Судження — форма мисленнєвого відображення об’єктивної дійсності, яка полягає у співвідношенні понять. У судженні стверджують про наявність або відсутність ознак, властивостей чи відношень у певних об’єктах. (Наприклад: “Ця квітка біла”, “Сума всіх кутів трикутника дорівнює 180 градусам” тощо.) Це форма мислення, в якій що-небудь стверджується або заперечується про предмет думки.
Опис
Це форма мислення, яка розкриває зв'язок між предметом і його ознакою.
Існує декілька її визначень. Найважливіші з них такі:
- судження — це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між предметами, зв'язків між ситуаціями;
- судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмети дійсності і яка об'єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох;
- судження — це думка, що виражається розповідними реченнями і є істиною або хибною.
Структура судження
Судження складається із суб'єкта, предиката і зв'язки.
Суб'єкт — це те, про що йдеться у судженні. Суб'єкт — не сам предмет дійсності, а поняття про нього. Суб'єкт позначається літерою S.
Предикат — це те, що мовиться у судженні про предмет думки. Предикат є поняттям про те, що стверджується або заперечується про предмет, виражений суб'єктом. Позначається предикат літерою Р.
Суб'єкт і предикат судження називаються термінами судження.
Зв'язка в судженні є відображенням зв'язку, існуючого між предметом думки і певною властивістю; зв'язка установлює, належить чи не належить предметові судження властивість, мислима в предикаті. Зв'язка виражається такими словами, як "є", "не є" тощо.
Види
Судження може бути або істинним, або хибним
Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, відповідає тому, що є насправді.
Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.
Так, судження: "Народ — творець історії"; "Суд — орган правосуддя"; "Вирок суду має бути законним і обґрунтованим" — є істинними, вони відповідають дійсності, правильно відображають її. А таке судження, як "Харків більший від Києва", "Мистецтво не відображає дійсності", "Крадіжка не є злочин" — хибні, оскільки те, що висловлюється у кожному з них, не відповідає дійсності.
Судження за будовою може бути простим і складним
Простим судженням називається судження, яке складається з одного суб'єкта і одного предиката.
Складним судженням називається таке судження, в якому наявні кілька предикатів чи суб'єктів. Складні судження складаються з кількох простих суджень.
Так, судження: "Книга є джерелом інформації" є простим судженням. У цьому випадку суб'єктом є понятт "книга", предикатом - поняття "джерело інформації", а зв'язка виражена словом "є". "Розбій і грабіж - це злочин проти власності" є складним судженням, яке складається з двох простих, а саме: "Розбій - це злочин проти власності" і "Грабіж - злочин проти власності".
Судження за змістом може бути атрибутивним, судження відношення та судження існування
- Атрибутивним називається таке просте судження предикат якого представляє таку ознаку як властивість.
Наприклад, "Франція є республікою", "Цукор є солодким" тощо. Формула таких суджень: S - P.
Атрибутивні судження поділяються на види за кількістю і якістю
За якістю логічної зв’язки виділяють стверджувальні (S є P) і заперечувальні (S не є P) атрибутивні судження.
Наприклад, "Злочин є суспільно небезпечним вчинком" - стверджувальне судження; "Жоден мій приятель не має посвідчення водія" - заперечувальне судження.
За обсягом суб’єкта: одиничні, загальні, часткові атрибутивні судження.
- Одиничним називається таке атрибутивне судження, у якому суб'єктом виступає одиничне поняття. Формула: S1 є P.
Наприклад, "Автор "Кобзаря" є відомим художником".
- Загальним називається таке атрибутивне судження, у якому суб'єктом є загальне поняття.
Наприклад, "Трапеція є геометричною фігурою".
- Частковим називається атрибутивне судження, у якому суб'єкт представляє частину класу досліджуваних предметів.
Формула: Тільки деякі S - P, деякі а можливо всі. Формула S - P. Наприклад, "Деякі книжки мають довідковий характер", "Деякі угоди є односторонніми".
- Судження з відношеннями називається такий вид простих суджень у яких предикат представляє таку ознаку як відношення між предметами.
Наприклад, "Київ розташований вище по Дніпру ніж Канів". У судженні стверджується, що відношення "розташований вище по Дніпру" має місце між двома предметами "Києвом" і "Каневом". Формула таких суджень: xRy, де х і y - це члени відношень(у нашому прикладі ними є Київ і Канів), R - саме відношення (розташований вище по Дніпру).
- Судженням існування називається вид простих суджень в яких предикат виражає наявність (буття) предмета.
Наприклад, "Є люди, які можуть прогнозувати майбутнє". У судженні стверджується існування людей, здатних до прогнозування.
Значення судження
Наука логіка навчає як правильно будувати судження, умовиводи, прищеплює вміння оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Правильній постановці запитання надається велике значення у будь-якій науці, у будь-якій галузі пізнання. Значна увага правильній постановці запитань надається в юридичній науці і судовій практиці, особливо під час розслідування та розгляду кримінальних справ і, зокрема, під час планування розслідування, побудови версій, збирання і перевірки доказів, під час допиту свідків, потерпілих і обвинувачуваних, у судовій експертизі та інших слідчих діях.
Примітки
- Термінологічний словник[недоступне посилання]. | Навчальні посібники Вінницького національного технічного університету. Мережні електронні видання | web.posibnyky.vntu.edu.ua
- Національна академія внутрішніх справ. Кафедра філософії права та юридичної логіки. Мультимедійний підручник. "Логіка" [ 2022-09-11 у Wayback Machine.]. arm.naiau.kiev.ua
- .Конверський А. Є. Логіка [текст] підручник. 4-те вид. перероб. та доп. К 64 — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 336с
- Жеребкін В. Є. Логіка: Підручник. - 10 - те вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. - 255
- Орендарчук Г.О. Логіка: Навчальний посібник для студентів економі- чних та юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Видання друге, перероблене і доповнене. – Тернопіль: Астон, 2008. – 272 с
- Щербина О. Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. - Вид. 4-те. - К.: Юридична думка, 2009. - 264с.
Джерела та література
- Д. Кирик. Судження // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 615. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — .
Посилання
- Кількість судження // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 477.
- Судження // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 444.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет