Слюсар Михайло

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слюсар.

Михайло Слюсар (20 листопада 1892, с. Бунів, Яворівський повіт, Галичина — † 19 вересня 1970, США) — поручник УГА і Армії УНР. Учасник Визвольної Боротьби України в рядах УГА і Армії УНР, нагороджений Хрестом УГА, Воєнним Хрестом і Пропам'ятною Відзнакою 50-річчя Відродження Збройних Сил України, діяльний член Ньюйоркського Відділу ОбВУА, заслужений громадський діяч в краю і на еміграції.

Михайло Слюсар
Поручник
Загальна інформація
Народження	20 листопада 1892(1892-11-20) с. Бунів, Яворівський повіт, Галичина
Смерть	19 вересня 1970(1970-09-19) (77 років)  США
Alma Mater	Львівська академічна гімназія
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Українсько-польська війна 1918—1919 Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Галицький хрест «Воєнний хрест» (УНР)

Життєпис

Народився 20-го листопада 1892 року в селі Бунів, Яворівського повіту, Галичина. Середню освіту з іспитом зрілости одержав у Філії української Академічної гімназії у Львові.

В І-й світовій війні брав участь в австрійсько-угорській армії, з якої в листопаді 1918 р. зголосився добровольцем до Української Галицької Армії. В її рядах перебув усі походи і бої проти поляків в Галичині та проти большевиків на Придніпрянщині, при чому був кілька разів ранений. Після обеззброєння поляками УГА, служив в Армії УНР.

В серпні 1920 р. перейшов у складі Групи генерала Антіна Кравса до Чехословаччини і був інтернований в українському таборі спершу в Ліберці, а відтак в Йозефові, де був затруднений через деякий час в українській таборовій Команді.

Згодом вступив до Торговельної Академії в Празі, яку закінчив з дуже добрим успіхом. Після признання Східньої Галичини Радою Амбасадорів Польщі в березні 1923 р., повернувся на Рідні Землі та зараз же включився з молодечим запалом у громадську, а зокрема кооперативну працю. Працюючи довший час на пості директора Кооперативи в Яворові, виявив себе знаменитим організатором. Наладнавши як слід діловодство і працю цієї установи, перебрався в рідне село Бунів, щоб зорганізувати там громадське і кооперативне життя.

Під час другої світової війни був вивезений на працю до Німеччини, а звідтіль еміґрував до США.

Примітки

1. Вітенко М. Слюсар Михайло // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 457.

Джерела

• Вітенко М. Слюсар Михайло // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 457.
• ВІСТІ КОМБАТАНТА — МИХАЙЛО СЛЮСАР