Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Собор Різдва Пресвятої Богородиці — пам'ятка християнської сакральної архітектури XVIII століття в місті Холм, Люблінське воєводство, Польща.
| Собор Різдва Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 Собор Різдва Пресвятої Богородиці. Головний фасад | |
| 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д.Координати: 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Польща, Холм |
| Архітектор | Паоло Фонтана |
| Початок будівництва | 1738 |
| Кінець будівництва | 1750-ті |
| Стиль | Бароко |
| Належність | Вселенський патріархат (1260-1596) Руська унійна церква (1596-1875) ПРЦ (1875-1919) РКЦ (1919-1940) УАПЦ (1940-1944) РКЦ (з 1944) |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
| Вебсайт | bazylika.net |
  Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм) (Польща) | |
 Собор Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Коротка історія
Давня катедра
У 1237 році володимиро-галицький князь Данило Романович будує нову столицю своєї держави — Холм. Сюди з Угровеська переноситься місцева катедра, засновується Холмське єпископство. Як головний храм єпископства була зведена велика катедральна церква Богородиці. Вперше церква Пр. Богородиці згадується у “Літописі Руському” під 1253 р. Згоріла під час пожежі міста у 1256 р. У 1260 р. відбудована. Зберігся досить детальний опис храму тих часів:
“Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії величиною і красою не меншу од тих, що були раніше і прикрасив її пречудовими іконами; приніс він також чашу із землі угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням, – навіть змієві голови були навкруг неї, – і поставив її перед дверима церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню – хрестити воду на свята Богоявления, а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний з гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій ?], диву подобен”
Храм мав розміри 15×20 метрів, був збудований з червоної цегли-пальцівки, не тинькований, інтер'єр вкривав фресковий живопис, а віконні прорізи оздоблювали вітражі.
Під час археологічних розкопок українськими (під керівництвом Миколи Бевза) і польськими фахівцями, які тривають з квітня 2013 року, на місці старої катедри виявлено 40 могил з XVII століття і (станом на травень 2015) — понад 10 поховань XIII—XIV ст. (зокрема, одне поховання в цегляному саркофагу).
З 1596 року храм слугував греко-католикам.
За владицтва Методія Терлецького, у 1638–1640 роках церква перебудовується у зв'язку з оселенням при катедрі ченців-василіян.
1711 року стараннями єпископа Йосифа Левицького відбувся черговий ремонт катедри, добудовано трансепт.
Нова катедра
Єдине джерело, що проливає світло на будівництво нової холмської катедри, виказує дві суперечливі дати початку будівельних робіт — 1735 і 1738 роки. Друга дата має в літературі першість, нібито під 1738 роком єпископ Максиміліан Рилло подає більш розлогу історію перебігу будови. Отримавши від апостольської столиці згоду на коронацію ікони Холмської Богородиці, холмський владика Пилип Володкович, за підтримки довколишньої шляхти, вирішив перебудувати собор, з огляду на його невеликі розміри, старість і небезпеку завалу. Крім навколишньої шляхти, яка згодилася сплачувати добровільний податок на будівництво нової катедри, була також накладена контрибуція на люблінських, холмських і інших жидів. Станом на 1750 рік мулярські праці були закінчені.
Будівництво вів архітектор Томаш Резлер за проектом архітектора Павла Фонтани. Внутрішнє урядження церкви завершене за єпископа Максиміліана Рилла (1756-1786 рр. ). Внутрішні різьблені оздоблення виконав Михайло Філевич (не збереглися). 1756 року новопризначений єпископ Максиміліян Рило опікувався завершенням храмового фасаду, покриттям частини даху черепицею, зведенням дерев'яних хорів, кам'яної підлоги і головного вівтаря. Того ж року до собору урочисто внесли ікону Холмської Богородиці. тоді ж у церкві і місті відбулися урочистості, пов’язані з коронацією чудотворної ікони Холмської Богородиці. У 1802 р. споруда пошкоджена пожежею. Щойно у 1815-1827 та 1837 рр. проведено її ремонт будівничим Леопольдом Сальковським. Тоді ж в церкві встановлено органи. У 1840-х рр. в церкві встановлено іконостас, виготовлений сницером Яном Ліндером і позолотником Фридериком Блікле, з іконами пензля Бонавентури Домбровського. Василиянський монастир, який існував при церкві, ліквідовано указом російського імператора Александра II у 1864 р.
Міжвоєнна Польща
У 1919 р. церкву відібрано від православних і передано католикам на костел – у 1920-1931 рр. – ордену єзуїтів, а з 1931 р. – парафіяльний. 30 У 1919-1935 рр. проведена ґрунтовна реставрація церкви з наданням їй первісного вигляду (залишений лише чотириколонний портик) за проектом архітектора Конрада Шреттера. При цьому викинено іконостас і знищено весь стінопис. У 1938 р. перебудовано дзвіницю за проектом архітектора Антонія Форкевича, а в церкві за його ж проектом перебудовано хори. 19 травня 1940 р. собор повернено православній церкві і він став катедрою Холмсько-Підляської єпархії митрополита Іларіона, старанням якого здійснено відновлення будівлі.
Повернення православним
За сприяння голови УЦК Володимира Кубійовича в квітні 1940 року був повернутий у користування православним. В цей час він став катедрою Холмсько-Підляської єпархії митрополита Іларіона, старанням якого здійснено відновлення будівлі.
Сучасність
З серпня 1945 р. – знову парафіяльний костел, ремонтований у 1966 та 1991.
Архітектурні особливості
Пізньобарокова споруда, зведена в плані латинського хреста, тринавова, з трансептом. Головна нава вдвічі ширша від бічних. Вівтар, розташований зі сходу, півциркульно завершений в плані, з двома прямокутними ризницями по боках. Рамена трансепту, рівноширокого головній наві, мають в плані лучкове завершення. Перетин трансепту і головної нави вінчає восьмибічна баня на восьмигранному світловому барабані. Чільний фасад фланкують дві квадратові в плані вежі. В приміщеннях між вежами розташовані на другому ярусі хори, а на першому – присінок і виходи на вежі в товщі стіни. Під вівтарем і трансептом є крипти з гробами холмських єпископів, а, можливо, і князів. Головна нава, вівтар і трансепт вкриті двосхилими дахами, бічні нави і захристі’ї – односхилими. Головна баня увінчана світловим ліхтарем з маківкою, а вежі завершені бароковими верхами з маківками. Чільний фасад дворівневий, а вежі – трирівневі, дещо висунені. Членований фасад пілястрами на цоколях – у нижньому рівні – тосканськими, а у верхньому – іонійськими, в центрі – парними, а в наріжниках веж – здвоєними. Кожен рівень завершений антаблементом з профільованим ґзимсом. Між вежами на третьому рівні – пізньобароковий фронтон. На фасаді – три входи, обрамовані порталами. По центрі фасаду – чотириколонний портик 1875 р., завершений давніше трикутним фронтоном, а тепер – дерев’яною балюстрадою. Бічні фасади теж членовані пілястрами, подібно як і чільний. Вівтар і рамена трансепту завершені фронтонами, відтвореними у 1932 р. Віконні прорізи – в профільованих обрамуваннях. Барабан головної бані членований здвоєними тосканськими пілястрами. В інтер’єрі поділ на три нави здійснюється трьома парами колон.
Головна нава розкрита в бічні трьома парами півциркульних арок. Стіни головної нави, вівтаря і трансепту членовані коринфськими пілястрами, в трансепті – парними, у вівтарі і наріжниках – здвоєними. В апсиді вівтаря і при вівтарній арці – пристінні коринфські колони на цоколях. Хори опираються на дві висунені коринфські колони і пристінні пілястри. Мурований парапет хорів виконаний у 1938 р. за проектом архітектора Ан-тонія Форкевича. Перехід до восьмибічного барабану на перетині трансепту і головної нави здійснюється з допомогою вітрил. Стіни бічних нав і барабану членовані іонійськими пілястрами, в барабані – здвоєними. Головна нава, трансепт, вівтар і присінок перекриті циліндрично-хрестовими склепіннями з люнетами, бічні нави – хрестовими. Всі склепіння на гуртах. Внутрішній вистрій втрачений. Збереглася лише дарохраниль-ниця 1720-1750-х рр., виготовлена ґданським золотарем В. Йодде, з сценами складання подяки Холмській Богородиці польським королем Яном Казимиром після перемоги під Берестечком у 1651 р.
Усипальниця
Поховані, зокрема:
- король Данило Романович
- єпископ Порфирій (Скарбек-Важинський)
Галерея
-
![image]()
Холм 1891. Кафедральний собор Богородиці і дзвіниця. -
![image]()
1891. Іконостас Холмського собору Богородиці - Холмський Собор Різдва Пресвятої Богородиці.1917 р.
-
![image]()
Холмський собор у російській оправі. Хромолітографія 1880-х років.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм) |
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Існує також легендарна версія про заснування старої холмської кафедри в 1001 році київським князем Володимиром Святославичем. Див: Kłoczowski Jerzy. Zarys historii rozwoju przestrzennego miasta Chełma [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.) Зчитано 23.07.2011
- Іван Крип'якевич. Галицько-Волинське князівство [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Зчитано 23.07.2011
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
- Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich.— Kraków, 1998.— T. 3.— S. 205—226. (пол.)
- Maksymilian Ryłło. Koronacja cudownego obrazu Najświętszej Maryi Panny w Chełmskiej katedrze obrządku greckiego … odprawiona roku 1765.— Berdyczów, 1780. (пол.)
- Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw.— Tarnόw, 2007.— S. 114—115. (пол.)
- Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich.— Kraków, 1998.— T. 3.— S. 212. (пол.)
- . Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
- Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 429 – 434.
Бібліографія
- Vołodimir Sićynśkij. Architektura miasta Chełma w rycinach z 1780 r. // BHSiK. — T. 1. 1932—1933. — S. 193—198. (пол.)
- Karolina Babiarz. Twórczość Paolo Fontany (na przykładzie bazyliki pw. Narodzenia Narodzenia Najświętszej Marii Panny oraz kościoła pw. Rozesłania św. Apostołów w Chełmie) // Chełm nieznany: ludzie, miejsca, wydarzenia. — Chełm, 2009. — S. 149—155. (пол.)
- Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich. — Kraków, 1998. — T. 3. — S. 205—226. (пол.)
- Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. — Tarnόw, 2007. — . (пол.)
Посилання
- Андрій Квятковський. Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді? // Zbruch, 11.06.2015 [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici pam yatka hristiyanskoyi sakralnoyi arhitekturi XVIII stolittya v misti Holm Lyublinske voyevodstvo Polsha Sobor Rizdva Presvyatoyi BogorodiciSobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Golovnij fasad51 09 pn sh 23 29 sh d 51 150 pn sh 23 483 sh d 51 150 23 483 Koordinati 51 09 pn sh 23 29 sh d 51 150 pn sh 23 483 sh d 51 150 23 483Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Polsha HolmArhitektor Paolo FontanaPochatok budivnictva 1738Kinec budivnictva 1750 tiStil BarokoNalezhnist Vselenskij patriarhat 1260 1596 Ruska unijna cerkva 1596 1875 PRC 1875 1919 RKC 1919 1940 UAPC 1940 1944 RKC z 1944 Stan ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiEponim Rizdvo Presvyatoyi BogorodiciVebsajt bazylika netSobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Holm Polsha Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Korotka istoriyaDavnya katedra U 1237 roci volodimiro galickij knyaz Danilo Romanovich buduye novu stolicyu svoyeyi derzhavi Holm Syudi z Ugroveska perenositsya misceva katedra zasnovuyetsya Holmske yepiskopstvo Yak golovnij hram yepiskopstva bula zvedena velika katedralna cerkva Bogorodici Vpershe cerkva Pr Bogorodici zgaduyetsya u Litopisi Ruskomu pid 1253 r Zgorila pid chas pozhezhi mista u 1256 r U 1260 r vidbudovana Zberigsya dosit detalnij opis hramu tih chasiv Sporudiv vin takozh preveliku cerkvu v gorodi Holmi na chest presvyatoyi prisnodivi Mariyi velichinoyu i krasoyu ne menshu od tih sho buli ranishe i prikrasiv yiyi prechudovimi ikonami prinis vin takozh chashu iz zemli ugorskoyi z bagryanogo marmuru virizblenu z divovizhnim uminnyam navit zmiyevi golovi buli navkrug neyi i postaviv yiyi pered dverima cerkovnimi sho yih nazivayut carskimi Zrobiv vin takozh u nij hreshalnyu hrestiti vodu na svyata Bogoyavleniya a blazhennij yepiskop Ioann zrobiv u nij virizanij z garnogo dereva i pozolochenij useredini ta zzovni kivorij divu podoben Hram mav rozmiri 15 20 metriv buv zbudovanij z chervonoyi cegli palcivki ne tinkovanij inter yer vkrivav freskovij zhivopis a vikonni prorizi ozdoblyuvali vitrazhi Pid chas arheologichnih rozkopok ukrayinskimi pid kerivnictvom Mikoli Bevza i polskimi fahivcyami yaki trivayut z kvitnya 2013 roku na misci staroyi katedri viyavleno 40 mogil z XVII stolittya i stanom na traven 2015 ponad 10 pohovan XIII XIV st zokrema odne pohovannya v ceglyanomu sarkofagu Z 1596 roku hram sluguvav greko katolikam Za vladictva Metodiya Terleckogo u 1638 1640 rokah cerkva perebudovuyetsya u zv yazku z oselennyam pri katedri chenciv vasiliyan 1711 roku starannyami yepiskopa Josifa Levickogo vidbuvsya chergovij remont katedri dobudovano transept Nova katedra Teodor Rakoveckij Procesiya z chudotvornim obrazom pid chas urochistostej z nagodi koronaciyi ikoni Holmskoyi Bogorodici 1780 rik Yedine dzherelo sho prolivaye svitlo na budivnictvo novoyi holmskoyi katedri vikazuye dvi superechlivi dati pochatku budivelnih robit 1735 i 1738 roki Druga data maye v literaturi pershist nibito pid 1738 rokom yepiskop Maksimilian Rillo podaye bilsh rozlogu istoriyu perebigu budovi Otrimavshi vid apostolskoyi stolici zgodu na koronaciyu ikoni Holmskoyi Bogorodici holmskij vladika Pilip Volodkovich za pidtrimki dovkolishnoyi shlyahti virishiv perebuduvati sobor z oglyadu na jogo neveliki rozmiri starist i nebezpeku zavalu Krim navkolishnoyi shlyahti yaka zgodilasya splachuvati dobrovilnij podatok na budivnictvo novoyi katedri bula takozh nakladena kontribuciya na lyublinskih holmskih i inshih zhidiv Stanom na 1750 rik mulyarski praci buli zakincheni Teodor Rakoveckij Fasad Soboru Presvyatoyi Bogorodici u Holmi 1780 r Budivnictvo viv arhitektor Tomash Rezler za proektom arhitektora Pavla Fontani Vnutrishnye uryadzhennya cerkvi zavershene za yepiskopa Maksimiliana Rilla 1756 1786 rr Vnutrishni rizbleni ozdoblennya vikonav Mihajlo Filevich ne zbereglisya 1756 roku novopriznachenij yepiskop Maksimiliyan Rilo opikuvavsya zavershennyam hramovogo fasadu pokrittyam chastini dahu cherepiceyu zvedennyam derev yanih horiv kam yanoyi pidlogi i golovnogo vivtarya Togo zh roku do soboru urochisto vnesli ikonu Holmskoyi Bogorodici todi zh u cerkvi i misti vidbulisya urochistosti pov yazani z koronaciyeyu chudotvornoyi ikoni Holmskoyi Bogorodici U 1802 r sporuda poshkodzhena pozhezheyu Shojno u 1815 1827 ta 1837 rr provedeno yiyi remont budivnichim Leopoldom Salkovskim Todi zh v cerkvi vstanovleno organi U 1840 h rr v cerkvi vstanovleno ikonostas vigotovlenij snicerom Yanom Linderom i pozolotnikom Friderikom Blikle z ikonami penzlya Bonaventuri Dombrovskogo Vasiliyanskij monastir yakij isnuvav pri cerkvi likvidovano ukazom rosijskogo imperatora Aleksandra II u 1864 r Mizhvoyenna Polsha Demontazh hrestiv katedri pislya peredachi yiyi rimo katolikam v ramkah akciyi Revindikaciyi mizhvoyennij period U 1919 r cerkvu vidibrano vid pravoslavnih i peredano katolikam na kostel u 1920 1931 rr ordenu yezuyitiv a z 1931 r parafiyalnij 30 U 1919 1935 rr provedena gruntovna restavraciya cerkvi z nadannyam yij pervisnogo viglyadu zalishenij lishe chotirikolonnij portik za proektom arhitektora Konrada Shrettera Pri comu vikineno ikonostas i znisheno ves stinopis U 1938 r perebudovano dzvinicyu za proektom arhitektora Antoniya Forkevicha a v cerkvi za jogo zh proektom perebudovano hori 19 travnya 1940 r sobor poverneno pravoslavnij cerkvi i vin stav katedroyu Holmsko Pidlyaskoyi yeparhiyi mitropolita Ilariona starannyam yakogo zdijsneno vidnovlennya budivli Povernennya pravoslavnim Za spriyannya golovi UCK Volodimira Kubijovicha v kvitni 1940 roku buv povernutij u koristuvannya pravoslavnim V cej chas vin stav katedroyu Holmsko Pidlyaskoyi yeparhiyi mitropolita Ilariona starannyam yakogo zdijsneno vidnovlennya budivli Suchasnist Z serpnya 1945 r znovu parafiyalnij kostel remontovanij u 1966 ta 1991 Arhitekturni osoblivostiPiznobarokova sporuda zvedena v plani latinskogo hresta trinavova z transeptom Golovna nava vdvichi shirsha vid bichnih Vivtar roztashovanij zi shodu pivcirkulno zavershenij v plani z dvoma pryamokutnimi riznicyami po bokah Ramena transeptu rivnoshirokogo golovnij navi mayut v plani luchkove zavershennya Peretin transeptu i golovnoyi navi vinchaye vosmibichna banya na vosmigrannomu svitlovomu barabani Chilnij fasad flankuyut dvi kvadratovi v plani vezhi V primishennyah mizh vezhami roztashovani na drugomu yarusi hori a na pershomu prisinok i vihodi na vezhi v tovshi stini Pid vivtarem i transeptom ye kripti z grobami holmskih yepiskopiv a mozhlivo i knyaziv Golovna nava vivtar i transept vkriti dvoshilimi dahami bichni navi i zahristi yi odnoshilimi Golovna banya uvinchana svitlovim lihtarem z makivkoyu a vezhi zaversheni barokovimi verhami z makivkami Chilnij fasad dvorivnevij a vezhi tririvnevi desho visuneni Chlenovanij fasad pilyastrami na cokolyah u nizhnomu rivni toskanskimi a u verhnomu ionijskimi v centri parnimi a v narizhnikah vezh zdvoyenimi Kozhen riven zavershenij antablementom z profilovanim gzimsom Mizh vezhami na tretomu rivni piznobarokovij fronton Na fasadi tri vhodi obramovani portalami Po centri fasadu chotirikolonnij portik 1875 r zavershenij davnishe trikutnim frontonom a teper derev yanoyu balyustradoyu Bichni fasadi tezh chlenovani pilyastrami podibno yak i chilnij Vivtar i ramena transeptu zaversheni frontonami vidtvorenimi u 1932 r Vikonni prorizi v profilovanih obramuvannyah Baraban golovnoyi bani chlenovanij zdvoyenimi toskanskimi pilyastrami V inter yeri podil na tri navi zdijsnyuyetsya troma parami kolon Golovna nava rozkrita v bichni troma parami pivcirkulnih arok Stini golovnoyi navi vivtarya i transeptu chlenovani korinfskimi pilyastrami v transepti parnimi u vivtari i narizhnikah zdvoyenimi V apsidi vivtarya i pri vivtarnij arci pristinni korinfski koloni na cokolyah Hori opirayutsya na dvi visuneni korinfski koloni i pristinni pilyastri Murovanij parapet horiv vikonanij u 1938 r za proektom arhitektora An toniya Forkevicha Perehid do vosmibichnogo barabanu na peretini transeptu i golovnoyi navi zdijsnyuyetsya z dopomogoyu vitril Stini bichnih nav i barabanu chlenovani ionijskimi pilyastrami v barabani zdvoyenimi Golovna nava transept vivtar i prisinok perekriti cilindrichno hrestovimi sklepinnyami z lyunetami bichni navi hrestovimi Vsi sklepinnya na gurtah Vnutrishnij vistrij vtrachenij Zbereglasya lishe darohranil nicya 1720 1750 h rr vigotovlena gdanskim zolotarem V Jodde z scenami skladannya podyaki Holmskij Bogorodici polskim korolem Yanom Kazimirom pislya peremogi pid Berestechkom u 1651 r Usipalnicya Pohovani zokrema korol Danilo Romanovich yepiskop Porfirij Skarbek Vazhinskij GalereyaHolm 1891 Kafedralnij sobor Bogorodici i dzvinicya 1891 Ikonostas Holmskogo soboru Bogorodici Holmskij Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1917 r Holmskij sobor u rosijskij opravi Hromolitografiya 1880 h rokiv Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Holm Holmska ikona Bozhoyi Materi Holmske yevangeliye Holmska yeparhiyaPrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Isnuye takozh legendarna versiya pro zasnuvannya staroyi holmskoyi kafedri v 1001 roci kiyivskim knyazem Volodimirom Svyatoslavichem Div Kloczowski Jerzy Zarys historii rozwoju przestrzennego miasta Chelma 29 listopada 2014 u Wayback Machine pol Zchitano 23 07 2011 Ivan Krip yakevich Galicko Volinske knyazivstvo 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Zchitano 23 07 2011 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015 Piotr Krasny Katedra unicka w Chelmie O problemach badan nad architektura sakralna Kosciola greckokatolickiego w wieku XVIII Sztuka kresow wschodnich Krakow 1998 T 3 S 205 226 pol Maksymilian Ryllo Koronacja cudownego obrazu Najswietszej Maryi Panny w Chelmskiej katedrze obrzadku greckiego odprawiona roku 1765 Berdyczow 1780 pol Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 114 115 pol Piotr Krasny Katedra unicka w Chelmie O problemach badan nad architektura sakralna Kosciola greckokatolickiego w wieku XVIII Sztuka kresow wschodnich Krakow 1998 T 3 S 212 pol Arhiv originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2015 Slobodyan V Cerkvi Holmskoyi yeparhiyi Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka 2005 r s 429 434 BibliografiyaVolodimir Sicynskij Architektura miasta Chelma w rycinach z 1780 r BHSiK T 1 1932 1933 S 193 198 pol Karolina Babiarz Tworczosc Paolo Fontany na przykladzie bazyliki pw Narodzenia Narodzenia Najswietszej Marii Panny oraz kosciola pw Rozeslania sw Apostolow w Chelmie Chelm nieznany ludzie miejsca wydarzenia Chelm 2009 S 149 155 pol Piotr Krasny Katedra unicka w Chelmie O problemach badan nad architektura sakralna Kosciola greckokatolickiego w wieku XVIII Sztuka kresow wschodnich Krakow 1998 T 3 S 205 226 pol Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 ISBN 978 83 85988 77 9 pol PosilannyaAndrij Kvyatkovskij Znajdeno mogilu sina Danila Galickogo Spravdi Zbruch 11 06 2015 13 chervnya 2015 u Wayback Machine