Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Стоду́льці (Стоділки) — село в Україні, у Северинівській сільській громаді Жмеринського району Вінницької області. Герб села є промовистим.
село Стодульці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Вінницька область | ||
Район | Жмеринський район | ||
Громада | Северинівська сільська громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1580 | ||
Населення | 710 | ||
Площа | 2,399 км² | ||
Густота населення | 295,96 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 23121 | ||
Телефонний код | +380 4332 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 328 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 23126, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Северинівка, вул. Грушевського, 29 | ||
Карта | |||
Стодульці | |||
Стодульці | |||
Мапа | |||
Стодульці у Вікісховищі |
Географія
Село знаходиться поблизу водорозділу Побужжя і Наддністров'я. Струмки мілководні, хлібні поля навіть за несприятливих кліматичних років і примітивного обробітку землі повертають урожай у декілька разів. У минулому високий травостій мали пасовиська, в лісових дуплах водились дикі бджоли. Звірі, птахи густо селилися в гаях і лісах. М'який вологий клімат завжди приваблював сюди людей.
Історія села Стодульці
Загальна історична характеристика
Залишки знарядь праці: рубила, скребки, кам'яні молотки — трапляються на полях уздовж річки Рів і до наших днів. Погроми татар, війна за Поділля між Литвою, Польщею і татарами стримували утворення нових поселень. Перші поселенці жили ще на початку XVI ст. Завойовані землі на Поділлі польські королі щедро роздавали своїм магнатам і шляхті. Засновником села Стодульці був пан Стодульський. У період бурхливої колонізації (завоювання) цієї території в 1580 році посад Стодульці були заснований паном Стодулінським. Старожили стверджують, що назва села пішла від клунь — стодол, тобто приміщень, де зберігалися не молочені снопи. Можливо, до заснування села тут існувало поселення з такою назвою, імовірно, засновник її зберіг, а звідси його почали називати паном Стодулінським, як і володарку села Почапинець — пані Почапінська. Славилося воно колись витонченої архітектури храмом Святого Іоанна-Богослова, (1886 р.), у якому була старовинна ікона Богоматері. Цікаво, що дзвіниця та іконостас взяли зі старішої церкви. У селі діяла і церковно-парафіяльна школа, що була відкрита 1864 р. за ініціативи тодішнього власника поселення поміщика Шелеховського. Селяни, в основному, займалися землеробством, а побічно працювали на цукрових заводах, возили і били каміння вапняку. Деякі — бджільництвом і ткацтвом.
Давні періоди історії
Поблизу Стодульців відомі поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.), два поселення трипільської культури (III та IV—III тис. до н. е.), поселення черняхівської культури (II—IV ст. ст. н. е.)т
XVII—XIX сторіччя
У 1616 році володарем Стодулець стає пан Камінський-Шенський. Польський біскуп (єпископ) Йосип Врещинський в «Старому проекті заселення України 1590 рік» закликав «не вагатись, не роздумувати переселятись на Україну». «Хто ж, — писав він, — бога ради, буде таким дурнем, що не захоче переселятись з корінних країв (Польщі) в українські місця. Адже там несказанна розкіш, а небезпеки не варто лякатись».
Був проведений перепис податного населення. Селян зобов'язали платити і відбувати: «Хлебную дань — 4 третинника пшеницы,10 третинников овса, 2 воза сена, двух кур, корзину крупы, масла, сала, сыра, 1 бухань хлеба, 10 горстей пряжи, 20 штук овец и свиней, денежную подать по 2 гроша подымного, по 2 гроша пупикаровщины». Крім цих податків почергово двір сплачував: поволовщину — десяту частину від кількості рогатої скотини 1 рік, на другий — десяту частину з пасіки. На третій рік все село здавало кадіб меду. Селяни працювали на панському фільварку(господарський двір), коли була в цьому потреба в пана, на польових роботах — через два на тертій тиждень. За ревізією 1565 року на господарство (двір) по першому наділу припадало 10 волів, 11 баранів, 33 свині,14 пнів бджіл.
Двір — це не одна сім'я, а декілька. Земля не ділилась, а з покоління в покоління залишалась за першим двором. Новоосілі селяни проходили адаптацію від 3 до 10 років, поки їх не переводили в тяглові селяни.Їх оселяли на окремі землі, які отримали назву Слобід. Такою ж пільгою користувались села, що зазнали розорення з боку нападників-турків, татар. Земля належала пану, яку він отримував від короля. Громада села володіла пасовиськом, лісом, сінокосами, свої дії в цих володіннях вона узгоджувала з паном. Вільні люди, що селились на незайнятих ґрунтах, називались козаками. Такий землеустрій був не тільки в Стодульцях, а в усіх землях Поділля. Шляхта намагалась прибрати до своїх рук усі незайняті землі, а вільних, незакріпачених селян перетворити в залежні(тяглові)і заставити відбувати повинності, платити подать. Козаки чинили опір. Непомірні побори і повинності сприяли переходу основної маси селян на бік козаків. У1648 році почалась народно-визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти колонізації Польщі, за незалежність України.
Село Стодульці після Переяславської Ради залишилось під владою Польщі аж до 1672 року, а потім до 1699 р. тут панували турецькі завойовники. Селян остаточно закріпили за землею, заборонивши їм переходити за тиждень до свята Юрія від пана до пана. Мінялись пани, куплялась і продавалась земля, а з нею закріпачені селяни. Так було до реформи 1861 року. Після реформи земля у Стодульцях була поділена так: пану генералу Данильчуку належало 751 десятина (десятина мала 1га 10 соток), пану Генріху Роті — 450 десятин, 72 десятини займали священнослужителі, 350 десятин — заможні селяни, 300 десятин належало іншим селянам. Всієї землі-1922 десятини.
Двоповерховий панський садибний будинок з чотирма точеними білокам'яними колонами, що підпирають широкий масивний балкон, справляв сильне враження. Він збудований на найвищому місці південної частини села. Маєток був обнесений муром, за яким росли велетні сосни і ялини; у західній частини алеї знаходилась насипна гірка з альтанкою. Вся територія за кам'яною огорожею була висаджена фруктовим садом, завезеним із німецького міста Гамбург. Тут плодоносили яблуні, вага плоду сягала 350 г, селяни його називали Ламбуром; росло декілька сортів райських яблук, інші рідкісні сорти. На жаль, вони не збереглись, крім п'яти платанів з діаметром стовбура у декілька людських обхватів. У північно-західній частині садиби знаходиться три ставкових озера, сажавка для розведення риби. На річці Рів пани мали млин, крупорушки, олійню, у селі був цегельний завод. Про їх економічні можливості виникає уявлення з розписки, що була знайдена при ремонті школи у 1967 році. Розписка пана Данильчука: «Генерал Данильчук закупил у барона фон Тавбена платьєв на сумму — 2755руб. и 53коп золотом». Пара волів у цей період коштувала 3 крб.50 коп. 3 розповідей тих, хто знав генерала, залишилась згадка про нього як про гуляку, пияка, поганого господарника, що напровесні не мав чим дозимувати скотину. Він закінчив своє життя самогубством, застрелившись з рушниці.
- Панська садиба, тепер приміщення школи
- фасад маєтку
- задній фасад
- фруктовий сад при маєтку
- Огорожа садиби, Стодульці
- Пам’ятник воїнам-односельчанам
- Трипільське поселення
Революційні події
У 1917 році Кирило Сиротюк служив у м. Петербурзі в царській лейб-гвардії. Під час лютневої революції перейшов на її бік. Приїхавши у Стодульці, він розповів про бурхливі події, що відбувались в Росії. Його обрали головою сільського комітету. За самоуправство з місцевими злодіями з хутора Мельники його зняли з посади і до кінця життя він залишався аполітичним. Пани залишили маєток у 1916 році, виїхали за кордон. У 1927 році в маєтку була організована агрономічна школа. Пізніше приміщення використали під місцеву семирічну школу. У 1929 році з наявного земельного фонду утворився колгосп «Перше Травня». Головою став Дмитро Никифорович Стахмич. Господарство мало 900 гектарів землі, 169 коней, 80 волів, в нього об'єдналось 130 селянських дворів. Оплата праці велась натурою на зароблений трудодень. Колгосп динамічно розвивався.
У період 2-ї світової війни
Початок війни 1941 року змінив уклад мирного життя. Окупація розорила господарство, скалічила життя молодих людей, які жили в постійному страху за своє життя. Їх насильно забирали на роботу до Німеччини, каральні загони оберігали залізницю від диверсантів і партизани, стежили за чоловіками, які жили в селі, Особливо важко було після того, як у 1942 році був пущений під укіс військовий німецький ешелон на перегоні до станції Сербинівці. Старший лейтенант Стахмич Андрій Федорович був командиром бронепоїзда, пройшов усю війну, важко поранений. Перший секретар Васильківського райкому партії, виходить із Стодулець, весною 1944 року, щоб забезпечити фронт хлібом, мобілізував людей і вони лопатами скопали 15 тис.гектарів землі(про це писала газета"Правда"). З поверненням фронтовиків у села місцеве господарство поступово відновило свою господарську діяльність. Школу, яку німці використовували під конюшню, вчителі, батьки і діти очистили, відремонтували.
Колгосп «1 Травня» тривалий час очолював вмілий керівник Іван Якович Вознюк, пізніше Петро Терентійович Грайченко. Господарство в той період було одне з найкращих у Жмеринському районі. Основна виробнича база приносили великі прибутки, зростало тваринництво, розширювалось виробництво, с. Рожепи, як бригада, ввійшло до складу колгоспу. Бригадира тракторної бригади Івана Максимовича Білого за високі виробничі показники нагородили орденом В. І. Леніна. У 1977 р. ланка Анастасії Василівни Овчарук отримала врожай цукрових буряків 538 ц з гектари. Під врожай на 1 га поля внесли 10 тонн органічних добрив (гною), 5 ц мінеральних. Таких ланок-п'ятисотниць у Вінницькій області було всього 25. Доярка Надія Андріївна Огородник в той же час від кожної фуражної корови у групі доїла 4600 кг молока, Олена Миронівна Коваль — 4100 кг. Трударі колгоспу Ірина Андріївна Стоколос — пташниця, Борис Дмитрович Кучерук — комбайнер, Анастасія Василівна Овчарук — ланкова сортодільниці за високі виробничі показники були нагороджені орденами В. І. Леніна. Двічі був відзначений орденом «Знак Пошани» голова колгоспу «1 Травня» Вільям Петрович Гладун. У селі виросли спеціалісти своєї справи: токарі Леонід Антонович Врублевський, Василь Маркович Семенцов, автомеханік Василь Антонович Ковбасюк, слюсар Василь Геба. В тракторній майстерні автопарку проводився капітальний ремонт тракторів, комбайнів, автомашин. Господарство перейшло на грошову оплату праці. Міцні економічні основи опирались на вікові традиції господарювання. В підготовці працівників польових бригад велику користь надавала місцева сортодільниця, її стогектарна площа служила взірцем по впровадженню передової агротехніки, сівообігу і сортовипробовування. Маючи добре сполучення з м. Жмеринкою при недооцінці праці і особи, місцеві жителі працевлаштовувались у Жмеринці, залишаючись жити в селі.
Культура
За радянських часів вчителі, спеціалісти сільського господарства, рядові колгоспники, керівництво села і колгоспу спільно з учасниками церковного хору співали у сільському хорі, який став переможцем зональних, районного оглядів хорових колективів м. Жмеринки і Жмеринського району, успішно виступив на обласному огляді. Шкільний дитячий духовий оркестр разом зі зведеною колоною брали участь у першотравневих демонстраціях, що проходили в райцентрі. Хором керувала вчителька місцевої школи Марія Миколаївна Ковальчук, духовим оркестром — Василь Іванович Огородник. На обрядових святах, в престольний празник, на весіллях, хрестинах і проводах в армію мелодійно звучали пісні в два, три голоси, із заспівувачем і підголосником. У селі поважають пісню і тих, хто любить народний спів. Селяни зберегли пісні попередніх поколінь про чумаків, про Устима Кармалюка: «За Сибіром сонце сходить»; жартівливі пісні: «Чи я не хазяйка, чи не господиня». При щирій гостинності сусіди з інших сіл про стодулян розповідають: «Оце в мене, браток, така хата, такий хлів, отакий город і господарство. А оце стежка до поїзда». Або: «Цілуйте, діти, дядька в руку, вони ідуть додому». Вміння цінувати час та інше — риса властива жителям села. Після пограбування колгоспної каси в великих розмірах по селу ходила така історія: «Мав чоловік козу і продав її, купив хату, зробив дочці весілля, ще й гроші залишилися, от була коза!» Міліція так і не знайшла злодіїв. В основній масі корінні стодуляни — неквапливі і розсудливі. їх «завести» не так просто. За одного спокійного чоловіка, що дуже розхвилювався, розповідали: "Поїхав він взимку на паливний склад на ст. Сербинівці. Завскладом на роботу запізнився, а потім відпускав брикет своїм родичам та близьким, і так до кінця робочого дня. А потім сказав: «Більше не відпускаю». Повернув чоловік коні з саньми, від'їжджаючи, мовив: «От», а біля села Стодулець додав: «Банда!» (відстань 7 км). Про Лукова Мефодія, їздового тракторної бригади, варто згадати. Кремезний, могутньої статури, з чорними вусами був чоловік. Коли відчув, що смерть стоїть в нього на порозі, попросив дружину: «Залиш мене, не дивись». Плачучи вона пішла і почула спів. Вмираючи, Мефодій співав: «Чому я не сокіл, чому не літаю». Повернувшись, побачила мертвого. Олександр Трохимович Гриндуль — голова сільської ради, чимось схожий на Тараса Бульбу з повісті М. В. Гоголя. Його не можна було не поважати, тим більше не послухатись. Не кваплячись, він міг переконати кожного не для своєї користі, а заради справи.
Сучасні мешканці с. Стодульці вдало поєднують вміння не лише гарно працювати, а й добре відпочивати. У селі поважають пісню і тих, хто любить народний спів. Селяни зберегли чимало пісень про чумаків, Устима Кармалюка, жартівливих пісень. На обрядових святах, в престольний празник, на весіллях, хрестинах і проводах звучать мелодійні українські народні пісні в два, три голоси, із заспівувачем і підголосником.
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Северинівської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жмеринського району (1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Жмеринського району.
Література
Туристичні цікавинки
- На околицях села вражають подорожуючих своєю розкішністю могутні Стодульські платани, або чинари, що походять з Балкан. У 1984 році вони взяті під охорону як об'єкт природно-заповідного фонду — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Транспорт
Стодульці не мають виходу до важливих автодоріг. Основним транспортом залишаються автобуси районного значення та залізниця. Зупинка Стодульці знаходиться на магістральній двохколійній електрифіковані залізниці напрямку Жмеринка-Львів. У Стодульцях зупиняються приміські поїзди в бік вузлових станцій - Жмеринки і Хмельницького (Гречан).
Уродженці
- Веніамін (Зарицький), єпископ Московської патріархії з титулом «Оренбургський і Саракташський».
- Микола Іванович Маняшин — доглядач молодняка великої рогатої худоби. Шанують його односельці за скромність, бажання допомогти іншим і пунктуальність в роботі і житті.
- Василь Євдокимович Щерба — в 1993—2008 роках заступник директора ВО «Електронмаш» у Києві, батько Щерба Олександр Васильович, Посла України у Австрії.
Вітюк Анна Валеріївна — кандидат економічних наук, Національний університет «Львівська політехніка».
Джерела
- До Пензенської єпархії прибув тимчасовий керуючий
- Михайло Антонюк «Через віхи історій» видавництво Вінниця «О.Власюк» — 2004 р. — ст. 136—148
- Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» видавництво Київ «ЕксОб» — 2002 р. — ст. 239—241.
Література
- Стоду́льці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.239
Посилання
- Stodulce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 352. (пол.)
- Розклад руху приміських поїздів по ст. Стодульці
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Stodu lci Stodilki selo v Ukrayini u Severinivskij silskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Gerb sela ye promovistim selo Stodulci Gerb Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Severinivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1580 Naselennya 710 Plosha 2 399 km Gustota naselennya 295 96 osib km Poshtovij indeks 23121 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 29 pn sh 27 49 38 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 328 m Misceva vlada Adresa radi 23126 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Severinivka vul Grushevskogo 29 Karta Stodulci Stodulci Mapa Stodulci u Vikishovishi Stodulecki zapovidni plataniGeografiyaSelo znahoditsya poblizu vodorozdilu Pobuzhzhya i Naddnistrov ya Strumki milkovodni hlibni polya navit za nespriyatlivih klimatichnih rokiv i primitivnogo obrobitku zemli povertayut urozhaj u dekilka raziv U minulomu visokij travostij mali pasoviska v lisovih duplah vodilis diki bdzholi Zviri ptahi gusto selilisya v gayah i lisah M yakij vologij klimat zavzhdi privablyuvav syudi lyudej Istoriya sela StodulciZagalna istorichna harakteristika Zalishki znaryad praci rubila skrebki kam yani molotki traplyayutsya na polyah uzdovzh richki Riv i do nashih dniv Pogromi tatar vijna za Podillya mizh Litvoyu Polsheyu i tatarami strimuvali utvorennya novih poselen Pershi poselenci zhili she na pochatku XVI st Zavojovani zemli na Podilli polski koroli shedro rozdavali svoyim magnatam i shlyahti Zasnovnikom sela Stodulci buv pan Stodulskij U period burhlivoyi kolonizaciyi zavoyuvannya ciyeyi teritoriyi v 1580 roci posad Stodulci buli zasnovanij panom Stodulinskim Starozhili stverdzhuyut sho nazva sela pishla vid klun stodol tobto primishen de zberigalisya ne molocheni snopi Mozhlivo do zasnuvannya sela tut isnuvalo poselennya z takoyu nazvoyu imovirno zasnovnik yiyi zberig a zvidsi jogo pochali nazivati panom Stodulinskim yak i volodarku sela Pochapinec pani Pochapinska Slavilosya vono kolis vitonchenoyi arhitekturi hramom Svyatogo Ioanna Bogoslova 1886 r u yakomu bula starovinna ikona Bogomateri Cikavo sho dzvinicya ta ikonostas vzyali zi starishoyi cerkvi U seli diyala i cerkovno parafiyalna shkola sho bula vidkrita 1864 r za iniciativi todishnogo vlasnika poselennya pomishika Shelehovskogo Selyani v osnovnomu zajmalisya zemlerobstvom a pobichno pracyuvali na cukrovih zavodah vozili i bili kaminnya vapnyaku Deyaki bdzhilnictvom i tkactvom Davni periodi istoriyi Poblizu Stodulciv vidomi poselennya epohi bronzi II tis do n e dva poselennya tripilskoyi kulturi III ta IV III tis do n e poselennya chernyahivskoyi kulturi II IV st st n e t XVII XIX storichchya U 1616 roci volodarem Stodulec staye pan Kaminskij Shenskij Polskij biskup yepiskop Josip Vreshinskij v Staromu proekti zaselennya Ukrayini 1590 rik zaklikav ne vagatis ne rozdumuvati pereselyatis na Ukrayinu Hto zh pisav vin boga radi bude takim durnem sho ne zahoche pereselyatis z korinnih krayiv Polshi v ukrayinski miscya Adzhe tam neskazanna rozkish a nebezpeki ne varto lyakatis Buv provedenij perepis podatnogo naselennya Selyan zobov yazali platiti i vidbuvati Hlebnuyu dan 4 tretinnika pshenicy 10 tretinnikov ovsa 2 voza sena dvuh kur korzinu krupy masla sala syra 1 buhan hleba 10 gorstej pryazhi 20 shtuk ovec i svinej denezhnuyu podat po 2 grosha podymnogo po 2 grosha pupikarovshiny Krim cih podatkiv pochergovo dvir splachuvav povolovshinu desyatu chastinu vid kilkosti rogatoyi skotini 1 rik na drugij desyatu chastinu z pasiki Na tretij rik vse selo zdavalo kadib medu Selyani pracyuvali na panskomu filvarku gospodarskij dvir koli bula v comu potreba v pana na polovih robotah cherez dva na tertij tizhden Za reviziyeyu 1565 roku na gospodarstvo dvir po pershomu nadilu pripadalo 10 voliv 11 baraniv 33 svini 14 pniv bdzhil Dvir ce ne odna sim ya a dekilka Zemlya ne dililas a z pokolinnya v pokolinnya zalishalas za pershim dvorom Novoosili selyani prohodili adaptaciyu vid 3 do 10 rokiv poki yih ne perevodili v tyaglovi selyani Yih oselyali na okremi zemli yaki otrimali nazvu Slobid Takoyu zh pilgoyu koristuvalis sela sho zaznali rozorennya z boku napadnikiv turkiv tatar Zemlya nalezhala panu yaku vin otrimuvav vid korolya Gromada sela volodila pasoviskom lisom sinokosami svoyi diyi v cih volodinnyah vona uzgodzhuvala z panom Vilni lyudi sho selilis na nezajnyatih gruntah nazivalis kozakami Takij zemleustrij buv ne tilki v Stodulcyah a v usih zemlyah Podillya Shlyahta namagalas pribrati do svoyih ruk usi nezajnyati zemli a vilnih nezakripachenih selyan peretvoriti v zalezhni tyaglovi i zastaviti vidbuvati povinnosti platiti podat Kozaki chinili opir Nepomirni pobori i povinnosti spriyali perehodu osnovnoyi masi selyan na bik kozakiv U1648 roci pochalas narodno vizvolna vijna pid provodom getmana Bogdana Hmelnickogo proti kolonizaciyi Polshi za nezalezhnist Ukrayini Selo Stodulci pislya Pereyaslavskoyi Radi zalishilos pid vladoyu Polshi azh do 1672 roku a potim do 1699 r tut panuvali turecki zavojovniki Selyan ostatochno zakripili za zemleyu zaboronivshi yim perehoditi za tizhden do svyata Yuriya vid pana do pana Minyalis pani kuplyalas i prodavalas zemlya a z neyu zakripacheni selyani Tak bulo do reformi 1861 roku Pislya reformi zemlya u Stodulcyah bula podilena tak panu generalu Danilchuku nalezhalo 751 desyatina desyatina mala 1ga 10 sotok panu Genrihu Roti 450 desyatin 72 desyatini zajmali svyashennosluzhiteli 350 desyatin zamozhni selyani 300 desyatin nalezhalo inshim selyanam Vsiyeyi zemli 1922 desyatini Dvopoverhovij panskij sadibnij budinok z chotirma tochenimi bilokam yanimi kolonami sho pidpirayut shirokij masivnij balkon spravlyav silne vrazhennya Vin zbudovanij na najvishomu misci pivdennoyi chastini sela Mayetok buv obnesenij murom za yakim rosli veletni sosni i yalini u zahidnij chastini aleyi znahodilas nasipna girka z altankoyu Vsya teritoriya za kam yanoyu ogorozheyu bula visadzhena fruktovim sadom zavezenim iz nimeckogo mista Gamburg Tut plodonosili yabluni vaga plodu syagala 350 g selyani jogo nazivali Lamburom roslo dekilka sortiv rajskih yabluk inshi ridkisni sorti Na zhal voni ne zbereglis krim p yati plataniv z diametrom stovbura u dekilka lyudskih obhvativ U pivnichno zahidnij chastini sadibi znahoditsya tri stavkovih ozera sazhavka dlya rozvedennya ribi Na richci Riv pani mali mlin kruporushki olijnyu u seli buv cegelnij zavod Pro yih ekonomichni mozhlivosti vinikaye uyavlennya z rozpiski sho bula znajdena pri remonti shkoli u 1967 roci Rozpiska pana Danilchuka General Danilchuk zakupil u barona fon Tavbena platyev na summu 2755rub i 53kop zolotom Para voliv u cej period koshtuvala 3 krb 50 kop 3 rozpovidej tih hto znav generala zalishilas zgadka pro nogo yak pro gulyaku piyaka poganogo gospodarnika sho naprovesni ne mav chim dozimuvati skotinu Vin zakinchiv svoye zhittya samogubstvom zastrelivshis z rushnici Panska sadiba teper primishennya shkoli fasad mayetku zadnij fasad fruktovij sad pri mayetku Ogorozha sadibi Stodulci Pam yatnik voyinam odnoselchanam Tripilske poselennya Revolyucijni podiyi U 1917 roci Kirilo Sirotyuk sluzhiv u m Peterburzi v carskij lejb gvardiyi Pid chas lyutnevoyi revolyuciyi perejshov na yiyi bik Priyihavshi u Stodulci vin rozpoviv pro burhlivi podiyi sho vidbuvalis v Rosiyi Jogo obrali golovoyu silskogo komitetu Za samoupravstvo z miscevimi zlodiyami z hutora Melniki jogo znyali z posadi i do kincya zhittya vin zalishavsya apolitichnim Pani zalishili mayetok u 1916 roci viyihali za kordon U 1927 roci v mayetku bula organizovana agronomichna shkola Piznishe primishennya vikoristali pid miscevu semirichnu shkolu U 1929 roci z nayavnogo zemelnogo fondu utvorivsya kolgosp Pershe Travnya Golovoyu stav Dmitro Nikiforovich Stahmich Gospodarstvo malo 900 gektariv zemli 169 konej 80 voliv v nogo ob yednalos 130 selyanskih dvoriv Oplata praci velas naturoyu na zaroblenij trudoden Kolgosp dinamichno rozvivavsya U period 2 yi svitovoyi vijni Pochatok vijni 1941 roku zminiv uklad mirnogo zhittya Okupaciya rozorila gospodarstvo skalichila zhittya molodih lyudej yaki zhili v postijnomu strahu za svoye zhittya Yih nasilno zabirali na robotu do Nimechchini karalni zagoni oberigali zaliznicyu vid diversantiv i partizani stezhili za cholovikami yaki zhili v seli Osoblivo vazhko bulo pislya togo yak u 1942 roci buv pushenij pid ukis vijskovij nimeckij eshelon na peregoni do stanciyi Serbinivci Starshij lejtenant Stahmich Andrij Fedorovich buv komandirom bronepoyizda projshov usyu vijnu vazhko poranenij Pershij sekretar Vasilkivskogo rajkomu partiyi vihodit iz Stodulec vesnoyu 1944 roku shob zabezpechiti front hlibom mobilizuvav lyudej i voni lopatami skopali 15 tis gektariv zemli pro ce pisala gazeta Pravda Z povernennyam frontovikiv u sela misceve gospodarstvo postupovo vidnovilo svoyu gospodarsku diyalnist Shkolu yaku nimci vikoristovuvali pid konyushnyu vchiteli batki i diti ochistili vidremontuvali Kolgosp 1 Travnya trivalij chas ocholyuvav vmilij kerivnik Ivan Yakovich Voznyuk piznishe Petro Terentijovich Grajchenko Gospodarstvo v toj period bulo odne z najkrashih u Zhmerinskomu rajoni Osnovna virobnicha baza prinosili veliki pributki zrostalo tvarinnictvo rozshiryuvalos virobnictvo s Rozhepi yak brigada vvijshlo do skladu kolgospu Brigadira traktornoyi brigadi Ivana Maksimovicha Bilogo za visoki virobnichi pokazniki nagorodili ordenom V I Lenina U 1977 r lanka Anastasiyi Vasilivni Ovcharuk otrimala vrozhaj cukrovih buryakiv 538 c z gektari Pid vrozhaj na 1 ga polya vnesli 10 tonn organichnih dobriv gnoyu 5 c mineralnih Takih lanok p yatisotnic u Vinnickij oblasti bulo vsogo 25 Doyarka Nadiya Andriyivna Ogorodnik v toj zhe chas vid kozhnoyi furazhnoyi korovi u grupi doyila 4600 kg moloka Olena Mironivna Koval 4100 kg Trudari kolgospu Irina Andriyivna Stokolos ptashnicya Boris Dmitrovich Kucheruk kombajner Anastasiya Vasilivna Ovcharuk lankova sortodilnici za visoki virobnichi pokazniki buli nagorodzheni ordenami V I Lenina Dvichi buv vidznachenij ordenom Znak Poshani golova kolgospu 1 Travnya Vilyam Petrovich Gladun U seli virosli specialisti svoyeyi spravi tokari Leonid Antonovich Vrublevskij Vasil Markovich Semencov avtomehanik Vasil Antonovich Kovbasyuk slyusar Vasil Geba V traktornij majsterni avtoparku provodivsya kapitalnij remont traktoriv kombajniv avtomashin Gospodarstvo perejshlo na groshovu oplatu praci Micni ekonomichni osnovi opiralis na vikovi tradiciyi gospodaryuvannya V pidgotovci pracivnikiv polovih brigad veliku korist nadavala misceva sortodilnicya yiyi stogektarna plosha sluzhila vzircem po vprovadzhennyu peredovoyi agrotehniki sivoobigu i sortoviprobovuvannya Mayuchi dobre spoluchennya z m Zhmerinkoyu pri nedoocinci praci i osobi miscevi zhiteli pracevlashtovuvalis u Zhmerinci zalishayuchis zhiti v seli KulturaZa radyanskih chasiv vchiteli specialisti silskogo gospodarstva ryadovi kolgospniki kerivnictvo sela i kolgospu spilno z uchasnikami cerkovnogo horu spivali u silskomu hori yakij stav peremozhcem zonalnih rajonnogo oglyadiv horovih kolektiviv m Zhmerinki i Zhmerinskogo rajonu uspishno vistupiv na oblasnomu oglyadi Shkilnij dityachij duhovij orkestr razom zi zvedenoyu kolonoyu brali uchast u pershotravnevih demonstraciyah sho prohodili v rajcentri Horom keruvala vchitelka miscevoyi shkoli Mariya Mikolayivna Kovalchuk duhovim orkestrom Vasil Ivanovich Ogorodnik Na obryadovih svyatah v prestolnij praznik na vesillyah hrestinah i provodah v armiyu melodijno zvuchali pisni v dva tri golosi iz zaspivuvachem i pidgolosnikom U seli povazhayut pisnyu i tih hto lyubit narodnij spiv Selyani zberegli pisni poperednih pokolin pro chumakiv pro Ustima Karmalyuka Za Sibirom sonce shodit zhartivlivi pisni Chi ya ne hazyajka chi ne gospodinya Pri shirij gostinnosti susidi z inshih sil pro stodulyan rozpovidayut Oce v mene bratok taka hata takij hliv otakij gorod i gospodarstvo A oce stezhka do poyizda Abo Cilujte diti dyadka v ruku voni idut dodomu Vminnya cinuvati chas ta inshe risa vlastiva zhitelyam sela Pislya pograbuvannya kolgospnoyi kasi v velikih rozmirah po selu hodila taka istoriya Mav cholovik kozu i prodav yiyi kupiv hatu zrobiv dochci vesillya she j groshi zalishilisya ot bula koza Miliciya tak i ne znajshla zlodiyiv V osnovnij masi korinni stodulyani nekvaplivi i rozsudlivi yih zavesti ne tak prosto Za odnogo spokijnogo cholovika sho duzhe rozhvilyuvavsya rozpovidali Poyihav vin vzimku na palivnij sklad na st Serbinivci Zavskladom na robotu zapiznivsya a potim vidpuskav briket svoyim rodicham ta blizkim i tak do kincya robochogo dnya A potim skazav Bilshe ne vidpuskayu Povernuv cholovik koni z sanmi vid yizhdzhayuchi moviv Ot a bilya sela Stodulec dodav Banda vidstan 7 km Pro Lukova Mefodiya yizdovogo traktornoyi brigadi varto zgadati Kremeznij mogutnoyi staturi z chornimi vusami buv cholovik Koli vidchuv sho smert stoyit v nogo na porozi poprosiv druzhinu Zalish mene ne divis Plachuchi vona pishla i pochula spiv Vmirayuchi Mefodij spivav Chomu ya ne sokil chomu ne litayu Povernuvshis pobachila mertvogo Oleksandr Trohimovich Grindul golova silskoyi radi chimos shozhij na Tarasa Bulbu z povisti M V Gogolya Jogo ne mozhna bulo ne povazhati tim bilshe ne posluhatis Ne kvaplyachis vin mig perekonati kozhnogo ne dlya svoyeyi koristi a zaradi spravi Suchasni meshkanci s Stodulci vdalo poyednuyut vminnya ne lishe garno pracyuvati a j dobre vidpochivati U seli povazhayut pisnyu i tih hto lyubit narodnij spiv Selyani zberegli chimalo pisen pro chumakiv Ustima Karmalyuka zhartivlivih pisen Na obryadovih svyatah v prestolnij praznik na vesillyah hrestinah i provodah zvuchat melodijni ukrayinski narodni pisni v dva tri golosi iz zaspivuvachem i pidgolosnikom 12 chervnya 2020 roku rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Severinivskoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zhmerinskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Zhmerinskogo rajonu LiteraturaTuristichni cikavinkiNa okolicyah sela vrazhayut podorozhuyuchih svoyeyu rozkishnistyu mogutni Stodulski platani abo chinari sho pohodyat z Balkan U 1984 roci voni vzyati pid ohoronu yak ob yekt prirodno zapovidnogo fondu botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya TransportStodulci ne mayut vihodu do vazhlivih avtodorig Osnovnim transportom zalishayutsya avtobusi rajonnogo znachennya ta zaliznicya Zupinka Stodulci znahoditsya na magistralnij dvohkolijnij elektrifikovani zaliznici napryamku Zhmerinka Lviv U Stodulcyah zupinyayutsya primiski poyizdi v bik vuzlovih stancij Zhmerinki i Hmelnickogo Grechan UrodzhenciVeniamin Zarickij yepiskop Moskovskoyi patriarhiyi z titulom Orenburgskij i Saraktashskij Mikola Ivanovich Manyashin doglyadach molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi Shanuyut jogo odnoselci za skromnist bazhannya dopomogti inshim i punktualnist v roboti i zhitti Vasil Yevdokimovich Sherba v 1993 2008 rokah zastupnik direktora VO Elektronmash u Kiyevi batko Sherba Oleksandr Vasilovich Posla Ukrayini u Avstriyi Vityuk Anna Valeriyivna kandidat ekonomichnih nauk Nacionalnij universitet Lvivska politehnika DzherelaDo Penzenskoyi yeparhiyi pribuv timchasovij keruyuchij Mihajlo Antonyuk Cherez vihi istorij vidavnictvo Vinnicya O Vlasyuk 2004 r st 136 148 Binkivskij M I Ovcharuk M M Rajchuk M M Na perehresti shlyahiv i dol vidavnictvo Kiyiv EksOb 2002 r st 239 241 LiteraturaStodu lci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 239PosilannyaStodulce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 352 pol Rozklad ruhu primiskih poyizdiv po st Stodulci Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv