Соляник Олексій Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соляник.

Олексі́й Микола́йович Соля́ник (2 листопада 1912(19121102), Слов'янка, Уссурійський край — 17 лютого 1984, Одеса) — організатор радянського китобійного промислу, Герой соціалістичної праці (1950), тричі кавалер Ордена Леніна (1950, 1954, 1960). Мав персональне звання Генерального директора флоту рибної промисловості III рангу.

Соляник Олексій Миколайович
Народився	2 листопада 1912(1912-11-02) Слов'янка^[d], Російська імперія
Помер	17 лютого 1984(1984-02-17) (71 рік) Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	СРСР
Партія	КПРС
Нагороди
1947—1959 рр. — капітан-директор антарктичної китобійної флотилії «Слава». У 1958 році, зробивши 13 рейсів на китобазі «Слава», був призначений головою Державної приймальної комісії з прийому від Миколаївського суднобудівного заводу ім. Носенка нової китобійної бази «Радянська Україна» і одночасно її капітан-директором. 1959—1965 рр. — капітан-директор АКФ «Радянська Україна» і генеральний директор обох флотилій. 1965—1977 рр. — капітан-директор ППР «Ван Гог», начальник науково-пошукових суден Південного басейну, капітан-наставник в Керчі. 1977—1984 рр. — начальник кабінету військово-морської підготовки ЧПОРП «Антарктика» в Одесі. Джерела (рос.) Н. А. Ткаченко. Встречи с Соляником(рос.)