Ядро Сонця центральна частина Сонця з надвисоким тиском і температурою що забезпечують протікання ядерних реакцій Структ

Ядро Сонця — центральна частина Сонця з надвисоким тиском і температурою, що забезпечують протікання ядерних реакцій.

Структура Сонця.
1. Ядро
2.
3. Конвективна зона
4. Фотосфера
5. Хромосфера
6. Сонячна корона
7. Темна пляма
8. Гранули
9. Протуберанець

Вважається, що ядро Сонця простягається від центру Сонця на відстань в 175 000 км (приблизно 0,2 від сонячного радіуса). Ядро — найгарячіша частина Сонця, температура в ядрі становить 15 000 000 К (для порівняння: температура поверхні дорівнює 6 000 К). Густина ядра — 150 000 кг/м³ (в 150 разів вища за густину води на Землі)

Аналіз даних, отриманих космічним апаратом SOHO, показав, що в ядрі швидкість обертання Сонця навколо своєї осі значно вища, ніж на поверхні

Енергія ядра

У ядрі здійснюється протон-протонна термоядерна реакція, в результаті якої з чотирьох протонів утворюється гелій-4. При цьому кожну секунду в енергію перетворюються 4,26 мільйони тонн речовини (3,6×10³⁸ протонів), однак ця величина мізерна у порівнянні з масою Сонця — 2×10²⁷ тонн. Потужність ядра дорівнює 380 йоттаватів (3,8×10²⁶Вт), що еквівалентно детонації 9,1×10¹⁰мегатонн тротилу за секунду.

Ядро — єдине місце на Сонці, в якому енергія і тепло виходить від термоядерної реакції, інша частина зірки нагріта цією енергією. Вся енергія ядра послідовно проходить крізь шари, аж до фотосфери, з якої випромінюється у вигляді сонячного світла.

Перетворення енергії

Під час руху високоенергетичних фотонів ( гамма та рентген-промені) до поверхні Сонця, вони розсіюють частину енергії у більш низькоенергетичних шарах, у порівнянні з ядром (наприклад, у мантії). Оцінки «часу проходження фотона» варіюються від 50 мільйонів років до 40 000 років. Кожен гамма-квант з ядра Сонця перетворюється у кілька мільйонів видимих фотонів, які випромінюються з поверхні.

Примітки

. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 11 грудня 2011.
Lewis, Richard (1983). The Illustrated Encyclopedia of the Universe. Harmony Books, New York. с. 65.
Plait, Phil (1997). Bitesize Tour of the Solar System: The Long Climb from the Sun's Core. Bad Astronomy. Перевірено 14 вересня 2008.

Література

Енциклопедія Сонця(рос.)

[SOHO-1] . Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 11 грудня 2011.

[Lewis-2] Lewis, Richard (1983). The Illustrated Encyclopedia of the Universe. Harmony Books, New York. с. 65.

[BdaAstronomy-3] Plait, Phil (1997). Bitesize Tour of the Solar System: The Long Climb from the Sun's Core. Bad Astronomy. Перевірено 14 вересня 2008.