Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 60°36′06″ пн. ш. 15°36′25″ сх. д. / 60.6018000° пн. ш. 15.6071444° сх. д.
Копальня Стура-Коппарберг, або копальня Велика Мідна гора (швед. Stora Kopparberget — «Велика мідна гора») — історична копальня у Швеції з видобутку мідних руд.
| Копальня Велика Мідна гора у Фалуні. | |
|---|---|
| Mining Area of the Great Copper Mountain in Falun | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 60°36′17″ пн. ш. 15°37′51″ сх. д. / 60.60472222224977656° пн. ш. 15.63083333336077807° сх. д. | |
| Країна |  Швеція |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iii, v |
| Об'єкт № | 1027 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2001 (25 сесія) |
  | |
 Стура-Коппарберг у Вікісховищі | |
Опис
Видатний пам'ятник середньовічного і пізнішого гірництва Швеції Знаходиться поблизу міста Фалун (провінція Бергслаген). Тут вироблялося до 70 % світового виробництва міді. Це багате родовище почали розробляти приблизно у 9 столітті — наприкінці епохи вікінгів, і експлуатували до 1992 року. Перші письмові згадки про гірничі роботи в Фалуні відносяться до 1288 року.
На місці копальні створено відомий музей гірництва, причому давні виробки підтримуються в автентичному стані і утворюють підземну туристичну трасу старого рудника. 2001 року копальню було занесено у Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Швеції.
Рішення про занесення гірничопромислового району навколо копальні Велика мідна гора було прийнято 16 грудня 2001 року на засіданні 25 Сесії Комітету з питань світової спадщини відповідно до (критеріїв) ii, iii, v з таким обґрунтуванням:
- ii) Видобуток міді у Фалуні зазнав впливу німецької технології, разом з тим регіон став головним виробником міді у 17 столітті і протягом двох століть мав великий вплив на технологію видобутку копалин в усіх частинах світу.
- iii) У краєвиді Фалуну домінують залишки мідних шахт і об'єкти виробництва міді, що виникли тут щонайменше у 9 столітті і проіснували до останніх років 20 століття.
- v) За численними залишками промислових і містобудівних об'єктів, а також за предметами домашнього вжитку, що збереглися, можна прослідити послідовні етапи економічного і соціального розвитку у мідній промисловості у Фалуні.
До об'єктів, занесених у Список світової спадщини ЮНЕСКО занесені власне копальня Стура-Копперберг, а також кілька об'єктів, пов'язаних з копальнею. Будинки 17 століття, залишки знарядь праці, промислові об'єкти, які разом дають уявлення про те, яким був колись один з найважливіших гірських районів світу.
Рудник являє собою великий кар'єр. У руднику окрім мідної руди також добували сульфід, цинк, свинець, вісмут, срібло, золото.
Історія
Археологічні і геологічні дослідження показали, що видобуток міді тут був ще приблизно у 850 році. На момент першої письмової згадки про копальню у 1288 році, вона вже мала певне значення.
У 1347 році король Магнус IV Еріксон видав гірничий закон, в якому докладно було розглянуто права й обов'язки гірників і власників Мідної гори. Значною мірою завдяки Коппарбергу Швеція в середині XVII ст. стала основним постачальником міді, даючи 2/3 обсягу європейського видобутку. В цей час на руднику працювало більше тисячі осіб, приблизно стільки ж було зайнято на допоміжних роботах і на витопі міді, причому численні металургійні печі розташовувались по периметру Мідної гори. Поселенням, зосередженим поряд з рудником, у 1641 році було надано статус гірничого міста, число мешканців якого становило 6 тис. осіб.
До XVII ст. розробка велась відкритим способом, причому настільки інтенсивно, що на місці гірського масиву утворився величезний кар'єр. Пізніше в боках цього котловану почали споруджувати підземні виробки, значна частина яких представлена величезними камерами, що повторювали форму рудних тіл.
На копальні було кілька значних обвалів ґрунту. Провалля утворилося тут 1687 року внаслідок обвалу старих копальських споруд і розширилося ще більше від обсипання ґрунтів, особливо значного у 1833 і 1876 роках. У 1890-х роках яма мала 385 м у довжину, 211 м вшир, 96 м у глиб. Наприкінці 19 століття рудокопи в багатьох місцях працювали при денному світлі. На дні ями були входи у шахти. Машини приводилися у дію водяною силою.
У 1719 році на глибині 134 м, у насиченій купервасом ґрунтовій воді, знайшли вціліле від розкладання тіло молодого рудокопа, що загинув при обвалі ґрунтів у 1670 році, тобто 49 років тому. У цьому тілі одна стара жінка на ім'я Маргарет Олсдоттер (швед. Margaret Olsdotter) впізнала свого загиблого нареченого. Це був Матс Ісраельссон (швед. Mats Israelsson, його прозвали [sv]. Випадок послугував сюжетом для багатьох художніх — у поезії, прозі і драматургії і, навіть, музичних творів у Швеції й Німеччині. Цей випадок став сюжетом, зокрема, для балади Генріха Гейне, а також був використаний у новелі Ернеста Гофмана.
Див. також
Джерела
- Гайко Г. І., Білецький В. С. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Mining Area of the Great Copper Mountain in Falun [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті ЮНЕСКО [ 2013-03-26 у Wayback Machine.].
- Bo G Jansson. Fet-Mats. Den förstenade gruvdrängen i sakprosa och som inspirationskälla till dikt och konst från 1719 till 2010 [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]. — Världsarvets Världar. Studier # 1. — Falun: Högskolan Dalarna. — 2010, також Fet-Mats: den förstenade gruvdrängen i sakprosa och som inspirationskälla till dikt och konst från 1700-talet till idag. — 2009. (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 60 36 06 pn sh 15 36 25 sh d 60 6018000 pn sh 15 6071444 sh d 60 6018000 15 6071444 Kopalnya Stura Kopparberg abo kopalnya Velika Midna gora shved Stora Kopparberget Velika midna gora istorichna kopalnya u Shveciyi z vidobutku midnih rud Kopalnya Velika Midna gora u Faluni Mining Area of the Great Copper Mountain in Falun Svitova spadshina60 36 17 pn sh 15 37 51 sh d 60 60472222224977656 pn sh 15 63083333336077807 sh d 60 60472222224977656 15 63083333336077807Krayina ShveciyaTipKulturnijKriteriyiii iii vOb yekt 1027RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2001 25 sesiya Roztashuvannya na karti Shveciyi Stura Kopparberg u VikishovishiOpisVidatnij pam yatnik serednovichnogo i piznishogo girnictva Shveciyi Znahoditsya poblizu mista Falun provinciya Bergslagen Tut viroblyalosya do 70 svitovogo virobnictva midi Ce bagate rodovishe pochali rozroblyati priblizno u 9 stolitti naprikinci epohi vikingiv i ekspluatuvali do 1992 roku Pershi pismovi zgadki pro girnichi roboti v Faluni vidnosyatsya do 1288 roku Na misci kopalni stvoreno vidomij muzej girnictva prichomu davni virobki pidtrimuyutsya v avtentichnomu stani i utvoryuyut pidzemnu turistichnu trasu starogo rudnika 2001 roku kopalnyu bulo zaneseno u Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u Shveciyi Rishennya pro zanesennya girnichopromislovogo rajonu navkolo kopalni Velika midna gora bulo prijnyato 16 grudnya 2001 roku na zasidanni 25 Sesiyi Komitetu z pitan svitovoyi spadshini vidpovidno do kriteriyiv ii iii v z takim obgruntuvannyam ii Vidobutok midi u Faluni zaznav vplivu nimeckoyi tehnologiyi razom z tim region stav golovnim virobnikom midi u 17 stolitti i protyagom dvoh stolit mav velikij vpliv na tehnologiyu vidobutku kopalin v usih chastinah svitu iii U krayevidi Falunu dominuyut zalishki midnih shaht i ob yekti virobnictva midi sho vinikli tut shonajmenshe u 9 stolitti i proisnuvali do ostannih rokiv 20 stolittya v Za chislennimi zalishkami promislovih i mistobudivnih ob yektiv a takozh za predmetami domashnogo vzhitku sho zbereglisya mozhna prosliditi poslidovni etapi ekonomichnogo i socialnogo rozvitku u midnij promislovosti u Faluni Kopalnya Stura Kopparberg abo Velika Midna gora Do ob yektiv zanesenih u Spisok svitovoyi spadshini YuNESKO zaneseni vlasne kopalnya Stura Kopperberg a takozh kilka ob yektiv pov yazanih z kopalneyu Budinki 17 stolittya zalishki znaryad praci promislovi ob yekti yaki razom dayut uyavlennya pro te yakim buv kolis odin z najvazhlivishih girskih rajoniv svitu Rudnik yavlyaye soboyu velikij kar yer U rudniku okrim midnoyi rudi takozh dobuvali sulfid cink svinec vismut sriblo zoloto IstoriyaDokument na pravo volodinnya 1 8 chastinoyu Velikoyi Midnoyi gori 1288 rik Persha pismova zgadka pro kopalnyu Velika Midna gora Tut yiyi zgadano pid nazvoyu Tiskasjoberg Dokument zberigayetsya u Nacionalnomu arhivi Shveciyi Arheologichni i geologichni doslidzhennya pokazali sho vidobutok midi tut buv she priblizno u 850 roci Na moment pershoyi pismovoyi zgadki pro kopalnyu u 1288 roci vona vzhe mala pevne znachennya U 1347 roci korol Magnus IV Erikson vidav girnichij zakon v yakomu dokladno bulo rozglyanuto prava j obov yazki girnikiv i vlasnikiv Midnoyi gori Znachnoyu miroyu zavdyaki Kopparbergu Shveciya v seredini XVII st stala osnovnim postachalnikom midi dayuchi 2 3 obsyagu yevropejskogo vidobutku V cej chas na rudniku pracyuvalo bilshe tisyachi osib priblizno stilki zh bulo zajnyato na dopomizhnih robotah i na vitopi midi prichomu chislenni metalurgijni pechi roztashovuvalis po perimetru Midnoyi gori Poselennyam zoseredzhenim poryad z rudnikom u 1641 roci bulo nadano status girnichogo mista chislo meshkanciv yakogo stanovilo 6 tis osib Do XVII st rozrobka velas vidkritim sposobom prichomu nastilki intensivno sho na misci girskogo masivu utvorivsya velicheznij kar yer Piznishe v bokah cogo kotlovanu pochali sporudzhuvati pidzemni virobki znachna chastina yakih predstavlena velicheznimi kamerami sho povtoryuvali formu rudnih til Na kopalni bulo kilka znachnih obvaliv gruntu Provallya utvorilosya tut 1687 roku vnaslidok obvalu starih kopalskih sporud i rozshirilosya she bilshe vid obsipannya gruntiv osoblivo znachnogo u 1833 i 1876 rokah U 1890 h rokah yama mala 385 m u dovzhinu 211 m vshir 96 m u glib Naprikinci 19 stolittya rudokopi v bagatoh miscyah pracyuvali pri dennomu svitli Na dni yami buli vhodi u shahti Mashini privodilisya u diyu vodyanoyu siloyu U 1719 roci na glibini 134 m u nasichenij kupervasom gruntovij vodi znajshli vcilile vid rozkladannya tilo molodogo rudokopa sho zaginuv pri obvali gruntiv u 1670 roci tobto 49 rokiv tomu U comu tili odna stara zhinka na im ya Margaret Olsdotter shved Margaret Olsdotter vpiznala svogo zagiblogo narechenogo Ce buv Mats Israelsson shved Mats Israelsson jogo prozvali sv Vipadok posluguvav syuzhetom dlya bagatoh hudozhnih u poeziyi prozi i dramaturgiyi i navit muzichnih tvoriv u Shveciyi j Nimechchini Cej vipadok stav syuzhetom zokrema dlya baladi Genriha Gejne a takozh buv vikoristanij u noveli Ernesta Gofmana Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv ShveciyiDzherelaGajko G I Bileckij V S Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Posilannya Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Mining Area of the Great Copper Mountain in Falun 10 listopada 2013 u Wayback Machine na sajti YuNESKO 2013 03 26 u Wayback Machine Bo G Jansson Fet Mats Den forstenade gruvdrangen i sakprosa och som inspirationskalla till dikt och konst fran 1719 till 2010 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Varldsarvets Varldar Studier 1 Falun Hogskolan Dalarna 2010 takozh Fet Mats den forstenade gruvdrangen i sakprosa och som inspirationskalla till dikt och konst fran 1700 talet till idag 2009 shved