Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Селиська (пол. Siedliska) — село на Закерзонні, у гміні Нозджець, Березівського повіту Підкарпатського воєводства, в південно-східній частині Польщі. Населення — 433 особи (2011).
Село  Координати 49°45′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 22.217° сх. д.Координати: 49°45′ пн. ш. 22°13′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 22.217° сх. д.
 Селиська у Вікісховищі |
Розташування
Розташоване приблизно за 5 км на південний схід від адміністративного центру ґміни села Ніздрець, за 17 км на схід від повітового центру Березова і за 36 км на південний схід від воєводського центру Ряшева на правому березі Сяну.
Історія
Вперше згадується в 1436 р.
Село знаходиться на заході Надсяння, де внаслідок примусового закриття церков у 1593 р. власницею Катариною Ваповською українське населення зазнало початкової латинізації та полонізації. Пізніше церкву було відновлено і в селі була парафія до кінця XVIII ст., коли село було приєднано до парафії в с. Володжа. В 1845 р. осідок парафії було перенесено з Володжі в Селиська. В 1866 р. на місці давньої церкви була збудована нова дерев'яна церква св. Apx. Михаіла.
У 1889 р. село мало 59 будинків і 426 жителів (241 греко-католик і 185 римо-католиків); греко-католицька парафія належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії. До парафії також входили с. Володж, с. Воля Володжска, с. Поруби, с. Гута, с. Ясенів, с. Дуброва.
Після Першої світової війни до Селиськ приєднано сільце Ґдичина з колишнім фільварком, яке налічувало 10 будинків і 83 мешканці (52 греко-католики і 31 римо-католик). У 1927 р. перенесено дерев'яний костел з Дильонгової і встановлено поруч із колишнім фільварковим двором.
На 1936 р. в селі було 660 жителів, з них 358 українців-греко-католиків. Село мало греко-католицьку парафію, до якої також входили Гута-Поруби і Дуброва, парафія належала до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Також була читальня «Просвіти» у власному будинку, який зберігся до нинішніх часів. Метричні книги велися від 1783 р. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.
На 01.01.1939 у селі було 660 жителів, з них 325 українців, 330 поляків і 5 євреїв.
13 вересня 1939 року німці увійшли в село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Добромильського повіту. Село ввійшло до складу утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська знову оволоділи цією територією. В березні 1945 року село віддане Польщі.
25 травня 1945 р. в Селиськах була підписана угода між АК і УПА про примирення та визнання СРСР спільним ворогом.
Після виселення українців церква в 1949 р. була перетворена на костел.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 220 | 43 | 150 | 27 |
| Жінки | 213 | 40 | 123 | 50 |
| Разом | 433 | 83 | 273 | 77 |
Пам'ятки
- Колишня церква.
- 5 дзотів «лінії Молотова».
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селиська (Березівський повіт)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 3.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 7 липня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 47-48 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Siedliska z Porębami // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 511. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seliska pol Siedliska selo na Zakerzonni u gmini Nozdzhec Berezivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva v pivdenno shidnij chastini Polshi Naselennya 433 osobi 2011 Selo Seliska pol Siedliska Koordinati 49 45 pn sh 22 13 sh d 49 750 pn sh 22 217 sh d 49 750 22 217 Koordinati 49 45 pn sh 22 13 sh d 49 750 pn sh 22 217 sh d 49 750 22 217 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Berezivskij povitGmina NozdzhecPersha zgadka 1436Visota centru 282 mNaselennya 433 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 36 244Avtomobilnij kod RBRSIMC 0357972GeoNames 759401OSM r6947560 ROficijnij sajt siedliskanadsanem republika pl SeliskaSeliska Polsha SeliskaSeliska Pidkarpatske voyevodstvo Seliska u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Seliska RoztashuvannyaRoztashovane priblizno za 5 km na pivdennij shid vid administrativnogo centru gmini sela Nizdrec za 17 km na shid vid povitovogo centru Berezova i za 36 km na pivdennij shid vid voyevodskogo centru Ryasheva na pravomu berezi Syanu IstoriyaVpershe zgaduyetsya v 1436 r Selo znahoditsya na zahodi Nadsyannya de vnaslidok primusovogo zakrittya cerkov u 1593 r vlasniceyu Katarinoyu Vapovskoyu ukrayinske naselennya zaznalo pochatkovoyi latinizaciyi ta polonizaciyi Piznishe cerkvu bulo vidnovleno i v seli bula parafiya do kincya XVIII st koli selo bulo priyednano do parafiyi v s Volodzha V 1845 r osidok parafiyi bulo pereneseno z Volodzhi v Seliska V 1866 r na misci davnoyi cerkvi bula zbudovana nova derev yana cerkva sv Apx Mihaila U 1889 r selo malo 59 budinkiv i 426 zhiteliv 241 greko katolik i 185 rimo katolikiv greko katolicka parafiya nalezhala do Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Do parafiyi takozh vhodili s Volodzh s Volya Volodzhska s Porubi s Guta s Yaseniv s Dubrova Pislya Pershoyi svitovoyi vijni do Selisk priyednano silce Gdichina z kolishnim filvarkom yake nalichuvalo 10 budinkiv i 83 meshkanci 52 greko katoliki i 31 rimo katolik U 1927 r pereneseno derev yanij kostel z Dilongovoyi i vstanovleno poruch iz kolishnim filvarkovim dvorom Na 1936 r v seli bulo 660 zhiteliv z nih 358 ukrayinciv greko katolikiv Selo malo greko katolicku parafiyu do yakoyi takozh vhodili Guta Porubi i Dubrova parafiya nalezhala do Dinivskogo dekanatu Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Takozh bula chitalnya Prosviti u vlasnomu budinku yakij zberigsya do ninishnih chasiv Metrichni knigi velisya vid 1783 r Selo nalezhalo do Berezivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 01 01 1939 u seli bulo 660 zhiteliv z nih 325 ukrayinciv 330 polyakiv i 5 yevreyiv 13 veresnya 1939 roku nimci uvijshli v selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchene do Dobromilskogo povitu Selo vvijshlo do skladu utvorenogo 17 01 1940 Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili ciyeyu teritoriyeyu V berezni 1945 roku selo viddane Polshi 25 travnya 1945 r v Seliskah bula pidpisana ugoda mizh AK i UPA pro primirennya ta viznannya SRSR spilnim vorogom Pislya viselennya ukrayinciv cerkva v 1949 r bula peretvorena na kostel U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 220 43 150 27 Zhinki 213 40 123 50 Razom 433 83 273 77Pam yatkiKolishnya cerkva 5 dzotiv liniyi Molotova PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Seliska Berezivskij povit GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 3 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 7 lipnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaShematizm Greko Katolickogo Duhovenstva Apostolskoyi Administraciyi Lemkovshini Lviv Naklad AAL 1936 s 47 48 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Siedliska z Porebami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 511 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi