Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Філіпович — (хорв. Stjepan «Stevo» Filipović, серб. Стјепан «Стево» Филиповић) югославський комуніст, партизан, народний герой Югославії.
| Степан Філіпович | |
|---|---|
| Stjepan «Stevo» Filipović, Стјепан «Стево» Филиповић | |
 Степан Філіпович за мить до страти | |
| Народження | 27 січня 1916 Опузен, Австро-Угорщина[1] |
| Смерть | 22 травня 1942 (26 років) Валєво, Сербія[1] повішення |
| Країна |  Югославія |
| Партія | Комуністична партія Югославії (1942) |
| Нагороди |  |
 Степан Філіпович у Вікісховищі | |
Молодість
Степан Філіпович народився 27 січня 1916 року в м. Опузен, Австро-Угорщина (зараз Хорватія). Там же закінчив школу. Згодом сім'я переїхала в Мостар, де закінчив 2 курси гімназії. Пізніше вчився в Сремі та Крагуєваці.
Здобув фах слюсаря. З 1937 року бере активну участь в демонстраціях та страйках, за що в 1939 році засуджений до року ув'язнення. В 1940 році вступив до лав Комуністичної партії Югославії та розпочав в партійній організації м. Крагуєваць.
Партизанська боротьба
Після окупації Югославії німецькими військами в 1941 році за рішенням партії переїжджає до м. Валево, де допомагає у налагодженні роботи підпільної радіостанції та підготовці і формуванні перших партизанських загонів.
За проявлену в боях відвагу стає командиром загону. Так, 15 серпня 1941 року при нападі на Степан Філіпович, озброєний пістолетом та гранатами, змусив утікати загін німецьких автоматників. В цьому бою було знищено та поранено близько 40 німців та їх посібників. Отримує подяку від командувача партизанською боротьбою Тіто. За напад на м. — повторно.
В кінці серпня 1941 року є комісаром загону, а після прибуття підкріплення призначається командиром батальйону.
Загибель
24 лютого 1942 року загін Степана Філіповича потрапив у засідку четників. Степан Філіпович був поранений та потрапив до полону. Четники передали його німцям в м. Шабац, звідки його перевели до Валево. Після двомісячних катувань був засуджений до страти, яку вирішили здійснити 22 травня.
На страту були зігнані жителі навколишніх сіл. Саме до них звертається Філіпович зі словами заклику до боротьби із загарбниками та підтримки партизанського руху. В останню мить свого життя (яку зумів зняти фотограф), Степан Філіпович промовив слова, що стали лозунгом антифашистського руху в Югославії: «Смерть фашизму, свобода народу!».
Не витримавши такої пропаганди, Філіповича стратили на 15 хвилин раніше запланованого строку.
Після смерті
16 лютого 1949 року Степану Філіповичу була присвоєна найвища югославська нагорода «Народний герой Югославії».
28 жовтня 1960 року у м. Валево було встановлено пам'ятник.
У 1980-ті роки був встановлений пам'ятник також в Опузені, але у 1991 він був зламаний та з того часу не ремонтувався.
Примітки
- Филипович Степан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Филипович / Большая советская энциклопедия
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Filipovich horv Stjepan Stevo Filipovic serb Stјepan Stevo Filipoviћ yugoslavskij komunist partizan narodnij geroj Yugoslaviyi Stepan FilipovichStjepan Stevo Filipovic Stјepan Stevo FilipoviћStepan Filipovich za mit do stratiNarodzhennya27 sichnya 1916 1916 01 27 Opuzen Avstro Ugorshina 1 Smert22 travnya 1942 1942 05 22 26 rokiv Valyevo Serbiya 1 povishennyaKrayina YugoslaviyaPartiyaKomunistichna partiya Yugoslaviyi 1942 Nagorodi Stepan Filipovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Filipovich MolodistStepan Filipovich narodivsya 27 sichnya 1916 roku v m Opuzen Avstro Ugorshina zaraz Horvatiya Tam zhe zakinchiv shkolu Zgodom sim ya pereyihala v Mostar de zakinchiv 2 kursi gimnaziyi Piznishe vchivsya v Sremi ta Kraguyevaci Zdobuv fah slyusarya Z 1937 roku bere aktivnu uchast v demonstraciyah ta strajkah za sho v 1939 roci zasudzhenij do roku uv yaznennya V 1940 roci vstupiv do lav Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi ta rozpochav v partijnij organizaciyi m Kraguyevac Partizanska borotbaPislya okupaciyi Yugoslaviyi nimeckimi vijskami v 1941 roci za rishennyam partiyi pereyizhdzhaye do m Valevo de dopomagaye u nalagodzhenni roboti pidpilnoyi radiostanciyi ta pidgotovci i formuvanni pershih partizanskih zagoniv Za proyavlenu v boyah vidvagu staye komandirom zagonu Tak 15 serpnya 1941 roku pri napadi na Stepan Filipovich ozbroyenij pistoletom ta granatami zmusiv utikati zagin nimeckih avtomatnikiv V comu boyu bulo znisheno ta poraneno blizko 40 nimciv ta yih posibnikiv Otrimuye podyaku vid komanduvacha partizanskoyu borotboyu Tito Za napad na m povtorno V kinci serpnya 1941 roku ye komisarom zagonu a pislya pributtya pidkriplennya priznachayetsya komandirom bataljonu Zagibel24 lyutogo 1942 roku zagin Stepana Filipovicha potrapiv u zasidku chetnikiv Stepan Filipovich buv poranenij ta potrapiv do polonu Chetniki peredali jogo nimcyam v m Shabac zvidki jogo pereveli do Valevo Pislya dvomisyachnih katuvan buv zasudzhenij do strati yaku virishili zdijsniti 22 travnya Na stratu buli zignani zhiteli navkolishnih sil Same do nih zvertayetsya Filipovich zi slovami zakliku do borotbi iz zagarbnikami ta pidtrimki partizanskogo ruhu V ostannyu mit svogo zhittya yaku zumiv znyati fotograf Stepan Filipovich promoviv slova sho stali lozungom antifashistskogo ruhu v Yugoslaviyi Smert fashizmu svoboda narodu Ne vitrimavshi takoyi propagandi Filipovicha stratili na 15 hvilin ranishe zaplanovanogo stroku Pislya smertiPam yatnik v m Valevo 16 lyutogo 1949 roku Stepanu Filipovichu bula prisvoyena najvisha yugoslavska nagoroda Narodnij geroj Yugoslaviyi 28 zhovtnya 1960 roku u m Valevo bulo vstanovleno pam yatnik U 1980 ti roki buv vstanovlenij pam yatnik takozh v Opuzeni ale u 1991 vin buv zlamanij ta z togo chasu ne remontuvavsya PrimitkiFilipovich Stepan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaFilipovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya