Спрощення груп приголосних — фонетичне явище в історії праслов'янської мови. Викликана (тенденцією до висхідної артикуляції), зокрема, дією закону відкритого складу. Більшість складових процесу відбулися ще на праслов'янському етапі, але окремі (перехід *dl > *l) — уже в добу сильної діалектної роздрібненості праслов'янської мови.
Суть явища
Відповідно до закону відкритого складу кількість була в праслов'янській мові вельми обмеженою. До них належали, насамперед, сполучення приголосного з попереднім глухим або дзвінким сибілянтом (*s, *z) або сполучення приголосного з наступним сонорним (*m, *l, *r) чи з губним *v. Наприклад, *sněgъ, *znati, *slьza, *světъ, *myslь, *vesna, *nesti, *jesmь, *teplъ, *teklъ, *veprь, *mǫdrъ, *igra, *bratъ, *dobrъ, *větrъ, *trava, *xlěbъ, *kvasъ.
Усі інші сполучення приголосних суперечили закону відкритого складу, тому зазнавали (спрощення). Ці зміни були переважно двох типів: 1) зникав один з приголосних, зазвичай попередній проривний; 2) попередній проривний переходив у сибілянт.
Групи приголосних із наступним *t
Сполуки *pt, *bt, *vt, *tt і *dt переходили в *t:
- Сполука *pt:
- пра-і.є. *nĕptī- > прасл. *nерtьjь, староцерк.-слов. нетии > укр. нети («племінник»), рос. нетии, серб. не̏ħа̑к, чеськ. net', пол. nieć;
- пра-і.є. *tĕptĕi̯ > прасл. *tepti > староцерк.-слов. тети > укр. тепти, болг. те́пам, серб. тѐпсти, чеськ. tepati; *p, можливо, збереглося під впливом *toptati (топтати).
- Сполука *vt:
- Сполука *bt:
- пра-і.є. *dŏlbʰtŏm > прасл. *dolbto > *dolpto > *dolto > староцерк.-слов. длато, укр. долото́, рос. долото́, болг. длето́, чеськ. dláto, пол. dɫóto, але укр. довбати;
- пра-і.є. *grĕbʰtĕi̯ > прасл. *grebti > *grepti > *greti > староцерк.-слов. грети, укр. гребти́, рос. грести́, болг. греба́, чеськ. hřésti, пол. grześć.
Сполуки *tt і *dt переходили в *st:
- Сполука *tt:
- Сполука *dt:
- пра-і.є. *sēdtĕi̯ > прасл. *sěsti > староцерк.-слов. сѣсти, укр. сíсти, рос. сесть, пол. siąść, але укр. сядеш;
- пра-і.є. *u̯ĕdtĕi̯ > прасл. *vesti > староцерк.-слов. вести, укр. вести́, рос. вести́, чеськ. vésti, пол. wieść, але укр. веду, болг. веда́;
- пра-і.є. *dōdtĭ > прасл. *dastь > староцерк.-слов. дасть, укр. дасть, рос. даст, але укр. дадуть;
- пра-і.є. *ēdtĕi̯ > прасл. i̯ĕsti > староцерк.-слов. ѩсти > укр. їсти, рос. есть, болг. ям, пол. jem, але укр. їдять.
- Сполука (*gt >) *kt:
- Групи *kt і *gt мали двояку зміну. Перед голосними непереднього ряду вони переходили в *t:
- пра-і.є. *plĕktō (пор. лат. plecto) > прасл. *plektǫ > староцерк.-слов. плетѫ, укр. плету́, рос. плету́, болг. плета́, пол. plotę;
- пра-і.є. *lĕktātĕi̯ > прасл. *lěktati > староцерк.-слов. лѣтати, укр. літати, рос. летать, чеськ. létati;
- пра-і.є. *pĕnkt- (пор. лит. penktas) > прасл. *pętъ > староцерк.-слов. пѩть, укр. п'ять, біл. пяць, рос. пять, чеськ. pět, пол. pięć;
- пра-і.є. *nĕktŏ-pūro > прасл. *nektopyrь > староцерк.-слов. нетопырь, укр. нетопир, рос. нетопырь, болг. нетопи́р, пол. nietoperz.
- Якщо сполучення знаходилися перед голосними переднього ряду, діяла перша палаталізація:
Групи приголосних із наступним *s
Групи *bs, *ps, *ts, *ds і *ss переходили в *s:
- Сполука *bs:
- пра-і.є. *bʰĕs > прасл. *bsъtъ > *psъtъ > староцерк.-слов. сътъ > рос. со́ты «стільники», болг. сът;
- пра-і.є. *grēbʰsŏm > прасл. *grěbsъ > *grěpsъ > староцерк.-слов. грѣсъ аор. 1 ос. одн.
- Сполука *ps:
- Сполука *ts:
- пра-і.є. *kītk̂lŏm > прасл. *čitslo > староцерк.-слов. число, укр. число́, рос. число́, чеськ. číslo, але укр. читати;
- прасл. *čitsъ > староцерк.-слов. *чисъ аор. 1 ос. одн.
- Сполука *ds:
- Сполучення *ks
Зміна групи *ks могла бути різною. Якщо за нею йшов інший приголосний, то проривний *k зникав (*kst > *st), але якщо наступним був голосний, то відбувався перехід *kst > *kx > *x.
Групи приголосних із наступним *n
Сполуки *pn, *bn, *tn, *dn і *kn переходили в *n, *skn надалі спрощувалося в *sn:
- Сполука *pn:
- Сполука *bn:
- Сполука *tn:
- пра-і.є. *krṇtn- > прасл. *krętnǫti > староцерк.-слов. крѧнѫти, рос. кря́нуть («ворушитися»).
- Сполука *dn:
- пра-і.є. *u̯ednom > прасл. *vědno > староцерк.-слов. вѣно, укр. вíно, рос. ве́но, пол. wiano, чеськ. věno;
- пра-і.є. *(s)ŭendʰ- > прасл. *vędnǫti > староцерк.-слов. оувѩждати, укр. в'янути, рос. вя́нуть, болг. вя́на, але рос. увядать, пол. więdnąć, чеськ. vadnouti;
- пра-і.є. *rādnŏ > прасл. *radno > староцерк.-слов. рано, укр. ранок, рос. рано, пол. rano, чеськ. ráno.
- Сполука *kn / *skn:
- пра-і.є. *lek- > прасл. *lok(s)no > староцерк.-слов. лоно, укр. ло́но, біл. ло́на, чеськ. lůnо, пол. ɫоnо;
- пра-і.є. *louk- > прасл. *louk(s)nā > староцерк.-слов. луна, укр. луна́, рос. луна́, пол. ɫuna;
- пра-і.є. *bʰlĭĝ-sk- > прасл. *blьsknǫti > староцерк.-слов. бльснѫти, укр. блиснути, але укр. блиск;
- прасл. *plesknǫti (звуконаслідувальне) > староцерк.-слов. плеснѫти, укр. плеснути, але укр. плескати.
Групи приголосних із наступним *m
Групи *bm, *dm і *tm переходили в *m:
- Сполука *dm:
- пра-і.є. *ūdʰmen- > прасл. *u̯ydmę > староцерк.-слов. вымѩ, укр. ви́м'я, рос. вы́мя, болг. ви́ме, чеськ. výmě, пол. wymię, але рос. у́дить «визрівати»;
- пра-і.є. *plĕdmen- > прасл. *pledmę > староцерк.-слов. племѩ, укр. пле́м'я, рос. пле́мя, болг. пле́ме, словен. pléme, чеськ. plémě, пол. plemię, але укр. плід;
- пра-і.є. *dōdmĭ > прасл. *dadmь > староцерк.-слов. дамь, укр. дам, рос. дам, чеськ. dám, пол. dam, але укр. даду́ть;
- пра-і.є. *u̯īdmĭ > прасл. *vědmь > староцерк.-слов. вѣмь, укр. розповім, але укр. розповідять;
- пра-і.є. *īdmĭ (пор. лат. edo) > прасл. *i̯ědmь > староцерк.-слов. ѩмь, укр. їм, рос. ем, болг. ям, чеськ. jím, пол. jem, але укр. їдять.
- Сполука *tm:
- пра-і.є. *ok̂tm- > прасл. *ostmь > староцерк.-слов. осмь, укр. вісім, рос. восемь, болг. о́съм, чеськ. osm, пол. ośm. У числівнику *sedmь це *d утримувалося тому, що воно було довгим, а довгим було тому, що з ним раніше злився *b: пра-і.є. *sĕbdŏmŏs > прасл. *sebdmь > староцерк.-слов. седмь, укр. сім;
- пра-і.є. *u̯ertmen- > прасл. *vermę > староцерк.-слов. врѣмѩ, укр. вере́м'я, рос. вре́мя, болг. вре́ме, словен. vréme, але укр. вертіти;
Сполука *bv
Прогресивну асиміляцію спостережено досить рідко, і єдиним її вірогідним прикладом є уподібнення [v] до попереднього [b], тобто відбувся перехід прасл. *bv > *v. Наприклад:
- пра-і.є. *u̯elk- «волочити» > прасл. *ob-volko > староцерк.-слов. облакъ, укр. о́боло́к, рос. о́блако (зі старослов.), о́болоко, біл. во́блака, болг. облак, хорв. oblak, словен. oblȃk, але укр. волокти́;
- пра-і.є. *u̯or- («огорожа», «вориння») > прасл. *ob-vora > староцерк.-слов. оборъ, укр. обо́ра, рос. обо́ра болг. обо́р, словен. obòr, чеськ. obora;
- пра-і.є. *u̯old- «волость» > прасл. *ob-volstь > староцерк.-слов. область > укр. о́бласть, рос. о́бласть, біл. во́бласць, чеськ. oblast, але укр. во́лость.
- пра-і.є. *u̯ei̯t- «проживати» > прасл. *ob-vitati > староцерк.-слов. обитати > укр. оби́тель, рос. обита́ть, біл. абіта́ць, мак. обител, але укр. вита́ти;
- пра-і.є. *u̯erĝʰ- + *anĝʰ- «в'язати» > прасл. *vęz- > *ob-vęzati > староцерк.-слов. обѧзати > рос. обяза́ть, але укр. в'яза́ти, зобов'я́зувати.
Групи приголосних із наступним *l
Ця фонетична зміна відбувалася вже в період сильної діалектної розрібненості праслов'янської мови, тому вона відбилася не у всіх слов'янських діалектах. У західнослов'янських мовах сполучення *tl і *dl зберігалися: *metlъ > пол. miotł; *padlъ > пол. padł; *šidlo > пол. szydło, чеськ. šidlo; *gъr̥dlo > пол. gardło, чеськ. hrdlo; *mydlo > пол. mydło, чеськ. mydlo.
У східнослов'янських і південнослов'янських мовах *tl і *dl переходили в *l. Наприклад, *metlъ > укр. мів, рос. мёл, болг. мел, серб. мео/meo; *šidlo > укр., рос., болг. і серб. шило; *gъr̥dlo > укр. і рос. горло, болг. гърло, серб. грло/grlo; *mydlo > укр. мило, рос. мыло.
Сполучення tl і dl існують також у сучасних східнослов'янських і південнослов'янських мовах. Вони трапляються на місці давніх *tьl і *dьl (укр. мітла < *metьla, укр. свердло < *svьr̥dьlo), а також у запозиченнях зі західнослов'янських мов (укр. вагадло < пол. wahadło, укр. ковадло < пол. kowadło, укр. і рос. повидло < пол. powidło, укр. простирадло < пол. prześcieradɫo).
Див. також
- (Спрощення у групах приголосних)
Примітки
- Перехід *-en > *-ę відбувся через праслов'янську назалізацію голосних
- Верем'я // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — 240 с. (рос.)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет