкову освіту, стало понад 350 учнів, котрі одержують освіту за 8 класів. В селі побудований медичний пункт, будинок колгоспника на 800 місць, прокладена шосейна дорога Чорнобиль-Київ. Село повністю електрифіковане, радіофіковане. Велосипеди, мотоцикли та моторолери ввійшли в широкий побут колгоспної молоді. В селі повністю ліквідована неписьменність та малописьменність. З'явилися свої вчителі, агрономи, лікарі, інженери, фахівці с/г, механізатори.
З кінця лютого до 1 квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.
Відомі уродженці
- Кононенко Іван Васильович (15.03.1940) — заслужений будівельник України (1998), директор ДБУ — 39 (з 1984 р.), нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986).
- Ільницький Василь Миколайович (04.04.1951 — 08.08.2008) — заслужений працівник транспорту України (25.04.2001), працював водієм Іванківського автопідприємства.
- Онопрієнко Леонід Микитович (25.02.1935 — 22.11.2012) — нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (30.12.1986), , працював головним районним педіатром. Уродженець села.
Див. також
Примітки
- Мартиролог, Київська, 402
| Ця стаття не містить . (листопад 2016) |
 | Це незавершена стаття з географії Іванківського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2015 Sukachi selo v Ukrayini v Vishgorodskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1617 osib selo Sukachi Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Vishgorodskij Rada Ivankivska selishna gromada Kod KATOTTG UA32100050700081670 Osnovni dani Zasnovane 1610 Persha zgadka 1610 414 rokiv Naselennya 1617 Plosha 2 6 km Gustota naselennya 629 23 osib km Poshtovij indeks 07205 Telefonnij kod 380 4591 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 57 40 pn sh 29 55 54 sh d 50 96111 pn sh 29 93167 sh d 50 96111 29 93167 Koordinati 50 57 40 pn sh 29 55 54 sh d 50 96111 pn sh 29 93167 sh d 50 96111 29 93167 Serednya visota nad rivnem morya 131 m Misceva vlada Adresa radi 07205 Kiyivska obl Vishgorodskij r n s Sukachi Karta Sukachi Sukachi Mapa Poshtovij indeks 07205 Zajmaye ploshu 2 6 km U Sukachah znahoditsya odna shkola dityachij sadok silska biblioteka cerkva Gustota naselennya 629 23 osib km GeografiyaSelo Sukachi roztashovane na pivnich vid mista Kiyeva na vidstani 75 80 km na pivnich vid rajonnogo centru na vidstani 3 h kilometriv na livomu berezi richki Teteriv pravoyi pritoki Dnipra Cherez selo prokladena doroga sho zv yazuye Chornobil z Kiyevom Viniknennya nazvi selaIsnuye tri legendi pro viniknennya nazvi sela Persha za perekazami selo stvorilos u vikovichnih mishanih lisah u zaplavah richki Teteriv Tut rosli neprohidni vikovichni dubi na pidzolistih i pishanih gruntah rosli takozh veletenski sosni U lisah vodilos bezlich samoyi riznomanitnoyi dichini diki svini diki kozi z hizhih vovki ta lisici z ptahiv gluhari ta ryabchiki Pershih poselenciv sho poselilisya na lisah ponad richkoyu nazivali Sukachami Nazva cya pohodit nibi vid suchkuvatih ta gillyastih derev rozlogogo lisu Ale cya legenda malodostovirna Druga pershi poselenci zajmalis promislom sukali vili virovki Ale i cya nazva malo vidpovidaye dijsnosti tomu sho v naselenomu punkti konopli viroshuvali v nevelikij kilkosti a lon pochali viroshuvati porivnyano nedavno Tretya pershi poselenci buli gromadyani z prizvishem Sukachi Takozh v seli zalishilas nazva ozera pid nazvoyu Sukachevogo Za perekazami ce ozero bulo velikim i glibokim z krutimi beregami Poselenec Sukach pid yihav do nogo z metoyu napoyiti svogo konya v upryazhci a sam siv i sidiv na vozi Kin raptovo kinuvsya u vodu i ne vibravshis z krutih i glibokih beregiv a razom z nim utonuv i jogo gospodar Sukach Bilshist starozhiliv pidtrimuyut istoriyu viniknennya nazvi sela yaka pohodit vid tretoyi legendi Istoriya zasnuvannya selaTochnih dokumentalnih danih pro zasnuvannya sela Sukachi ne vstanovleno Za perekazami starozhila Ovsyannikova Gavrila Artemovicha selo bulo zasnovano u 1560 1570 rr V arhivnih vidomostyah nazva sela Sukachi zustrichayetsya za 1610 rik koli Stepan Nemirich skarzhivsya na Grigoriya Pashkevicha Os 11 zrazok Zhaloba Stefana Nemirycha na Grigoriya Pashkevicha v tom chto on letom eshyo 1610 goda sobrav neskolko tysyach lyudej svovolnyh grabil imeniya prinadlezhashih kak Nemirychu tak i drugim dvoryanam Roku 1611 mesyaca Genvarya 14 dnya Grigorij Pashkevich s pomochyu togo svoevolnogo lyudu yako odin razbojnik na mestnost moyu vsyu tak Chernehovskuyu yako i Shershnevskuyu I na mestnost moyu Priborskuyu na Sukachi na Pirogovichi i Mosejkovichi roku proshlogo tysyacha shestsot desyatogo letom malo ne cherez uvse leto naezdzhayuchi velikie nezmirnye shkody i poddanym moim chinili Za arhivnimi danimi na 1900 rik v s Sukachah bulo 161 dvir z naselennyam 896 cholovik z nih bulo 440 cholovikiv zhinok 456 Osnovnim zanyattyam naselennya bulo zemlerobstvo skotarstvo Chastina selyan vidrivalas na zarobitki na grabarni zemlyani roboti v Moskovsku tulsku ta in oblasti Stanom na 1900 rik v Sukachah nalichuvalos 983 desyatin zemli gospodarstvo velos po trohpilnij sistemi V seli bula 1 kuznya i 12 vitryanih mliniv Vse naselennya s Sukachi a takozh navkolishnih sil Pirogovichiv Priborska buli kripakami pana Rika Borisa ta jogo sestri Kuznickoyi 70 zemel nalezhali pomishikovi selyani koristuvalis nevelichkim vidrizkami zemli vid 1 5 do 2 h desyatin zemli Za nih selyani splachuvali veliki podatki yak grishmi tak i naturoyu Krim togo selyani kripaki musili vidroblyati obrok viorati ta zasiyati panski zemli znyati urozhaj ta obmoloti jogo Na teritoriyi sela mizh Sukachami i teperishnoyu Fedorivkoyu buv pobudovanij spirtovij zavod sirovinoyu dlya yakogo bula v osnovnomu kartoplya ta zhito Na zavodi pracyuvala dvorova chelyad a takozh kripaki yaki vidroblyali povinnosti V seli ne bulo zhodnogo dvora shob nihto ne buv zaborgovanij panovi Z kozhnim rokom rosli podatki pobori zhittya selyan stavalo dedali bilsh nesterpnim Voni chasto povstavali proti svoyih gnobiteliv Kripaki mali svoyih vatazhkiv Vidomim vatazhkom selyanskoyi borotbi v 1610 1611 rokah buv Grigorij Pashkevich Revolyuciya 1917 rokuV ci roki v seli Sukachi pochalosya stvorennya pershogo social demokratichnogo gurtka Kerivnikami cogo ruhu buli Proyava Grigorij Krasnij ta Svirid Yurchenko Piznishe buv takij zhe gurtok v yakij vhodili Proyava Panas Grigorovich sin Krasnogo Yurchenko Kirilo Dmitro Vasil sini Yurchenka ta inshi Zbiralisya gurtkivci v zemlyanci Proyavi Grigoriya Social demokrati abo yak yih nazivali demokratami chitali na svoyih zborah zaboronenu literaturu listivki Do gurtkivciv chasto naviduvalis predstavniki z Kiyeva prizvisha yakih do cogo chasu zalishilis nevidomimi Voni postachali miscevih demokrativ zaboronenoyu literaturoyu j listivkami 6 bereznya 1917 roku v s Sukachi pid kerivnictvom social demokrativ vidbuvsya perevorot Selyani vignali pomishicyu Kunicku z yiyi mayetku i vlada perejshla do ruk silskih social demokrativ Po vsij guberniyi jshla revolyucijni boyi yaki ostatochno zakinchilisya v 1917 roci V Sukachah buv obranij revolyucijnij komitet na choli z Proyavoyu Panasom Grigorovichem Do komitetu takozh uvijshli Davidenko Fedir Rudenko Danilo Proyava Sava Yurchenko Dmitro Yurchenko Kirilo ta inshi Piznishe Proyava Panas ocholiv Ivankivskij rajonnij komitet a golovoyu revkomu v seli Sukachi buv obranij jogo drug i soratnik Yurchenko Kirilo V period gromadyanskoyi vijni po vsij krayini operuvali zagoni Mahna Petlyuri Marusi Struka Osoblivo davsya vznaki Struk sho diyav na teritoriyi Chornobilskogo ta Ivankivskogo rajoniv Strukivci nalitayuchi na sela Ivankivskogo rajonu rozpravlyalisya z social demokratami ta yih prihilnikami Deyaki selyani vstupali u zagonu Struka Marko Konovalenko Yavtuh Onopriyenko Gordij Proyava Tereshko Onopriyenko Zamisnikom Struka buv priznachenij Konovalenko M K KolektivizaciyaIvankivskij rajonnij komitet partiyi napravlyav na robotu v selo komunistiv Lobana Ivana Vasilovicha ta Ivanenka Mikolu Ivanovicha Pershim golovoyu Silskoyi radi v seli Sukachi buv Loban I V Pershimi aktivistami i organizatorami kolektivnogo gospodarstva v Sukachah buli Kosko Gorpina Chernenko Trohim Proyava Ovsij ta inshi V seli rozgoryayetsya borotba z miscevim zamozhnim naselennyam yake chinilo opir stvorennyu kolektivnogo gospodarstva Na pochatku 1932 roku v chas stvorennya kolektivnogo gospodarstva bulo lishe 20 gospodarstv v 1940 roci v kolgosp ob yednalis 99 selyanskih gospodarstv Reshta vvazhalis robochimi gospodari yakih pracyuvali na riznih pidpriyemstvah ta ustanovah v rajonnomu centri selishi Ivankova 1940 rik buv rokom povnoyi kolektivizaciyi Na chas povnoyi kolektivizaciyi za kolgospom bulo zakripleno 3550 ga zemli z nih 990 ga ornoyi blizko 700 ga sinokosu a reshtu bulo zasadzheno molodim sosnovim lisom Nimecko radyanska vijna Pislyavoyennij period22 chervnya 1941 roku pochalasya Velika Vitchiznyana vijna Miscevi komsomolci evakuyuvali veliku kilkist hudobi zahovali s g tehniku ta dribnij s g inventar Pid chas okupaciyi z sela brali molod do Nimechchini i zbirati podatki na korist Nimechchini Lyudi skoro pochali uhilyatis vid vikonannya cih nakaziv a molod utikala z sela Velikoyu dopomogoyu dlya molodi sela stav rajonnij likar terapevt Ivankivskoyi likarni Galios Artem Musijovich Svoyim likarskim svidchennyam vin povertav molod z nevoli Pislya vijni v seli bulo stvoreno komunistichnu organizaciyu yaku ocholiv golova silskoyi radi Onopriyenko Dmitro Mikitovich Golovoyu kolgospu buv obranij komunist Bondarenko Mikita Prokopovich Sukachivskij kolgosp buv vlitij v gospodarstvo kolgospu im Kominternu selisha Ivankiv Selo za chasiv SRSRDo revolyuciyi buv vsogo 161 dvir z naselennyam 896 cholovik pislya Drugoyi svitovoyi vijni ponad 460 gospodarstv z naselennyam ponad 3000 cholovik Zamist zemskoyi dvoklasnoyi shkoli v seli pobudovano dvopoverhovu ceglyanu shkolu na 12 klasnih kimnat z kabinetami sportivnim zalom a zamist 1 uchitelya zemskoyi shkoli 18 uchiteliv Zamist 30 ditej yaki oderzhuvali pochatkovu osvitu stalo ponad 350 uchniv kotri oderzhuyut osvitu za 8 klasiv V seli pobudovanij medichnij punkt budinok kolgospnika na 800 misc prokladena shosejna doroga Chornobil Kiyiv Selo povnistyu elektrifikovane radiofikovane Velosipedi motocikli ta motoroleri vvijshli v shirokij pobut kolgospnoyi molodi V seli povnistyu likvidovana nepismennist ta malopismennist Z yavilisya svoyi vchiteli agronomi likari inzheneri fahivci s g mehanizatori Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Z kincya lyutogo do 1 kvitnya 2022 roku selo bulo okupovane rosijskimi vijskami Vidomi urodzhenciKononenko Ivan Vasilovich 15 03 1940 zasluzhenij budivelnik Ukrayini 1998 direktor DBU 39 z 1984 r nagorodzhenij ordenom Znak Poshani 1986 Ilnickij Vasil Mikolajovich 04 04 1951 08 08 2008 zasluzhenij pracivnik transportu Ukrayini 25 04 2001 pracyuvav vodiyem Ivankivskogo avtopidpriyemstva Onopriyenko Leonid Mikitovich 25 02 1935 22 11 2012 nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 30 12 1986 pracyuvav golovnim rajonnim pediatrom Urodzhenec sela Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiMartirolog Kiyivska 402 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ivankivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi