Сніп в язка пучок в якому стебла зернових рослин в язали після жнив зручні для обмолоту зерна У снопи також в язалися ст

Сніп — в'язка, пучок, в якому стебла зернових рослин в'язали після жнив, зручні для обмолоту зерна. У снопи також в'язалися стебла льону та інших рослин.

Копи на зжатому полі. Фото С. М. Прокудіна-Горського, 1912 р.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Праслов'янське *snopъ вважається похідним від пра.-іє. кореня *(s)nē(u) — «зв'язувати» (пор. давн.в-нім. snuaba — «пов'язка»).

У господарстві

Зжаті за допомогою серпа стебла зернових складали у сніп, обв'язуючи його солом'яним джгутом — пере́ве́слом. Для цієї мети жниця використовувала спеціальний кілочок, який носила за поясом — цурку чи юро́к. Нижня частина снопа (з окоренками стебел) називалася гузи́р.

Обмолочений сніп (без зерна) називається около́т (рідше околі́т): його можуть обмолотити нерозв'язаним чи перев'язати знову після обмолоту. Якщо сніп молотили не розв'язуючи, це називалось «молотити в околот».

Обмолочений і обтрушений від полови сніп, використовуваний для покрівлі ((стріхи)) називають куль (діал. парка, стріп; невеликий куль, зв'язаний у місці колосків, називався ки́тиця). Куль околоту — сніп жита або пшениці, обмолочений нерозв'язаним. Маленький околот — при́колоток. «Околотити хату» означало «покрити стріху околотами».

Снопи складали в копиці, або у великі (скирти). Копиця, стіжок з 60 снопів (складених колоссям усередину і покритих одним снопом згори) називалася копо́ю і була одиницею ліку хліба. Вдвоє менша копиця, в 30 снопів, звалась полу́кіпок, копа з 15-20 снопів — як кладня. Складанням снопів у скирти займалися спеціально призначені робітники — кладільники чи кладії. При найманні жниць з одержанням плати натурою домовлялися, за який сніп вони будуть жати: наприклад, «жати за дев'ятий сніп» означало, що жниця-наймичка отримуватиме дев'яту частину зжатих нею снопів.

Після жнив снопи відвозили до стодол (клунь), де їх висушували і готували до обмолоту, який міг проводитися прямо в стодолі, на внутрішньому току.

Деякі конструкції жниварок передбачають автоматичне зв'язування стебел у снопи: такі жниварки називаються снопов'язалками. У сучасному сільському господарстві в'язання збіжжя в снопи не практикується: зернозбиральні комбайни здійснюють обмолот зжатих стебел прямо на полі, а до зерносховищ відвозять вже обмолочене зерно.

У культурі

Зображення снопів використовуються в геральдиці: наприклад, емблема у вигляді стилізованих рисових снопів присутня на прапорі АСЕАН, два пшеничних снопи обрамляли герб СРСР, зображення снопів пшениці (рідше бавовнику) прикрашали герби багатьох союзних республік.
Сніп — ознака єдності, одностайності («Незв'язаний сніп — солома»).
У «Слові о полку Ігоревім» сніп виступає символом людини, що гине на полі бою: «На Немізі снопи стелють головами, молотять ціпами харалужними, на тоці життя кладуть, віють душу од тіла». До такого само порівняння вдається П. О. Куліш в оповіданні «Січові гості» («Як молотники, вставши зрання, стануть у два ряди на довгому току і б'ють дубовими ціпами сніп за снопом, аж поки розлетиться увесь соломою, так і їх порозбивано картечами, пороздирано чаунними кулями на шматки і перемішано з потрощеними гілляками і колоддям»).
Різдвяний дідух зазвичай робився у вигляді житнього, пшеничного чи вівсяного снопа чи околоту.
(«Молода дівчина зі снопом») — скульптура роботи Каміли Клодель
Фонтан «Дружба народів» на ВДНГ виконаний у вигляді снопа з пшениці, конопель і соняшників.
Геральдичний сніп (швед. vase) був геральдичним знаком династії Ваза.

Прислів'я, мовні звороти

Сніп до снопа — буде копа
Не твоя копа молотиться — це не тебе стосується

Інше

В українському перекладі («Казки про попа і наймита його Балду») О. С. Пушкіна, виконаному М. Т. Рильським, оригінальне «поп, толоконный лоб» передано як «піп, околоту сніп».

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
Перевесло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Цурка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
Юрок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гузир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Околот // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Жайворонок В. В. Сніп // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 557.
Куль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Парка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Стріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Китиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Приколоток // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Копа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Полукіпок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кладня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Кладільник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Кладій // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Сніп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Овин // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 23. Николай Кузанский — Океан. — С. 629. — . (рос.)

Література та джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сніп

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. —

Посилання

Сніп // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Сніп // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1784. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

[2] Перевесло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Цурка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.

[5] Юрок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Гузир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Околот // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Жайворонок-8] Жайворонок В. В. Сніп // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 557.

[СУМ-9] Куль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[10] Парка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[11] Стріп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[12] Китиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[13] Приколоток // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[14] Копа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[15] Полукіпок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[16] Кладня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[17] Кладільник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[18] Кладій // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[19] Сніп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[20] Овин // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 23. Николай Кузанский — Океан. — С. 629. — . (рос.)