Солея (архітектура)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Солея.

Солея́ (грец. σόλιον, від лат. solium: престол, трон) — піднесена на 1–3 чи більше сходинок частина підлоги перед іконостасом у храмі. Також, у ранньохристиянській та візантійській церкві — прохід, що сполучає вівтар і амвон.

Солея в соборі Свєтіцховелі

Джерела

• Казимира Зеновія. Терміни в церковній архітектурі: переклад з англійської та їх тлумачення // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — Львів : Поліграфічний центр Видавництва Національного університету «Львівська політехніка», 2004. — Вип. №505. — С. 370-377.