Сторонній

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сторонній (значення).

«Сторо́нній» (фр. L'Étranger; інший варіант перекладу: «Чужий») — дебютний роман французького письменника Альбера Камю. Твір написаний у 1942 році. Є своєрідним творчим маніфестом, що втілив в собі суть пошуку абсолютної свободи — свободи від вузьких моральних норм тогочасної буржуазної культури. Повість написана у своєрідному стилі — короткими фразами в минулому часі. Вона надзвичайно сильно вплинула на більшість французьких і європейських авторів другої половини XX століття.

«Сторонній»

Автор	Альбер Камю
Назва мовою оригіналу	L'Étranger
Країна	Франція
Мова	французька
Серія	^d
Жанр	роман
Видано	1942
Видано українською	Альбер Камю. Вибрані твори — К.: Дніпро, 1991
Перекладач(і)	Перепадя Анатоль Олексійович
ISBN
Попередній твір	Міф про Сізіфа
Наступний твір	^d
Сторонній у Вікісховищі

У творі йдеться про історію якогось Мерсо — француза, що мешкає в Алжирі і скоїв убивство, проте не розкаявся, відмовився захищатися в суді, і зрештою суд призначив йому смертну кару. Відомою є перша фраза книги — «Моя мати померла сьогодні. А може і вчора, не знаю точно».

Сюжет

Оповідь веде 30-річний француз, що живе в колоніальному Алжирі. Його ім'я є невідомим, але прізвище побіжно згадується — Мерсо. Описано три ключові події в його житті — смерть матері, вбивство місцевого жителя і суд, а також нетривалі стосунки з дівчиною.

На суді Мерсо правдиво заявляє, що спустив курок пістолета «через сонце», чим викликає в залі сміх. На присяжних справляє найбільше враження те, що Мерсо не плакав на похоронах своєї матері, отже, він людина безсердечна і не гідна того, щоб жити.

В останньому розділі книги до камери засудженого до смертної кари Мерсо приходить священник, щоб збудити в ньому віру в Бога. Навідріз відмовляючись акцептувати віру в інше життя, оповідач вперше виходить з напівсонної рівноваги і впадає в шаленство.

Тематика

У «Сторонньому» прийнято бачити творчий маніфест Камю, його проповідь абсолютної свободи. Людське існування представлено в повісті як ланцюжок випадковостей, що практично не залежать від волі суб'єкта, який пристосовується, як може, до пропонованих умов. Книга просякнута африканським сонцем, яке і виступає справжнім вбивцею: злочин Мерсо, здається, викликаний випадковою грою світла і сонця у нього в очах.

Камю говорив, що його самотній герой воліє вести приватне життя, якому не чужі чуттєві насолоди, на краях суспільства. Він закоханий у сонце і не терпить тіней. Не бажаючи обманювати присяжних, Мерсо погоджується померти за правду: «єдиний Христос, якого ми заслуговуємо». Його вина в тому, що він не грає за нав'язаними йому правилами, що він відмовляється брехати собі та іншим. Ця відмова грати за чужими правилами і перетворює його в чужинця, «стороннього» для суспільства.

Камю, можна сказати, висловив ідею книги в парадоксальній формі: «У нашому суспільстві будь-хто, хто не плаче на похороні матері, ризикує бути засудженим до смерті».

Літературний стиль

Повість написана від першої особи короткими ясними фразами у минулому часі. Читач дивиться на події очима Мерсо й з цієї ж причини ототожнює себе з ним. Сухому, безпристрасному стилю Камю після війни наслідували багато письменників як у Франції, так і за її межами. Літературознавці характеризували неминуче, немов в давньогрецькій трагедії, розгортання дії як «новий класицизм», відзначали «раціональний, холоднуватий, дисциплінований стиль» автора-початківця.

Екранізації та алюзії

Кіноадаптації/алюзії

Прямі екранізації

• 1967 (Lo Straniero), режисер Лукіно Вісконті (Італія)
• 2001 Yazgı ( Доля ), режисер Зекі Деміркубуз (Туреччина)

Алюзії

• Американський психологічний фільм жахів 1990 року («Драбина Джейкоба»). У першій сцені, де Джейкоб більше не воює в джунглях В’єтнаму, він сидить у потязі метро і читає «Стороннього».
• 2014 Фільм («Азартний гравець»)
• 2015 Серіал «Божевільні», сезон 7, серія 12: «Ending»

Література

• «Розслідування Мерсо» (2015) Камеля Дауда - це роман, створений на противагу версії Камю, з перспективи арабського чоловіка, описаного як брат убитого. У Камю він згадується лише як "Араб", а в цьому романі його звали Муса, і він був реальним чоловіком, який існував і якого оплакували його брат і мати. Роман увійшов до списку "Видатних книг 2015 року" за версією "Нью-Йорк Таймс".
• У («Чумі») Камю, опублікованій у 1948 році, Камю згадує про жінку, яка "почала висловлювати свою думку про справу про вбивство, що викликала певний ажіотаж в Алжирі. Молодий комерційний службовець убив алжирця на пляжі".

У піснях

• « (Killing an Arab) », дебютний сингл Cure 1979 року, був описаний Робертом Смітом як «коротка поетична спроба стиснути моє враження від ключових моментів у «l'entranger».[sic] (Сторонній) Альбера Камю».
• «Ночь короче дня» з однойменного альбому російського хеві-метал-гурту («Арія») 1995 року заснована на зустрічі Мерсо з капеланом у фінальній сцені роману. Пісня співається від першої особи Мерсо і містить рядки: «Крики ненависті будуть моєю нагородою / Після смерті я не буду самотній».
• Наприкінці «Asa Phelps Is Dead» з альбому «Ghost Stories» гурту «The Lawrence Arms» уривок, у якому Мерсо погоджується зі своєю неминучою стратою, читає Кріс МакКоган.
• Фольк-виконавець і автор пісень Ерік Андерсен має пісню під назвою «The Stranger (Song of Revenge)», одну з чотирьох пісень, заснованих на творах Камю на його міні-альбомі The Shadow and Light of Albert Camus 2014 року.
• Третій сингл Tuxedomoon називався «The Stranger» і був перероблений у 1981 році як «L'étranger (Gigue existentielle)» для міні-альбому Suite en sous-sol. Тексти обох версій містять прямі згадки про смерть матері головного героя та очікування, що він заплаче на її похоронах.
• Перший сингл Avenged Sevenfold " Nobody " з (Life Is But a Dream...) був натхненний книгою "Сторонній".
• У першому куплеті «Versailles» з альбому «Aethiopes » Біллі Вудса Вудс прямо згадує про вбивство в книзі: «На цих вулицях жарко, мосьє, я міг би застрелити араба».
• Турецька рок-пісня «Yabancı» («Незнайомець»), написана та складена Атою Акдагом і виконана Ферідуном Дюзаґачем із Яєю, присвячена однойменному роману Камю. Рядки з пісні: «Дні не роблять прогрес, втратили імена, Все одно / Я постукав у двері лиха / Я сторонній, що вбиває для іншого». Пісня увійшла в альбом “10'a Özel”, який вийшов у 2019 році.

Комп'ютерні ігри

• (Limbus Company), інді-рольова гра в жанрі жахів від південнокорейського розробника Project Moon, яка вийшла у 2023 році. Мерсо є одним із дванадцяти ігрових персонажів і значною мірою натхненний Мерсо з L'Étranger. Він перефразовує цитату "Aujourd'hui, Maman est morte. Ou peut-être était-ce hier, je ne sais pas." з L'Étranger у проморолику свого персонажа. Пізніше цитату було змінено на "Aujourd'hui, j'ai tué maman. Ou peut-être était-ce hier." (Сьогодні я вбив маму, а може, це було вчора) через проблеми з авторськими правами.

Українські переклади та видання

1989 р. — Сторонній, перекладач Анатолій Перепадя:

• Камю, Альбер. Сторонній. Чума. Падіння. Роман і повісті. Вигнання і царство. Оповідання. Пер. з фр. Вибрані твори. К.: «Дніпро», 1989.
• Камю, Альбео. Сторонній. Чума. Падіння. Вигнання і царство. Проза. Бунт в Астурії. П'єса. Пер. з фр. Твори у 3-ох томах. Х.: «Фоліо», 1994.
• Камю, Альбер. Сторонній/Пер. з фр.//Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: Новели, повісті, притчі (Посібник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів). — К.: «Навчальна книга», 2002.

2019 р. — «Чужий», перекладач Петро Таращук (Харків, вид-во «Фоліо»).

Примітки

1. A. Camus. Œuvres complètes. V. 1. Gallimard, 2006. P. 215.
2. Tatyana Ogarkova. Une autre avant-garde. Peter Lang, 2010. . Page 452.
3. A. Camus. Œuvres complètes. V. 1. Gallimard, 2006. P. 215.
4. Д. В. Затонский. Искусство романа и XX век. М., Худ. лит-ра, 1973. Стр. 510.
5. Jacob's Ladder. Internet Movie Script Database (IMSDb). Архів оригіналу за 1 April 2022.
6. Inspirations. Cure News (11). October 1991.
7. . Архів оригіналу за 3 November 2019. Процитовано 3 November 2019.
8. Bell, Sadie (14 March 2023). Avenged Sevenfold announce new album Life Is But a Dream, their first release in years. Alternative Press. оригіналу за 24 July 2023. Процитовано 4 December 2023.
9. Limbus Company

Див. також

• 100 книг століття за версією «Le Monde»