Євген Степанович Соловйов (нар. 29 грудня 1910, Харків — пом. 12 листопада 1972, Харків) — український радянський графік; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1950 року. Чоловік художниці Любові Джолос, батько художника Євгена Соловйова.
Соловйов Євген Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 29 грудня 1910 Харків, Російська імперія | |||
Смерть | 12 листопада 1972 (61 рік) | |||
Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Міське кладовище № 2 | |||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Харківський художній інститут (1936) | |||
Діяльність | графік | |||
Вчитель | Касіян Василь Ілліч, Фрадкін Мойсей Залманович і Григор'єв Сергій Олексійович | |||
Працівник | Харківський художній музей | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
У шлюбі з | Джолос Любов Іванівна | |||
Діти | Соловйов Євген Євгенович | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 29 грудня 1910 року в місті Харкові (нині Україна). 1931 року закінчив художній (робфак). Упродовж 1931—1936 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Василь Касіян, Мойсей Фрадкін, Сергій Григор'єв.
Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1944 року.
Як художник-ілюстратор працював з видавництвами України та Румунії. Протягом 1952—1959 років очолював Харківський державний музей образотворчого мистецтва.
Жив у Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 12, квартира 21. Помер в Харкові 12 листопада 1972 року. Похований в Харкові на Алеї поховань почесних громадян міста на Міському кладовищі № 2.
Творчість
Працює в галузі плаката, станкової і книжкової графіки. Серед робіт:
- плакати
- «За позику віддяка» (1950, у співавторстві з Любов'ю Джолос);
- «Допоможемо» (1951, у співавторстві з Любов'ю Джолос);
- ілюстрації до книг
- «Веселі малюнки» Наталі Забіли (Харків, 1951);
- «Коли ще звірі говорили» Івана Франка (Київ, 1956; у співавторстві з Любов'ю Джолос);
- серії:
- «Його величність робітничий клас» (1960—1961, ліногравюра);
- «За мотивами росйських і українських казок» (1960—1970, літографія, лінографвюра, акварель);
- «Катерина» (1961—1964, ліногравюра; за мотивами поеми «Катерина» Тараса Шевченка);
- «Лисиця-злодійка» (1966);
- «Хлопчиш-Кибальчиш» (1967, ліногравюра; за мотивами повісті «Військова таємниця» Аркадія Гайдара);
Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних — з 1951 року, зарубіжних — з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Таллінні, Тарту у 1976 році.
Тиражні плакати художника зберігаються в Російській державній бібліотеці у Москві, , приватних колекціях.
Відзнаки
Нагороджений:
- орденами Червоної Зірки (19 березня 1943), «Знак Пошани»;
- медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (29 серпня 1945).
Примітки
Література
- Соловйов Євген Степанович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 435—436.;
- Соловйов Євген Степанович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 215.;
- Соловьев Евгений Степанович // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінка 734. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет