Собо р Свято ї Єлизаве ти Уго рської словац Dóm svätej Alžbety культова споруда католицький собор у місті Кошиці Словачч

Собо́р Свято́ї Єлизаве́ти Уго́рської (словац. Dóm svätej Alžbety) — культова споруда, католицький собор у місті Кошиці, Словаччина, кафедральний собор архидієцезії Кошиці. Пам'ятка архітектури.

Собор Святої Єлизавети Угорської

48°43′13″ пн. ш. 21°15′27″ сх. д. / 48.72048600002777619° пн. ш. 21.25759100002778013° сх. д.Координати: 48°43′13″ пн. ш. 21°15′27″ сх. д. / 48.72048600002777619° пн. ш. 21.25759100002778013° сх. д.
Країна	Словаччина^[1]
Розташування	Кошиці Старе место^[1]
Тип	собор
Стиль	готика і готика^[1]
Дата заснування	1378 і 1490-ті^[1]


Собор Святої Єлизавети Угорської Собор Святої Єлизавети Угорської (Словаччина)

Медіафайли у Вікісховищі

Побудований у готичному стилі. Собор святої Єлизавети — найбільший костел Словаччини та один з найбільш східних історичних готичних соборів Європи. Входить у список національних пам'яток культури Словаччини.

Історія

Сучасна будівля побудована в кілька етапів у період між 1378 і 1508 роками, проте вона зведена на місці більш старого храму. Імовірно цей храм побудували в середині XI століття і освячений на честь Святого Михайла. Після канонізації Єлизавети Угорської в середині XIII століття вона стала вважатися покровителькою Кошиць, і міський храм був перейменований на її честь. Цей храм згадується в листах папи Мартина IV від 1283 і 1290^[] років.

У 1804 році утворено дієцезію Кошиці (з 1995 року — архидієцезія). Храм святої Єлизавети отримав статус кафедрального собору.

У середні віки костел кілька разів переживав пожежі, в XIX столітті були зроблені великі реставраційні роботи під керівництвом відомого угорського архітектора Імре Штейндля, визнаного фахівця з готиці. Основні реставраційні роботи були завершені до 1904 року, проте відновлення крипти і північного порталу йшло аж до 2009 року.

У 1906 році в крипті собору перепоховали останки Ференца II Ракоці.

Архітектура

Зовнішня довжина собору становить 60 м, ширина — 36 м. Найвища точка споруди, північна вежа або вежа Сигізмунда має висоту 59 м. Її повністю завершили в XV столітті. Північний і південний портали собору багато прикрашені кам'яним різьбленням.

В інтер'єрі собору виділяється готичний головний вівтар (1474—1477), мальовничий вівтарний образ — шедевр мистецтва XV століття. Образ має розміри 12,60 на 8,10 м, складається з 48 картин, розділених на три цикли: Життя Святої Єлизавети, Страсті Христові і Різдвяні події. Образ виконаний у формі триптиха, в звичайний час розгорнуто таким чином, що показує тільки 12 картин циклу «Життя Святої Єлизавети», у період Великого посту відкривається цикл Страстей Христових, у період Адвенту — різдвяний.

Також в інтер'єрі собору є цікавими готичні фрески на стінах і архітектурне оздоблення бічних капел.