Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стефано Іттар (італ. Stefano Ittar; *1724, Овруч (Україна) — †1790, Валлетта (Мальта)) — італійський архітектор, яскравий представник .
| Стефано Іттар | |
|---|---|
| Stefano Ittar | |
| Народження | 1724[1][2][2] Овруч, Овруцький повіт[d], Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Смерть | 1790[1][2] або 18 січня 1790[2] |
| Країна |  Італія |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Катанія, Монтекассіно, Валетта |
| Архітектурний стиль | |
| Найважливіші споруди | Фасад колегіальної церкви в Катанії, купол і двір монастиря Монтекассіно, церква Сан-Мартіно, церква Сан-Плачідо, бібліотека Мальтійського ордена |
| Діти | ·Генрі Іттар і d |
| Автограф |  |
 Стефано Іттар у Вікісховищі | |
Народився в 1724 році в місті Овруч (нині Житомирська область), який входив тоді до складу Королівства Польського, куди його сім'я змушена була емігрувати через гоніння на батьківщині. Ще в юнацькому віці Іттар переїхав жити до Рима, де під патронажем кардинала Алессандро Альбані навчався архітектурі, був сильно вражений творчістю римського архітектора Франческо Борроміні. Закінчивши навчання, виїхав на стажування до Іспанії і жив там до 1765 року.
Повернувшись з Іспанії, Іттар влаштувався в місті Катанія, постраждалому в ході землетрусу 1693 — разом з архітектором йому було доручено займатися відновленням зруйнованих будівель. Розроблений ними план передбачав таке розташування вулиць і резервованих вільних площ, що при майбутніх виверженнях вулкана залишали б достатні шляхи для евакуації населення. Ще до землетрусу основним стилем міста було бароко, тому реставратори так само дотримувалися цього стилю. Тут Іттар познайомився з впливовим і багатим принцом , для якого згодом виконав безліч замовлень.
До 1767 року Іттар отримав достатню популярність для роботи самому і взявся втілювати в життя свої новаторські ідеї. Зокрема, його візитною карткою стали особливим чином зігнуті фасади, вперше він застосував цю техніку в церкві Сан-Мартіно, а потім для колегіальної церкви Катанії створив фасад, що став одним з головних його шедеврів. Ця будівля, спроектована архітектором в стилі типового , завдяки незвичайному дизайну Іттара отримала чудове поєднання світла і тіні. Пізніше архітектор розробляв зовнішній вигляд церкви Сан-Плачідо, фасад якої прикрасив увінчаною скульптурами дзвіницею.
Деякий час Іттар співпрацював з (пізніше одружившись з його дочкою Розарією), спільно вони спроектували кілька еклектичних житлових будівель, а також величезний монастир Монтекассіно, що був тоді найбільшим у Європі. Іттар відповідав за створення бані монастирської церкви, яка зводилася протягом п'ятнадцяти років (1768—1783), і за дизайн внутрішнього двору. До 1783 архітектор був вже одним з найшанованіших людей міста, на прохання губернатора ним був розроблений загальний план міської забудови, який згодом розмножився на багато копій і навіть був увічнений в гравюрі.
Після завершення роботи над монастирем Іттара запросили на Мальту взяти участь у будівництві бібліотеки для Мальтійського ордена, і він разом зі всією сім'єю переїхав жити у Валетту. Будівлю планувалося виконати в класичному стилі з традиційними для місцевості колонами, арками, вікнами і фронтонами, бібліотека вийшла схожою на гігантських розмірів палац, проте повністю була завершена тільки через п'ять років після смерті Іттара.
У ті часи було оголошено, що архітектор покінчив життя самогубством, тому що допустив в проекті серйозні помилки, які не піддавалися виправленню. Тим не менше, пізніше при вивченні збережених креслень і записів дослідники ніяких помилок виявити не змогли. Також було встановлено, що для вмираючого провели обряд соборування, таїнство, неможливе для самогубця. Іттар залишив після себе двох синів, Енріко і Себастьяно, які теж стали архітекторами.
Література
- Anonimo, Cenni Biografici sulla vita e le opere di Stefano e Sebastiano Ittar, Palermo 1880
- F. Fichera, G.B. Vaccarini e l'architettura del Settecento in Sicilia, Roma 1934
- E. Calandra, Breve storia dell'architettura in Sicilia, Bari 1938
- G. Gangi, Il Barocco nella Sicilia Orientale, Roma 1964
- S. Boscarino, Stefano Ittar, in IDEM, Studi e rilievi di architettura siciliana, Messina 1961
- V. Librando, Francesco Battaglia, architetto del XVIII secolo, in Cronache di archeologia e storia dell'arte, 3, 1963
- S. Boscarino, Sicilia Barocca. Architettura e città 1610—1760, Roma 1981 e Roma 1997 (a cura di M.R. Nobile)
- G. Dato e G. Pagnano, Stefano Ittar: un architetto polacco a Catania in M. GIUFFRÈ a cura di, L'architettura del Settecento in Sicilia, Palermo 1997
- B. Azzaro, La Chiesa di S. Martino dei Bianchi a Catania, in Palladio 15, 1995
- B. Azzaro, Gli ultimi architetti della «Sacra Religione Gerosolimitana»: Stefano Ittar a Malta, in Palladio 23, 1999
- A. Caruso, Stefano Ittar a Paternò: la chiesa e il monastero della SS. Annunziata, in Quaderni del Dipartimento PAU, 21-22, Università degli Studi di Reggio Calabria, 2003
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128640502 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- BeWeB
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefano Ittar ital Stefano Ittar 1724 Ovruch Ukrayina 1790 Valletta Malta italijskij arhitektor yaskravij predstavnik Stefano IttarStefano IttarNarodzhennya1724 1 2 2 Ovruch Ovruckij povit d Kiyivske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaSmert1790 1 2 abo 18 sichnya 1790 1790 01 18 2 Valletta MaltaKrayina ItaliyaDiyalnistarhitektorPracya v mistahKataniya Montekassino ValettaArhitekturnij stilNajvazhlivishi sporudiFasad kolegialnoyi cerkvi v Kataniyi kupol i dvir monastirya Montekassino cerkva San Martino cerkva San Plachido biblioteka Maltijskogo ordenaDiti Genri Ittar i dAvtograf Stefano Ittar u Vikishovishi Fasad kolegialnoyi cerkvi v Kataniyi rozroblenij Stefano Ittar v 1768 roci Narodivsya v 1724 roci v misti Ovruch nini Zhitomirska oblast yakij vhodiv todi do skladu Korolivstva Polskogo kudi jogo sim ya zmushena bula emigruvati cherez goninnya na batkivshini She v yunackomu vici Ittar pereyihav zhiti do Rima de pid patronazhem kardinala Alessandro Albani navchavsya arhitekturi buv silno vrazhenij tvorchistyu rimskogo arhitektora Franchesko Borromini Zakinchivshi navchannya viyihav na stazhuvannya do Ispaniyi i zhiv tam do 1765 roku Povernuvshis z Ispaniyi Ittar vlashtuvavsya v misti Kataniya postrazhdalomu v hodi zemletrusu 1693 razom z arhitektorom jomu bulo dorucheno zajmatisya vidnovlennyam zrujnovanih budivel Rozroblenij nimi plan peredbachav take roztashuvannya vulic i rezervovanih vilnih plosh sho pri majbutnih viverzhennyah vulkana zalishali b dostatni shlyahi dlya evakuaciyi naselennya She do zemletrusu osnovnim stilem mista bulo baroko tomu restavratori tak samo dotrimuvalisya cogo stilyu Tut Ittar poznajomivsya z vplivovim i bagatim princom dlya yakogo zgodom vikonav bezlich zamovlen Do 1767 roku Ittar otrimav dostatnyu populyarnist dlya roboti samomu i vzyavsya vtilyuvati v zhittya svoyi novatorski ideyi Zokrema jogo vizitnoyu kartkoyu stali osoblivim chinom zignuti fasadi vpershe vin zastosuvav cyu tehniku v cerkvi San Martino a potim dlya kolegialnoyi cerkvi Kataniyi stvoriv fasad sho stav odnim z golovnih jogo shedevriv Cya budivlya sproektovana arhitektorom v stili tipovogo zavdyaki nezvichajnomu dizajnu Ittara otrimala chudove poyednannya svitla i tini Piznishe arhitektor rozroblyav zovnishnij viglyad cerkvi San Plachido fasad yakoyi prikrasiv uvinchanoyu skulpturami dzviniceyu Deyakij chas Ittar spivpracyuvav z piznishe odruzhivshis z jogo dochkoyu Rozariyeyu spilno voni sproektuvali kilka eklektichnih zhitlovih budivel a takozh velicheznij monastir Montekassino sho buv todi najbilshim u Yevropi Ittar vidpovidav za stvorennya bani monastirskoyi cerkvi yaka zvodilasya protyagom p yatnadcyati rokiv 1768 1783 i za dizajn vnutrishnogo dvoru Do 1783 arhitektor buv vzhe odnim z najshanovanishih lyudej mista na prohannya gubernatora nim buv rozroblenij zagalnij plan miskoyi zabudovi yakij zgodom rozmnozhivsya na bagato kopij i navit buv uvichnenij v gravyuri Pislya zavershennya roboti nad monastirem Ittara zaprosili na Maltu vzyati uchast u budivnictvi biblioteki dlya Maltijskogo ordena i vin razom zi vsiyeyu sim yeyu pereyihav zhiti u Valettu Budivlyu planuvalosya vikonati v klasichnomu stili z tradicijnimi dlya miscevosti kolonami arkami viknami i frontonami biblioteka vijshla shozhoyu na gigantskih rozmiriv palac prote povnistyu bula zavershena tilki cherez p yat rokiv pislya smerti Ittara U ti chasi bulo ogolosheno sho arhitektor pokinchiv zhittya samogubstvom tomu sho dopustiv v proekti serjozni pomilki yaki ne piddavalisya vipravlennyu Tim ne menshe piznishe pri vivchenni zberezhenih kreslen i zapisiv doslidniki niyakih pomilok viyaviti ne zmogli Takozh bulo vstanovleno sho dlya vmirayuchogo proveli obryad soboruvannya tayinstvo nemozhlive dlya samogubcya Ittar zalishiv pislya sebe dvoh siniv Enriko i Sebastyano yaki tezh stali arhitektorami LiteraturaAnonimo Cenni Biografici sulla vita e le opere di Stefano e Sebastiano Ittar Palermo 1880 F Fichera G B Vaccarini e l architettura del Settecento in Sicilia Roma 1934 E Calandra Breve storia dell architettura in Sicilia Bari 1938 G Gangi Il Barocco nella Sicilia Orientale Roma 1964 S Boscarino Stefano Ittar in IDEM Studi e rilievi di architettura siciliana Messina 1961 V Librando Francesco Battaglia architetto del XVIII secolo in Cronache di archeologia e storia dell arte 3 1963 S Boscarino Sicilia Barocca Architettura e citta 1610 1760 Roma 1981 e Roma 1997 a cura di M R Nobile G Dato e G Pagnano Stefano Ittar un architetto polacco a Catania in M GIUFFRE a cura di L architettura del Settecento in Sicilia Palermo 1997 B Azzaro La Chiesa di S Martino dei Bianchi a Catania in Palladio 15 1995 B Azzaro Gli ultimi architetti della Sacra Religione Gerosolimitana Stefano Ittar a Malta in Palladio 23 1999 A Caruso Stefano Ittar a Paterno la chiesa e il monastero della SS Annunziata in Quaderni del Dipartimento PAU 21 22 Universita degli Studi di Reggio Calabria 2003PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 128640502 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 BeWeB d Track Q77541206