Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2019) |
Стрільчий острів, Стрільча скеля — мальовничий острів біля села Волоське на р. Дніпро нижче м. Дніпро. Після побудови Дніпрельстану і підняття рівня води в Дніпрі 1932 року острів значно затоплений, але остаточно не знищений.
| Стрільчий острів | |
|---|---|
| Географія | |
| Країна | |
 Україна | |
| Населення | |
За Лоханським порогом зразу праворуч знаходилися Буздиганові скелі, а біля самого берега Дніпра — так звана Стрільча скеля, на «Карті Дніпра» 1768 року Лоханська Стрілиця.
Цей невеликий, але дуже високий, скелястий острів вражає своєю оригінальною красою. В XVII сторіччі про нього відомий французький інженер Боплан писав так:
 | На відстані від першого порога й до останнього я помітив тільки два острови, яких не затоплює вода. Перший стоїть між третім та четвертим порогами і зветься Стрільчий; це цілковита скеля біля 30 футів заввишки, зі стрімкими краями навкруги; він має біля 500 кроків завдовжки й 70–80 завширшки. Я не знаю, чи є на ньому вода, бо ніхто його не відвідував опріч птаства; а втім, він увесь навкруги поріс диким виноградом |  |
.
Скарб острова
Про цей Стрільчий острів між людьми здавна йде така балачка, що на ньому закопані великі гроші, а закопали їх, кажуть, запорожці. Запорожці вирили там глибоку яму, наклали туди золото, срібло, рушниці та й засипали все те піском. Потім того розложили на тому піску якогось хлопця та й давай його сікти; сікли, сікли, а тоді його й питають: «А знаєш ти, за віщо ми тебе січем?» — «Ні, не знаю», каже хлопець, а сам плаче. Давай вони його вдруге сікти. Сікли, сікли, перестали й знов питають: «А що, знаєш?» — «Ой, татусеньки рідненькі, не знаю». Давай втретє. Кричало те хлоп'я, кричало, аж поки охрипло. «Годі», — кажуть. І давай питати: «Скажи, скурвий сину, за що ми тебе січем?» — «За те, щоб пам'ятав, де поклали скарб». «Ну, — кажуть, — догадався; обдивися ж та йди собі з Богом». Вирвався хлопець, одбіг геть далеко од острова та й давай питати шляху на Україну. Питав, питав, допитався; дійшов аж до свого батька. Це було, кажуть, зараз, як Січ зруйнували. Через скільки там десятків років з Київської губернії гнав один дід по Дніпру пліт. Догнав до слободи Волоської та й пішов шукати грошей на Стрільчий. Отже, те місце вже було загорнуте камінням, довго він його шукав, та так і не знайшов. Давай тоді той дід розказувати. А то був той самий дід, якого сікли запорожці, коли він був Ще хлопцем. Дід розказав і прикмети, де закопували скарб: «На тім боці, — каже, — супроти острівка стояв дуб, на дубі була товста гілка, яка показувала на острівок, де саме сховано скарб. Деякі старі люди ще й пам'ятають того дуба, а мені, признаться, не в замітку. Тепер на тому місці груша».
Народний переказ про скарб на Стрільчому острові (Стрільчій скелі) записав 1875 року у волоського селянина Тимофія Каверми український етнограф Яків Новицький. Наступного 1876 року цей переказ опублікував Михайло Драгоманов, а 1908 року — сам Новицький у збірнику «Запорожские и гайдамацкие клады» (Олександрівськ, 1908). Згодом цю легенду навів Дмитро Яворницький у географічно-історичному нарисі «Дніпрові пороги» (1928).
Археологія
1888 року на верховині Стрільчої скелі знайшли й обстежили майстерню виробів неолітичного періоду кам'яної доби. Досліди робила одна з перших жінок-археологів в Україні та і в Росіській імперії водночас Катерина Миколаївна Мельник-Антонович, а після неї декілька разів на Стрільчій скелі працював Трохим Миколайович Романченко.
«Майстерня, що на Стрільчій скелі, — пише К. М. Мельник-Антонович, — одна з найбільших у південній Росії майстерень кам'яної доби; тут зосереджувався вибір одбивних та полірованих кам'яних знарядь, кістяних та гончарних виробів. Вироби цієї майстерні відзначаються красою та чистотою обробки, великою різноманітністю в типах та орнаментовці предметів».
8-24 січня 1890 року в Москві проходив 8-й археологічний з'їзд. Археолог Катерина Мельник-Антонович виголосила на ньому доповідь «Стоянка и мастерская каменного века у Днепровских порогов». В основу повідомлення покладені результати її знахідок у с. Волоському. Потім доповідь виходить друком у «Трудах VIII археологического съезда в Москве».
Джерела
- Новицький Яків. Запорожские и гайдамацкие клады. Олександрівськ, 1908.
- Яворницький Дмитро. Дніпрові пороги. Харків. 1928.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2019 Strilchij ostriv Strilcha skelya malovnichij ostriv bilya sela Voloske na r Dnipro nizhche m Dnipro Pislya pobudovi Dniprelstanu i pidnyattya rivnya vodi v Dnipri 1932 roku ostriv znachno zatoplenij ale ostatochno ne znishenij Strilchij ostrivShablon Ostriv zobrazhennya vidsutnyeGeografiyaShablon Ostriv vidsutni koordinatiKrayina UkrayinaNaselennya Za Lohanskim porogom zrazu pravoruch znahodilisya Buzdiganovi skeli a bilya samogo berega Dnipra tak zvana Strilcha skelya na Karti Dnipra 1768 roku Lohanska Strilicya Cej nevelikij ale duzhe visokij skelyastij ostriv vrazhaye svoyeyu originalnoyu krasoyu V XVII storichchi pro nogo vidomij francuzkij inzhener Boplan pisav tak Na vidstani vid pershogo poroga j do ostannogo ya pomitiv tilki dva ostrovi yakih ne zatoplyuye voda Pershij stoyit mizh tretim ta chetvertim porogami i zvetsya Strilchij ce cilkovita skelya bilya 30 futiv zavvishki zi strimkimi krayami navkrugi vin maye bilya 500 krokiv zavdovzhki j 70 80 zavshirshki Ya ne znayu chi ye na nomu voda bo nihto jogo ne vidviduvav oprich ptastva a vtim vin uves navkrugi poris dikim vinogradom Skarb ostrovaPro cej Strilchij ostriv mizh lyudmi zdavna jde taka balachka sho na nomu zakopani veliki groshi a zakopali yih kazhut zaporozhci Zaporozhci virili tam gliboku yamu naklali tudi zoloto sriblo rushnici ta j zasipali vse te piskom Potim togo rozlozhili na tomu pisku yakogos hlopcya ta j davaj jogo sikti sikli sikli a todi jogo j pitayut A znayesh ti za visho mi tebe sichem Ni ne znayu kazhe hlopec a sam plache Davaj voni jogo vdruge sikti Sikli sikli perestali j znov pitayut A sho znayesh Oj tatusenki ridnenki ne znayu Davaj vtretye Krichalo te hlop ya krichalo azh poki ohriplo Godi kazhut I davaj pitati Skazhi skurvij sinu za sho mi tebe sichem Za te shob pam yatav de poklali skarb Nu kazhut dogadavsya obdivisya zh ta jdi sobi z Bogom Virvavsya hlopec odbig get daleko od ostrova ta j davaj pitati shlyahu na Ukrayinu Pitav pitav dopitavsya dijshov azh do svogo batka Ce bulo kazhut zaraz yak Sich zrujnuvali Cherez skilki tam desyatkiv rokiv z Kiyivskoyi guberniyi gnav odin did po Dnipru plit Dognav do slobodi Voloskoyi ta j pishov shukati groshej na Strilchij Otzhe te misce vzhe bulo zagornute kaminnyam dovgo vin jogo shukav ta tak i ne znajshov Davaj todi toj did rozkazuvati A to buv toj samij did yakogo sikli zaporozhci koli vin buv She hlopcem Did rozkazav i prikmeti de zakopuvali skarb Na tim boci kazhe suproti ostrivka stoyav dub na dubi bula tovsta gilka yaka pokazuvala na ostrivok de same shovano skarb Deyaki stari lyudi she j pam yatayut togo duba a meni priznatsya ne v zamitku Teper na tomu misci grusha Narodnij perekaz pro skarb na Strilchomu ostrovi Strilchij skeli zapisav 1875 roku u voloskogo selyanina Timofiya Kavermi ukrayinskij etnograf Yakiv Novickij Nastupnogo 1876 roku cej perekaz opublikuvav Mihajlo Dragomanov a 1908 roku sam Novickij u zbirniku Zaporozhskie i gajdamackie klady Oleksandrivsk 1908 Zgodom cyu legendu naviv Dmitro Yavornickij u geografichno istorichnomu narisi Dniprovi porogi 1928 Arheologiya1888 roku na verhovini Strilchoyi skeli znajshli j obstezhili majsternyu virobiv neolitichnogo periodu kam yanoyi dobi Doslidi robila odna z pershih zhinok arheologiv v Ukrayini ta i v Rosiskij imperiyi vodnochas Katerina Mikolayivna Melnik Antonovich a pislya neyi dekilka raziv na Strilchij skeli pracyuvav Trohim Mikolajovich Romanchenko Majsternya sho na Strilchij skeli pishe K M Melnik Antonovich odna z najbilshih u pivdennij Rosiyi majsteren kam yanoyi dobi tut zoseredzhuvavsya vibir odbivnih ta polirovanih kam yanih znaryad kistyanih ta goncharnih virobiv Virobi ciyeyi majsterni vidznachayutsya krasoyu ta chistotoyu obrobki velikoyu riznomanitnistyu v tipah ta ornamentovci predmetiv 8 24 sichnya 1890 roku v Moskvi prohodiv 8 j arheologichnij z yizd Arheolog Katerina Melnik Antonovich vigolosila na nomu dopovid Stoyanka i masterskaya kamennogo veka u Dneprovskih porogov V osnovu povidomlennya pokladeni rezultati yiyi znahidok u s Voloskomu Potim dopovid vihodit drukom u Trudah VIII arheologicheskogo sezda v Moskve DzherelaNovickij Yakiv Zaporozhskie i gajdamackie klady Oleksandrivsk 1908 Yavornickij Dmitro Dniprovi porogi Harkiv 1928