Соната для фортепіано № 29 Л. ван Бетховена, сі-бемоль мажор, op. 106 («Гаммерклавір»), написана у 1817–1819 роках і присвячена ерцгерцогу Рудольфу. У назві автор відобразив той факт, що до моменту написання сонати в музичну практику увійшли досконаліші, ніж раніше, зразки фортепіано, які німецькою називалися хаммерклавірами (буквально «молоточковими клавірами»).
Соната для фортепіано № 29 | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
Створено | 1817[1] | |||
Видано | 1819[1] | |||
Тональність | Сі-бемоль мажор | |||
Інструментування | фортепіано | |||
| ||||
Соната для фортепіано № 29 у Вікісховищі | ||||
Структура
Складається з 4-х частин:
- Allegro
- Scherzo: Assai vivace
- Adagio sostenuto. Appassionato e con molto sentimento
- Largo — Allegro risoluto. Fuga a tre voci, con alcune licenze.
Перша частина
Має яскравий, урочистий характер. За використанням регістрів і звучанню її стиль наближається до фортепіанного письма Ліста. Широке використання терцієвих модуляцій та енгармонізмів також наближає цю сонату до романтичного стилю. Значно детальніше ніж в попередніх сонатах, автор позначив педалізацію. В розробці Сонати Бетховен ввів каноноподібне фугато, де використав прийом подвоєння голосів недосконалими консонансами, властивий поліфоністам нідерландської школи.
Головна і побічна партії мають по дві теми. Причому побічна написана в тональності соль мажор, що проти основної тональності (сі-бемоль мажор) має другий ступінь спорідненості.
Друга частина
Як і в 9-й симфонії, Друга частина — скерцо. Форма — тричастинна. Середня частина — тріо побудована на звуках тризвуків.
Третя частина
Написано у сонатній формі з невеликою розробкою і розгорнутою кодою. В цій частині Бетховен особливо детально виписав партію лівої педалі, в деяких місцях автор спеціально вказує виконання на одній, двох, або трьох струнах (ремарки una corda, due corde, tre corde). Проте ефекти поступового переходу від однієї до трьох струн мало помітні навіть на сучасному роялі, переоцінка автором можливостей лівої педалі пояснюється глухотою, що прогресувала.
Четверта частина
Четверта частина є грандіозною фугою, якій передує прелюдія імпровізаційного характеру. У фузі автор застосував різноманітні контрапунктичні прийоми — обернення, реверс, збільшення, а також стретні проведення теми. За висловом А. Гольденвейзера, в ній чергуються «моменти мефістофельського гумору — з моментами повними грації, величні і циклопічні нагромадження матеріалу — з цнотливо ясним, прозорим епізодом».
Примітки
- Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 29 (Бетховен)
- Л. Бетховен. Сонати для фортепиано. В 4-х томах. М. 1964. (з примітками А.Гольденвейзера)
- Ноти на IMSLP [ 18 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sonata dlya fortepiano 29 L van Bethovena si bemol mazhor op 106 Gammerklavir napisana u 1817 1819 rokah i prisvyachena ercgercogu Rudolfu U nazvi avtor vidobraziv toj fakt sho do momentu napisannya sonati v muzichnu praktiku uvijshli doskonalishi nizh ranishe zrazki fortepiano yaki nimeckoyu nazivalisya hammerklavirami bukvalno molotochkovimi klavirami Sonata dlya fortepiano 29KompozitorLyudvig van BethovenStvoreno1817 1 Vidano1819 1 TonalnistSi bemol mazhorInstrumentuvannyafortepiano Sonata dlya fortepiano 29 u VikishovishiStrukturaI Allegro source source source II Scherzo Assai vivace source source source III Adagio sostenuto source source source IV Largo Allegro risoluto source source source Zigrav Artur Shnabel 1932 Pri problemah glyante v dovidku Skladayetsya z 4 h chastin AllegroScherzo Assai vivaceAdagio sostenuto Appassionato e con molto sentimentoLargo Allegro risoluto Fuga a tre voci con alcune licenze Persha chastina Maye yaskravij urochistij harakter Za vikoristannyam registriv i zvuchannyu yiyi stil nablizhayetsya do fortepiannogo pisma Lista Shiroke vikoristannya terciyevih modulyacij ta engarmonizmiv takozh nablizhaye cyu sonatu do romantichnogo stilyu Znachno detalnishe nizh v poperednih sonatah avtor poznachiv pedalizaciyu V rozrobci Sonati Bethoven vviv kanonopodibne fugato de vikoristav prijom podvoyennya golosiv nedoskonalimi konsonansami vlastivij polifonistam niderlandskoyi shkoli Golovna i pobichna partiyi mayut po dvi temi Prichomu pobichna napisana v tonalnosti sol mazhor sho proti osnovnoyi tonalnosti si bemol mazhor maye drugij stupin sporidnenosti Druga chastina Yak i v 9 j simfoniyi Druga chastina skerco Forma trichastinna Serednya chastina trio pobudovana na zvukah trizvukiv Tretya chastina Napisano u sonatnij formi z nevelikoyu rozrobkoyu i rozgornutoyu kodoyu V cij chastini Bethoven osoblivo detalno vipisav partiyu livoyi pedali v deyakih miscyah avtor specialno vkazuye vikonannya na odnij dvoh abo troh strunah remarki una corda due corde tre corde Prote efekti postupovogo perehodu vid odniyeyi do troh strun malo pomitni navit na suchasnomu royali pereocinka avtorom mozhlivostej livoyi pedali poyasnyuyetsya gluhotoyu sho progresuvala Chetverta chastina Chetverta chastina ye grandioznoyu fugoyu yakij pereduye prelyudiya improvizacijnogo harakteru U fuzi avtor zastosuvav riznomanitni kontrapunktichni prijomi obernennya revers zbilshennya a takozh stretni provedennya temi Za vislovom A Goldenvejzera v nij cherguyutsya momenti mefistofelskogo gumoru z momentami povnimi graciyi velichni i ciklopichni nagromadzhennya materialu z cnotlivo yasnim prozorim epizodom PrimitkiGrove Music Online OUP doi 10 1093 GMO 9781561592630 ARTICLE 40026 d Track Q30532476d Track Q217595Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sonata dlya fortepiano 29 Bethoven L Bethoven Sonati dlya fortepiano V 4 h tomah M 1964 z primitkami A Goldenvejzera Noti na IMSLP 18 lyutogo 2009 u Wayback Machine