Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словенські землі словен Slovenske dežele або скорочено Slovensko нім Slowenische Länder або архаїчно нім Windische Lände

Словенські землі

Словенські землі (словен. Slovenske dežele або скорочено Slovensko, нім. Slowenische Länder або архаїчно нім. Windische Länder) — історичне найменування для всіх словенських теренів в Центральній Європі. Це більш-менш відповідає сучасній Словенії та прилеглим територіям в Італії, Австрії та Угорщині.

image
Приблизна територія історично відома як «Словенські землі» показані зеленим

Термінологія

Протягом більшої частини словенської історії, словенська етнічна територія належала різним державам, хоча переважна більшість стала частиною Габсбурзької монархії до кінця 15 століття. До кінця першої світової війни, сучасна Словенія була розділена між австрійськими провінціями Крайна, Каринтія, Штирія і Австрійське Примор'я, з невеликою частиною що належало до Угорського королівства. Саме слово Словенія не існувало до початку ХІХ століття, коли воно було придумано для досягнення політичних цілей словенськими романтичними націоналістами, швидше за все, ученим лінгвістом (Єрней Копітар). Термін став використовуватися тільки з 1840-х, коли прагнення до політичної автономії (Об'єднаної Словенії) в Австрійській імперії було вперше висунуто в ході Весни націй. 29 жовтня 1918 року, словенці оголосив незалежність від Австро-Угорської імперії і створили Державу словенців, хорватів і сербів, Словенія де-факто стала окремою в адміністративному і політичному відношенні. Хоча Словенія не існує як автономна адміністративна одиниця між 1921 і 1941, (Дравська Бановина) в Королівстві Югославія часто називається просто «Словенія», навіть у деяких офіційних документах До цього часу термін «словенські землі» і «Словенія» не є правильним терміном для опису території сучасної Словенії та сусідніх областей

Географія

image
Мапа словенських земель Петру Козлера, надрукована під час Весни Націй в 1848 році

У 19 столітті території, що розглядались як частина словенських (земель), були такі:

Жумберак та район навколо (Чабар), сьогодні відносяться до Хорватії, протягом довгого часу були у складі герцогства Крайна, тому зазвичай розглядаються як частина словенських земель, особливо під час появи романтичного націоналізму в 19 столітті, коли точну етнічну межу між словенцями і хорватами ще не було визначено.

Не всі території, що іменується «словенські землі», завжди мали словенську більшість. Кілька міст, особливо в Нижній Штирії, мали німецьку більшість на кінець кінця 1910-х років особливо Марибор, Целе і Птуй. Територія навколо (Кочев'є) в Нижній Крайні, відома як , мала переважно німецькомовне населення між 14-м століттям і 1941, коли вони були переселені згідно з угодою між Нацистською Німеччиною та італійськими фашистами. Аналогічний «німецькомовний острів» в рамках словенської етнічної території існував в сучасній італійській комуні Тарвізіо, який належав до герцогства Каринтія до 1919 року. У місті Трієст, чия територія муніципального утворення була розцінена словенцями як невід'ємна частина словенських земель, завжди мала романомовну більшість (в першу чергу фріульську, венеційську і італійську). Аналогічна ситуація в місті Гориця, яке було основним релігійним центром словенської землі протягом століть, але мало змішане італійсько-словенське і Фріулі-німецьке населення. Міста Копер, Ізола і Піран, оточені етнічними словенськими поселеннями, були населені майже виключно італійцями, що говорили венеційською до в кінці 1940-х і 1950-х роках, як і терени у комуні Муджа. У південній Каринтії, процес германізації почався в кінці 1840-х років, створюється кілька німецькомовних районів на словеномовних теренах. З кінця 1950-х роках, у південній Каринтії німецькомовна більшість, із (словенською меншиною), що проживає розсіяно по всьому краю.

Примітки

  1. Ingrid Merchiers, Cultural Nationalism in the South Slav Habsburg Lands in the Early Nineteenth Century: the Scholarly Network of Jernej Kopitar (1780—1844) (Munich: O. Sagner, 2007)
  2. Jurij Perovšek, Slovenska osamosvojitev v letu 1918 (Ljubljana: Modrijan, 1998)
  3. Ivan Selan, Slovenija [Kartografsko gradivo]: Dravska banovina (Ljubljana: Kmetijska zbornica Dravske banovine, 1938)
  4. Vinko Vrhunec, Slovenija v šestletki cestnih del (Ljubljana: Banovinska uprava Dravske banovine, 1939)
  5. Andrej Gosar, Banovina Slovenija: politična, finančna in gospodarska vprašanja (Ljubljana: Dejanje, 1940)
  6. Див.: (Етнічні землі)
  7. Peter Štih, Vasko Simoniti, Peter Vodopivec, Slowenische Geschichte: Gesellschaft — Politik — Kultur (Graz: Leykam, 2008)
  8. Branko Božič, Zgodovina slovenskega naroda (Ljubljana: Prešernova družba, 1969)
  9. Janez Cvirn: Trdnjavski trikotnik (Maribor: Obzorja, 1997)
  10. Mitja Ferenc, Kočevska: izgubljena kulturna dediščina kočevskih Nemcev (Ljubljana: Muzej novejše zgodovine, 1993)
  11. Tina Bahovec, Das österreichisch-italienisch-slovenische Dreiländereck: Ursachen und Folgen der nationalstaatlichen Dreiteilung einer Region (Klagenfurt — Ljubljana: Hermagoras/Mohorjeva, 2006)
  12. Jože Pirjevec, «Trst je naš!» Boj Slovencev za morje (1848—1954) (Ljubljana: Nova revija, 2008)
  13. Aldo Rupel et al., Krajevni leksikon Slovencev v Italiji (Trieste — Duino: SLORI, 1995)
  14. Andreas Moritsch & Thomas M. Barker, The Slovene Minority of Carinthia (New York: Columbia University Press, 1984)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Slovenski zemli sloven Slovenske dezele abo skorocheno Slovensko nim Slowenische Lander abo arhayichno nim Windische Lander istorichne najmenuvannya dlya vsih slovenskih tereniv v Centralnij Yevropi Ce bilsh mensh vidpovidaye suchasnij Sloveniyi ta prileglim teritoriyam v Italiyi Avstriyi ta Ugorshini Priblizna teritoriya istorichno vidoma yak Slovenski zemli pokazani zelenimTerminologiyaProtyagom bilshoyi chastini slovenskoyi istoriyi slovenska etnichna teritoriya nalezhala riznim derzhavam hocha perevazhna bilshist stala chastinoyu Gabsburzkoyi monarhiyi do kincya 15 stolittya Do kincya pershoyi svitovoyi vijni suchasna Sloveniya bula rozdilena mizh avstrijskimi provinciyami Krajna Karintiya Shtiriya i Avstrijske Primor ya z nevelikoyu chastinoyu sho nalezhalo do Ugorskogo korolivstva Same slovo Sloveniya ne isnuvalo do pochatku HIH stolittya koli vono bulo pridumano dlya dosyagnennya politichnih cilej slovenskimi romantichnimi nacionalistami shvidshe za vse uchenim lingvistom Yernej Kopitar Termin stav vikoristovuvatisya tilki z 1840 h koli pragnennya do politichnoyi avtonomiyi Ob yednanoyi Sloveniyi v Avstrijskij imperiyi bulo vpershe visunuto v hodi Vesni nacij 29 zhovtnya 1918 roku slovenci ogolosiv nezalezhnist vid Avstro Ugorskoyi imperiyi i stvorili Derzhavu slovenciv horvativ i serbiv Sloveniya de fakto stala okremoyu v administrativnomu i politichnomu vidnoshenni Hocha Sloveniya ne isnuye yak avtonomna administrativna odinicya mizh 1921 i 1941 Dravska Banovina v Korolivstvi Yugoslaviya chasto nazivayetsya prosto Sloveniya navit u deyakih oficijnih dokumentah Do cogo chasu termin slovenski zemli i Sloveniya ne ye pravilnim terminom dlya opisu teritoriyi suchasnoyi Sloveniyi ta susidnih oblastejGeografiyaMapa slovenskih zemel Petru Kozlera nadrukovana pid chas Vesni Nacij v 1848 roci U 19 stolitti teritoriyi sho rozglyadalis yak chastina slovenskih zemel buli taki Krajna Pivdenna Karintiya Nizhnya Shtiriya Slovenska marka v okruzi Korolivstva Ugorshina i v prileglih zonah okrugu Beltinci Jyennersdorf v korolivstvi Ugorshina nini Burgenland Avstriya Bilsha chastina okrugu Goricya i Gradishka za vinyatkom nizovin na pivdennij zahid vid Gradishki i Kormons yaki buli chastinoyu istorichnoyi Friuli Imperske Vilne misto Triyest Pivnichna Istriya suchasni municipaliteti Koper Izola Piran Mudzha i Dolina do 1797 roku chastina Venecijskoyi Respubliki piznishe Korolivstva Lombardiya Veneciya Zhumberak ta rajon navkolo Chabar sogodni vidnosyatsya do Horvatiyi protyagom dovgogo chasu buli u skladi gercogstva Krajna tomu zazvichaj rozglyadayutsya yak chastina slovenskih zemel osoblivo pid chas poyavi romantichnogo nacionalizmu v 19 stolitti koli tochnu etnichnu mezhu mizh slovencyami i horvatami she ne bulo viznacheno Ne vsi teritoriyi sho imenuyetsya slovenski zemli zavzhdi mali slovensku bilshist Kilka mist osoblivo v Nizhnij Shtiriyi mali nimecku bilshist na kinec kincya 1910 h rokiv osoblivo Maribor Cele i Ptuj Teritoriya navkolo Kochev ye v Nizhnij Krajni vidoma yak mala perevazhno nimeckomovne naselennya mizh 14 m stolittyam i 1941 koli voni buli pereseleni zgidno z ugodoyu mizh Nacistskoyu Nimechchinoyu ta italijskimi fashistami Analogichnij nimeckomovnij ostriv v ramkah slovenskoyi etnichnoyi teritoriyi isnuvav v suchasnij italijskij komuni Tarvizio yakij nalezhav do gercogstva Karintiya do 1919 roku U misti Triyest chiya teritoriya municipalnogo utvorennya bula rozcinena slovencyami yak nevid yemna chastina slovenskih zemel zavzhdi mala romanomovnu bilshist v pershu chergu friulsku venecijsku i italijsku Analogichna situaciya v misti Goricya yake bulo osnovnim religijnim centrom slovenskoyi zemli protyagom stolit ale malo zmishane italijsko slovenske i Friuli nimecke naselennya Mista Koper Izola i Piran otocheni etnichnimi slovenskimi poselennyami buli naseleni majzhe viklyuchno italijcyami sho govorili venecijskoyu do v kinci 1940 h i 1950 h rokah yak i tereni u komuni Mudzha U pivdennij Karintiyi proces germanizaciyi pochavsya v kinci 1840 h rokiv stvoryuyetsya kilka nimeckomovnih rajoniv na slovenomovnih terenah Z kincya 1950 h rokah u pivdennij Karintiyi nimeckomovna bilshist iz slovenskoyu menshinoyu sho prozhivaye rozsiyano po vsomu krayu PrimitkiIngrid Merchiers Cultural Nationalism in the South Slav Habsburg Lands in the Early Nineteenth Century the Scholarly Network of Jernej Kopitar 1780 1844 Munich O Sagner 2007 Jurij Perovsek Slovenska osamosvojitev v letu 1918 Ljubljana Modrijan 1998 Ivan Selan Slovenija Kartografsko gradivo Dravska banovina Ljubljana Kmetijska zbornica Dravske banovine 1938 Vinko Vrhunec Slovenija v sestletki cestnih del Ljubljana Banovinska uprava Dravske banovine 1939 Andrej Gosar Banovina Slovenija politicna financna in gospodarska vprasanja Ljubljana Dejanje 1940 Div Etnichni zemli Peter Stih Vasko Simoniti Peter Vodopivec Slowenische Geschichte Gesellschaft Politik Kultur Graz Leykam 2008 Branko Bozic Zgodovina slovenskega naroda Ljubljana Presernova druzba 1969 Janez Cvirn Trdnjavski trikotnik Maribor Obzorja 1997 Mitja Ferenc Kocevska izgubljena kulturna dediscina kocevskih Nemcev Ljubljana Muzej novejse zgodovine 1993 Tina Bahovec Das osterreichisch italienisch slovenische Dreilandereck Ursachen und Folgen der nationalstaatlichen Dreiteilung einer Region Klagenfurt Ljubljana Hermagoras Mohorjeva 2006 Joze Pirjevec Trst je nas Boj Slovencev za morje 1848 1954 Ljubljana Nova revija 2008 Aldo Rupel et al Krajevni leksikon Slovencev v Italiji Trieste Duino SLORI 1995 Andreas Moritsch amp Thomas M Barker The Slovene Minority of Carinthia New York Columbia University Press 1984
Топ