Митрополит Се́ргій (в миру Борис Наумович Генсіцький; 4 грудня 1951) — архієрей РПЦвУ з 1991 року, митрополит (Тернопільський і Кременецький) (за версією РПЦ). За даними OSINT-розслідування групи Molfar є громадянином Росії.
Митрополит Сергій | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
з 17 лютого 1991 | ||
Церква: | Українська православна церква (Московський патріархат) | |
Попередник: | Лазар (Швець) | |
| ||
14 липня — 20 вересня 1992 | ||
Церква: | Українська православна церква (Московський патріархат) | |
Попередник: | Андрій (Горак) | |
Наступник: | (Августин (Маркевич)) | |
Альма-матер: | Московська духовна семінарія Московська духовна академія | |
Діяльність: | священник | |
Тезоіменитство: | 8 жовтня | |
Ім'я при народженні: | Генсіцький Борис Наумович | |
Народження: | 4 грудня 1951 (Долиняни), Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР | |
Священство: | 28 серпня 1990 | |
Чернецтво: | 6 грудня 1985 | |
Єп. хіротонія: | 17 лютого 1991 | |
Нагороди: | ||
|
Категоричний противник автокефалії ПЦУ. Під час її розколу у 1992 році був одним з основних противників митрополита Філарета і одним з основних прибічників збереження єдності з Московським патріархатом.
Біографія
Борис Наумович Генсіцький народився 4 грудня 1951 року в селі (Долиняни) Хотинського району Чернівецької області в сім'ї священика.
В 1967 році закінчив середню школу в селі Драчинці Кіцманського району Чернівецької області. У 1970 році закінчив , одержавши диплом фельдшера. Протягом 1970–1971 років працював у дільничній лікарні. З 1971 по 1973 роки проходив військову службу в Чернівцях.
15 липня 1973 року прийняв сан диякона і був призначений першим дияконом Успенського кафедрального собору Смоленська. З 1975 року виконував обов'язки секретаря Смоленського єпархіального управління. У 1976 році зведений у сан протодиякона і затверджений на посаді секретаря.
У 1983 році закінчив Московську духовну семінарію. У травні 1985 року був прийнятий до числа братії Успенської Почаївської лаври, де 6 грудня того ж року прийняв чернечий постриг. У 1986 році зведений у сан архідиякона.
28 серпня 1990 року архідиякон Сергій прийняв сан ієромонаха, був призначений благочинним Почаївської лаври. У лютому 1991 року зведений у сан архімандрита. Того ж року закінчив Московську духовну академію.
Рішенням синоду УПЦ МП від 11 лютого 1991 року призначений єпископом Тернопільським і Кременецьким, керівником (Тернопільської єпархії). 17 лютого у Володимирському соборі Києва митрополитом Київським і всієї України Філаретом, архієпископом Житомирським і Овруцьким (Іовом), Одеським та Ізмаїльським Лазарем висвячений на єпископа Тернопільського і Кременецького.
22 січня 1992 року був одним з трьох архієреїв, які не підписали Звернення до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію. Наступного дня Священним Синодом УПЦ МП зміщений з кафедри і призначений вікарієм (Київської митрополії), однак, це рішення не було виконане, як, втім, і не було скасоване.
30 квітня 1992 року брав участь у Зібранні представників духовенства, монастирів, братств і вірян в Житомирі, яке висловило недовіру митрополиту Київському Філарету, назвало його клятвопорушувачем і оголосило про необхідність скликання Архієрейського собору УПЦ МП, який би прийняв відставку Філарета і вибрав нового предстоятеля.
У липні — вересні 1992 року тимчасово керував Львівською єпархією, більша частина якої на чолі з єпископом Львівським і Дрогобицьким Андрієм приєдналася до УПЦ КП.
28 липня 1998 року зведений у сан архієпископа, 9 липня 2011 року — у сан митрополита.
17 серпня 2015 року удостоєний права носіння другої панагії.
25 вересня 2023 року був затверджений постійним членом синоду УПЦ МП.
Нагороди
Церковні
- Орден преподобного Сергія Радонезького ІІ і ІІІ ступенів (Російська православна церква)
- Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ і ІІІ ступенів (Російська православна церква)
- Орден святого благовірного князя Даниїла Московського ІІІ ступеня (Російська православна церква)
- Орден преподобного Нестора Літописця
- Орден преподобних Антонія і Феодосія Печерських ІІ ступеня
Колишні
- Орден Дружби (РФ, 11 липня 2013 — 6 березня 2022) — за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій. Відмовився від нагороди під час російського вторгнення в знак засудження війни.
Інтерв'ю
- Архиепископ Тернопольский и Кременецкий СЕРГИЙ. «Церковь понимает свободу как неограниченное делание добра» [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- 15 років на архієрейській кафедрі (2006)[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
- Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Процитовано 20 квітня 2024.
- Сергий (Генсицкий). [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] Древо (рос.)
- Краткая хроника событий раскола. [ 26 листопада 2010 у Wayback Machine.] Україна православна. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату) (рос.)
- Архиепископ Тернопольский и Кременецкий Сергий. «Церковь понимает свободу как неограниченное делание добра». [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату) (рос.)
- 22 января. [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Православие. Ru (рос.)
- Указ Президента Российской Федерации № 619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- . Тижневик "Номер один" (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет