Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Славенка Дракулич хорв Slavenka Drakulić 4 липня 1949 Рієка знана хорватська письменниця та журналістка її есеї та книжк

Славенка Дракулич

Славенка Дракулич

Славенка Дракулич (хорв. Slavenka Drakulić, 4 липня 1949, Рієка) ― знана хорватська письменниця та журналістка, її есеї та книжки перекладено багатьма мовами. Статті Славенки Дракулич публікували The New Republic, The New York Times Magazine та The New York Review of Books. Вона є позаштатною редакторкою та авторкою у виданні The Nation (США), час від часу дописує у Süddeutsche Zeitung (Німеччина), Internazionale (Італія), Dagens Nyheter (Швеція), The Guardian (Велика Британія), Eurozine та інші видання.

Славенка Дракулич
хорв. Slavenka Drakulić
image
Народилася4 липня 1949(1949-07-04)[1][2] (75 років)
Рієка, ФНРЮ[3]
Країнаimage Хорватія
Діяльністьжурналістка, письменниця-романістка, есеїстка, письменниця
Галузьесей, література[4] і журналістика[4]
Alma materd
Знання мовхорватська[5][4]
У шлюбі зd
Нагороди
IMDbID 5363783

Біографія

Батько Дракулич – офіцер югославської армії, мати – держслужбовець.

Дракулич вивчала компаративне літературознавство та соціологію у Загребському університеті. З 1982 року співпрацювала з різними хорватськими виданнями як журналіст.

Одружилася з сербом. Має дочку Ружану.

На початку 1990-х років, у розпал Вітчизняної війни, через звинувачення у браку патріотизму та космополітизмі виїхала з Хорватії. Певний час жила у Швеції. Зараз тривалий час буває як і у Швеції, так і в Хорватії, Австрії та США.

Творча діяльність

Художні твори пише хорватською мовою, публіцистичні – англійською. Статті Дракулич публікуються у газетах та журналах багатьох країн світу.

Лауреатка Лейпцизької книжкової премії за внесок у європейське порозуміння (2005).

2010 року на Міжнародній зустрічі письменників у Празі Дракулич визнали однією з найвпливовіших європейських письменниць нашого часу.

Чільний інтерес Славенки Дракулич у документальній прозі — політика та ідеології посткомуністичних країн, воєнні злочини, націоналізм, питання фемінізму, хвороба, жіноче тіло. У книжках «Як ми пережили комунізм», Balkan Express («Балканський експрес») та Café Europa («Кафе Європа») вона пише про буденне життя у комуністичних та посткомуністичних країнах. Дракулич також написала «історію комунізму з погляду тварин» — A Guided Tour Through the Museum of Communism («Екскурсія музеєм комунізму»).

Славенка Дракулич також є авторкою художньої прози, зокрема книжок Holograms of fear («Голограми страху»), Marble skin («Мармурова шкіра»), The taste of a man («Смак чоловіка»), S. A Novel About the Balkans («С. Роман про Балкани»), Optužena («Обвинувачена»), а також белетризованих біографій: Фріди Кало — Frida's bed (Постіль Фріди), Дори Маар — Dora i Minotaur («Дора і Мінотовар») та Мілеви Ейнштейн — Mileva Einstein, teorija tuge ("Мілева Ейнштейн, теорія смутку). Її книжку оповідань Nevidljiva žena («Невидима жінка») присвячено старінню — його проживанню та осмисленню.

Книжки

  • Smrtni grijesi feminizma (1984)
  • Hologrami straha (1987)
  • Як ми пережили комунізм і навіть сміялись (1991)
  • Balkan Express: Fragmenti s druge stane rata (1992)
  • Mramorna koža (1995)
  • Cafe Europa: Život nakon komunizma (1996)
  • Okus čovjeka (1997)
  • Kao da nisam tamo (2000)
  • Вони б і мухи не скривдили (2004)
  • Sabrani eseji (2005)
  • Frida ili o boli (2007)
  • Tijelo njenog tijela: priče o dobroti (2007)
  • A Guided Tour Through the Museum of Communism (2011)

Переклади українською

Українська аудиторія відкрила для себе Дракулич 2018 року, коли у видавництві «Комора» вийшов переклад її книжки «Вони б і мухи не скривдили» — збірка репортажів з судового процесу над воєнними злочинцями колишньої Югославії у Гаазі.

  1. Як ми пережили комунізм і навіть сміялись. — Київ. : Yakaboo Publishing, 2019. — 208 с. —
  2. Вони б і мухи не скривдили. — Київ. : Видавничий Дім «Комора», 2018. — 192 с.
  3. Ніби мене нема(є). — Київ. : Видавничий Дім «Комора», 2020. — 224 с.
  4. Кафе «Європа». Життя після комунізму. — Київ. : Yakaboo Publishing, 2020. — 208 с. —
  5. Кафе «Європа». Повернення. Як пережити посткомунізм. — Київ. : Yakaboo Publishing, 2021. — 240 с. —

Висловлювання щодо російсько-Української війни

Славенка Дракулич переконана: главі кремля здається, що його недостатньо шанують, тому йому байдуже до міжнародних правил. І доки він творить безлад у Європі, росіяни мовчать, тому теж відповідальні за скоєні в Україні злочини. «У мене є таке відчуття, що всі зараз мають говорити лише про Україну.» Вона наводить аргументи схожості між війнами на Балканах і в Україні. «Перше, що спадає на думку, — це тактика окупації з якимось виправданням. Виправдання в Україні, що Росія збирається врятувати вас від вашого нацистського керівництва. Колишній президент Сербії Слободан Мілошевич теж так би мовити „рятував“ сербську меншість у Хорватії від хорватських „фашистів“.»

Примітки

  1. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #115770674 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Славенка Дракулич. www.yakaboo.ua. Процитовано 24 листопада 2022.
  7. «Світ тремтить від того, що буде далі». Дослідниця війн на Балканах — про божевілля Путіна, мовчання росіян і складну осінь попереду. nv.ua (укр.). Процитовано 24 листопада 2022.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Славенка Дракулич
  • Slavenka Drakulić (англ.)
  • Slavenka Drakulić — Women in European History (англ.)
  • Відкрита лекція Славенки Дракулич: Інтелектуали як «погані хлопці»? Роль інтелектуалів у Балканських війнах

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slavenka Drakulich horv Slavenka Drakulic 4 lipnya 1949 Riyeka znana horvatska pismennicya ta zhurnalistka yiyi eseyi ta knizhki perekladeno bagatma movami Statti Slavenki Drakulich publikuvali The New Republic The New York Times Magazine ta The New York Review of Books Vona ye pozashtatnoyu redaktorkoyu ta avtorkoyu u vidanni The Nation SShA chas vid chasu dopisuye u Suddeutsche Zeitung Nimechchina Internazionale Italiya Dagens Nyheter Shveciya The Guardian Velika Britaniya Eurozine ta inshi vidannya Slavenka Drakulichhorv Slavenka DrakulicNarodilasya4 lipnya 1949 1949 07 04 1 2 75 rokiv Riyeka FNRYu 3 Krayina HorvatiyaDiyalnistzhurnalistka pismennicya romanistka eseyistka pismennicyaGaluzesej literatura 4 i zhurnalistika 4 Alma materdZnannya movhorvatska 5 4 U shlyubi zdNagorodiLejpcizka knizhkova premiya za vnesok do yevropejskogo vzayemorozuminnya 2005 d 2020 IMDbID 5363783Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatko Drakulich oficer yugoslavskoyi armiyi mati derzhsluzhbovec Drakulich vivchala komparativne literaturoznavstvo ta sociologiyu u Zagrebskomu universiteti Z 1982 roku spivpracyuvala z riznimi horvatskimi vidannyami yak zhurnalist Odruzhilasya z serbom Maye dochku Ruzhanu Na pochatku 1990 h rokiv u rozpal Vitchiznyanoyi vijni cherez zvinuvachennya u braku patriotizmu ta kosmopolitizmi viyihala z Horvatiyi Pevnij chas zhila u Shveciyi Zaraz trivalij chas buvaye yak i u Shveciyi tak i v Horvatiyi Avstriyi ta SShA Tvorcha diyalnistHudozhni tvori pishe horvatskoyu movoyu publicistichni anglijskoyu Statti Drakulich publikuyutsya u gazetah ta zhurnalah bagatoh krayin svitu Laureatka Lejpcizkoyi knizhkovoyi premiyi za vnesok u yevropejske porozuminnya 2005 2010 roku na Mizhnarodnij zustrichi pismennikiv u Prazi Drakulich viznali odniyeyu z najvplivovishih yevropejskih pismennic nashogo chasu Chilnij interes Slavenki Drakulich u dokumentalnij prozi politika ta ideologiyi postkomunistichnih krayin voyenni zlochini nacionalizm pitannya feminizmu hvoroba zhinoche tilo U knizhkah Yak mi perezhili komunizm Balkan Express Balkanskij ekspres ta Cafe Europa Kafe Yevropa vona pishe pro budenne zhittya u komunistichnih ta postkomunistichnih krayinah Drakulich takozh napisala istoriyu komunizmu z poglyadu tvarin A Guided Tour Through the Museum of Communism Ekskursiya muzeyem komunizmu Slavenka Drakulich takozh ye avtorkoyu hudozhnoyi prozi zokrema knizhok Holograms of fear Gologrami strahu Marble skin Marmurova shkira The taste of a man Smak cholovika S A Novel About the Balkans S Roman pro Balkani Optuzena Obvinuvachena a takozh beletrizovanih biografij Fridi Kalo Frida s bed Postil Fridi Dori Maar Dora i Minotaur Dora i Minotovar ta Milevi Ejnshtejn Mileva Einstein teorija tuge Mileva Ejnshtejn teoriya smutku Yiyi knizhku opovidan Nevidljiva zena Nevidima zhinka prisvyacheno starinnyu jogo prozhivannyu ta osmislennyu KnizhkiSmrtni grijesi feminizma 1984 Hologrami straha 1987 Yak mi perezhili komunizm i navit smiyalis 1991 Balkan Express Fragmenti s druge stane rata 1992 Mramorna koza 1995 Cafe Europa Zivot nakon komunizma 1996 Okus covjeka 1997 Kao da nisam tamo 2000 Voni b i muhi ne skrivdili 2004 Sabrani eseji 2005 Frida ili o boli 2007 Tijelo njenog tijela price o dobroti 2007 A Guided Tour Through the Museum of Communism 2011 Perekladi ukrayinskoyuUkrayinska auditoriya vidkrila dlya sebe Drakulich 2018 roku koli u vidavnictvi Komora vijshov pereklad yiyi knizhki Voni b i muhi ne skrivdili zbirka reportazhiv z sudovogo procesu nad voyennimi zlochincyami kolishnoyi Yugoslaviyi u Gaazi Yak mi perezhili komunizm i navit smiyalis Kiyiv Yakaboo Publishing 2019 208 s ISBN 978 617 7544 10 3 Voni b i muhi ne skrivdili Kiyiv Vidavnichij Dim Komora 2018 192 s ISBN 978 617 7286 30 0 Nibi mene nema ye Kiyiv Vidavnichij Dim Komora 2020 224 s ISBN 978 617 7286 65 2 Kafe Yevropa Zhittya pislya komunizmu Kiyiv Yakaboo Publishing 2020 208 s ISBN 978 617 7544 69 1 Kafe Yevropa Povernennya Yak perezhiti postkomunizm Kiyiv Yakaboo Publishing 2021 240 s ISBN 978 617 7544 86 8Vislovlyuvannya shodo rosijsko Ukrayinskoyi vijniSlavenka Drakulich perekonana glavi kremlya zdayetsya sho jogo nedostatno shanuyut tomu jomu bajduzhe do mizhnarodnih pravil I doki vin tvorit bezlad u Yevropi rosiyani movchat tomu tezh vidpovidalni za skoyeni v Ukrayini zlochini U mene ye take vidchuttya sho vsi zaraz mayut govoriti lishe pro Ukrayinu Vona navodit argumenti shozhosti mizh vijnami na Balkanah i v Ukrayini Pershe sho spadaye na dumku ce taktika okupaciyi z yakimos vipravdannyam Vipravdannya v Ukrayini sho Rosiya zbirayetsya vryatuvati vas vid vashogo nacistskogo kerivnictva Kolishnij prezident Serbiyi Slobodan Miloshevich tezh tak bi moviti ryatuvav serbsku menshist u Horvatiyi vid horvatskih fashistiv PrimitkiBabelio 2007 d Track Q2877812 Munzinger Personen d Track Q107343683 Deutsche Nationalbibliothek Record 115770674 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Slavenka Drakulich www yakaboo ua Procitovano 24 listopada 2022 Svit tremtit vid togo sho bude dali Doslidnicya vijn na Balkanah pro bozhevillya Putina movchannya rosiyan i skladnu osin poperedu nv ua ukr Procitovano 24 listopada 2022 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Slavenka Drakulich Slavenka Drakulic angl Slavenka Drakulic Women in European History angl Vidkrita lekciya Slavenki Drakulich Intelektuali yak pogani hlopci Rol intelektualiv u Balkanskih vijnah

Дата публікації:
Топ