Соціал-демократична партія Фінляндії

Соціал-демократична партія Фінляндії (фін. Suomen Sosialidemokraattinen Puolue; швед. Finlands Socialdemokratiska Parti) — фінська лівоцентристська політична партія заснована в 1899 році. Партія має 40 місць із 200 у парламенті Фінляндії і перебуває в урядовій коаліції. Партія має 2 місця із 14 виділених для Фінляндії у Європарламенті (входить до фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів).

Соціал-демократична партія Фінляндії Suomen Sosialidemokraattinen Puolue
Країна	Фінляндія
Голова партії	(Санна Марін)
Дата заснування	1899
Штаб-квартира	Saariniemenkatu 6, Гельсінкі
Ідеологія	Соціал-демократія
Кількість членів	50 000
Друкований орган	^d
Офіційний сайт	sdp.fi

Історія

Партія заснована як Фінська робітнича партія (фін. Suomen Työväenpuolue) 1899 року. Назву змінили на нинішню 1903 року. Партія залишається головною у позапарламентському русі до введення загального виборчого права 1906 року, після чого найбільший відсоток від голосів склав 47 % 1916 року, коли партія забезпечила собі більшість у парламенті. Це був єдиний раз в історії Фінляндії, коли одна партія мала більшість у парламенті. Вона втратила свою більшість на виборах 1917 року, 1918 року почалося повстання, яке переросло у .

Колишні члени СДПФ взяли участь у створенні Фінської соціалістичної робітничої республіки. Унаслідок війни більшість партійних лідерів на всіх рівнях загинула, потрапила до в'язниці або ж знайшли притулок у Радянській Росії. Проте, політична підтримка партії залишилася високою, а на виборах 1919 року партія, реорганізована (Вяйньо Таннером), отримала близько 80 з 200 місць в парламенті. Деякі соціал-демократи заснували Комуністичну партію Фінляндії у Москві в 1918 році. Хоча комуністична партія була заборонена в Фінляндії до 1945 року, підтримка фінського робітничого класу на наступних виборів була поділена між соціал-демократами і організаціями, що діяли на комуністичному фронті.

Під час Другої світової війни партія грає центральну роль широкому коаліційному уряді. Партія була членом Соціалістичного Інтернаціоналу між 1923 і 1940 роками.

Лідер Соціал-демократичної партії Фінляндії (Санна Марін)

Після закінчення війни Комуністичній партії було дозволено працювати відкрито, і головною особливістю фінського політичного життя в період 1944—1949 була жорстка конкуренція між соціал-демократами і комуністами за виборців і контроль над профспілками. У цей час, політичне поле було поділене приблизно порівну між соціал-демократами, комуністами і аграрною лігою, кожна партія отримувала близько 25 % голосів. Через антикомуністичну діяльність, ЦРУ зі США фінансувало партію.

СДПФ очолювала уряд у 1956—1957 і 1958—1959 роках. Останній кабінет, однак, змушений піти у відставку у зв'язку з тиском СРСР, що призвело до серії урядів аграрної ліги. Тільки в 1966 році, СДПФ була в змозі задовольнити Радянський Союз і повернутися до уряду. З тих пір, СДПФ була представлена ​​в більшості фінських урядів, часто співпрацюючи з Центристською партією (колишня Аграрна ліга) та іноді з Національною коаліційною партією.

Прем'єр-міністр Ліппонен очолював уряд у 1995—2003 роках. За цей час партія прийняла свою поточну проєвропейську лінію та брала активну участь у встановленні фінського членства в Європейському Союзі 1995 року спільно з Кабінетом міністрів.

Результати виборів

Парламент Рік Депутати Голосів Місце 1907 80 329 946 37,03 % 1 1908 83 310 826 38,40 % 1 1909 84 337 685 39,89 % 1 1910 86 316 951 40,04 % 1 1911 86 321 201 40,03 % 1 1913 90 312 214 43,11 % 1 1916 103 376 030 47,29 % 1 1917 92 444 670 44,79 % 1 1919 80 365 046 37,98 % 1 1922 53 216 861 25,06 % 1 1924 60 255 068 29,02 % 1 1927 60 257 572 28,30 % 1 1929 59 260 254 27,36 % 2 1930 66 386 026 34,16 % 1 1933 78 413 551 37,33 % 1 1936 83 452 751 38,59 % 1 1939 85 515 980 39,77 % 1 1945 50 425 948 25,08 % 1

Рік Депутати Голосів Місце 1948 54 494 719 26,32 % 2 1951 53 480 754 26,52 % 1 1954 54 527 094 26,25 % 1 1958 48 449 536 23,12 % 2 1962 38 448 930 19,50 % 3 1966 55 645 339 27,23 % 1 1970 52 594 185 23,43 % 1 1972 55 664 724 25,78 % 1 1975 54 683 590 24,86 % 1 1979 52 691 512 23,89 % 1 1983 57 795 953 26,71 % 1 1987 56 695 331 24,14 % 1 1991 48 603 080 22,12 % 2 1995 63 785 637 28,25 % 1 1999 51 612 963 22,86 % 1 2003 53 683 223 24,47 % 2 2007 45 594 194 21,44 % 3 2011 42 561 049 19,1 % 2 (2015) 34 490,102 16.51 % 4 2019 40 546,471 17.73 % 1

Муніципальних Рік Радники Голосів 1945 2 100 265 689 1950 377 294 25,05 % 1953 449 251 25,53 % 1956 424 977 25,42 % 1960 2 261 414 175 21,10 % 1964 2 543 530 878 24,75 % 1968 2 351 540 450 23,86 % 1972 2 533 676 387 27,05 % 1976 2 735 665 632 24,82 % 1980 2 820 699 280 25,50 % 1984 2 830 666 218 24,70 % 1988 2 866 663 692 25,23 % 1992 3 130 721 310 27,08 % 1996 2 742 583 623 24,55 % 2000 2 559 511 370 22,99 % 2004 2 585 575 822 24,11 % 2008 2 066 541 187 21,23 % 2012 1 729 487,924 19.57 % 2017 1 697 498,252 19.38 % 2021 1 449 433,008 17,7 %

Європейський парламент Рік Депутати Європарламенту Голосів 1996 4 482 577 21,45 % 1999 3 221 836 17,86 % 2004 3 350 525 21,16 % 2009 2 292 051 17,54 % 2014 2 212,211 12.30 % 2019 2 267,342 14.62 %

Президента непрямі Рік Кандидат Виборці Голосів 1925 (Вяйньо Таннер) 79 165 091 26,6 % 1931 (Вяйньо Таннер) 90 252 550 30,2 % 1937 95 341 408 30,7 % 1950 64 343 828 21,8 % 1956 Карл-Август Фагерхольм 72 442 408 23,3 % 1962 Рафаель Паас 36 289 366 13,1 % 1968 Урхо Кекконен 55 315 068 15,46 % 1978 Урхо Кекконен 74 569 154 23,2 % 1982 Мауно Койвісто 144 1 370 314 43,1 % 1988 Мауно Койвісто 128 1 175 209 39,36 %

прямі Рік Кандидат Голосів Результат 1988 Мауно Койвісто 1 513 234 48,90 % Перемога 1994 (Мартті Агтісаарі) ^1    828 038 ^2 1 723 485 ^1 25,9 % ^2 53,9 % Перемога 2000 Тар'я Галонен ^1 1 224 431 ^2 1 644 532 ^1 40,0 % ^2 51,6 % Перемога 2006 Тар'я Галонен ^1 1 397 030 ^2 1 630 980 ^1 46,3 % ^2 51,8 % Перемога 2012 (Пааво Ліппонен) 205,020 6,70 % Програш 2018 97,294 3.25 % Програш

Посилання

• Офіційний вебсайт