Серпокрилець крихітка антильськийОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryo

Серпокрилець-крихітка антильський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Серпокрильцеві (Apodidae)
Рід:	Серпокрилець-крихітка (Tachornis)
Вид:	Серпокрилець-крихітка антильський

Біноміальна назва

Tachornis phoenicobia
Gosse, 1847

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Tachornis phoenicobia
Віківиди:	Tachornis phoenicobia
ITIS:	178025
МСОП:	22686742
NCBI:	190700

Серпокрилець-крихітка антильський (Tachornis phoenicobia) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Мешкає на Великих Антильських островах.

Опис

Довжина птаха становить 9-11 см, вага 9-11 г. Виду не притаманний статиевий диморфізм. Крила відносно довгі, хвіст роздвоєний, середньої довжини. Тім'я і потилиця темно-бурі, верхня частина тіла і хвіст чорні, надхвістя з боків білі. Крила чорнуваті, махові пера мають бліді краї. Обличчя сірувато-коричневе. Нижня частина тіла переважно тьмяно-біла, вузька смуга на грудях і нижні покривні пера хвоста чорнувато-бурі. У молодих птахів нижня частина тіла блідіша, ніж у молодих птахів, а боки і гузка блідо-коричневі.

Представники підвиду T. p. iradii є дещо більшими, ніж представники номінативного підвиду, хвіст у них більш глибоко роздвоєний. Спина у них чорнувата, сірувато-коричнева пляма на обличчі більша, боки блідіші.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

T. p. iradii (Lembeye, 1850) — острови Куба і Ісла-де-ла-Хувентуд;
T. p. phoenicobia Gosse, 1847 — острови Ямайка, Гаїті, ^[en], Беата і ^[en].

Поширення і екологія

Антильські серпокрильці-крихітки мешкають у Домініканській Республіці, на Гаїті, Кубі і Ямайці. Бродячі птахи спостерігалися у Флориді, на Пуерто-Рико, Кайманових островах, на півдні Багамських островів (Інагуа) та на островах Теркс і Кайкос. Антильські серпокрильці-крихітки живуть в сухих, трав'янистих місцевостях, порослих пальмами, чагарниками і тропічнимим лісами, а також в передмістях і містах. Зустрічаються невеликими зграйками, на Гаїті на висоті до 1700 м над рівнем моря, на Ямайці на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Антильські серпокрильці-крихітки живляться комахами, яких ловлять в польоті низько над землею. Іноді приєднуються до змішаних зграй раозом з ластівками. Сезон розмноження на Кубі триває з травня по липень, на Гаїті з березня по травень. Гніздо мішечкоподібне, робиться з рослинних волокон і пір'я, скріплюється слиною, підвішується до сухої пальмової гілки. Птахи гніздяться невеликими колоніями. В кладці від 2 до 5 яєць. І самиці, і самці насиджують яйця і доглядають за пташенятами.

Примітки

BirdLife International (2016). Tachornis phoenicobia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 жовтня 2022.
Official Florida State Bird List. Florida Ornithological Society. 7 жовтня 2022. Процитовано 10 серпня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Tachornis phoenicobia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 жовтня 2022.

[4] Official Florida State Bird List. Florida Ornithological Society. 7 жовтня 2022. Процитовано 10 серпня 2021.